1 CorinthiansChapter 10 |
1 Moreover, |
2 And were all |
3 And did all |
4 And did all |
5 But with many |
6 Now |
7 Neither |
8 Neither |
9 Neither |
10 Neither |
11 Now |
12 Why |
13 There has no |
14 Why, |
15 I speak |
16 The cup |
17 For we being many |
18 Behold |
19 What |
20 But I say, that the things which |
21 You cannot |
22 Do we provoke |
23 All |
24 Let no |
25 Whatever |
26 For the earth |
27 If |
28 But if |
29 Conscience, |
30 For if |
31 Whether |
32 Give |
33 Even |
1-е до коринтянРозділ 10 |
1 |
2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея, |
3 і всі їли ту саму пожи́ву духовну, |
4 і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос! |
5 Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“. |
6 А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони. |
7 Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“. |
8 Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі. |
9 Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули. |
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля. |
11 Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов. |
12 Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти! |
13 Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її. |
14 |
15 Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я. |
16 Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового? |
17 Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного. |
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́? |
19 Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось? |
20 Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали. |
21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського. |
22 Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього? |
23 |
24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього! |
25 їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, — |
26 Бо „Господня земля, і все, що на ній“! |
27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись. |
28 Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління! |
29 Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим? |
30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я? |
31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть! |
32 Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій, |
33 як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони. |
1 CorinthiansChapter 10 |
1-е до коринтянРозділ 10 |
1 Moreover, |
1 |
2 And were all |
2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея, |
3 And did all |
3 і всі їли ту саму пожи́ву духовну, |
4 And did all |
4 і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос! |
5 But with many |
5 Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“. |
6 Now |
6 А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони. |
7 Neither |
7 Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“. |
8 Neither |
8 Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі. |
9 Neither |
9 Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули. |
10 Neither |
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля. |
11 Now |
11 Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов. |
12 Why |
12 Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти! |
13 There has no |
13 Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її. |
14 Why, |
14 |
15 I speak |
15 Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я. |
16 The cup |
16 Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового? |
17 For we being many |
17 Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного. |
18 Behold |
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́? |
19 What |
19 Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось? |
20 But I say, that the things which |
20 Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали. |
21 You cannot |
21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського. |
22 Do we provoke |
22 Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього? |
23 All |
23 |
24 Let no |
24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього! |
25 Whatever |
25 їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, — |
26 For the earth |
26 Бо „Господня земля, і все, що на ній“! |
27 If |
27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись. |
28 But if |
28 Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління! |
29 Conscience, |
29 Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим? |
30 For if |
30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я? |
31 Whether |
31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть! |
32 Give |
32 Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій, |
33 Even |
33 як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони. |