JudeChapter 1 |
|
1 JUDE, the servant of Jesus Christ, and brother of James, to the Gentiles who have been called, and are beloved by God the Father, and are protected by Jesus Christ, |
|
2 Mercy, and peace, with love, be multiplied unto you. |
|
3 My beloved, I write to you with all diligence concerning our common salvation, and it is needful that I write and exhort you also to earnestly contend for the faith which was once delivered to the saints. |
|
4 For certain men have falsely entered among you, and these were foreordained from the very beginning to this condemnation; they are ungodly men, turning the grace of God into lasciviousness, and denying the only LORD God, and our LORD Jesus Christ. |
|
5 I will, therefore, remind you, though you once knew this, that God, having redeemed and saved the people out of the land of Egypt, afterward destroyed those who did not believe. |
|
6 And the angels that did not keep their first estate but left their own habitation, he has reserved in everlasting chains under darkness unto the judgment of the great day. |
|
7 Even as Sodom and Gomorrah and the neighbouring cities which in like manner gave themselves over to fornication, and followed after other carnal lusts, are condemned to judgment and placed under everlasting fire; |
|
8 Likewise also, these filthy dreamers defile the flesh, despise authority, and blaspheme against the glory. |
|
9 Yet Michael, the archangel, when contending with the devil about the body of Moses, did not dare to bring railing accusation against him, but said, The LORD rebuke thee. |
|
10 But these men blaspheme against those things about which they do not know: and what they know naturally as dumb beasts, in those things they corrupt themselves. |
|
11 Woe unto them! for they have gone in the way of Cain, and ran greedily after the error of Balaam for reward, and have perished in the rebellion of Korah. |
|
12 These people are those who lead a wasteful, feasting life and are blemished; they do not shepherd themselves in reverence; they are clouds without rain, driven by winds; trees whose blossoms have withered, without fruit; having died a second time, pulled up by the roots; |
|
13 Raging waves of the sea, foaming out their own shame; wandering stars, to whom is reserved the blackness of darkness for ever. |
|
14 And Enoch also, the seventh from Adam, prophesied of these, saying, Behold, the LORD cometh with ten thousands of his saints, |
|
15 To execute judgment upon all, and to punish all who are ungodly for all their ungodly deeds which they have ungodly committed, and for all the harsh words which the ungodly sinners have spoken. * |
|
16 These are the ones who murmur and complain, following after their own lusts, and their mouths speak idle flattering words, praising people for the sake of gain. |
|
17 But you, my beloved, remember the words which were spoken before by the apostles of our LORD Jesus Christ; |
|
18 How they told you there will be mockers until the end of time, and they will always follow their own ungodly lusts. |
|
19 These are those who prefer to associate with selfish people because they do not have the Spirit in them. |
|
20 But you, my beloved, build up yourselves anew in the holy faith through the Holy Spirit, by means of prayer. |
|
21 Keep ourselves in the love of God, looking for the mercy of our LORD Jesus Christ and for the life which is ours forever. |
|
22 And on some of them whoever they may be, heap coals of fire: |
|
23 And when they repent, have mercy on them with compassion; despise even a garment which is spotted with the things of the flesh. |
|
24 Now unto him who is able to keep you from falling, and to present you faultless before the presence of his glory with exceeding joy, |
|
25 To the only God our Saviour, through Jesus Christ our LORD, be glory and majesty, dominion and power, both now and for ever, Amen. |
ЮдаРозділ 1 |
|
1 |
|
2 милість вам, і мир, і любов хай примно́житься! |
|
3 |
|
4 Бо крадькома́ повхо́дили деякі люди, на цей о́суд віддавна призначені, безбожні, що благода́ть нашого Бога оберта́ють у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого — Ісуса Христа. |
|
5 А я хо́чу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Госпо́дь ви́зволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував. |
|
