列王紀上

第1章

1 大闢王壽高年邁,雖蔽以衣而不溫。

2 臣僕告曰:緣我主我王之故,必求處女,侍於王側,爲王左右,臥於王懷,使我主我王得溫焉。

3 遂遍以色列四境,以求麗姝,得書念女亞庇煞,導之覲王。

4 女有殊色,爲王左右而侍於側,王不御焉。

5 ○哈及所出之子亞多尼雅期許自高,曰:我必爲王。遂備車馬、簡僕。從五十人,趨承於前。

6 此子乃押沙龍弟,丰采甚都,在昔其父,未嘗詰其所爲何事,故不使懷憂。

7 亞多尼雅與西魯雅子約押,及祭司亞庇亞塔私議,欲其相從,以爲輔翼。

8 惟祭司撒督,及耶何耶大子庇拿雅,先知拿單、示每、哩以,曁大闢之武士,咸弗協從。

9 亞多尼雅在隱羅,結於鎖希列石上,宰牛羊肥畜,以宴衆兄弟王之子及王之臣,猶大族衆。

10 惟先知拿單,與庇拿雅,及衆武士、曁弟所羅門,俱不蒙請。

11 拿單告所羅門母拔示巴,曰:吾聞哈及子亞多尼雅卽位,我主大闢未之知也。

12 今我獻一策,請爾從焉,俾拯爾及爾子所羅門之命。

13 當往覲大闢王,告之曰:昔我主我王,與婢相誓,婢子所羅門必卽位,繼爾爲王,今亞多尼雅卽位,曷故。

14 爾陳言之際,我接踵而入,以證爾言之不謬。

15 拔示巴入宮覲王,王年已邁,書念女亞庇煞侍側。

16 拔示巴伏拜王前,王曰:汝欲何爲?

