2 Corinthians

Chapter 4

1 FOR this reason we are not weary of the ministry in which we are engaged, just as we are not weary of the mercies that have been upon us;

2 But we have renounced the hidden things of shame, and we do not practice cunning, nor do we handle the word of God deceitfully, but by manifestation of the truth we commend ourselves to every man's conscience before God.

3 If our gospel is hidden, it is hidden to those who are lost:

4 To those in this world whose minds have been blinded by God, because they did not believe, lest the light of the glorious gospel of Christ, who is the likeness of God, should shine on them.

5 For we do not preach about ourselves, but about Christ Jesus our LORD; and as to ourselves, we are your servants for Jesus' sake.

6 For God, who said, Let light shine out of darkness, has shone in our hearts, so that we may be enlightened with the knowledge of the glory of God in the person of Christ.

7 But we have this treasure in earthen vessels, that the excellency of power may be from God, and not of us.

8 We are distressed in every way, but not overwhelmed; we are harassed on all sides, but not conquered;

9 Persecuted, but not forsaken; cast down, but not destroyed;

10 For we always bear in our bodies the death of Jesus, that the life of Jesus might also be made manifest in our bodies.

11 For if we who live are delivered to death for Jesus' sake, so also will the life of Jesus be made manifest in our mortal bodies.

12 Thus death is close to us, but life is nigh to you.

13 We have the same spirit of faith, as it is written, I believed, and therefore have I spoken; we also believe, therefore we also speak;

14 Knowing that he who raised our LORD Jesus shall raise us also by Jesus, and shall present us with you.

15 For all things are for your sakes that the abundant grace might, through the thanksgiving of many, redound to the glory of God.

16 For this reason, we do not grow weary; for though our outward man perish, yet the inner man is renewed day by day.

17 For while the troubles of the present time are little and light, a great and limitless glory for ever and ever is prepared for us.

18 We do not rejoice in the things which are seen, but in the things which are not seen, for the things which are seen are temporal; but the things which are not seen are eternal.

2-е до коринтян

Розділ 4

1 Ось тому́, мавши за милосердям Божим таке служі́ння, ми не тратимо відваги,

2 але ми відреклися тайного со́рому, не хо́дячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'я́вленням правди доручуємо себе кожному сумлінню лю́дському перед Богом.

3 Коли ж наша Єва́нгелія й закрита, то закрита для тих, хто гине, —

4 для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не зася́яло світло Єва́нгелії слави Христа, а Він — образ Божий.

5 Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі — раби ваші ради Ісуса.

6 Бо Бог, що звелів був світлу зася́яти з те́мряви, у серцях наших зася́яв, щоб просвітити нам знання́ слави Божої — в Особі Христовій.

7 А ми маємо скарб цей у посу́динах гли́няних, щоб ве́лич сили була Божа, а не від нас.

8 У всьому нас тиснуть, та не поти́снені ми; ми в важки́х обставинах, але не впадаємо в ро́зпач.

9 Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.

10 Ми за́всіди носимо в тілі ме́ртвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.

11 Бо за́всіди нас, що живемо́, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.

12 Тому́ то смерть діє в нас, а життя — у вас.

13 Та мавши того ж духа віри, за написаним: „Вірував я, через те говорив“, і ми віруємо, тому то й говоримо,

14 знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскреси́ть з Ісусом і нас, і поставить із вами.

15 Усе бо для вас, щоб благода́ть, розмножена через багатьох, збагати́ла подяку на Божу славу.

16 Через те ми відваги не тратимо, бо хоч ни́щиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновля́ється внутрішній.

17 Бо тепе́рішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги,

18 коли ми не дивимося на види́ме, а на невиди́ме. Бо види́ме - дочасне, невиди́ме ж - вічне!

