CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Judg. 1
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Judges

Chapter 1

1 NOW after the death of Joshua, the servant of the LORD, the children of Israel inquired of the LORD, saying, Who shall go up for us against the Canaanites first, to fight against them?

2 And the LORD said, Judah shall go up; behold, I have delivered the land into his hands.

3 And Judah said to Simeon his brother, Come up with me into my inheritance, that we may fight against the Canaanites; and I likewise will go up with you into your inheritance. So Simeon went with him.

4 And Judah went up; and the LORD delivered the Canaanites and the Perizzites into their hands; and they slew ten thousand of them in Bezek.

5 And they found the lord of Bezek in Bezek; and they fought against him, and they slew the Canaanites and the Perizzites.

6 But the lord of Bezek fled; and they pursued him and caught him, and cut off his thumbs and his great toes.

7 And the lord of Bezek said, Seventy kings, with their thumbs and great toes cut off, used to pick up bread under my table; as I have done, so God has requited me. And they brought him to Jerusalem, and there he died.

8 And the children of Judah fought against Jerusalem, and took it and smote it with the edge of the sword and set the villages thereof on fire.

9 And afterwards the children of Judah went down to fight against the Canaanites, who dwelt in the mountain and in the south and in the plain.

10 And Judah went against the Canaanites who dwelt in Hebron (now the name of Hebron before was Koriath-arba); and they slew Sheshai and Ahiman and Talmai, the sons of the giants.

11 And from thence they went against the inhabitants of Debir; and the name of Debir before was Koriath-sephra;

12 And Caleb said, He who takes Koriath-sephra, and destroys it, I will give him Achsah my daughter to wife.

13 And Othniel the son of Kenaz, Caleb's younger brother, took it; and he gave him Achsah his daughter to wife.

14 And it came to pass, when she entered the city, she desired to ask of her father a field; and she alighted from her ass; and Caleb said to her, What troubles you, my daughter?

15 And she said to him, Give me a blessing; for you have given me a south land; give me also pools of water; and Caleb gave her the upper pools and the lower pools.

16 And the children of the Kenite, Moses' father-in-law, went up from the city of palm trees with the children of Judah into the wilderness of Judah, which lies in the south of Adar; and they went and dwelt among the people.

17 And Simeon went with Judah his brother, and they slew the Canaanites that inhabited Zephath, and utterly destroyed it. And they called the name of the city Khirma.

18 Judah also took Gaza with its territory, and Ashkelon with its territory, and Ekron with its territory.

19 And the LORD was with Judah; and they possessed the mountain; but they could not destroy the inhabitants of the valley, because they had chariots of iron.

20 And they gave Hebron to Caleb, as Moses had said; and he destroyed from thence the three sons of giants.

21 But the children of Benjamin did not destroy the Jebusites who inhabited Jerusalem; but the Jebusites dwell with the children of Benjamin in Jerusalem to this day.

22 The house of Joseph also went out against Beth-el; and the LORD was with them.

23 And the house of Joseph spied on Beth-el. (Now the name of the city before was Luz.)

24 And the spies saw a man coming out of the city, and they said to him, Show us the entrance into the city, and we will have mercy on you.

25 And when he had shown them the entrance into the city, they smote the city with the edge of the sword; but they spared the man and all his family.

26 And the man went to the land of the Hittites, and built a village and called its name Luz, which is its name to this day.

27 Neither did Manasseh destroy the inhabitants of Beth-shean and its villages, nor Taanach and its villages, nor the inhabitants of Dor and its villages, nor the inhabitants of Abi-naam and its villages, nor the inhabitants of Megiddo and its villages; but the Canaanites that inhabited the land could not be subdued.

28 And it came to pass, when Israel was strong, they made the Canaanites pay tribute but did not utterly destroy them.

29 Neither did Ephraim destroy the Canaanites who dwelt in Gezer; but the Canaanites dwelt in Gezer among them.

30 Neither did Zebulun destroy the inhabitants of Kitron, nor the inhabitants of Jahlel; but the Canaanites dwelt among them, and paid tribute.

31 Neither did Asher destroy the inhabitants of Accho nor the inhabitants of Zidon nor of Lahbel nor of Jezebel nor of Helbah nor of Aphik nor of Rehob;

32 But the Asherites dwelt among the Canaanites, the inhabitants of the land; for they did not destroy them.

33 Neither did Naphtali destroy the inhabitants of Beth-shemesh nor the inhabitants of Beth-anoth; but he dwelt among the Canaanites, the inhabitants of the land; nevertheless the inhabitants of Beth-shemesh and of Beth-anoth paid tribute to them.