17 曰:昔我主指爾之上帝耶和華,與婢發誓,言婢之子所羅門必踐位,繼爾爲王。

18 今亞多尼雅卽位,我主我王不知也。

19 彼宰牛羊肥畜,不可勝計,以請王之衆子,與祭司亞庇亞塔,軍長約押,惟爾之臣僕所羅門不見請。

20 今以色列族衆所仰者,惟待王明言,我主我王之後,誰踐爾位,

21 不然,則我主我王返本之後,我與我子將視同罪人矣。

22 陳言於王之時,先知拿單進。

23 或告王曰:先知拿單至。旣至王前,俯伏於地。

24 曰:我主我王,豈言亞多尼雅必踐爾位,繼爾爲王乎。

25 今日彼宰牛羊肥畜,難以悉數,請王衆子,與軍長,及祭司亞庇亞塔,俱飲食於前,呼曰,願亞多雅王千歲。

26 惟臣,與祭司撒督,及耶何耶大子庇拿雅,曁爾之臣僕所羅門,俱不蒙請。

27 此豈爲我主我王所許乎。當繼我主我王之位者,其人已定,而不我告,誠何故歟。

28 大闢王曰:召拔示巴。拔示巴遂進,侍於王前。

29 王發誓曰:昔我指以色列族之上帝耶和華,與爾發誓,言爾子所羅門必卽我位、繼我爲王,

30 今我亦指援我於患難中之耶和華而發誓,必如是以行。

31 拔示巴伏地拜王,曰:願我主大闢王千歲。

32 大闢王曰:召祭司撒督,先知拿單、耶何耶大子庇拿雅至此。咸至王前。

33 王諭之曰:爾率王之僕從,領吾子所羅門乘我騾,送至其訓,

34 使祭司撒督,與先知拿單,沐之以膏,爲以色列王,吹角曰:願所羅門王千歲。

35 爾必從之,使踐我位,代我爲王,蓋我命之爲以色列猶大二族之主。

36 耶和耶大子庇拿雅對曰:固所願也。願我主我王之上帝耶和華所命亦若是。

37 昔耶和華祐我主我王,今願祐所羅門,使其國較我主我王之國尤大。

38 於是祭司撒督,先知拿單,耶何耶大子庇拿雅,及劊役皂隸,俱往,請羅門乘大闢王之騾,送之至其訓。

39 會幕有膏、盛於角中,祭司撒督取之,以沐所羅門,然後吹角,衆盡懽呼曰:願所羅門王千歲。

40 民衆品蕭,欣喜相從,其聲震地。

41 ○亞多尼雅與衆客,飲食旣畢,咸聞懽呼聲,約押又聞吹角之聲,則曰:城中喧嘩曷故。

42 言時,祭司亞庇亞塔子約拿單至。亞多尼雅謂之曰:爾爲義士,必報嘉音,可進於此。

43 約拿單告亞多尼雅曰:我主大闢王,立所羅門爲王,此事誠然。

44 王遣祭司撒督,先知拿單,耶何耶大子庇拿雅,同劊役皂隸,從所羅門,使乘王騾。

45 祭司撒督,及先知拿單,在其訓,沐之以膏,立之爲王,由彼而至,懽聲震地,爾所聞者卽此。

46 今所羅門踐其國位。

47 王之臣僕,祝我主大闢王時,皆言願上帝以所羅門之名,較王名尤尊,其國較王國尤大。王聞是言,伏床而拜上帝。

48 曰當頌美以色列族之上帝耶和華,賜我子得踐國位,俾我目擊此事。

49 時亞多尼雅衆客恐懼,起而四散。

50 亞多尼雅畏所羅門,往執壇角。

51 或告所羅門曰:亞多尼雅畏所羅門王,自執壇角,曰:願所羅門今日與我發誓,不以刃擊臣。

52 所羅門曰:如其爲義士,則彼之髮一毫不隕,若其作惡,則必死亡。

53 所羅門王遣人詣壇,攜亞多尼雅至,伏拜王前,所羅門諭之曰:汝歸可也。

1-а царiв

Розділ 1

1 А Давид поста́рів, увійшов у літа. І покривали його одежами, та не було йому те́пло.

2 І сказали йому його раби: „Нехай пошукають для пана царя молоду ді́вчину, — і стане вона перед царем, і буде йому за догля́дачку. І буде вона лежати при лоні твоїм, — і буде те́пло панові цареві!“

3 І шукали ді́вчину вродли́ву по всій Ізраїлевій границі, та й знайшли шунаммі́тку Авіша́ґ, і привели́ її до царя.

4 А та ді́вчина була дуже вродли́ва. І була́ вона цареві догля́дачкою, і прислуго́вувала йому, та цар не пізнав її.

5 А Адо́нія, син Хаґґітин, бундю́чився та говорив: „Я буду царювати!“ І справив він собі по́воза та верхівців, та п'ятдесят чоловіка бігунів перед собою.

6 А батько його ніко́ли його не засмучував, щоб сказати: „Чому́ ти так робиш?“ А він також був дуже вродли́вий, і мати народила його по Авесаломі.

7 І мав він змову з Йоавом, сином Церуї, та зо священиком Евіятаром, — і вони помагали Адонії.

8 А священик Садок, і Беная, син Єгоядин, і пророк Ната́н, і Шім'ї, і Реї та Давидові лицарі не були з Адонією.

9 І приніс Адо́нія в жертву худоби дрібно́ї та худоби великої, та худоби ситої при Евен-Газзохелеті, що при Ен-Роґелі, і закли́кав усіх братів своїх, царськи́х синів, та всіх Юдиних мужів, царськи́х слуг.

10 А пророка Натана, і Бенаю, і лицарів та брата свого Соломона він не покли́кав.

11 І сказав Ната́н до Вірсаві́ї, Соломонової матері, говорячи: „Чи ти не чула, що зацарюва́в Адо́нія, син Хаґґітин, а пан наш Давид не знає про те?

12 А тепер іди, я тобі пора́джу, — і рятуй життя своє та життя сина свого Соломо́на!

13 Іди, і вві́йдеш до царя Давида та й скажеш до нього: Чи ж не ти, пане мій ца́рю, присягнув був своїй невільниці, говорячи: Син твій Соломо́н буде царюва́ти по мені, і він буде сидіти на троні моїм. Чому́ ж зацарюва́в Адо́нія?

14 Ото, ти ще будеш говорити там із царем, а я ввійду́ за тобою, і потверджу́ слова твої“.

