CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Kin. 19
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

1 Kings

Chapter 19

1 AND told Jezebel all that Elijah had done, and how he had slain all the prophets of Baal and the prophets of the shrines with the sword.

2 Then Jezebel sent a messenger to Elijah, saying, So let the gods do to me, and more also, if I do not make your life as the life of one of them by tomorrow about this time.

3 And Elijah was afraid, and he arose and fled for his life, and came to Beer-sheba, which belongs to Judah, and left his disciple there.

4 But he himself went a day's journey into the wilderness, and came and sat down under an oak tree; and he requested for himself that he might die, and said, It is enough for me; now, O LORD, take away my life; for I am not better than my fathers.

5 Then he lay down and slept soundly under the oak tree; and, behold, an angel touched him and said to him, Arise and eat.

6 And he looked, and, behold, there was at his head a cake baked on the coals and a cruse of water. And he did eat and drink, and lay down again.

7 And the angel of the LORD came again the second time and touched him and said, Arise, eat and drink; because the journey is too great for you.

8 And he arose, and did eat and drink, and went in the strength of that food forty days and forty nights as far as Horeb the mount of God.

9 And he entered into a cave and lodged there; and, behold, the word of the LORD came to him, and he said to him, What are you doing here, Elijah?

10 And he said, I have been very zealous for the LORD God of hosts; for the children of Israel have forsaken thy covenant, thrown down thine altars, and slain thy prophets with the sword; and I, even I only, am left; and they seek my life, to take it away.

11 And he said, Go forth and stand upon the mount before the LORD. And, behold, the LORD passed by, and a great and strong wind rent the mountains and broke in pieces the rocks before the LORD; but the LORD was not in the wind; and after the wind an earthquake; but the LORD was not in the earthquake:

12 And after the earthquake a fire; but the LORD was not in the fire; and after the fire a still small voice.

13 And when Elijah heard it, he wrapped his face in his mantle and went out and stood at the entrance of the cave. And, behold, there came a voice to him, and said to him, What are you doing here, Elijah?

14 And he said, I have been very zealous for the LORD God of hosts, because the children of Israel have forsaken thy covenant, thrown down thine altars, and slain thy prophets with the sword; and I, even I only, am left; and they seek my life, to take it away.

15 And the LORD said to him, Go, return on your way to the wilderness of Damascus; then go and anoint Hazael to be king over Aram;

16 And Jehu the son of Jamshi you shall anoint to be king over Israel; and Elisha the son of Shaphat of Abel-meholah you shall anoint to be prophet in your place.

17 And it shall come to pass, that him who escapes from the sword of Hazael shall Jehu slay; and him who escapes from the sword of Jehu shall Elisha slay.

18 Yet I have left me seven thousand in Israel, all the knees which have not bowed to Baal, and every mouth that has not kissed him.

19 So he departed thence and found Elisha the son of Shaphat, who was plowing, and twelve ploughs were ahead of him, and he was one of the twelve; and Elijah came up to him and cast his mantle upon him.

20 And he left the plough and the oxen and went after Elijah and said to him, Let me kiss my father and my mother, and then I will follow you. And he said to him, Go back again; for what have I done to you?

21 And he returned back from him, and took a yoke of oxen and slew them and boiled their meat with wood from the yokes of the oxen and gave it to the people, and they ate. Then he arose and went after Elijah and ministered to him.

1-а царiв

Розділ 19

1 А Аха́в доніс Єзаве́лі все, що́ зробив був Ілля, і все те, що він повбивав усіх пророків мече́м.

2 І послала Єзаве́ль посланця́ до Іллі, говорячи: „Отак нехай зро́блять мені бо́ги, і так нехай додадуть, якщо цього ча́су взавтра я не зроблю́ душі твоїй, як зро́блено душі кожного з них!“

3 І побачив він це, і встав та й пішов, боячи́сь за душу свою́. І прийшов він до Юдиної Беер-Шеви, і позоставив там свого хло́пця.

4 А сам пішов пустинею, дорогою одного дня, і сів під одним ялівце́м, і зажадав собі смерти, і сказав: „До́сить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батькі́в своїх!“

5 І поклався він, і заснув під одним ялівце́м. Аж ось Ангол діткнувся його та й сказав йому: „Устань та попоїж!“

6 І глянув він, аж ось у його голова́х кала́ч, спечений на вугіллі, та дзба́нок води. І він їв та пив, і зно́ву поклався.

7 І вернувся Ангол Господній удруге, і діткнувся його та й сказав: „Устань, попоїж, бо дорога тяжка́ перед тобою“.

8 І він устав, і попоїв та напився. І він ішов, підкрі́плений тією їжею, сорок день та сорок ноче́й аж до Божої гори Хори́в.

