Das erste Buch der Chronik

Kapitel 29

1 Und der König4428 David1732 sprach559 zu der ganzen Gemeine: GOtt430 hat977 Salomo8010, meiner Söhne1121 einen259, erwählet, der noch jung5288 und zart7390 ist; das Werk4399 aber ist groß1419, denn es ist nicht eines Menschen120 Wohnung1002, sondern Gottes430 des HErrn3068.

2 Ich aber habe aus allen meinen Kräften3581 geschickt zum Hause1004 Gottes430, Gold2091 zu3559 güldenem, Silber3701 zu silbernem3701, Erz zu ehernem, Eisen1270 zu eisernem, Holz6086 zu hölzernem Geräte, Onyxsteine7718, eingefaßte4394 Rubine6320 und5178 bunte Steine68 und5178 allerlei Edelgesteine3368 und6086 Marmelsteine7893 die Menge7230.

3 Über4605 das, aus Wohlgefallen7521 am Hause1004 meines Gottes430, habe3426 ich eigenes Guts, Gold2091 und5414 Silber3701,

4 dreitausend7969 Zentner3603 Goldes2091 von Ophir211 und7651 siebentausend Zentner3603 lauteren Silbers3701; das gebe ich zum heiligen Hause1004 Gottes über alles505, das ich geschickt habe, die Wände7023 der Häuser zu überziehen2902,

5 daß gülden werde, was2091 gülden, und silbern3701, was2091 silbern3701 sein soll, und zu allerlei Werk4399 durch die Hand3027 der Werkmeister2796. Und wer ist nun freiwillig5068, seine Hand3027 heute3117 dem HErrn3068 zu füllen4390?

6 Da waren5068 die Fürsten8269 der Väter1, die Fürsten8269 der Stämme7626 Israels3478, die Fürsten8269 über tausend505 und über hundert3967 und die Fürsten8269 über des Königs4428 Geschäfte4399 freiwillig;

7 und5178 gaben5414 zum Amt5656 im Hause1004 Gottes430 fünftausend2568 Zentner3603 Goldes2091 und zehntausend7239 Gülden und zehntausend6235 Zentner3603 Silbers3701, achtzehntausend505 Zentner3603 Erzes und hunderttausend3967 Zentner3603 Eisens1270.

8 Und bei welchem Steine68 funden wurden4672, die gaben5414 sie zum Schatz214 des Hauses1004 des HErrn3068 unter die Hand3027 Jehiels3171, des Gersoniten1649.

9 Und das Volk5971 ward fröhlich8055, daß sie freiwillig5068 waren5068; denn sie gaben‘s von ganzem8003 Herzen3820 dem HErrn3068 freiwillig. Und David1732, der König4428, freuete sich8055 auch hoch1419;

10 und1732 lobete GOtt3068 und1732 sprach559 vor5869 der ganzen Gemeine: Gelobet seiest du1288, HErr3068, GOtt430 Israels3478, unsers Vaters1, ewiglich5704!

11 Dir gebührt die Majestät1420 und3068 Gewalt1369, Herrlichkeit8597, Sieg5331 und3068 Dank1935. Denn alles, was im Himmel8064 und auf Erden776 ist, das ist dein. Dein ist das Reich4467, und du bist erhöhet über alles zum Obersten7218.

12 Dein ist Reichtum6239 und Ehre3519 vor6440 dir; du herrschest über alles; in deiner Hand3027 stehet Kraft3581 und Macht4910; in deiner Hand3027 stehet es, jedermann groß2388 und stark1369 zu machen1431.

13 Nun, unser GOtt430, wir danken3034 dir und rühmen1984 den Namen8034 deiner Herrlichkeit8597.

14 Denn was bin ich? Was ist mein Volk5971, daß wir sollten6113 vermögen3581 Kraft, freiwillig5068 zu geben5414, wie dies gehet? Denn von dir ist‘s alles kommen, und von deiner Hand3027 haben wir dir‘s gegeben.

15 Denn wir sind Fremdlinge1616 und Gäste8453 vor dir, wie unsere Väter1 alle3117. Unser Leben auf6440 Erden776 ist wie ein Schatten6738, und ist kein Aufhalten4723.

