Библия - Обещанное Восстановление

耶利米書

第8章

1 耶和華說：「到那時，人必將猶大王的骸骨和他首領的骸骨、祭司的骸骨、先知的骸骨，並耶路撒冷居民的骸骨，都從墳墓中取出來，

2 拋散在日頭、月亮，和一切天象［all the host of heaven］之下，就是他們從前所喜愛、所事奉、所隨從、所求問、所敬拜的。這些骸骨不再收殮，不再葬埋，必在地面上成為糞土；

3 並且這惡族所剩下的民在我所趕他們到的各處，寧可揀死不揀生。這是大軍之耶和華說的。」

4 你要對他們說，耶和華如此說：他們［they］跌倒，不再起來嗎？他［he］轉去，不再轉來嗎？

5 這耶路撒冷的民，為何恆久背道呢？他們守定詭詐，不肯回頭。

6 我留心聽，卻［but］聽見他們說不正直的話。無人悔改惡行，說：我所作的［done］是甚麼呢？他們各人轉奔己路，如馬直闖戰場。

7 空中的鸛鳥知道來去的定期；斑鳩白鶴與燕子［crane and the swallow］也守候當來的時令；我的百姓卻不知道耶和華的法則。

8 你們怎麼說：我們有智慧，耶和華的律法在我們這裏？看哪，他定法則，實在枉然［certainly in vain made he it］；文士的筆都歸徒然［the pen of the scribes is in vain］。

9 智慧人慚愧，驚惶，被擒拿；看哪［lo］，他們棄掉耶和華的話，心裏還有甚麼智慧呢？

10 所以我必將他們的妻子給別人，將他們的田地給別人承受為業［inherit］；因為他們從最小的到至大的都一味地貪婪，從先知到祭司都行事虛謊。

11 他們輕輕忽忽地醫治我民女子［daughter of my people］的損傷，說：平安了。平安了。其實沒有平安。

12 他們犯了［committed］可憎的事知道慚愧嗎？不然，他們毫不慚愧，也不知羞恥。因此他們必在仆倒的人中仆倒；我向他們討罪的時候，他們必致倒下［cast down］，這是耶和華說的。

13 耶和華說：我必要使他們滅絕［will surely consume them］；葡萄樹上必沒有葡萄，無花果樹上必沒有果子，葉子也必凋殘［fade］。我所賜給他們的，必離開他們過去。

14 我們為何靜坐不動呢？我們當聚集，進入堅固城，在那裏靜默不言；因為耶和華─我們的神使我們靜默不言，又將苦膽水給我們喝，都因我們得罪了耶和華。

15 我們指望平安，卻得不著好處；指望痊癒的時候，不料，遭了患難［trouble］。

16 聽見從但那裏敵人的馬噴鼻氣。全地因他的壯馬發嘶聲，就都顫動［The whole land trembled at the sound of the neighing of his strong ones］；因為他們來吞滅這地和其上所有的，吞滅這城與那些住在其中的［those that dwell therein］。

17 看哪，我必使蛇、使雞蛇［serpents, cockatrices］到你們中間，是不服法術的，必咬你們。這是耶和華說的。

18 我正想安慰自己，不要憂愁的時候［When I would comfort myself against sorrow］，我心就在［is］我裏面發昏。

19 聽啊，是我民女子因那些住在遠方的發出哀聲［daughter of my people because of them that dwell in a far country］，說：耶和華不在錫安嗎？錫安的王不在其中嗎？耶和華說：他們為甚麼以雕刻的眾像［images］和外邦虛無的神惹我發怒呢？

20 收割［harvest］已過，夏令已完，我們還未得救。

21 先知說：因我民女子［daughter of my people］的損傷，我也受了損傷。我披著黑衣［I am black］，驚惶將我抓住。

22 在基列豈沒有乳香呢？在那裏豈沒有醫生呢？女子─我百姓［daughter of my people］為何不得痊癒呢？

Єремiя

Розділ 8

1 Того ча́су, — говорить Господь, — повитя́гують кості царів Юди та кості його князі́в, і кості священиків, і кості пророків, і кості ме́шканців Єрусалиму з їхніх гробі́в,

2 і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма́ небесними світилами, яки́х вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверта́лися до них, і що вклоня́лися їм. Не будуть вони зі́брані й не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!

