Der zweite Brief des Paulus an die KorintherKapitel 4 |
1 Darum |
2 sondern |
3 Ist |
4 bei welchen der GOtt |
5 Denn |
6 Denn GOtt |
7 Wir haben |
8 Wir haben allenthalben |
9 wir leiden Verfolgung, aber |
10 Und |
11 Denn |
12 Darum |
13 Dieweil wir |
14 und |
15 Denn |
16 Darum |
17 Denn |
18 uns |
2-е до коринтянРозділ 4 |
1 |
2 але ми відреклися тайного со́рому, не хо́дячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'я́вленням правди доручуємо себе кожному сумлінню лю́дському перед Богом. |
3 Коли ж наша Єва́нгелія й закрита, то закрита для тих, хто гине, — |
4 для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не зася́яло світло Єва́нгелії слави Христа, а Він — образ Божий. |
5 Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі — раби ваші ради Ісуса. |
6 Бо Бог, що звелів був світлу зася́яти з те́мряви, у серцях наших зася́яв, щоб просвітити нам знання́ слави Божої — в Особі Христовій. |
7 А ми маємо скарб цей у посу́динах гли́няних, щоб ве́лич сили була Божа, а не від нас. |
8 У всьому нас тиснуть, та не поти́снені ми; ми в важки́х обставинах, але не впадаємо в ро́зпач. |
9 Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені. |
10 Ми за́всіди носимо в тілі ме́ртвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове. |
11 Бо за́всіди нас, що живемо́, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі. |
12 Тому́ то смерть діє в нас, а життя — у вас. |
13 Та мавши того ж духа віри, за написаним: „Вірував я, через те говорив“, і ми віруємо, тому то й говоримо, |
14 знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскреси́ть з Ісусом і нас, і поставить із вами. |
15 Усе бо для вас, щоб благода́ть, розмножена через багатьох, збагати́ла подяку на Божу славу. |
16 Через те ми відваги не тратимо, бо хоч ни́щиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновля́ється внутрішній. |
17 Бо тепе́рішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги, |
18 коли ми не дивимося на види́ме, а на невиди́ме. Бо види́ме - дочасне, невиди́ме ж - вічне! |
Der zweite Brief des Paulus an die KorintherKapitel 4 |
2-е до коринтянРозділ 4 |
1 Darum |
1 |
2 sondern |
2 але ми відреклися тайного со́рому, не хо́дячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'я́вленням правди доручуємо себе кожному сумлінню лю́дському перед Богом. |
3 Ist |
3 Коли ж наша Єва́нгелія й закрита, то закрита для тих, хто гине, — |
4 bei welchen der GOtt |
4 для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не зася́яло світло Єва́нгелії слави Христа, а Він — образ Божий. |
5 Denn |
5 Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі — раби ваші ради Ісуса. |
6 Denn GOtt |
6 Бо Бог, що звелів був світлу зася́яти з те́мряви, у серцях наших зася́яв, щоб просвітити нам знання́ слави Божої — в Особі Христовій. |
7 Wir haben |
7 А ми маємо скарб цей у посу́динах гли́няних, щоб ве́лич сили була Божа, а не від нас. |
8 Wir haben allenthalben |
8 У всьому нас тиснуть, та не поти́снені ми; ми в важки́х обставинах, але не впадаємо в ро́зпач. |
9 wir leiden Verfolgung, aber |
9 Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені. |
10 Und |
10 Ми за́всіди носимо в тілі ме́ртвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове. |
11 Denn |
11 Бо за́всіди нас, що живемо́, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі. |
12 Darum |
12 Тому́ то смерть діє в нас, а життя — у вас. |
13 Dieweil wir |
13 Та мавши того ж духа віри, за написаним: „Вірував я, через те говорив“, і ми віруємо, тому то й говоримо, |
14 und |
14 знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскреси́ть з Ісусом і нас, і поставить із вами. |
15 Denn |
15 Усе бо для вас, щоб благода́ть, розмножена через багатьох, збагати́ла подяку на Божу славу. |
16 Darum |
16 Через те ми відваги не тратимо, бо хоч ни́щиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновля́ється внутрішній. |
17 Denn |
17 Бо тепе́рішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги, |
18 uns |
18 коли ми не дивимося на види́ме, а на невиди́ме. Бо види́ме - дочасне, невиди́ме ж - вічне! |