16 HErr3068, unser GOtt430, all dieser Haufe1995, den wir geschickt haben, dir ein Haus1004 zu3559 bauen1129, deinem heiligen6944 Namen8034, ist von deiner Hand3027 kommen, und ist alles dein.

17 Ich weiß3045, mein GOtt430, daß du das Herz3824 prüfest, und Aufrichtigkeit3476 ist4672 dir angenehm7521. Darum habe ich dies alles aus aufrichtigem4339 Herzen3824 freiwillig5068 gegeben und habe jetzt mit Freuden8057 gesehen7200 dein Volk5971, das hie vorhanden ist, daß es dir freiwillig5068 gegeben hat.

18 HErr3068, GOtt430 unserer Väter1, Abrahams, Isaaks und85 Israels3478, bewahre ewiglich5769 solchen Sinn und3327 Gedanken3336 im Herzen3824 deines Volks5971 und4284 schicke ihre Herzen3824 zu8104 dir!

19 Und meinem Sohn1121 Salomo8010 gib5414 ein rechtschaffen8003 Herz3824, daß er1129 halte8104 deine Gebote4687, Zeugnisse5715 und Rechte2706, daß er‘s alles tue und baue diese Wohnung1002, die ich geschickt habe6213.

20 Und David1732 sprach559 zur ganzen Gemeine: Lobet1288 den HErrn3068, euren GOtt430! Und die ganze Gemeine lobte1288 den HErrn3068, den GOtt430 ihrer Väter1, und neigeten sich6915 und beteten an7812 den HErrn3068 und den König4428.

21 Und2076 opferten5927 dem HErrn3068 Opfer2077. Und3068 des andern4283 Morgens opferten sie Brandopfer5930, tausend505 Farren6499, tausend505 Widder352, tausend505 Lämmer3532, mit ihren Trankopfern5262; und3117 opferten die Menge7230 unter dem ganzen Israel3478.

22 Und3548 aßen398 und tranken8354 desselben Tages3117 vor6440 dem HErrn3068 mit großen1419 Freuden8057. Und machten4427 das andere8145 Mal Salomo8010, den Sohn1121 Davids1732, zum Könige und salbten4886 ihn dem HErrn3068 zum Fürsten5057 und Zadok6659 zum Priester.

23 Also saß3427 Salomo8010 auf dem Stuhl3678 des HErrn3068, ein König4428 an seines Vaters1 Davids1732 Statt, und ward glückselig; und ganz Israel3478 war ihm gehorsam8085.

24 Und alle Obersten8269 und Gewaltigen1368, auch alle Kinder1121 des Königs4428 David1732, taten5414 sich unter8478 den König4428 Salomo8010.

25 Und4428 der HErr3068 machte Salomo8010 immer größer1431 vor5869 dem ganzen Israel3478 und gab5414 ihm ein löblich Königreich4438, das keiner vor6440 ihm über4605 Israel3478 gehabt hatte.

26 So ist nun David1732, der Sohn1121 Isais3448, König4427 gewesen über ganz Israel3478.

27 Die Zeit3117 aber, die er König4427 über Israel3478 gewesen4427 ist, ist vierzig705 Jahre8141. Zu Hebron2275 regierete er sieben7651 Jahre8141 und4427 zu Jerusalem3389 dreiunddreißig7969 Jahre.

28 Und starb4191 in gutem2896 Alter7872, voll7649 Lebens, Reichtums6239 und Ehre3519. Und sein Sohn1121 Salomo8010 ward3117 König4427 an seiner Statt.

29 Die Geschichten1697 aber des Königs4428 David1732, beide die ersten7223 und letzten314, siehe7200, die sind3789 geschrieben unter den Geschichten1697 Samuels8050, des Sehers2374, und unter den Geschichten1697 des Propheten5030 Nathan5416 und unter den Geschichten1697 Gads1410, des Schauers,

30 mit all seinem Königreich4438, Gewalt1369 und Zeiten6256, die unter ihm ergangen sind, beide über5674 Israel3478 und alle Königreiche4467 in Landen776.