34 And the Amorites forced the children of Dan into the mountain; for they would not let them come down to the valley;

35 The Amorites sought refuge in the land of Hedas in the mountain and in Aijalon and in Shaalbim; but the hand of the house of Joseph prevailed against them, and they paid tribute.

36 And the border of the Amorites was from the ascent of Ekron, from the rock and upward.

Книга Суддiв

Розділ 1

1 I сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізра́їлеві сини Господа, говорячи: „Хто з нас ви́йде спе́реду на ханаане́янина, щоб воювати з ним?“

2 І сказав Господь: „Юда пі́де. Оце Я дав Край у його руку“.

3 І сказав Юда до Симеона, свого брата: „Іди зо мною на мій жеребо́к, і бу́демо воювати з ханаанеянином, то піду́ й я з тобою на твій жеребо́к“. І пішов із ним Симео́н.

4 І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, — десять тисяч чоловіка.

5 І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаане́янина та періззе́янина.

6 І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і злови́ли його, і повідру́бували великі пальці його рук та його ніг.

7 І сказав Адоні-Безек: „Сімдеся́т царів з відру́баними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!“

8 І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули́ його, і побили його ві́стрям меча́, а місто пустили з огнем.

9 А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаане́янином, ме́шканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.

10 І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, — а ім'я́ Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, — і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.

11 А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я́ Девіру колись: Кір'ят-Сефер.

12 І сказав Калев: „Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку“.

13 І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку́ Ахсу за жінку.

14 І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати по́ля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: „Що тобі?“

15 І вона сказала йому: „Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джере́ла“. І Калев дав їй Ґуллот-горі́шній та Ґуллот-до́лішній.

16 А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.

17 І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, ме́шканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я́ того міста: Хорма.

18 І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.

19 І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти ме́шканців долини, бо вони мали залізні колесни́ці.

20 І дали Калевові Хевро́н, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох ве́летнів.

21 А євусеянина, ме́шканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, — і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидя́ть тут аж до цього дня.

22 І пішов також дім Йо́сипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.

23 І ви́відав Йо́сипів дім у Бет-Елі, а ім'я́ того міста колись було Луз.

24 І побачили сторожі́ чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: „Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі ми́лість!“

25 І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто ві́стрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.

26 І пішов той чоловік до кра́ю хітте́ян, і збудував місто, та й назвав ім'я́ йому: Луз, — воно ім'я́ його аж до цього дня.

27 А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і ме́шканців Дору та його залежних міст, і ме́шканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, — і ханаане́янин волів сидіти в тому кра́ї.

28 І сталося, коли Ізраїль зміцни́вся, то він наклав на ханаанеянина дани́ну, але вигнати — не вигнав його.

29 І Єфрем не вигнав ханаане́янина, що мешкає в Ґезері, — і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.

30 Завуло́н не повиганяв ме́шканців Кітрону та мешканців Нагалолу, — і осівся ханаане́янин серед нього, і став за дани́ну.

31 Аси́р не повиганяв ме́шканців Акко, і ме́шканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.

32 І осівся аси́рець серед ханаане́янина, мешканця того кра́ю, бо він не вигнав його.

33 Нефтали́м не повиганяв ме́шканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, — і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.

34 І тиснув аморе́янин Данових синів на го́ру, бо не давав йому схо́дити на долину.

35 І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йо́сипового дому, — він став за данину.

36 А границя аморейська — від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.

Judges

Chapter 1

Книга Суддiв

Розділ 1

1 NOW after the death of Joshua, the servant of the LORD, the children of Israel inquired of the LORD, saying, Who shall go up for us against the Canaanites first, to fight against them?

1 I сталося по смерті Ісуса, і питалися Ізра́їлеві сини Господа, говорячи: „Хто з нас ви́йде спе́реду на ханаане́янина, щоб воювати з ним?“

2 And the LORD said, Judah shall go up; behold, I have delivered the land into his hands.

2 І сказав Господь: „Юда пі́де. Оце Я дав Край у його руку“.

3 And Judah said to Simeon his brother, Come up with me into my inheritance, that we may fight against the Canaanites; and I likewise will go up with you into your inheritance. So Simeon went with him.

3 І сказав Юда до Симеона, свого брата: „Іди зо мною на мій жеребо́к, і бу́демо воювати з ханаанеянином, то піду́ й я з тобою на твій жеребо́к“. І пішов із ним Симео́н.

4 And Judah went up; and the LORD delivered the Canaanites and the Perizzites into their hands; and they slew ten thousand of them in Bezek.