9 І прибу́в він туди до печери, і переночува́в там, аж ось Господнє слово до нього. І сказав Він йому: „Чого́ ти тут, Іллє́?“

10 А той відказав: „Я був дуже горливий для Господа, Бога Савао́та, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбива́ли же́ртівники Твої, а пророків Твоїх повбивали мече́м, — і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її“.

11 А Він відказав: „Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем. Аж ось перехо́дитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцни́й, що зриває го́ри та скелі лама́є. Та не в вітрі Господь. А по вітрі — трус землі, та не в трусі Господь.

12 А по трусі огонь, — і не в огні Господь. А по огні — тихий ла́гідний голос“.

13 І сталося, як почув це Ілля, то закрив своє обличчя плаще́м своїм, та й ви́йшов, і став у входа печери. Аж ось до нього Голос, шо говорив: „Чого́ ти тут, Іллє́?“

14 А він відказав: „Я був дуже горливий для Господа, Бога Савао́та, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали же́ртівники твої, а пророків Твоїх повбивали мече́м, — і позоста́вся я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її“.

15 І сказав до нього Господь: „Іди, вернися на свою доро́гу на Дамаську пустиню. І при́йдеш, і пома́жеш Хазаїла на царя над Сирією.

16 А Єгу, Німшієвого сина, помажеш на царя над Ізраїлем, а Єлисе́я, Шафатового сина з Авел-Мехоли, помажеш на пророка замість се́бе.

17 І станеться, — хто втече від Хазаїлового меча, того вб'є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того вб'є Єлисе́й.

18 А в Ізраїлі Я позоста́вив сім тисяч, — усі коліна, що не схиля́лися перед Ваалом, та всі уста, що не цілували його“.

19 І пішов він ізві́дти, і знайшов Єлисе́я, Шафатового сина, а він оре́. Дванадцять за́прягів перед ним, а він при дванадцятому. І підійшов до нього Ілля та й кинув йому свого плаща́.

20 І позоставив той волів, та й побіг за Іллею й сказав: „Нехай поцілую я батька свого́ та свою матір, — та й піду́ за тобою!“ А той відказав йому: „Іди, але вернися, бо що́ я зробив тобі?“

21 І вернувся він від нього, і взяв за́пряга волів та й прині́с його в жертву, а я́рмами волів зварив його м'ясо, і дав народові, а ті їли. І він устав, і пішов за Іллею, та й служив йому.

1 Kings

Chapter 19

1-а царiв

Розділ 19

1 AND told Jezebel all that Elijah had done, and how he had slain all the prophets of Baal and the prophets of the shrines with the sword.

1 А Аха́в доніс Єзаве́лі все, що́ зробив був Ілля, і все те, що він повбивав усіх пророків мече́м.

2 Then Jezebel sent a messenger to Elijah, saying, So let the gods do to me, and more also, if I do not make your life as the life of one of them by tomorrow about this time.

2 І послала Єзаве́ль посланця́ до Іллі, говорячи: „Отак нехай зро́блять мені бо́ги, і так нехай додадуть, якщо цього ча́су взавтра я не зроблю́ душі твоїй, як зро́блено душі кожного з них!“

3 And Elijah was afraid, and he arose and fled for his life, and came to Beer-sheba, which belongs to Judah, and left his disciple there.

3 І побачив він це, і встав та й пішов, боячи́сь за душу свою́. І прийшов він до Юдиної Беер-Шеви, і позоставив там свого хло́пця.

4 But he himself went a day's journey into the wilderness, and came and sat down under an oak tree; and he requested for himself that he might die, and said, It is enough for me; now, O LORD, take away my life; for I am not better than my fathers.

4 А сам пішов пустинею, дорогою одного дня, і сів під одним ялівце́м, і зажадав собі смерти, і сказав: „До́сить тепер, Господи! Візьми душу мою, бо я не ліпший від батькі́в своїх!“

5 Then he lay down and slept soundly under the oak tree; and, behold, an angel touched him and said to him, Arise and eat.

5 І поклався він, і заснув під одним ялівце́м. Аж ось Ангол діткнувся його та й сказав йому: „Устань та попоїж!“

6 And he looked, and, behold, there was at his head a cake baked on the coals and a cruse of water. And he did eat and drink, and lay down again.

6 І глянув він, аж ось у його голова́х кала́ч, спечений на вугіллі, та дзба́нок води. І він їв та пив, і зно́ву поклався.

7 And the angel of the LORD came again the second time and touched him and said, Arise, eat and drink; because the journey is too great for you.

7 І вернувся Ангол Господній удруге, і діткнувся його та й сказав: „Устань, попоїж, бо дорога тяжка́ перед тобою“.

8 And he arose, and did eat and drink, and went in the strength of that food forty days and forty nights as far as Horeb the mount of God.

8 І він устав, і попоїв та напився. І він ішов, підкрі́плений тією їжею, сорок день та сорок ноче́й аж до Божої гори Хори́в.