1-а хронiки

Розділ 29

1 І сказав цар Давид до всього збору: „Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тенді́тний, а ця праця — велика, бо не для люди́ни ця будова, а для Господа Бога.

2 А я всією своєю силою пригото́вив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло — на срібні, і мідь — на мідяні, і залізо — на залізні, і дерево — на дерев'я́ні, камі́ння шога́мське та до оправ, каміння нофе́хське та кольоро́ве, і всякий дорогий камінь та бе́зліч мармуро́вого камі́ння.

3 І ще, через моє зами́лування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, — і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:

4 три тисячі талантів золота, офі́рського золота, і сім тисяч очи́щеного срібла на покриття́ стін тих домів;

5 на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще же́ртвує, щоб сьогодні напо́внити свою́ ру́ку поже́ртвою для Господа?“

6 І стали же́ртвувати начальники ба́тьківських ро́дів та начальники Ізраїлевих племе́н, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.

7 І дали́ вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч тала́нтів та десять тисяч даре́йків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.

8 А в кого знайшло́ся при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбни́ці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.

9 І раді́в народ за їхню жертву, бо вони же́ртвували Господе́ві з ці́лого серця, а також цар Давид радів великою радістю.

10 І поблагослови́в Давид Господа на оча́х усього збору. І сказав Давид: „Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!

11 Твоя, Господи, могу́тність і сила, і ве́лич, і вічність, і слава, і все на небеса́х та на землі! Твої, Господи, ца́рства, і Ти підне́сений над усім за Голову!

12 І бага́тство та слава — від Те́бе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоро́брість, і в руці Твоїй — побільши́ти та зміцни́ти все.

13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я́ Твоєї ве́личі.

14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так же́ртвувати, як це? Бо все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали́ ми Тобі.

15 Бо ми прихо́дьки перед лицем Твоїм та чужи́нці, як усі наші батьки́! Наші дні на землі — мов та тінь, і немає трива́лого!

16 Господи, Боже наш, уся ця бе́зліч, яку ми нагото́вили на збудува́ння Тобі храму для Ймення Твоєї святости, — із Твоєї руки́ вона, і все це — Твоє!

17 І я знаю, Боже мій, що Ти виві́дуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я поже́ртвував це все, а тепер бачу я з радістю наро́д Твій, який знахо́диться тут, що жертвує себе Тобі.

18 Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батькі́в, — збережи ж навіки цей на́прямок думо́к серця наро́ду Твого, і міцно скеру́й їхнє серце до Себе!

19 А моєму синові Соломонові дай серце ці́ле, щоб вико́нувати за́повіді Твої, свідо́цтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю тверди́ню, яку я пригото́вив!“

20 І сказав Давид до всього збору: „Поблагословіть же Господа, вашого Бога!“ І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батькі́в, — і нахили́лися, і вклонилися всі до землі Господе́ві й царе́ві!

21 І прине́сли вони для Господа жертви, і спалили цілопа́лення для Господа другого дня від того дня, — тисячу бичків, тисячу барані́в, тисячу ове́чок, і ливні їхні жертви, і бе́зліч жертов за всього Ізраїля.

22 І вони їли й пили́ перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настанови́ли Соломона, Давидового сина, і пома́зали його́ Господе́ві на володаря, а Садо́ка на священика.

23 І сів Соломо́н на Господньому тро́ні за царя на місці свого батька Давида, і щасти́ло йому, і його слухався ввесь Ізра́їль.

24 І всі князі́ та ли́царі, а також усі сини́ царя Давида піддали́ся під Соломона.

25 І Господь ви́соко звели́чив Соломона на оча́х усього Ізраїля, і дав на нього вели́чність царства, якої не було перед ним ані на жодному царе́ві над Ізраїлем.

26 І Давид, син Єссе́їв, царюва́в над усім Ізра́їлем.

27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевро́ні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.

28 І поме́р він у добрій сивині́, ситий днями, бага́тством та славою, а замість нього зацарював син його Соломо́н.

29 А діла́ царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії прови́дця Самуїла, і в історії пророка Ната́на, і в історії прозорли́вця Ґада,

30 ра́зом з усім царством його, і лица́рськістю його́ та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма́ царствами тих країв.