15 І ввійшла Вірсаві́я до царя в кімна́ту, — а цар був дуже стари́й, і шунаммітка Авішаґ послуго́вувала цареві.

16 І похилилася Вірсавія, і вклонилася цареві до землі. А цар сказав: „Що́ тобі?“

17 І вона сказала йому: „Пане мій, ти присягнув був своїй невільниці Господом, Богом своїм: Соломо́н, син твій, буде царювати по мені, і він сидітиме на троні моїм.

18 А тепер ось зацарюва́в Адо́нія, а ти, пане мій ца́рю, не знаєш про те.

19 І приніс він у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібно́ї, і покликав усіх царськи́х синів, і священика Евіятара та Йоава, вождя́ війська, а раба твого Соломо́на не покликав.

20 А ти, пане мій ца́рю, — очі всього Ізраїля на тобі, щоб ти сказав їм, хто́ буде сидіти на троні пана мого царя по ньому.

21 Іна́кше станеться, як спочи́не пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломо́н винними“.

22 І ось, ще вона говорила з царем, а прийшов пророк Ната́н.

23 І доне́сли цареві, говорячи: „Ось пророк Ната́н!“ І ввійшов він перед цареве обличчя, і впав перед царем обличчям своїм до землі.

24 І сказав Ната́н: „Пане мій ца́рю! Чи ти сказав: Адонія буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм?

25 Бо зійшов він сьогодні, і приніс у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібно́ї. І він покли́кав усіх царськи́х синів, і провідників ві́йська, і священика Евіятара, і ось вони їдять та п'ють перед ним, і говорять: Нехай живе цар Адо́нія!

26 А мене — я раб твій! — і священика Садо́ка, і Бена́ю, сина Єгоядиного, та раба твого Соломона не покли́кав.

27 Чи ця річ була від пана мого царя, а ти не повідо́мив раба свого, хто́ буде сидіти на троні мого пана царя по ньому?“

28 А цар Давид відповів та й сказав: „Покличте мені Вірсаві́ю!“ І прийшла́ вона перед царське́ обличчя, і стала перед царем.

29 І присягну́в цар та й сказав: „Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого лиха, —

30 як присягнув я тобі Господом, Богом Ізраїля, говорячи: Син твій Соломо́н буде царюва́ти по мені, і він буде сидіти на моєму троні замість мене, — так я й зроблю́ цього дня!“

31 І вклонилася Вірсаві́я обличчям своїм до землі, і впала перед царем та й сказала: „Нехай живе пан мій, цар Давид, навіки!“

32 І сказав цар Давид: „Покличте мені священика Садо́ка, і пророка Ната́на та Бена́ю, сина Єгоя́диного“. І поприхо́дили вони перед царе́ве обличчя.

33 І сказав цар до них: Візьміть із собою слуг вашого пана, і посадіть мого сина Соломона на мою му́лицю, і зведіть його до Ґіхону.

34 А там помаже його священик Садок та пророк Натан на царя над Ізраїлем. І засурмі́ть у сурму́ та й скрикнете: Нехай живе цар Соломон!

35 Потім пі́дете за ним, а він уві́йде та й сяде на моєму троні, і він буде царюва́ти замість мене, і йому наказав я бути володарем над Ізраїлем та над Юдою“.

36 І відповів Беная, син Єгоядин, та й сказав: „Амінь. Так нехай скаже Господь, Бог пана мого царя!

37 Як був Госпо́дь із паном моїм царем, так нехай буде з Соломоном, і нехай Він звели́чить трон його над трона пана мого царя Давида!“

38 І пішов священик Садок та пророк Натан, і Беная, син Єгоядин, і керетянин, і пелетянин, і посадили Соломона на мулицю царя Давида, та й повели́ його до Ґіхону.

39 І взяв священик Садок рога оливи із скинії, та й помазав Соломона. І засурми́ли в сурму́, та й кричав увесь народ: „Нехай живе цар Соломон!“

40 І піднявся за ним ввесь народ. А народ грав на сопі́лках та радів великою радістю, аж земля розпада́лася від їхнього голосу!

