2 SamuelChapter 6 |
1 AGAIN David gathered together all the young men of Israel, thirty thousand. |
2 And David arose with all the people who were with him of the men of Judah and went to Geba to bring up from thence the ark of God, for at that place was invoked the name of the LORD of hosts, who dwells upon the cherubim. |
3 And they set the ark of God upon a new cart, and brought it out of the house of Abinadab that was in Gibeah; and Uzzah and Ahia, the sons of Abinadab, drove the cart, walking behind it. |
4 And they brought the ark of God out of the house of Abinadab which was in Gibeah, and Ahia went before the ark. |
5 And David and all the house of Israel danced before the LORD waving branches of cedar trees and cypress, and played upon harps and lyres and timbrels and cornets and cymbals. |
6 And when they came to the threshing floors, Uzzah put forth his hand to the ark of the LORD, and took hold of it; for the oxen broke loose from the harness. |
7 And the anger of the LORD was kindled against Uzzah; and the LORD smote him there because he put forth his hand to the ark; and he died there beside the ark of God. |
8 And David was displeased because the LORD had stricken Uzzah; and he called the name of that place Toraetha-uzzah, and so it is called even to this day. |
9 And David was afraid of the LORD that day, and he said, How shall I bring in the ark of the LORD to me? |
10 So David was unwilling to bring the ark of God with him into the city of David; but David took it aside into the house of Ober-edom the Gittite. |
11 And the ark of the LORD remained in the house of Ober-edom the Gittite three months; and the LORD blessed Ober-edom the Gittite, and all his household because of the ark of the LORD. |
12 And it was told King David, saying, The LORD has blessed Ober-edom and all that belongs to him, because of the ark of the LORD. So David went and brought up the ark of the LORD from the house of Ober-edom into the city of David with gladness. |
13 And it was so that when those who bore the ark of the LORD had gone six paces, David sacrificed fat oxen. |
14 And David sang praises before the LORD with all his might; and David was girded with a linen ephod. |
15 So David and all the house of Israel brought up the ark of the LORD with shouting and with the sound of the trumpet. |
16 And as the ark of the LORD came past the house of David, Malchel Saul's daughter looked through a window and saw King David rejoicing and dancing before the ark of the LORD; and she despised him in her heart. |
17 land they brought in the ark of the LORD, and set it in the midst of the tent that David had pitched for it; and David offered burnt offerings and peace offerings before the LORD. |
18 And when David had finished offering the burnt offerings and peace offerings to the LORD, he blessed the people in the name of the LORD of hosts. |
19 And he distributed among all the people, even among the whole multitude of Israel, both men and women, to everyone a loaf of bread and a portion of meat and a fine white loaf of bread. So all the people departed everyone to his house. |
20 Then David returned to go to his house. And Malchel the daughter of Saul came out to meet David, and said, How glorious was the king of Israel today, for he appeared publicly before the eyes of the handmaids of his servants, for he surely conducted himself as a vain man! |
21 And David said to Malchel, It was before the LORD, who chose me rather than your father and rather than all his house, and appointed me to be a ruler over the people of the LORD, over Israel; it was because of him that I danced before the LORD. |
22 And I will abase myself still more than this, and will humble myself in my own eyes; and the maidservants of whom you have spoken shall yet honor me. |
23 Therefore Malchel the daughter of Saul had no child to the day of her death. |
2-а СамуїловаРозділ 6 |
1 |
2 І встав та й пішов Давид та ввесь наро́д, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб ви́нести звідти Божого ковче́га, що над ним кли́четься Ім'я́, — Ім'я́ Господа Савао́та, шо замешкує на херуви́мах. |
3 І вони поста́вили Божого ковчега на ново́го во́за, і винесли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї. А Узза та Ахйо, сини Авінадавові, прова́дили того ново́го во́за. |
4 І не́сли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї, і йшли з ковчегом Божим, а Ахйо йшов перед ковчегом. |
5 А Давид та ввесь Ізраїлів дім грали перед Божим лицем усією силою та пісня́ми, і на ци́трах, і на а́рфах, і на бу́бнах, на гу́слах, і на цимба́лах. |
6 І прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, а Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопи́в його́, бо знорови́лась була́ худо́ба. |
7 І запали́вся Господній гнів на Уззу, — і Бог ура́зив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі. |