Das erste Buch der Chronik

Kapitel 29

1-а хронiки

Розділ 29

1 Und der König4428 David1732 sprach559 zu der ganzen Gemeine: GOtt430 hat977 Salomo8010, meiner Söhne1121 einen259, erwählet, der noch jung5288 und zart7390 ist; das Werk4399 aber ist groß1419, denn es ist nicht eines Menschen120 Wohnung1002, sondern Gottes430 des HErrn3068.

1 І сказав цар Давид до всього збору: „Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тенді́тний, а ця праця — велика, бо не для люди́ни ця будова, а для Господа Бога.

2 Ich aber habe aus allen meinen Kräften3581 geschickt zum Hause1004 Gottes430, Gold2091 zu3559 güldenem, Silber3701 zu silbernem3701, Erz zu ehernem, Eisen1270 zu eisernem, Holz6086 zu hölzernem Geräte, Onyxsteine7718, eingefaßte4394 Rubine6320 und5178 bunte Steine68 und5178 allerlei Edelgesteine3368 und6086 Marmelsteine7893 die Menge7230.

2 А я всією своєю силою пригото́вив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло — на срібні, і мідь — на мідяні, і залізо — на залізні, і дерево — на дерев'я́ні, камі́ння шога́мське та до оправ, каміння нофе́хське та кольоро́ве, і всякий дорогий камінь та бе́зліч мармуро́вого камі́ння.

3 Über4605 das, aus Wohlgefallen7521 am Hause1004 meines Gottes430, habe3426 ich eigenes Guts, Gold2091 und5414 Silber3701,

3 І ще, через моє зами́лування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, — і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:

4 dreitausend7969 Zentner3603 Goldes2091 von Ophir211 und7651 siebentausend Zentner3603 lauteren Silbers3701; das gebe ich zum heiligen Hause1004 Gottes über alles505, das ich geschickt habe, die Wände7023 der Häuser zu überziehen2902,

4 три тисячі талантів золота, офі́рського золота, і сім тисяч очи́щеного срібла на покриття́ стін тих домів;

5 daß gülden werde, was2091 gülden, und silbern3701, was2091 silbern3701 sein soll, und zu allerlei Werk4399 durch die Hand3027 der Werkmeister2796. Und wer ist nun freiwillig5068, seine Hand3027 heute3117 dem HErrn3068 zu füllen4390?

5 на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще же́ртвує, щоб сьогодні напо́внити свою́ ру́ку поже́ртвою для Господа?“

6 Da waren5068 die Fürsten8269 der Väter1, die Fürsten8269 der Stämme7626 Israels3478, die Fürsten8269 über tausend505 und über hundert3967 und die Fürsten8269 über des Königs4428 Geschäfte4399 freiwillig;

6 І стали же́ртвувати начальники ба́тьківських ро́дів та начальники Ізраїлевих племе́н, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.

7 und5178 gaben5414 zum Amt5656 im Hause1004 Gottes430 fünftausend2568 Zentner3603 Goldes2091 und zehntausend7239 Gülden und zehntausend6235 Zentner3603 Silbers3701, achtzehntausend505 Zentner3603 Erzes und hunderttausend3967 Zentner3603 Eisens1270.

7 І дали́ вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч тала́нтів та десять тисяч даре́йків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.

8 Und bei welchem Steine68 funden wurden4672, die gaben5414 sie zum Schatz214 des Hauses1004 des HErrn3068 unter die Hand3027 Jehiels3171, des Gersoniten1649.

8 А в кого знайшло́ся при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбни́ці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.

9 Und das Volk5971 ward fröhlich8055, daß sie freiwillig5068 waren5068; denn sie gaben‘s von ganzem8003 Herzen3820 dem HErrn3068 freiwillig. Und David1732, der König4428, freuete sich8055 auch hoch1419;

9 І раді́в народ за їхню жертву, бо вони же́ртвували Господе́ві з ці́лого серця, а також цар Давид радів великою радістю.

10 und1732 lobete GOtt3068 und1732 sprach559 vor5869 der ganzen Gemeine: Gelobet seiest du1288, HErr3068, GOtt430 Israels3478, unsers Vaters1, ewiglich5704!

