Библия - Обещанное Восстановление

耶利米書

第42章

1 迦哩亞子約哈難、何沙雅子耶散尼、與武士長、庶民、自尊達卑、

2 告先知耶利米云、我之庶民、昔衆今寡、爾所目覩、請爾代我遺民、祈爾之上帝耶和華、

3 示我當行途、當爲之事。

4 先知耶利米曰、應爾所請、我將祈爾之上帝耶和華、凡耶和華所應者、我必告爾、一無所隱。

5 衆告耶利米曰、凡爾之上帝耶和華命爾告我之事、我必遵行、望耶和華爲證。

6 今我請爾、諮諏我之上帝耶和華、彼所命者、無論其得我心與否、我必聽從、望得亨通。

7 十日後、耶和華復諭耶利米。

8 耶利米召迦哩亞子約哈難與武士長庶民、由尊逮卑、告之曰。

9 爾曹遣我求以色列族之上帝耶和華、今耶和華曰、

10 昔我降災、今不復行、如爾仍居於斯土、我必建造爾、栽植爾、不毀爾邦國、不拔爾根株。

11 耶和華又曰、昔爾懼巴比倫王特甚、今毋庸懼、蓋我祐爾、脫爾於其手。

12 我矜恤爾、彼亦矜恤爾、令爾安居故土。

13 惟爾曰、我不居斯土、不聽我上帝耶和華之命、

14 必往埃及、恒居於彼、不見戰鬬、不聞角音、不遇饑饉、

15 今我萬有之主耶和華以色列族之上帝、告爾猶大遺民、如爾定志、必往埃及而居、

16 則爾所懼之鋒刃饑饉、踵爾之後、在埃及遇之、令爾死亡。

17 凡定志必往埃及、欲居於彼、必遇鋒刃、饑饉、癘疫而亡、我旣降災、必不得免、靡有孑遺。

18 萬有之主、以色列族之上帝耶和華又曰、昔我震怒、降災於耶路撒冷居民、今爾欲居埃及、我必震怒、降災於爾、且爲人咒詛駭異、受人凌侮嗟訝、不得歸於故土。

19 耶利米曰、爾曹、猶大遺民、耶和華諭爾、勿往埃及、予今日告爾、爾尚其知之。

20 昔爾請予、代爾祈禱爾之上帝耶和華、言凡我之上帝耶和華諭我、我必聽從、斯言也、非出乎誠心、

21 我之上帝耶和華遣我諭爾、今日告爾、爾不聽從、

22 必使爾於欲往居處之地、遇鋒刃、饑饉、疫癘而亡、爾當知之、無庸疑惑。

Єремiя

Розділ 42

1 І підійшли всі військо́ві зверхники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь наро́д від мало́го й аж до великого,

2 та й сказали до пророка Єремії: „Нехай упаде́ наше блага́ння перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залиши́лося нас мало з багатьо́х, як бачать твої очі нас.

3 І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми пі́демо, та те ді́ло, яке ми зро́бимо“.

4 І промовив до них пророк Єремія: „Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу́ вам, — нічого не затаю́ від вас“.

5 А вони сказали до Єремії: „Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.

6 Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли бу́демо слухатися голосу Господа, Бога нашого“.

7 І сталося з кінце́м десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.

8 І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військо́вих зверхииків, що були з ним, та ввесь наро́д від малого й аж до великого,

9 та й сказав до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше блага́ння перед Його лице:

10 Якщо ви бу́дете сидіти в цьому кра́ї, то збудую вас, а не розіб'ю́, і засаджу́ вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.

11 Не бійте́ся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, — говорить Господь, — бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!

12 І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він ве́рне вас до вашої землі.

13 А якщо ви скажете: „Не бу́демо сидіти в цьому кра́ї“, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,

14 кажучи: „Ні, ми пі́демо до єгипетського кра́ю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми́, і на хліб не бу́демо голодні, і там бу́демо сидіти“,

15 то тому́ послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеру́єте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і вві́йдете, щоб чужи́нцями заме́шкати там,

16 то станеться: той меч, що ви боїте́ся його, досягне вас там, ув єгипетськім кра́ї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, — і там ви повмираєте...

17 І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від морови́ці, і жоден з них не позоста́неться й не втече через те зло, що Я спрова́джу на них.

18 Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на ме́шканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви при́йдете до Єгипту, і будете там на клятьбу́, і на застра́шення, і на прокля́ття, і на га́ньбу, і ви вже не побачите цього місця.

19 Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг!

20 Бо ви зблуди́лися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: „Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, — і ми зробимо“.

21 І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас.

22 А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужи́нцями“.