8 І запалився Давидів гнів за те, що Господь покарав Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза,і так воно зветься аж до цього дня. |
9 І Давид злякався Господа того дня та й сказав: „Як уві́йде до ме́не Господній ковчег?“ |
10 І не хотів Давид перено́сити Господнього ковчега до себе, до Давидового Міста, а скерува́в його Давид до дому ґатянина Овед-Едома. |
11 І пробува́в Господній ковчег у домі ґатянина Овед-Едома три місяці, і Господь поблагослови́в Овед-Едома та ввесь його дім. |
12 І доне́сено цареві Давидові, говорячи: „Господь поблагослови́в дім Овед-Едома та все, що його, ради ковчегу Божого“. І пішов Давид, і виніс Божого ковчега з дому Овед-Едома до Давидового Міста з радістю. |
13 І сталося, коли ті, хто ніс Господнього ковчега, ступали шість кроків, то він прино́сив у жертву вола та відгодо́вану штуку худоби. |
14 А Давид танцював перед Господнім лицем зо всієї сили. І Давид був опере́заний лляни́м ефо́дом. |
15 І Давид та ввесь Ізраїлів дім не́сли Господнього ковчега з о́криком та з сурмленням сурми́. |
16 І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцюва́в та скакав перед Господнім лицем. І вона погорди́ла ним у серці своєму. |
17 І прине́сли Господнього ковчега, і поставили його на місці його серед наме́ту, що для нього поста́вив Давид. І приніс Давид цілопа́лення перед Господнім лицем та жертву мирну. |
18 А коли Давид скінчи́в прино́сити цілопа́лення та мирні жертви, то він поблагослови́в народ Іменем Господа Саваота. |
19 І він роздав для всього наро́ду, для всього Ізраїлевого на́товпу, від чоловіка й аж до жінки, для кожного по одно́му буханце́ві хліба, по одному кава́лкові пече́ного м'яса та по одному виноградному калаче́ві. І пішов увесь наро́д кожен до дому свого́. |
20 І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім. І вийшла Мелхо́ла, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: „Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажа́вся сьогодні на оча́х неві́льниць своїх рабів, як обнажується який з пустуні́в!“ |
21 І сказав Давид до Мелхоли: „Перед лицем Господа, що вибрав мене над твого батька та над увесь дім його, і наказав мені бути володарем над Господнім наро́дом, над Ізраїлем, — буду весели́тися перед Господнім лицем! |
22 І коли я буду пого́рджений ще більш від того, і буду низьки́й у своїх оча́х, то при невільницях, що ти говорила, — і при них я буду шанований!“ |
23 І в Мелхоли, Саулової дочки́, — по цьо́му не було їй дитини аж до дня смерти її. |
2 SamuelChapter 6 |
2-а СамуїловаРозділ 6 |
1 AGAIN David gathered together all the young men of Israel, thirty thousand. |
1 |
2 And David arose with all the people who were with him of the men of Judah and went to Geba to bring up from thence the ark of God, for at that place was invoked the name of the LORD of hosts, who dwells upon the cherubim. |
2 І встав та й пішов Давид та ввесь наро́д, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб ви́нести звідти Божого ковче́га, що над ним кли́четься Ім'я́, — Ім'я́ Господа Савао́та, шо замешкує на херуви́мах. |
3 And they set the ark of God upon a new cart, and brought it out of the house of Abinadab that was in Gibeah; and Uzzah and Ahia, the sons of Abinadab, drove the cart, walking behind it. |
3 І вони поста́вили Божого ковчега на ново́го во́за, і винесли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї. А Узза та Ахйо, сини Авінадавові, прова́дили того ново́го во́за. |
4 And they brought the ark of God out of the house of Abinadab which was in Gibeah, and Ahia went before the ark. |
4 І не́сли його з Авінадавового дому, що в Ґів'ї, і йшли з ковчегом Божим, а Ахйо йшов перед ковчегом. |
5 And David and all the house of Israel danced before the LORD waving branches of cedar trees and cypress, and played upon harps and lyres and timbrels and cornets and cymbals. |
5 А Давид та ввесь Ізраїлів дім грали перед Божим лицем усією силою та пісня́ми, і на ци́трах, і на а́рфах, і на бу́бнах, на гу́слах, і на цимба́лах. |
6 And when they came to the threshing floors, Uzzah put forth his hand to the ark of the LORD, and took hold of it; for the oxen broke loose from the harness. |
6 І прийшли вони аж до Ґорен-Нахону, а Узза простяг руку до Божого ковчегу, і схопи́в його́, бо знорови́лась була́ худо́ба. |
7 And the anger of the LORD was kindled against Uzzah; and the LORD smote him there because he put forth his hand to the ark; and he died there beside the ark of God. |
7 І запали́вся Господній гнів на Уззу, — і Бог ура́зив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі. |
8 And David was displeased because the LORD had stricken Uzzah; and he called the name of that place Toraetha-uzzah, and so it is called even to this day. |
8 І запалився Давидів гнів за те, що Господь покарав Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза,і так воно зветься аж до цього дня. |
9 And David was afraid of the LORD that day, and he said, How shall I bring in the ark of the LORD to me? |