10 І поблагослови́в Давид Господа на оча́х усього збору. І сказав Давид: „Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!

11 Dir gebührt die Majestät1420 und3068 Gewalt1369, Herrlichkeit8597, Sieg5331 und3068 Dank1935. Denn alles, was im Himmel8064 und auf Erden776 ist, das ist dein. Dein ist das Reich4467, und du bist erhöhet über alles zum Obersten7218.

11 Твоя, Господи, могу́тність і сила, і ве́лич, і вічність, і слава, і все на небеса́х та на землі! Твої, Господи, ца́рства, і Ти підне́сений над усім за Голову!

12 Dein ist Reichtum6239 und Ehre3519 vor6440 dir; du herrschest über alles; in deiner Hand3027 stehet Kraft3581 und Macht4910; in deiner Hand3027 stehet es, jedermann groß2388 und stark1369 zu machen1431.

12 І бага́тство та слава — від Те́бе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоро́брість, і в руці Твоїй — побільши́ти та зміцни́ти все.

13 Nun, unser GOtt430, wir danken3034 dir und rühmen1984 den Namen8034 deiner Herrlichkeit8597.

13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я́ Твоєї ве́личі.

14 Denn was bin ich? Was ist mein Volk5971, daß wir sollten6113 vermögen3581 Kraft, freiwillig5068 zu geben5414, wie dies gehet? Denn von dir ist‘s alles kommen, und von deiner Hand3027 haben wir dir‘s gegeben.

14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так же́ртвувати, як це? Бо все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали́ ми Тобі.

15 Denn wir sind Fremdlinge1616 und Gäste8453 vor dir, wie unsere Väter1 alle3117. Unser Leben auf6440 Erden776 ist wie ein Schatten6738, und ist kein Aufhalten4723.

15 Бо ми прихо́дьки перед лицем Твоїм та чужи́нці, як усі наші батьки́! Наші дні на землі — мов та тінь, і немає трива́лого!

16 HErr3068, unser GOtt430, all dieser Haufe1995, den wir geschickt haben, dir ein Haus1004 zu3559 bauen1129, deinem heiligen6944 Namen8034, ist von deiner Hand3027 kommen, und ist alles dein.

16 Господи, Боже наш, уся ця бе́зліч, яку ми нагото́вили на збудува́ння Тобі храму для Ймення Твоєї святости, — із Твоєї руки́ вона, і все це — Твоє!

17 Ich weiß3045, mein GOtt430, daß du das Herz3824 prüfest, und Aufrichtigkeit3476 ist4672 dir angenehm7521. Darum habe ich dies alles aus aufrichtigem4339 Herzen3824 freiwillig5068 gegeben und habe jetzt mit Freuden8057 gesehen7200 dein Volk5971, das hie vorhanden ist, daß es dir freiwillig5068 gegeben hat.

17 І я знаю, Боже мій, що Ти виві́дуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я поже́ртвував це все, а тепер бачу я з радістю наро́д Твій, який знахо́диться тут, що жертвує себе Тобі.

18 HErr3068, GOtt430 unserer Väter1, Abrahams, Isaaks und85 Israels3478, bewahre ewiglich5769 solchen Sinn und3327 Gedanken3336 im Herzen3824 deines Volks5971 und4284 schicke ihre Herzen3824 zu8104 dir!

18 Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батькі́в, — збережи ж навіки цей на́прямок думо́к серця наро́ду Твого, і міцно скеру́й їхнє серце до Себе!

19 Und meinem Sohn1121 Salomo8010 gib5414 ein rechtschaffen8003 Herz3824, daß er1129 halte8104 deine Gebote4687, Zeugnisse5715 und Rechte2706, daß er‘s alles tue und baue diese Wohnung1002, die ich geschickt habe6213.

19 А моєму синові Соломонові дай серце ці́ле, щоб вико́нувати за́повіді Твої, свідо́цтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю тверди́ню, яку я пригото́вив!“

20 Und David1732 sprach559 zur ganzen Gemeine: Lobet1288 den HErrn3068, euren GOtt430! Und die ganze Gemeine lobte1288 den HErrn3068, den GOtt430 ihrer Väter1, und neigeten sich6915 und beteten an7812 den HErrn3068 und den König4428.