6 І анголі́в, що не зберегли початкового стану свого, але кинули жи́тло своє, Він зберіг у вічних кайда́нах під те́мрявою на суд великого дня. |
|
7 Як Содо́м і Гомо́рра та міста́ коло них, що таким самим способом чинили пере́люб та ходили за іншим тілом, поне́сли кару вічного огню, і поставлені в при́клад, — |
|
8 так само буде й цим снови́дам, що опоганюють тіло, пого́рджують вла́дами, зневажають слави. |
|
9 І сам арха́нгол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не нава́жився винести суду зневажливого, а сказав: „Хай Господь доко́рить тобі!“ |
|
10 А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина́, то й у тому псуються. |
|
11 Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаа́мової заплати, і загинули в бунті Коре́я! |
|
12 Вони скелі підводні на ваших вече́рях любови, бо з вами без стра́ху їдять та себе попаса́ють; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дере́ва безплідні, двічі померлі, ви́корінені; |
|
13 люті хвилі мо́рські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні́, що для них морок те́мряви береже́ться повік. |
|
14 Про них же звіщав був Ено́х, сьомий від Ада́ма, і казав: „Ось іде Госпо́дь зо Своїми десятками тисяч святих, |
|
15 щоб суд учинити над усіма́, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно нако́їли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники“. |
|
16 Це ре́мствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванли́ве; вони вихваляють особи для зи́ску! |
|
17 А ви, улюблені, згадуйте слова́, що їх давніше казали апо́столи Господа нашого Ісуса Христа, |
|
18 які вам говорили: „За останнього ча́су будуть глузії́, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю“. |
|
19 Це ті, хто відлу́чується від єдности, тілесні, що духа не мають. |
|
20 |
|
21 бережіть себе сами́х у Божій любові, і чекайте милости Господа на́шого Ісуса Христа для вічного життя. |
|
22 І до одних, хто вагається, будьте милости́ві, |
|
23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо стра́хом, і нена́видьте навіть одежу, опоганену від тіла! |
|
24 |
|
25 Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та вла́да перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амі́нь. |
JudeChapter 1 |
ЮдаРозділ 1 |
|
1 JUDE, the servant of Jesus Christ, and brother of James, to the Gentiles who have been called, and are beloved by God the Father, and are protected by Jesus Christ, |
1 |
|
2 Mercy, and peace, with love, be multiplied unto you. |
2 милість вам, і мир, і любов хай примно́житься! |
|
3 My beloved, I write to you with all diligence concerning our common salvation, and it is needful that I write and exhort you also to earnestly contend for the faith which was once delivered to the saints. |
3 |
|
4 For certain men have falsely entered among you, and these were foreordained from the very beginning to this condemnation; they are ungodly men, turning the grace of God into lasciviousness, and denying the only LORD God, and our LORD Jesus Christ. |
4 Бо крадькома́ повхо́дили деякі люди, на цей о́суд віддавна призначені, безбожні, що благода́ть нашого Бога оберта́ють у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого — Ісуса Христа. |
|
5 I will, therefore, remind you, though you once knew this, that God, having redeemed and saved the people out of the land of Egypt, afterward destroyed those who did not believe. |
5 А я хо́чу нагадати вам, що раз усе знаєте, що Госпо́дь ви́зволив людей від землі єгипетської, а згодом вигубив тих, хто не вірував. |
|
6 And the angels that did not keep their first estate but left their own habitation, he has reserved in everlasting chains under darkness unto the judgment of the great day. |
6 І анголі́в, що не зберегли початкового стану свого, але кинули жи́тло своє, Він зберіг у вічних кайда́нах під те́мрявою на суд великого дня. |
|
7 Even as Sodom and Gomorrah and the neighbouring cities which in like manner gave themselves over to fornication, and followed after other carnal lusts, are condemned to judgment and placed under everlasting fire; |
7 Як Содо́м і Гомо́рра та міста́ коло них, що таким самим способом чинили пере́люб та ходили за іншим тілом, поне́сли кару вічного огню, і поставлені в при́клад, — |
|
8 Likewise also, these filthy dreamers defile the flesh, despise authority, and blaspheme against the glory. |
8 так само буде й цим снови́дам, що опоганюють тіло, пого́рджують вла́дами, зневажають слави. |