9 І Давид злякався Господа того дня та й сказав: „Як уві́йде до ме́не Господній ковчег?“ |
10 So David was unwilling to bring the ark of God with him into the city of David; but David took it aside into the house of Ober-edom the Gittite. |
10 І не хотів Давид перено́сити Господнього ковчега до себе, до Давидового Міста, а скерува́в його Давид до дому ґатянина Овед-Едома. |
11 And the ark of the LORD remained in the house of Ober-edom the Gittite three months; and the LORD blessed Ober-edom the Gittite, and all his household because of the ark of the LORD. |
11 І пробува́в Господній ковчег у домі ґатянина Овед-Едома три місяці, і Господь поблагослови́в Овед-Едома та ввесь його дім. |
12 And it was told King David, saying, The LORD has blessed Ober-edom and all that belongs to him, because of the ark of the LORD. So David went and brought up the ark of the LORD from the house of Ober-edom into the city of David with gladness. |
12 І доне́сено цареві Давидові, говорячи: „Господь поблагослови́в дім Овед-Едома та все, що його, ради ковчегу Божого“. І пішов Давид, і виніс Божого ковчега з дому Овед-Едома до Давидового Міста з радістю. |
13 And it was so that when those who bore the ark of the LORD had gone six paces, David sacrificed fat oxen. |
13 І сталося, коли ті, хто ніс Господнього ковчега, ступали шість кроків, то він прино́сив у жертву вола та відгодо́вану штуку худоби. |
14 And David sang praises before the LORD with all his might; and David was girded with a linen ephod. |
14 А Давид танцював перед Господнім лицем зо всієї сили. І Давид був опере́заний лляни́м ефо́дом. |
15 So David and all the house of Israel brought up the ark of the LORD with shouting and with the sound of the trumpet. |
15 І Давид та ввесь Ізраїлів дім не́сли Господнього ковчега з о́криком та з сурмленням сурми́. |
16 And as the ark of the LORD came past the house of David, Malchel Saul's daughter looked through a window and saw King David rejoicing and dancing before the ark of the LORD; and she despised him in her heart. |
16 І сталося, коли Господній ковчег увійшов до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка, виглядала через вікно, і побачила царя Давида, що танцюва́в та скакав перед Господнім лицем. І вона погорди́ла ним у серці своєму. |
17 land they brought in the ark of the LORD, and set it in the midst of the tent that David had pitched for it; and David offered burnt offerings and peace offerings before the LORD. |
17 І прине́сли Господнього ковчега, і поставили його на місці його серед наме́ту, що для нього поста́вив Давид. І приніс Давид цілопа́лення перед Господнім лицем та жертву мирну. |
18 And when David had finished offering the burnt offerings and peace offerings to the LORD, he blessed the people in the name of the LORD of hosts. |
18 А коли Давид скінчи́в прино́сити цілопа́лення та мирні жертви, то він поблагослови́в народ Іменем Господа Саваота. |
19 And he distributed among all the people, even among the whole multitude of Israel, both men and women, to everyone a loaf of bread and a portion of meat and a fine white loaf of bread. So all the people departed everyone to his house. |
19 І він роздав для всього наро́ду, для всього Ізраїлевого на́товпу, від чоловіка й аж до жінки, для кожного по одно́му буханце́ві хліба, по одному кава́лкові пече́ного м'яса та по одному виноградному калаче́ві. І пішов увесь наро́д кожен до дому свого́. |
20 Then David returned to go to his house. And Malchel the daughter of Saul came out to meet David, and said, How glorious was the king of Israel today, for he appeared publicly before the eyes of the handmaids of his servants, for he surely conducted himself as a vain man! |
20 І вернувся Давид, щоб поблагословити свій дім. І вийшла Мелхо́ла, Саулова дочка, навпроти Давида й сказала: „Який славний був сьогодні Ізраїлів цар, що обнажа́вся сьогодні на оча́х неві́льниць своїх рабів, як обнажується який з пустуні́в!“ |
21 And David said to Malchel, It was before the LORD, who chose me rather than your father and rather than all his house, and appointed me to be a ruler over the people of the LORD, over Israel; it was because of him that I danced before the LORD. |
21 І сказав Давид до Мелхоли: „Перед лицем Господа, що вибрав мене над твого батька та над увесь дім його, і наказав мені бути володарем над Господнім наро́дом, над Ізраїлем, — буду весели́тися перед Господнім лицем! |
22 And I will abase myself still more than this, and will humble myself in my own eyes; and the maidservants of whom you have spoken shall yet honor me. |
22 І коли я буду пого́рджений ще більш від того, і буду низьки́й у своїх оча́х, то при невільницях, що ти говорила, — і при них я буду шанований!“ |
23 Therefore Malchel the daughter of Saul had no child to the day of her death. |
23 І в Мелхоли, Саулової дочки́, — по цьо́му не було їй дитини аж до дня смерти її. |