20 І сказав Давид до всього збору: „Поблагословіть же Господа, вашого Бога!“ І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батькі́в, — і нахили́лися, і вклонилися всі до землі Господе́ві й царе́ві!

21 Und2076 opferten5927 dem HErrn3068 Opfer2077. Und3068 des andern4283 Morgens opferten sie Brandopfer5930, tausend505 Farren6499, tausend505 Widder352, tausend505 Lämmer3532, mit ihren Trankopfern5262; und3117 opferten die Menge7230 unter dem ganzen Israel3478.

21 І прине́сли вони для Господа жертви, і спалили цілопа́лення для Господа другого дня від того дня, — тисячу бичків, тисячу барані́в, тисячу ове́чок, і ливні їхні жертви, і бе́зліч жертов за всього Ізраїля.

22 Und3548 aßen398 und tranken8354 desselben Tages3117 vor6440 dem HErrn3068 mit großen1419 Freuden8057. Und machten4427 das andere8145 Mal Salomo8010, den Sohn1121 Davids1732, zum Könige und salbten4886 ihn dem HErrn3068 zum Fürsten5057 und Zadok6659 zum Priester.

22 І вони їли й пили́ перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настанови́ли Соломона, Давидового сина, і пома́зали його́ Господе́ві на володаря, а Садо́ка на священика.

23 Also saß3427 Salomo8010 auf dem Stuhl3678 des HErrn3068, ein König4428 an seines Vaters1 Davids1732 Statt, und ward glückselig; und ganz Israel3478 war ihm gehorsam8085.

23 І сів Соломо́н на Господньому тро́ні за царя на місці свого батька Давида, і щасти́ло йому, і його слухався ввесь Ізра́їль.

24 Und alle Obersten8269 und Gewaltigen1368, auch alle Kinder1121 des Königs4428 David1732, taten5414 sich unter8478 den König4428 Salomo8010.

24 І всі князі́ та ли́царі, а також усі сини́ царя Давида піддали́ся під Соломона.

25 Und4428 der HErr3068 machte Salomo8010 immer größer1431 vor5869 dem ganzen Israel3478 und gab5414 ihm ein löblich Königreich4438, das keiner vor6440 ihm über4605 Israel3478 gehabt hatte.

25 І Господь ви́соко звели́чив Соломона на оча́х усього Ізраїля, і дав на нього вели́чність царства, якої не було перед ним ані на жодному царе́ві над Ізраїлем.

26 So ist nun David1732, der Sohn1121 Isais3448, König4427 gewesen über ganz Israel3478.

26 І Давид, син Єссе́їв, царюва́в над усім Ізра́їлем.

27 Die Zeit3117 aber, die er König4427 über Israel3478 gewesen4427 ist, ist vierzig705 Jahre8141. Zu Hebron2275 regierete er sieben7651 Jahre8141 und4427 zu Jerusalem3389 dreiunddreißig7969 Jahre.

27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевро́ні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.

28 Und starb4191 in gutem2896 Alter7872, voll7649 Lebens, Reichtums6239 und Ehre3519. Und sein Sohn1121 Salomo8010 ward3117 König4427 an seiner Statt.

28 І поме́р він у добрій сивині́, ситий днями, бага́тством та славою, а замість нього зацарював син його Соломо́н.

29 Die Geschichten1697 aber des Königs4428 David1732, beide die ersten7223 und letzten314, siehe7200, die sind3789 geschrieben unter den Geschichten1697 Samuels8050, des Sehers2374, und unter den Geschichten1697 des Propheten5030 Nathan5416 und unter den Geschichten1697 Gads1410, des Schauers,

29 А діла́ царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії прови́дця Самуїла, і в історії пророка Ната́на, і в історії прозорли́вця Ґада,

30 mit all seinem Königreich4438, Gewalt1369 und Zeiten6256, die unter ihm ergangen sind, beide über5674 Israel3478 und alle Königreiche4467 in Landen776.

30 ра́зом з усім царством його, і лица́рськістю його́ та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма́ царствами тих країв.