3 І смерть буде ліпша від життя для всієї решти позоста́лих зо злого цього роду, по всіх цих місцях позосталих, куди Я їх повиганя́в, говорить Господь Саваот.

4 І скажеш до них: Так говорить Госпо́дь: Хіба па́дають — і не встаю́ть? Хіба хто відсту́пить, то вже не верта́ється?

5 Чому́ відступив оцей єрусалимський наро́д усевічним відсту́пленням? Міцно схопи́лись вони за ома́ну, не хо́чуть наверну́тись.

6 Прислуха́вся Я й слухав: неправду говорять, немає ніко́го, хто б каявсь у своє́му лука́встві, говорячи: Що́ я зробив? Кожен з них оберта́ється до свого бігу, мов той кінь, що жене́ться у бій.

7 І ві́дає бу́сел у повітрі умо́влений час свій, а го́рлиця й ла́стівка та жураве́ль стережуть час приле́ту свого, — а наро́д Мій не знає Господнього права!

8 Як ви скажете: Ми мудреці, і з нами Господній Зако́н? Ось справді брехне́ю вчинило його брехли́ве писа́рське писа́льне!

9 Засоро́млені ці мудреці, збенте́жилися й були схо́плені. Ось вони слово Господнє відки́нули, — що ж за мудрість ще мають вони?

10 Тому їхніх жіно́к віддам іншим, а їхні поля́ — здобувця́м, бо вони від мало́го та аж до великого — усі віддали́сь користолю́бству, від пророка та аж до священика чинять неправду!

11 І леге́нько ліку́ють нещастя наро́ду Мого, говорячи: „Мир, мир“, — а миру нема!

12 Чи вони засоро́милися, що гидо́ту робили? Ні тро́хи вони не засоро́милися, і застида́тись не вміють, — тому́ то впаду́ть між упа́лими в ча́сі наві́щення їх, спіткну́ться, говорить Госпо́дь.

13 Зберу їх доще́нту, говорить Господь: не буде ягі́д у них на винограді, і не буде на фі́ґовім дереві фіґ, а їхнє листя пов'я́не, і пошлю́ їм таких, що їх поїдя́ть.

14 „Пощо ми сидимо́? Збирайтесь та пі́демо в тверди́нні міста та й поги́немо там, бо Господь, Бог наш, учинив, що ми зги́немо, і напоїв нас водою трійли́вою, бо ми Господе́ві згрішили“.

15 Ми миру чекали, — й немає добра́, часу ви́лікування — й ось жах!

16 Чути фи́ркання ко́ней його аж від Дану, від гуку іржа́ння його жеребці́в уся земля затремтіла! І при́йдуть вони, й пожеру́ть усю землю та по́вню її, місто й тих, хто заме́шкує в ньому.

17 Бо ось Я пошлю́ проти вас тих вужі́в та гадю́к, що немає закля́ття на них, і вони вас куса́тимуть, каже Господь!

18 Яка моя втіха у сму́тку? Болить мені серце моє.

19 Ось голосіння дочки́ Мого наро́ду з далекого кра́ю: „Чи Господь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар?“ Нащо Мене розгніви́ли своїми бовва́нами, тими чужими марно́тами?

20 „Минули жнива́, покінчи́лося літо, а ми не спасе́ні“.

21 Через нещастя дочки́ народу мого́ знещасли́влений я, і міцно страхіття мене обняло.́

22 Чи немає бальза́му в Ґілеа́ді? Чи ж немає там лі́каря? Чому нема ви́лікування для до́ньки наро́ду Мого́?