9 And he entered into a cave and lodged there; and, behold, the word of the LORD came to him, and he said to him, What are you doing here, Elijah?

9 І прибу́в він туди до печери, і переночува́в там, аж ось Господнє слово до нього. І сказав Він йому: „Чого́ ти тут, Іллє́?“

10 And he said, I have been very zealous for the LORD God of hosts; for the children of Israel have forsaken thy covenant, thrown down thine altars, and slain thy prophets with the sword; and I, even I only, am left; and they seek my life, to take it away.

10 А той відказав: „Я був дуже горливий для Господа, Бога Савао́та, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбива́ли же́ртівники Твої, а пророків Твоїх повбивали мече́м, — і позостався я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її“.

11 And he said, Go forth and stand upon the mount before the LORD. And, behold, the LORD passed by, and a great and strong wind rent the mountains and broke in pieces the rocks before the LORD; but the LORD was not in the wind; and after the wind an earthquake; but the LORD was not in the earthquake:

11 А Він відказав: „Вийди, і станеш на горі перед Господнім лицем. Аж ось перехо́дитиме Господь, а перед Господнім лицем вітер великий та міцни́й, що зриває го́ри та скелі лама́є. Та не в вітрі Господь. А по вітрі — трус землі, та не в трусі Господь.

12 And after the earthquake a fire; but the LORD was not in the fire; and after the fire a still small voice.

12 А по трусі огонь, — і не в огні Господь. А по огні — тихий ла́гідний голос“.

13 And when Elijah heard it, he wrapped his face in his mantle and went out and stood at the entrance of the cave. And, behold, there came a voice to him, and said to him, What are you doing here, Elijah?

13 І сталося, як почув це Ілля, то закрив своє обличчя плаще́м своїм, та й ви́йшов, і став у входа печери. Аж ось до нього Голос, шо говорив: „Чого́ ти тут, Іллє́?“

14 And he said, I have been very zealous for the LORD God of hosts, because the children of Israel have forsaken thy covenant, thrown down thine altars, and slain thy prophets with the sword; and I, even I only, am left; and they seek my life, to take it away.

14 А він відказав: „Я був дуже горливий для Господа, Бога Савао́та, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали же́ртівники твої, а пророків Твоїх повбивали мече́м, — і позоста́вся я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її“.

15 And the LORD said to him, Go, return on your way to the wilderness of Damascus; then go and anoint Hazael to be king over Aram;

15 І сказав до нього Господь: „Іди, вернися на свою доро́гу на Дамаську пустиню. І при́йдеш, і пома́жеш Хазаїла на царя над Сирією.

16 And Jehu the son of Jamshi you shall anoint to be king over Israel; and Elisha the son of Shaphat of Abel-meholah you shall anoint to be prophet in your place.

16 А Єгу, Німшієвого сина, помажеш на царя над Ізраїлем, а Єлисе́я, Шафатового сина з Авел-Мехоли, помажеш на пророка замість се́бе.

17 And it shall come to pass, that him who escapes from the sword of Hazael shall Jehu slay; and him who escapes from the sword of Jehu shall Elisha slay.

17 І станеться, — хто втече від Хазаїлового меча, того вб'є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того вб'є Єлисе́й.

18 Yet I have left me seven thousand in Israel, all the knees which have not bowed to Baal, and every mouth that has not kissed him.

18 А в Ізраїлі Я позоста́вив сім тисяч, — усі коліна, що не схиля́лися перед Ваалом, та всі уста, що не цілували його“.

19 So he departed thence and found Elisha the son of Shaphat, who was plowing, and twelve ploughs were ahead of him, and he was one of the twelve; and Elijah came up to him and cast his mantle upon him.

19 І пішов він ізві́дти, і знайшов Єлисе́я, Шафатового сина, а він оре́. Дванадцять за́прягів перед ним, а він при дванадцятому. І підійшов до нього Ілля та й кинув йому свого плаща́.

20 And he left the plough and the oxen and went after Elijah and said to him, Let me kiss my father and my mother, and then I will follow you. And he said to him, Go back again; for what have I done to you?

20 І позоставив той волів, та й побіг за Іллею й сказав: „Нехай поцілую я батька свого́ та свою матір, — та й піду́ за тобою!“ А той відказав йому: „Іди, але вернися, бо що́ я зробив тобі?“

21 And he returned back from him, and took a yoke of oxen and slew them and boiled their meat with wood from the yokes of the oxen and gave it to the people, and they ate. Then he arose and went after Elijah and ministered to him.

21 І вернувся він від нього, і взяв за́пряга волів та й прині́с його в жертву, а я́рмами волів зварив його м'ясо, і дав народові, а ті їли. І він устав, і пішов за Іллею, та й служив йому.