約伯記第3章 |
1 |
2 約伯 |
3 |
4 願那日變為黑暗;願神不從上面眷顧 |
5 願黑暗和死蔭索取那日;願密雲停在其上;願日蝕恐嚇它。 |
6 願那夜被幽暗奪取,不在年中的日子同樂,也不入月中的數目。 |
7 看哪 |
8 願那咒詛日子的 |
9 願那夜黎明的星宿變為黑暗,盼亮卻不亮,也不見天亮 |
10 因沒有把懷我胎的門關閉,也沒有將患難對我的眼隱藏。 |
11 |
12 為何有膝接收我?為何有奶哺養我? |
13 不然,我就早已躺臥安睡, |
14 和地上為自己重造荒邱的君王、謀士, |
15 或與有金子、將銀子裝滿了房屋的王子一同安息; |
16 或像隱而未現、不到期而落的胎,歸於無有,如同未見光的嬰孩。 |
17 在那裏惡人止息攪擾;困乏人得享安息, |
18 在那裏 |
19 大小都在那裏;僕人 |
20 |
21 他們切望死,卻不得死;求死,甚於 |
22 他們尋見墳墓就快樂,極其歡喜。 |
23 人的道路既然遮隱,神又把他四面圍困,為何有光賜給他呢? |
24 我未曾吃 |
25 因我所甚 |
26 我不得安穩 |
ЙовРозділ 3 |
1 |
2 І Йов заговорив та й сказав: |
3 „Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“ |
4 Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!.. |
5 Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́! |
6 Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців! |
7 Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння! |
8 Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити! |
9 Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, — |
10 бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх! |
11 |
12 Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав? |
13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок |
14 з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі, |
15 або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали! |
16 Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили? |
17 Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі, |
18 разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля! |
19 Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́... |
20 І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим, |
21 що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані, |
22 тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба, |
23 мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним? |
24 Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода, |
25 бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені. |
26 Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“ |
約伯記第3章 |
ЙовРозділ 3 |
1 |
1 |
2 約伯 |
2 І Йов заговорив та й сказав: |
3 |
3 „Хай загине той день, що я в ньому родився, і та ніч, що сказала: „Зача́всь чоловік!“ |
4 願那日變為黑暗;願神不從上面眷顧 |
4 Нехай стане цей день темното́ю, нехай Бог з висоти́ не згадає його́, і нехай не являється світло над ним!.. |
5 願黑暗和死蔭索取那日;願密雲停在其上;願日蝕恐嚇它。 |
5 Бодай те́мрява й мо́рок його заступи́ли, бодай хмара над ним пробува́ла, бодай те́мнощі денні лякали його́! |
6 願那夜被幽暗奪取,不在年中的日子同樂,也不入月中的數目。 |
6 Оця ніч — бодай те́мність її обгорну́ла, нехай у днях року не буде назва́на вона, хай не вві́йде вона в число місяців! |
7 看哪 |
7 Тож ця ніч нехай буде самі́тна, хай не при́йде до неї співа́ння! |
8 願那咒詛日子的 |
8 Бодай її ті проклина́ли, що день проклинають, що левіята́на готові збудити! |
9 願那夜黎明的星宿變為黑暗,盼亮卻不亮,也不見天亮 |
9 Хай поте́мніють зо́рі пора́нку її, нехай має надію на світло — й не буде його, і хай вона не побачить тремтя́чих повік зорі ранньої, — |
10 因沒有把懷我胎的門關閉,也沒有將患難對我的眼隱藏。 |
10 бо вона не замкнула двере́й нутра ма́тернього, і не сховала стражда́ння з очей моїх! |
11 |
11 |
12 為何有膝接收我?為何有奶哺養我? |
12 Чого прийняли́ ті коліна мене? І нащо ті пе́рса, які я був ссав? |
13 不然,我就早已躺臥安睡, |
13 Бо тепер я лежав би спокійно, я спав би, та був би мені відпочи́нок |
14 和地上為自己重造荒邱的君王、謀士, |
14 з царями та з зе́мними ра́дниками, що гробни́ці будують собі, |
15 或與有金子、將銀子裝滿了房屋的王子一同安息; |
15 або із князя́ми, що золото мали, що доми́ свої срі́блом напо́внювали! |
16 或像隱而未現、不到期而落的胎,歸於無有,如同未見光的嬰孩。 |
16 Або чом я не ставсь недоно́ском прихо́ваним, немов ті немовля́та, що світла не бачили? |
17 在那裏惡人止息攪擾;困乏人得享安息, |
17 Там же безбожники перестають докуча́ти, і спочивають там змученоси́лі, |
18 在那裏 |
18 разом з тим мають спо́кій ув'я́знені, — вони не почують вже крику гноби́теля! |
19 大小都在那裏;僕人 |
19 Мали́й та великий — там рівні, а раб вільний від пана свого́... |
20 |
20 І на́що Він стру́дженому дає світло, і життя — гіркоду́хим, |
21 他們切望死,卻不得死;求死,甚於 |
21 що вичі́кують смерти — й немає її, що її відкопа́ли б, як ска́рби захо́вані, |
22 他們尋見墳墓就快樂,極其歡喜。 |
22 тим, що радісно ті́шилися б, весели́лись, коли б знайшли гро́ба, |
23 人的道路既然遮隱,神又把他四面圍困,為何有光賜給他呢? |
23 мужчи́ні, якому доро́га закрита, що Бог тінню закрив перед ним? |
24 我未曾吃 |
24 Бо зідха́ння моє випере́джує хліб мій, а зо́йки мої полились, як вода, |
25 因我所甚 |
25 бо страх, що його я жахався, — до мене прибув, і чого я боявся — прийшло те мені. |
26 我不得安穩 |
26 Не знав я споко́ю й не був втихоми́рений, і я не відпочи́в, — та нещастя прийшло!“ |