41 І почув це Адонія та всі покли́кані, що були з ним, а вони тількищо скінчи́ли їсти. І почув Йоав голос сурми́ та й сказав: „Що це за крик та гамір у місті?“

42 Ще він говорив, аж ось прихо́дить Йоанатан, син священика Евіятара. А Адонія сказав: „Увійди, бо ти муж гідний, і звісти нам щось добре!“

43 І відповів Йонатан та й сказав до Адонії: „Таж пан наш цар Давид настанови́в на царя Соломона!

44 І послав із ним цар священика Садока та пророка Натана, і Бенаю, Єгоядиного сина, і керетянина, і пелетянина, і вони посадили його на царську́ му́лицю.

45 І пома́зали його в Ґіхоні священик Садок та пророк Натан на царя. І повихо́дили вони звідти веселі, і зашуміло місто. Це той голос, що ви чули.

46 І Соломон уже засів на троні царства.

47 І також посхо́дилися царські́ слу́ги, щоб поблагословити нашого пана царя Давида, говорячи: Нехай Бог твій учинить Соломонове ім'я́ славнішим від твого імени, і нехай звеличить його трон над трона твого́! І вклонився цар на ло́жі своїм.

48 І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидя́чого на моїм троні, а мої очі те бачать!“

49 І затремтіли, і повставали всі покли́кані, що були з Адонією, і пішли кожен на доро́гу свою...

50 А Адонія боявся Соломона. І встав він, і пішов, і схопи́вся за роги же́ртівника.

51 І донесено Соломонові, кажучи: „Ось Адо́нія злякався царя Соломона, й ось він схопи́вся за роги же́ртівника, кажучи: Нехай цар Соломон зараз присягне́ мені, що не вб'є свого раба мече́м!“

52 І сказав Соломон: „Якщо він буде му́жем че́сним, ані волоси́на його не впаде на землю! А якщо зна́йдеться в ньому зло, то помре“.

53 І послав цар Соломон, і відвели́ його від же́ртівника. І прийшов він, і впав перед царем Соломоном, а Соломон йому сказав: „Іди до свого дому!“

列王紀上

第1章

1-а царiв

Розділ 1

1 大闢王壽高年邁,雖蔽以衣而不溫。

1 А Давид поста́рів, увійшов у літа. І покривали його одежами, та не було йому те́пло.

2 臣僕告曰:緣我主我王之故,必求處女,侍於王側,爲王左右,臥於王懷,使我主我王得溫焉。

2 І сказали йому його раби: „Нехай пошукають для пана царя молоду ді́вчину, — і стане вона перед царем, і буде йому за догля́дачку. І буде вона лежати при лоні твоїм, — і буде те́пло панові цареві!“

3 遂遍以色列四境,以求麗姝,得書念女亞庇煞,導之覲王。

3 І шукали ді́вчину вродли́ву по всій Ізраїлевій границі, та й знайшли шунаммі́тку Авіша́ґ, і привели́ її до царя.

4 女有殊色,爲王左右而侍於側,王不御焉。

4 А та ді́вчина була дуже вродли́ва. І була́ вона цареві догля́дачкою, і прислуго́вувала йому, та цар не пізнав її.

5 ○哈及所出之子亞多尼雅期許自高,曰:我必爲王。遂備車馬、簡僕。從五十人,趨承於前。

5 А Адо́нія, син Хаґґітин, бундю́чився та говорив: „Я буду царювати!“ І справив він собі по́воза та верхівців, та п'ятдесят чоловіка бігунів перед собою.

6 此子乃押沙龍弟,丰采甚都,在昔其父,未嘗詰其所爲何事,故不使懷憂。

6 А батько його ніко́ли його не засмучував, щоб сказати: „Чому́ ти так робиш?“ А він також був дуже вродли́вий, і мати народила його по Авесаломі.

7 亞多尼雅與西魯雅子約押,及祭司亞庇亞塔私議,欲其相從,以爲輔翼。

7 І мав він змову з Йоавом, сином Церуї, та зо священиком Евіятаром, — і вони помагали Адонії.

8 惟祭司撒督,及耶何耶大子庇拿雅,先知拿單、示每、哩以,曁大闢之武士,咸弗協從。

8 А священик Садок, і Беная, син Єгоядин, і пророк Ната́н, і Шім'ї, і Реї та Давидові лицарі не були з Адонією.