耶利米書第8章	Єремiя Розділ 8
1 耶和華說：「到那時，人必將猶大王的骸骨和他首領的骸骨、祭司的骸骨、先知的骸骨，並耶路撒冷居民的骸骨，都從墳墓中取出來，	1 Того ча́су, — говорить Господь, — повитя́гують кості царів Юди та кості його князі́в, і кості священиків, і кості пророків, і кості ме́шканців Єрусалиму з їхніх гробі́в,
2 拋散在日頭、月亮，和一切天象［all the host of heaven］之下，就是他們從前所喜愛、所事奉、所隨從、所求問、所敬拜的。這些骸骨不再收殮，不再葬埋，必在地面上成為糞土；	2 і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма́ небесними світилами, яки́х вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверта́лися до них, і що вклоня́лися їм. Не будуть вони зі́брані й не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!
3 並且這惡族所剩下的民在我所趕他們到的各處，寧可揀死不揀生。這是大軍之耶和華說的。」	3 І смерть буде ліпша від життя для всієї решти позоста́лих зо злого цього роду, по всіх цих місцях позосталих, куди Я їх повиганя́в, говорить Господь Саваот.
4 你要對他們說，耶和華如此說：他們［they］跌倒，不再起來嗎？他［he］轉去，不再轉來嗎？	4 І скажеш до них: Так говорить Госпо́дь: Хіба па́дають — і не встаю́ть? Хіба хто відсту́пить, то вже не верта́ється?
5 這耶路撒冷的民，為何恆久背道呢？他們守定詭詐，不肯回頭。	5 Чому́ відступив оцей єрусалимський наро́д усевічним відсту́пленням? Міцно схопи́лись вони за ома́ну, не хо́чуть наверну́тись.
6 我留心聽，卻［but］聽見他們說不正直的話。無人悔改惡行，說：我所作的［done］是甚麼呢？他們各人轉奔己路，如馬直闖戰場。	6 Прислуха́вся Я й слухав: неправду говорять, немає ніко́го, хто б каявсь у своє́му лука́встві, говорячи: Що́ я зробив? Кожен з них оберта́ється до свого бігу, мов той кінь, що жене́ться у бій.
7 空中的鸛鳥知道來去的定期；斑鳩白鶴與燕子［crane and the swallow］也守候當來的時令；我的百姓卻不知道耶和華的法則。	7 І ві́дає бу́сел у повітрі умо́влений час свій, а го́рлиця й ла́стівка та жураве́ль стережуть час приле́ту свого, — а наро́д Мій не знає Господнього права!
8 你們怎麼說：我們有智慧，耶和華的律法在我們這裏？看哪，他定法則，實在枉然［certainly in vain made he it］；文士的筆都歸徒然［the pen of the scribes is in vain］。	8 Як ви скажете: Ми мудреці, і з нами Господній Зако́н? Ось справді брехне́ю вчинило його брехли́ве писа́рське писа́льне!
9 智慧人慚愧，驚惶，被擒拿；看哪［lo］，他們棄掉耶和華的話，心裏還有甚麼智慧呢？	9 Засоро́млені ці мудреці, збенте́жилися й були схо́плені. Ось вони слово Господнє відки́нули, — що ж за мудрість ще мають вони?
10 所以我必將他們的妻子給別人，將他們的田地給別人承受為業［inherit］；因為他們從最小的到至大的都一味地貪婪，從先知到祭司都行事虛謊。	10 Тому їхніх жіно́к віддам іншим, а їхні поля́ — здобувця́м, бо вони від мало́го та аж до великого — усі віддали́сь користолю́бству, від пророка та аж до священика чинять неправду!
11 他們輕輕忽忽地醫治我民女子［daughter of my people］的損傷，說：平安了。平安了。其實沒有平安。	11 І леге́нько ліку́ють нещастя наро́ду Мого, говорячи: „Мир, мир“, — а миру нема!