|
9 Yet Michael, the archangel, when contending with the devil about the body of Moses, did not dare to bring railing accusation against him, but said, The LORD rebuke thee. |
9 І сам арха́нгол Михаїл, коли сперечався з дияволом і говорив про Мойсеєве тіло, не нава́жився винести суду зневажливого, а сказав: „Хай Господь доко́рить тобі!“ |
|
10 But these men blaspheme against those things about which they do not know: and what they know naturally as dumb beasts, in those things they corrupt themselves. |
10 А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина́, то й у тому псуються. |
|
11 Woe unto them! for they have gone in the way of Cain, and ran greedily after the error of Balaam for reward, and have perished in the rebellion of Korah. |
11 Горе їм, бо пішли вони дорогою Каїновою, і попали в обману Валаа́мової заплати, і загинули в бунті Коре́я! |
|
12 These people are those who lead a wasteful, feasting life and are blemished; they do not shepherd themselves in reverence; they are clouds without rain, driven by winds; trees whose blossoms have withered, without fruit; having died a second time, pulled up by the roots; |
12 Вони скелі підводні на ваших вече́рях любови, бо з вами без стра́ху їдять та себе попаса́ють; хмари безводні, що носяться вітром; осінні дере́ва безплідні, двічі померлі, ви́корінені; |
|
13 Raging waves of the sea, foaming out their own shame; wandering stars, to whom is reserved the blackness of darkness for ever. |
13 люті хвилі мо́рські, що з піною викидають власний сором; зорі блудні́, що для них морок те́мряви береже́ться повік. |
|
14 And Enoch also, the seventh from Adam, prophesied of these, saying, Behold, the LORD cometh with ten thousands of his saints, |
14 Про них же звіщав був Ено́х, сьомий від Ада́ма, і казав: „Ось іде Госпо́дь зо Своїми десятками тисяч святих, |
|
15 To execute judgment upon all, and to punish all who are ungodly for all their ungodly deeds which they have ungodly committed, and for all the harsh words which the ungodly sinners have spoken. * |
15 щоб суд учинити над усіма́, і винуватити всіх безбожних за всі вчинки безбожности їхньої, що безбожно нако́їли, та за всі жорстокі слова, що їх говорили на Нього безбожні грішники“. |
|
16 These are the ones who murmur and complain, following after their own lusts, and their mouths speak idle flattering words, praising people for the sake of gain. |
16 Це ре́мствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванли́ве; вони вихваляють особи для зи́ску! |
|
17 But you, my beloved, remember the words which were spoken before by the apostles of our LORD Jesus Christ; |
17 А ви, улюблені, згадуйте слова́, що їх давніше казали апо́столи Господа нашого Ісуса Христа, |
|
18 How they told you there will be mockers until the end of time, and they will always follow their own ungodly lusts. |
18 які вам говорили: „За останнього ча́су будуть глузії́, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю“. |
|
19 These are those who prefer to associate with selfish people because they do not have the Spirit in them. |
19 Це ті, хто відлу́чується від єдности, тілесні, що духа не мають. |
|
20 But you, my beloved, build up yourselves anew in the holy faith through the Holy Spirit, by means of prayer. |
20 |
|
21 Keep ourselves in the love of God, looking for the mercy of our LORD Jesus Christ and for the life which is ours forever. |
21 бережіть себе сами́х у Божій любові, і чекайте милости Господа на́шого Ісуса Христа для вічного життя. |
|
22 And on some of them whoever they may be, heap coals of fire: |
22 І до одних, хто вагається, будьте милости́ві, |
|
23 And when they repent, have mercy on them with compassion; despise even a garment which is spotted with the things of the flesh. |
23 спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо стра́хом, і нена́видьте навіть одежу, опоганену від тіла! |
|
24 Now unto him who is able to keep you from falling, and to present you faultless before the presence of his glory with exceeding joy, |
24 |
|
25 To the only God our Saviour, through Jesus Christ our LORD, be glory and majesty, dominion and power, both now and for ever, Amen. |
25 Єдиному премудрому Богові, Спасителеві нашому через Ісуса Христа, Господа нашого, слава, могутність, сила та вла́да перше всього віку, і тепер, і на всі віки! Амі́нь. |