9 亞多尼雅在隱羅,結於鎖希列石上,宰牛羊肥畜,以宴衆兄弟王之子及王之臣,猶大族衆。

9 І приніс Адо́нія в жертву худоби дрібно́ї та худоби великої, та худоби ситої при Евен-Газзохелеті, що при Ен-Роґелі, і закли́кав усіх братів своїх, царськи́х синів, та всіх Юдиних мужів, царськи́х слуг.

10 惟先知拿單,與庇拿雅,及衆武士、曁弟所羅門,俱不蒙請。

10 А пророка Натана, і Бенаю, і лицарів та брата свого Соломона він не покли́кав.

11 拿單告所羅門母拔示巴,曰:吾聞哈及子亞多尼雅卽位,我主大闢未之知也。

11 І сказав Ната́н до Вірсаві́ї, Соломонової матері, говорячи: „Чи ти не чула, що зацарюва́в Адо́нія, син Хаґґітин, а пан наш Давид не знає про те?

12 今我獻一策,請爾從焉,俾拯爾及爾子所羅門之命。

12 А тепер іди, я тобі пора́джу, — і рятуй життя своє та життя сина свого Соломо́на!

13 當往覲大闢王,告之曰:昔我主我王,與婢相誓,婢子所羅門必卽位,繼爾爲王,今亞多尼雅卽位,曷故。

13 Іди, і вві́йдеш до царя Давида та й скажеш до нього: Чи ж не ти, пане мій ца́рю, присягнув був своїй невільниці, говорячи: Син твій Соломо́н буде царюва́ти по мені, і він буде сидіти на троні моїм. Чому́ ж зацарюва́в Адо́нія?

14 爾陳言之際,我接踵而入,以證爾言之不謬。

14 Ото, ти ще будеш говорити там із царем, а я ввійду́ за тобою, і потверджу́ слова твої“.

15 拔示巴入宮覲王,王年已邁,書念女亞庇煞侍側。

15 І ввійшла Вірсаві́я до царя в кімна́ту, — а цар був дуже стари́й, і шунаммітка Авішаґ послуго́вувала цареві.

16 拔示巴伏拜王前,王曰:汝欲何爲?

16 І похилилася Вірсавія, і вклонилася цареві до землі. А цар сказав: „Що́ тобі?“

17 曰:昔我主指爾之上帝耶和華,與婢發誓,言婢之子所羅門必踐位,繼爾爲王。

17 І вона сказала йому: „Пане мій, ти присягнув був своїй невільниці Господом, Богом своїм: Соломо́н, син твій, буде царювати по мені, і він сидітиме на троні моїм.

18 今亞多尼雅卽位,我主我王不知也。

18 А тепер ось зацарюва́в Адо́нія, а ти, пане мій ца́рю, не знаєш про те.

19 彼宰牛羊肥畜,不可勝計,以請王之衆子,與祭司亞庇亞塔,軍長約押,惟爾之臣僕所羅門不見請。

19 І приніс він у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібно́ї, і покликав усіх царськи́х синів, і священика Евіятара та Йоава, вождя́ війська, а раба твого Соломо́на не покликав.

20 今以色列族衆所仰者,惟待王明言,我主我王之後,誰踐爾位,

20 А ти, пане мій ца́рю, — очі всього Ізраїля на тобі, щоб ти сказав їм, хто́ буде сидіти на троні пана мого царя по ньому.

21 不然,則我主我王返本之後,我與我子將視同罪人矣。

21 Іна́кше станеться, як спочи́не пан мій цар з батьками своїми, то буду я та син мій Соломо́н винними“.

22 陳言於王之時,先知拿單進。

22 І ось, ще вона говорила з царем, а прийшов пророк Ната́н.

23 或告王曰:先知拿單至。旣至王前,俯伏於地。

23 І доне́сли цареві, говорячи: „Ось пророк Ната́н!“ І ввійшов він перед цареве обличчя, і впав перед царем обличчям своїм до землі.