4 І піднявся Юда, а Господь дав ханаанеянина та періззеянина в їхню руку. І вони побили їх у Безеку, — десять тисяч чоловіка.

5 And they found the lord of Bezek in Bezek; and they fought against him, and they slew the Canaanites and the Perizzites.

5 І знайшли вони в Безеку Адоні-Безека, і воювали з ним, і побили ханаане́янина та періззе́янина.

6 But the lord of Bezek fled; and they pursued him and caught him, and cut off his thumbs and his great toes.

6 І втікав Адоні-Безек, а вони гналися за ним, і злови́ли його, і повідру́бували великі пальці його рук та його ніг.

7 And the lord of Bezek said, Seventy kings, with their thumbs and great toes cut off, used to pick up bread under my table; as I have done, so God has requited me. And they brought him to Jerusalem, and there he died.

7 І сказав Адоні-Безек: „Сімдеся́т царів з відру́баними великими пальцями їхніх рук та їхніх ніг часто збирали поживу під столом моїм. Як робив я, так відплатив мені Бог!“

8 And the children of Judah fought against Jerusalem, and took it and smote it with the edge of the sword and set the villages thereof on fire.

8 І воювали Юдині сини з Єрусалимом, і здобули́ його, і побили його ві́стрям меча́, а місто пустили з огнем.

9 And afterwards the children of Judah went down to fight against the Canaanites, who dwelt in the mountain and in the south and in the plain.

9 А потому Юдині сини зійшли воювати з ханаане́янином, ме́шканцем гори, і Неґеву, і Шефелі.

10 And Judah went against the Canaanites who dwelt in Hebron (now the name of Hebron before was Koriath-arba); and they slew Sheshai and Ahiman and Talmai, the sons of the giants.

10 І пішов Юда до ханаанеянина, що сидить у Хевроні, — а ім'я́ Хеврону було колись: Кір'ят-Арба, — і побили Шешая, й Ахімана та Талмая.

11 And from thence they went against the inhabitants of Debir; and the name of Debir before was Koriath-sephra;

11 А звідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'я́ Девіру колись: Кір'ят-Сефер.

12 And Caleb said, He who takes Koriath-sephra, and destroys it, I will give him Achsah my daughter to wife.

12 І сказав Калев: „Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому Ахсу, дочку мою, за жінку“.

13 And Othniel the son of Kenaz, Caleb's younger brother, took it; and he gave him Achsah his daughter to wife.

13 І здобув його Отніїл, син Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому свою дочку́ Ахсу за жінку.

14 And it came to pass, when she entered the city, she desired to ask of her father a field; and she alighted from her ass; and Caleb said to her, What troubles you, my daughter?

14 І сталося, коли вона прийшла, то намовила його жадати по́ля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: „Що тобі?“

15 And she said to him, Give me a blessing; for you have given me a south land; give me also pools of water; and Caleb gave her the upper pools and the lower pools.

15 І вона сказала йому: „Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джере́ла“. І Калев дав їй Ґуллот-горі́шній та Ґуллот-до́лішній.

16 And the children of the Kenite, Moses' father-in-law, went up from the city of palm trees with the children of Judah into the wilderness of Judah, which lies in the south of Adar; and they went and dwelt among the people.

16 А сини Кенея, Мойсеєвого тестя, пішли з міста Пальм з Юдиними синами до Юдиної пустині, що на півдні Араду. І пішов він, і осівся з народом.

17 And Simeon went with Judah his brother, and they slew the Canaanites that inhabited Zephath, and utterly destroyed it. And they called the name of the city Khirma.

17 І пішов Юда з Симеоном, своїм братом, та й побили ханаанеянина, ме́шканця Цефату, і вчинили його закляттям. І назвав ім'я́ того міста: Хорма.

18 Judah also took Gaza with its territory, and Ashkelon with its territory, and Ekron with its territory.

18 І здобув Юда Аззу та границю її, й Ашкелон та границю його, і Екрон та границю його.

19 And the LORD was with Judah; and they possessed the mountain; but they could not destroy the inhabitants of the valley, because they had chariots of iron.

19 І був Господь з Юдою, і він повиганяв мешканців гори. Та не міг він повиганяти ме́шканців долини, бо вони мали залізні колесни́ці.

20 And they gave Hebron to Caleb, as Moses had said; and he destroyed from thence the three sons of giants.

20 І дали Калевові Хевро́н, як говорив був Мойсей, і він вигнав звідти трьох ве́летнів.

21 But the children of Benjamin did not destroy the Jebusites who inhabited Jerusalem; but the Jebusites dwell with the children of Benjamin in Jerusalem to this day.