12 他們犯了［committed］可憎的事知道慚愧嗎？不然，他們毫不慚愧，也不知羞恥。因此他們必在仆倒的人中仆倒；我向他們討罪的時候，他們必致倒下［cast down］，這是耶和華說的。	12 Чи вони засоро́милися, що гидо́ту робили? Ні тро́хи вони не засоро́милися, і застида́тись не вміють, — тому́ то впаду́ть між упа́лими в ча́сі наві́щення їх, спіткну́ться, говорить Госпо́дь.
13 耶和華說：我必要使他們滅絕［will surely consume them］；葡萄樹上必沒有葡萄，無花果樹上必沒有果子，葉子也必凋殘［fade］。我所賜給他們的，必離開他們過去。	13 Зберу їх доще́нту, говорить Господь: не буде ягі́д у них на винограді, і не буде на фі́ґовім дереві фіґ, а їхнє листя пов'я́не, і пошлю́ їм таких, що їх поїдя́ть.
14 我們為何靜坐不動呢？我們當聚集，進入堅固城，在那裏靜默不言；因為耶和華─我們的神使我們靜默不言，又將苦膽水給我們喝，都因我們得罪了耶和華。	14 „Пощо ми сидимо́? Збирайтесь та пі́демо в тверди́нні міста та й поги́немо там, бо Господь, Бог наш, учинив, що ми зги́немо, і напоїв нас водою трійли́вою, бо ми Господе́ві згрішили“.
15 我們指望平安，卻得不著好處；指望痊癒的時候，不料，遭了患難［trouble］。	15 Ми миру чекали, — й немає добра́, часу ви́лікування — й ось жах!
16 聽見從但那裏敵人的馬噴鼻氣。全地因他的壯馬發嘶聲，就都顫動［The whole land trembled at the sound of the neighing of his strong ones］；因為他們來吞滅這地和其上所有的，吞滅這城與那些住在其中的［those that dwell therein］。	16 Чути фи́ркання ко́ней його аж від Дану, від гуку іржа́ння його жеребці́в уся земля затремтіла! І при́йдуть вони, й пожеру́ть усю землю та по́вню її, місто й тих, хто заме́шкує в ньому.
17 看哪，我必使蛇、使雞蛇［serpents, cockatrices］到你們中間，是不服法術的，必咬你們。這是耶和華說的。	17 Бо ось Я пошлю́ проти вас тих вужі́в та гадю́к, що немає закля́ття на них, і вони вас куса́тимуть, каже Господь!
18 我正想安慰自己，不要憂愁的時候［When I would comfort myself against sorrow］，我心就在［is］我裏面發昏。	18 Яка моя втіха у сму́тку? Болить мені серце моє.
19 聽啊，是我民女子因那些住在遠方的發出哀聲［daughter of my people because of them that dwell in a far country］，說：耶和華不在錫安嗎？錫安的王不在其中嗎？耶和華說：他們為甚麼以雕刻的眾像［images］和外邦虛無的神惹我發怒呢？	19 Ось голосіння дочки́ Мого наро́ду з далекого кра́ю: „Чи Господь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар?“ Нащо Мене розгніви́ли своїми бовва́нами, тими чужими марно́тами?
20 收割［harvest］已過，夏令已完，我們還未得救。	20 „Минули жнива́, покінчи́лося літо, а ми не спасе́ні“.
21 先知說：因我民女子［daughter of my people］的損傷，我也受了損傷。我披著黑衣［I am black］，驚惶將我抓住。	21 Через нещастя дочки́ народу мого́ знещасли́влений я, і міцно страхіття мене обняло.́
22 在基列豈沒有乳香呢？在那裏豈沒有醫生呢？女子─我百姓［daughter of my people］為何不得痊癒呢？	22 Чи немає бальза́му в Ґілеа́ді? Чи ж немає там лі́каря? Чому нема ви́лікування для до́ньки наро́ду Мого́?

舊約

新約

耶利米書

第8章

Єремiя

Розділ 8

耶利米書

第8章

Єремiя

Розділ 8