24 曰:我主我王,豈言亞多尼雅必踐爾位,繼爾爲王乎。

24 І сказав Ната́н: „Пане мій ца́рю! Чи ти сказав: Адонія буде царювати по мені, і він буде сидіти на троні моїм?

25 今日彼宰牛羊肥畜,難以悉數,請王衆子,與軍長,及祭司亞庇亞塔,俱飲食於前,呼曰,願亞多雅王千歲。

25 Бо зійшов він сьогодні, і приніс у жертву багато волів і худоби ситої та худоби дрібно́ї. І він покли́кав усіх царськи́х синів, і провідників ві́йська, і священика Евіятара, і ось вони їдять та п'ють перед ним, і говорять: Нехай живе цар Адо́нія!

26 惟臣,與祭司撒督,及耶何耶大子庇拿雅,曁爾之臣僕所羅門,俱不蒙請。

26 А мене — я раб твій! — і священика Садо́ка, і Бена́ю, сина Єгоядиного, та раба твого Соломона не покли́кав.

27 此豈爲我主我王所許乎。當繼我主我王之位者,其人已定,而不我告,誠何故歟。

27 Чи ця річ була від пана мого царя, а ти не повідо́мив раба свого, хто́ буде сидіти на троні мого пана царя по ньому?“

28 大闢王曰:召拔示巴。拔示巴遂進,侍於王前。

28 А цар Давид відповів та й сказав: „Покличте мені Вірсаві́ю!“ І прийшла́ вона перед царське́ обличчя, і стала перед царем.

29 王發誓曰:昔我指以色列族之上帝耶和華,與爾發誓,言爾子所羅門必卽我位、繼我爲王,

29 І присягну́в цар та й сказав: „Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого лиха, —

30 今我亦指援我於患難中之耶和華而發誓,必如是以行。

30 як присягнув я тобі Господом, Богом Ізраїля, говорячи: Син твій Соломо́н буде царюва́ти по мені, і він буде сидіти на моєму троні замість мене, — так я й зроблю́ цього дня!“

31 拔示巴伏地拜王,曰:願我主大闢王千歲。

31 І вклонилася Вірсаві́я обличчям своїм до землі, і впала перед царем та й сказала: „Нехай живе пан мій, цар Давид, навіки!“

32 大闢王曰:召祭司撒督,先知拿單、耶何耶大子庇拿雅至此。咸至王前。

32 І сказав цар Давид: „Покличте мені священика Садо́ка, і пророка Ната́на та Бена́ю, сина Єгоя́диного“. І поприхо́дили вони перед царе́ве обличчя.

33 王諭之曰:爾率王之僕從,領吾子所羅門乘我騾,送至其訓,

33 І сказав цар до них: Візьміть із собою слуг вашого пана, і посадіть мого сина Соломона на мою му́лицю, і зведіть його до Ґіхону.

34 使祭司撒督,與先知拿單,沐之以膏,爲以色列王,吹角曰:願所羅門王千歲。

34 А там помаже його священик Садок та пророк Натан на царя над Ізраїлем. І засурмі́ть у сурму́ та й скрикнете: Нехай живе цар Соломон!

35 爾必從之,使踐我位,代我爲王,蓋我命之爲以色列猶大二族之主。

35 Потім пі́дете за ним, а він уві́йде та й сяде на моєму троні, і він буде царюва́ти замість мене, і йому наказав я бути володарем над Ізраїлем та над Юдою“.

36 耶和耶大子庇拿雅對曰:固所願也。願我主我王之上帝耶和華所命亦若是。

36 І відповів Беная, син Єгоядин, та й сказав: „Амінь. Так нехай скаже Господь, Бог пана мого царя!

37 昔耶和華祐我主我王,今願祐所羅門,使其國較我主我王之國尤大。

37 Як був Госпо́дь із паном моїм царем, так нехай буде з Соломоном, і нехай Він звели́чить трон його над трона пана мого царя Давида!“

38 於是祭司撒督,先知拿單,耶何耶大子庇拿雅,及劊役皂隸,俱往,請羅門乘大闢王之騾,送之至其訓。

38 І пішов священик Садок та пророк Натан, і Беная, син Єгоядин, і керетянин, і пелетянин, і посадили Соломона на мулицю царя Давида, та й повели́ його до Ґіхону.