2 Corinthians

Chapter 4

2-е до коринтян

Розділ 4

1 FOR this reason we are not weary of the ministry in which we are engaged, just as we are not weary of the mercies that have been upon us;

1 Ось тому́, мавши за милосердям Божим таке служі́ння, ми не тратимо відваги,

2 But we have renounced the hidden things of shame, and we do not practice cunning, nor do we handle the word of God deceitfully, but by manifestation of the truth we commend ourselves to every man's conscience before God.

2 але ми відреклися тайного со́рому, не хо́дячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'я́вленням правди доручуємо себе кожному сумлінню лю́дському перед Богом.

3 If our gospel is hidden, it is hidden to those who are lost:

3 Коли ж наша Єва́нгелія й закрита, то закрита для тих, хто гине, —

4 To those in this world whose minds have been blinded by God, because they did not believe, lest the light of the glorious gospel of Christ, who is the likeness of God, should shine on them.

4 для невіруючих, яким бог цього віку засліпив розум, щоб для них не зася́яло світло Єва́нгелії слави Христа, а Він — образ Божий.

5 For we do not preach about ourselves, but about Christ Jesus our LORD; and as to ourselves, we are your servants for Jesus' sake.

5 Бо ми не себе самих проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж самі — раби ваші ради Ісуса.

6 For God, who said, Let light shine out of darkness, has shone in our hearts, so that we may be enlightened with the knowledge of the glory of God in the person of Christ.

6 Бо Бог, що звелів був світлу зася́яти з те́мряви, у серцях наших зася́яв, щоб просвітити нам знання́ слави Божої — в Особі Христовій.

7 But we have this treasure in earthen vessels, that the excellency of power may be from God, and not of us.

7 А ми маємо скарб цей у посу́динах гли́няних, щоб ве́лич сили була Божа, а не від нас.

8 We are distressed in every way, but not overwhelmed; we are harassed on all sides, but not conquered;

8 У всьому нас тиснуть, та не поти́снені ми; ми в важки́х обставинах, але не впадаємо в ро́зпач.

9 Persecuted, but not forsaken; cast down, but not destroyed;

9 Переслідують нас, але ми не полишені; ми повалені, та не погублені.

10 For we always bear in our bodies the death of Jesus, that the life of Jesus might also be made manifest in our bodies.

10 Ми за́всіди носимо в тілі ме́ртвість Ісусову, щоб з'явилося в нашому тілі й життя Ісусове.

11 For if we who live are delivered to death for Jesus' sake, so also will the life of Jesus be made manifest in our mortal bodies.

11 Бо за́всіди нас, що живемо́, віддають на смерть за Ісуса, щоб з'явилось Ісусове в нашому смертельному тілі.

12 Thus death is close to us, but life is nigh to you.

12 Тому́ то смерть діє в нас, а життя — у вас.

13 We have the same spirit of faith, as it is written, I believed, and therefore have I spoken; we also believe, therefore we also speak;

13 Та мавши того ж духа віри, за написаним: „Вірував я, через те говорив“, і ми віруємо, тому то й говоримо,

14 Knowing that he who raised our LORD Jesus shall raise us also by Jesus, and shall present us with you.

14 знавши, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскреси́ть з Ісусом і нас, і поставить із вами.

15 For all things are for your sakes that the abundant grace might, through the thanksgiving of many, redound to the glory of God.

15 Усе бо для вас, щоб благода́ть, розмножена через багатьох, збагати́ла подяку на Божу славу.

16 For this reason, we do not grow weary; for though our outward man perish, yet the inner man is renewed day by day.

16 Через те ми відваги не тратимо, бо хоч ни́щиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновля́ється внутрішній.

17 For while the troubles of the present time are little and light, a great and limitless glory for ever and ever is prepared for us.

17 Бо тепе́рішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги,

18 We do not rejoice in the things which are seen, but in the things which are not seen, for the things which are seen are temporal; but the things which are not seen are eternal.

18 коли ми не дивимося на види́ме, а на невиди́ме. Бо види́ме - дочасне, невиди́ме ж - вічне!