耶利米書第42章	Єремiя Розділ 42
1 迦哩亞子約哈難、何沙雅子耶散尼、與武士長、庶民、自尊達卑、	1 І підійшли всі військо́ві зверхники та Йоаханан, син Кареахів, і Єзанія, син Гошаїн, та ввесь наро́д від мало́го й аж до великого,
2 告先知耶利米云、我之庶民、昔衆今寡、爾所目覩、請爾代我遺民、祈爾之上帝耶和華、	2 та й сказали до пророка Єремії: „Нехай упаде́ наше блага́ння перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залиши́лося нас мало з багатьо́х, як бачать твої очі нас.
3 示我當行途、當爲之事。	3 І нехай виявить нам Господь, Бог твій, ту дорогу, якою ми пі́демо, та те ді́ло, яке ми зро́бимо“.
4 先知耶利米曰、應爾所請、我將祈爾之上帝耶和華、凡耶和華所應者、我必告爾、一無所隱。	4 І промовив до них пророк Єремія: „Чую я! Ось я помолюся до Господа, вашого Бога, за вашими словами. І станеться, кожне слово, що Господь відповість вам, звіщу́ вам, — нічого не затаю́ від вас“.
5 衆告耶利米曰、凡爾之上帝耶和華命爾告我之事、我必遵行、望耶和華爲證。	5 А вони сказали до Єремії: „Нехай буде Господь проти нас за свідка правдивого та вірного, якщо ми не зробимо так, як усе те, з чим пошле тебе до нас Господь, Бог твій.
6 今我請爾、諮諏我之上帝耶和華、彼所命者、無論其得我心與否、我必聽從、望得亨通。	6 Чи добре й чи зле, ми послухаємося голосу Господа, Бога нашого, що до Нього ми посилаємо тебе, щоб було нам добре, коли бу́демо слухатися голосу Господа, Бога нашого“.
7 十日後、耶和華復諭耶利米。	7 І сталося з кінце́м десятьох днів, і було Господнє слово до Єремії.
8 耶利米召迦哩亞子約哈難與武士長庶民、由尊逮卑、告之曰。	8 І він покликав Йоханана, сина Кареахового, і всіх військо́вих зверхииків, що були з ним, та ввесь наро́д від малого й аж до великого,
9 爾曹遣我求以色列族之上帝耶和華、今耶和華曰、	9 та й сказав до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, що ви послали мене до Нього скласти ваше блага́ння перед Його лице:
10 昔我降災、今不復行、如爾仍居於斯土、我必建造爾、栽植爾、不毀爾邦國、不拔爾根株。	10 Якщо ви бу́дете сидіти в цьому кра́ї, то збудую вас, а не розіб'ю́, і засаджу́ вас, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.
11 耶和華又曰、昔爾懼巴比倫王特甚、今毋庸懼、蓋我祐爾、脫爾於其手。	11 Не бійте́ся вавилонського царя, якого ви боїтеся, не бійтеся його, — говорить Господь, — бо з вами Я, щоб вас спасати, і щоб вас рятувати від його руки!
12 我矜恤爾、彼亦矜恤爾、令爾安居故土。	12 І дам Я вам милість, і змилуюся над вами, і він ве́рне вас до вашої землі.
13 惟爾曰、我不居斯土、不聽我上帝耶和華之命、	13 А якщо ви скажете: „Не бу́демо сидіти в цьому кра́ї“, щоб не слухатися голосу Господа, Бога вашого,
14 必往埃及、恒居於彼、不見戰鬬、不聞角音、不遇饑饉、	14 кажучи: „Ні, ми пі́демо до єгипетського кра́ю, де не побачимо війни, і не почуємо звуку сурми́, і на хліб не бу́демо голодні, і там бу́демо сидіти“,
15 今我萬有之主耶和華以色列族之上帝、告爾猶大遺民、如爾定志、必往埃及而居、	15 то тому́ послухайте тепер Господнього слова, решто Юдина! Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви справді скеру́єте своє обличчя, щоб іти до Єгипту, і вві́йдете, щоб чужи́нцями заме́шкати там,
16 則爾所懼之鋒刃饑饉、踵爾之後、在埃及遇之、令爾死亡。	16 то станеться: той меч, що ви боїте́ся його, досягне вас там, ув єгипетськім кра́ї, а голод, якого ви лякаєтесь, пристане до вас в Єгипті, — і там ви повмираєте...
17 凡定志必往埃及、欲居於彼、必遇鋒刃、饑饉、癘疫而亡、我旣降災、必不得免、靡有孑遺。	17 І станеться, всі люди, що звернули своє обличчя на мандрівку до Єгипту, щоб чужинцями замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від морови́ці, і жоден з них не позоста́неться й не втече через те зло, що Я спрова́джу на них.
18 萬有之主、以色列族之上帝耶和華又曰、昔我震怒、降災於耶路撒冷居民、今爾欲居埃及、我必震怒、降災於爾、且爲人咒詛駭異、受人凌侮嗟訝、不得歸於故土。	18 Бо так каже Господь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як вилився гнів Мій та лютість Моя на ме́шканців Єрусалиму, так виллється лютість Моя на вас, коли ви при́йдете до Єгипту, і будете там на клятьбу́, і на застра́шення, і на прокля́ття, і на га́ньбу, і ви вже не побачите цього місця.
19 耶利米曰、爾曹、猶大遺民、耶和華諭爾、勿往埃及、予今日告爾、爾尚其知之。	19 Господь говорить до вас, Юдина решто: Не ходіть до Єгипту! Добре знайте, що сьогодні Я вас остеріг!
20 昔爾請予、代爾祈禱爾之上帝耶和華、言凡我之上帝耶和華諭我、我必聽從、斯言也、非出乎誠心、	20 Бо ви зблуди́лися в душах своїх, що послали мене до Господа, вашого Бога, говорячи: „Молися за нас до Господа, Бога нашого, і все, що скаже Господь, Бог наш, так перекажи нам, — і ми зробимо“.
21 我之上帝耶和華遣我諭爾、今日告爾、爾不聽從、	21 І переказав я вам сьогодні, та не послухалися ви голосу Господа, Бога вашого, та всього того, з чим послав Він мене до вас.
22 必使爾於欲往居處之地、遇鋒刃、饑饉、疫癘而亡、爾當知之、無庸疑惑。	22 А тепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому місці, куди хочете йти, щоб жити там чужи́нцями“.

舊約

新約

耶利米書

第42章

Єремiя

Розділ 42

耶利米書

第42章

Єремiя

Розділ 42