39 會幕有膏、盛於角中,祭司撒督取之,以沐所羅門,然後吹角,衆盡懽呼曰:願所羅門王千歲。

39 І взяв священик Садок рога оливи із скинії, та й помазав Соломона. І засурми́ли в сурму́, та й кричав увесь народ: „Нехай живе цар Соломон!“

40 民衆品蕭,欣喜相從,其聲震地。

40 І піднявся за ним ввесь народ. А народ грав на сопі́лках та радів великою радістю, аж земля розпада́лася від їхнього голосу!

41 ○亞多尼雅與衆客,飲食旣畢,咸聞懽呼聲,約押又聞吹角之聲,則曰:城中喧嘩曷故。

41 І почув це Адонія та всі покли́кані, що були з ним, а вони тількищо скінчи́ли їсти. І почув Йоав голос сурми́ та й сказав: „Що це за крик та гамір у місті?“

42 言時,祭司亞庇亞塔子約拿單至。亞多尼雅謂之曰:爾爲義士,必報嘉音,可進於此。

42 Ще він говорив, аж ось прихо́дить Йоанатан, син священика Евіятара. А Адонія сказав: „Увійди, бо ти муж гідний, і звісти нам щось добре!“

43 約拿單告亞多尼雅曰:我主大闢王,立所羅門爲王,此事誠然。

43 І відповів Йонатан та й сказав до Адонії: „Таж пан наш цар Давид настанови́в на царя Соломона!

44 王遣祭司撒督,先知拿單,耶何耶大子庇拿雅,同劊役皂隸,從所羅門,使乘王騾。

44 І послав із ним цар священика Садока та пророка Натана, і Бенаю, Єгоядиного сина, і керетянина, і пелетянина, і вони посадили його на царську́ му́лицю.

45 祭司撒督,及先知拿單,在其訓,沐之以膏,立之爲王,由彼而至,懽聲震地,爾所聞者卽此。

45 І пома́зали його в Ґіхоні священик Садок та пророк Натан на царя. І повихо́дили вони звідти веселі, і зашуміло місто. Це той голос, що ви чули.

46 今所羅門踐其國位。

46 І Соломон уже засів на троні царства.

47 王之臣僕,祝我主大闢王時,皆言願上帝以所羅門之名,較王名尤尊,其國較王國尤大。王聞是言,伏床而拜上帝。

47 І також посхо́дилися царські́ слу́ги, щоб поблагословити нашого пана царя Давида, говорячи: Нехай Бог твій учинить Соломонове ім'я́ славнішим від твого імени, і нехай звеличить його трон над трона твого́! І вклонився цар на ло́жі своїм.

48 曰當頌美以色列族之上帝耶和華,賜我子得踐國位,俾我目擊此事。

48 І сказав цар так: Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що сьогодні дав сидя́чого на моїм троні, а мої очі те бачать!“

49 時亞多尼雅衆客恐懼,起而四散。

49 І затремтіли, і повставали всі покли́кані, що були з Адонією, і пішли кожен на доро́гу свою...

50 亞多尼雅畏所羅門,往執壇角。

50 А Адонія боявся Соломона. І встав він, і пішов, і схопи́вся за роги же́ртівника.

51 或告所羅門曰:亞多尼雅畏所羅門王,自執壇角,曰:願所羅門今日與我發誓,不以刃擊臣。

51 І донесено Соломонові, кажучи: „Ось Адо́нія злякався царя Соломона, й ось він схопи́вся за роги же́ртівника, кажучи: Нехай цар Соломон зараз присягне́ мені, що не вб'є свого раба мече́м!“

52 所羅門曰:如其爲義士,則彼之髮一毫不隕,若其作惡,則必死亡。

52 І сказав Соломон: „Якщо він буде му́жем че́сним, ані волоси́на його не впаде на землю! А якщо зна́йдеться в ньому зло, то помре“.

53 所羅門王遣人詣壇,攜亞多尼雅至,伏拜王前,所羅門諭之曰:汝歸可也。

53 І послав цар Соломон, і відвели́ його від же́ртівника. І прийшов він, і впав перед царем Соломоном, а Соломон йому сказав: „Іди до свого дому!“