21 А євусеянина, ме́шканця Єрусалиму, не вигнали Веніяминові сини, — і осів євусеянин із Веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидя́ть тут аж до цього дня.

22 The house of Joseph also went out against Beth-el; and the LORD was with them.

22 І пішов також дім Йо́сипів до Бет-Елу, а Господь був з ними.

23 And the house of Joseph spied on Beth-el. (Now the name of the city before was Luz.)

23 І ви́відав Йо́сипів дім у Бет-Елі, а ім'я́ того міста колись було Луз.

24 And the spies saw a man coming out of the city, and they said to him, Show us the entrance into the city, and we will have mercy on you.

24 І побачили сторожі́ чоловіка, що виходив із того міста, та й сказали до нього: „Покажи нам вхід до міста, а ми вчинимо тобі ми́лість!“

25 And when he had shown them the entrance into the city, they smote the city with the edge of the sword; but they spared the man and all his family.

25 І він показав їм вхід до міста, і вони побили те місто ві́стрям меча, а того чоловіка та ввесь його рід відпустили.

26 And the man went to the land of the Hittites, and built a village and called its name Luz, which is its name to this day.

26 І пішов той чоловік до кра́ю хітте́ян, і збудував місто, та й назвав ім'я́ йому: Луз, — воно ім'я́ його аж до цього дня.

27 Neither did Manasseh destroy the inhabitants of Beth-shean and its villages, nor Taanach and its villages, nor the inhabitants of Dor and its villages, nor the inhabitants of Abi-naam and its villages, nor the inhabitants of Megiddo and its villages; but the Canaanites that inhabited the land could not be subdued.

27 А Манасія не повиганяв мешканців Бет-Шеану та його залежних міст, і Таанаху та його залежних міст, і ме́шканців Дору та його залежних міст, і ме́шканців Ївлеаму та його залежних міст, і мешканців Міґіддо та його залежних міст, — і ханаане́янин волів сидіти в тому кра́ї.

28 And it came to pass, when Israel was strong, they made the Canaanites pay tribute but did not utterly destroy them.

28 І сталося, коли Ізраїль зміцни́вся, то він наклав на ханаанеянина дани́ну, але вигнати — не вигнав його.

29 Neither did Ephraim destroy the Canaanites who dwelt in Gezer; but the Canaanites dwelt in Gezer among them.

29 І Єфрем не вигнав ханаане́янина, що мешкає в Ґезері, — і осівся ханаанеянин серед нього в Ґезері.

30 Neither did Zebulun destroy the inhabitants of Kitron, nor the inhabitants of Jahlel; but the Canaanites dwelt among them, and paid tribute.

30 Завуло́н не повиганяв ме́шканців Кітрону та мешканців Нагалолу, — і осівся ханаане́янин серед нього, і став за дани́ну.

31 Neither did Asher destroy the inhabitants of Accho nor the inhabitants of Zidon nor of Lahbel nor of Jezebel nor of Helbah nor of Aphik nor of Rehob;

31 Аси́р не повиганяв ме́шканців Акко, і ме́шканців Сидону, і Ахлаву, і Ахзіву, і Хелби, і Афіку, і Рехову.

32 But the Asherites dwelt among the Canaanites, the inhabitants of the land; for they did not destroy them.

32 І осівся аси́рець серед ханаане́янина, мешканця того кра́ю, бо він не вигнав його.

33 Neither did Naphtali destroy the inhabitants of Beth-shemesh nor the inhabitants of Beth-anoth; but he dwelt among the Canaanites, the inhabitants of the land; nevertheless the inhabitants of Beth-shemesh and of Beth-anoth paid tribute to them.

33 Нефтали́м не повиганяв ме́шканців Бет-Шемешу, і мешканців Бет-Анату, — і він осівся серед ханаанеянина, мешканця того краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Анату стали їм за данину.

34 And the Amorites forced the children of Dan into the mountain; for they would not let them come down to the valley;

34 І тиснув аморе́янин Данових синів на го́ру, бо не давав йому схо́дити на долину.

35 The Amorites sought refuge in the land of Hedas in the mountain and in Aijalon and in Shaalbim; but the hand of the house of Joseph prevailed against them, and they paid tribute.

35 І волів амореянин сидіти на горі Херес в Айялоні та в Шаалевімі, та стала сильною рука Йо́сипового дому, — він став за данину.

36 And the border of the Amorites was from the ascent of Ekron, from the rock and upward.

36 А границя аморейська — від Маале-Акраббім, і від Сели та вище.