ObadiahChapter 1 |
1 THE vision of Obadiah: Thus says the LORD God concerning Edom: We have heard a rumor from the LORD, and an ambassador is sent among the nations, Arise, and let us rise up against her for battle. |
2 Behold, I have made you the least among the nations; you are greatly despised. |
3 The pride of your heart has deceived you, you who dwell in the clefts of the rock, whose habitation is high; who says in his heart, Who shall bring me down to the ground? |
4 Though you rise high like the eagle, and though your nest is set among the stars, thence I will bring you down, says the LORD. |
5 If thieves come to you or robbers by night, how could you have remained silent till they had stolen enough? Or if grape gatherers came to you, would they not leave some gleanings? |
6 How Esau is searched out! how are his hidden things sought out! |
7 They have driven you to the border; all the men of your confederacy have deceived you and prevailed against you; the men who were at peace with you and who ate your bread have laid an ambush for you, because Esau has no understanding in him. |
8 In that day, says the LORD, I will destroy the wise men out of Edom, and the men of understanding out of the mount of Esau. |
9 And your mighty men, O Teman, shall be plundered, so that every man from mount Esau may perish. |
10 Because of the slaughter and because of the violence against your brother Jacob, shame shall cover you, and you shall be cut off for ever. |
11 In the day that you stood against him, in the day that the strangers carried away captive his forces, and foreigners entered into his gates and cast lots upon Jerusalem, even you were as one of them. |
12 But you should not have looked for the day of your brother's disaster, in the day when he was afflicted by strangers; neither should you have rejoiced over the children of Judah in the day of their destruction; nor should you have spoken proudly in the day of distress. |
13 You should not have entered into the gate of my people in the day of their calamity; yea, you should not have rejoiced over their misfortune in the day of their distress; nor should you have terrified his forces in the day of their calamity; |
14 Neither should you have stood in the narrow pass to cut off his fugitives; neither should you have delivered up his survivors in the day of distress. |
15 For the day of the LORD is near upon all nations; as you have done, it shall be done to you; your rewards shall return upon your own head. |
16 For as you have drunk upon my holy mountain, so shall all the nations drink continually, yea, they shall drink, and they shall be confounded and troubled, and they shall be as though they had not been. |
17 But upon mount Zion shall be deliverance, and there shall be holiness; and the house of Jacob shall possess those who possessed them. |
18 And the house of Jacob shall be a fire and the house of Joseph a flame and the house of Esau for stubble, and they shall kindle in them and devour them; and there shall be no fugitive remaining to the house of Esau; for the LORD has spoken it. |
19 And those of the south shall possess mount Esau; and those of the plain, the Philistines; and they shall possess the fields of Ephraim and the fields of Samaria; and Benjamin shall possess Gilead. |
20 The first exiles, that is, of the children of Israel, shall possess the lands from Canaan as far as Zarepath; and the exiles of Jerusalem who are in Spain shall possess the cities of the south. |
21 And those who are saved shall come up to mount Zion to judge mount Esau; and the kingdom shall be the LORD'S. |
ОвдiйРозділ 1 |
1 |
2 Оце Я мали́м тебе дав між наро́ди, ти дуже пого́рджений. |
3 Гордість серця твого обманила тебе, який перебува́єш по щі́линах ске́льних, у високім сиді́нні своїм, що гово́риш у серці своє́му: Хто скине на землю мене́? |
4 Якщо б ти підні́сся, немов той орел, і якщо б ти кубло́ своє склав поміж зо́рями, — то й звідти Я скину тебе, промовляє Госпо́дь! |
5 Чи ж до тебе злоді́ї прихо́дили, чи нічні ті грабі́жники, — такий ти пони́щений! — чи ж вони не накра́ли б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі́ винограду, чи ж вони не лишили б хоч ви́бірків? |
6 Як Ісав перешу́каний, як криї́вки його перегля́нені! |
7 Аж до границі прогнали тебе, обма́нять тебе твої всі сою́зники, переможуть тебе твої при́ятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розста́влять на тебе, — нема в тому розуму! |
8 Чи ж не станеться це того дня, — промовляє Господь, — і ви́гублю Я мудреці́в із Едо́му, а розум з гори Ісавової? |
9 І настра́шене буде лица́рство твоє, о Тема́не, щоб був ви́тятий кожен з Ісава уби́вством. |
10 Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти ви́тятий будеш наві́ки. |
11 Того дня, коли став ти навпро́ти, того дня, як чужі полони́ли були його ві́йсько, і коли чужинці́ в його брами ввійшли і же́реба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них! |
12 І тому́ не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згу́би, і не розкривай своїх уст у день у́тиску. |
13 І не входь ти до брами наро́ду Мого́ у день лиха його́, і не пригляда́йся до зла його й ти в день нещастя його́, і не простяга́йте своєї руки́ до багатства його́ в день нещастя його́! |
14 І на роздорі́жжі не стій, щоб витина́ти його втікачі́в, і в день у́тиску не видавай його ре́шток! |
15 |
16 Бо я́к ви пили́ на святій Моїй горі, так народи усі за́вжди пи́тимуть! І будуть пити вони, і бу́дуть хлепта́ти, і стануть вони, немов їх не було́. |
17 А на Сіонській горі буде спасі́ння, і буде святою вона, і спа́дки свої́ вже пося́де дім Яковів. |
18 І дім Якова стане огнем, і дім Йо́сипа — по́лум'ям, а дім Ісава — соломою, — і будуть пала́ти вони проти них, і їх пожеру́ть, і останку не буде із дому Ісава, бо Госпо́дь це сказав. |
19 І пося́дуть півде́нні Іса́вову го́ру, а мешка́нці долин — филисти́млян, і пося́дуть Єфремове поле та поле самарі́йське, а Веніями́н — Ґілеа́д. |
20 А полоне́ні ві́йська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфа́ту, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, пося́дуть міста́ полудне́ві. |
21 І спаси́телі при́йдуть на го́ру Сіо́н, щоб го́ру Іса́ва судити, — і царство Господнє настане! |
ObadiahChapter 1 |
ОвдiйРозділ 1 |
1 THE vision of Obadiah: Thus says the LORD God concerning Edom: We have heard a rumor from the LORD, and an ambassador is sent among the nations, Arise, and let us rise up against her for battle. |
1 |
2 Behold, I have made you the least among the nations; you are greatly despised. |
2 Оце Я мали́м тебе дав між наро́ди, ти дуже пого́рджений. |
3 The pride of your heart has deceived you, you who dwell in the clefts of the rock, whose habitation is high; who says in his heart, Who shall bring me down to the ground? |
3 Гордість серця твого обманила тебе, який перебува́єш по щі́линах ске́льних, у високім сиді́нні своїм, що гово́риш у серці своє́му: Хто скине на землю мене́? |
4 Though you rise high like the eagle, and though your nest is set among the stars, thence I will bring you down, says the LORD. |
4 Якщо б ти підні́сся, немов той орел, і якщо б ти кубло́ своє склав поміж зо́рями, — то й звідти Я скину тебе, промовляє Госпо́дь! |
5 If thieves come to you or robbers by night, how could you have remained silent till they had stolen enough? Or if grape gatherers came to you, would they not leave some gleanings? |
5 Чи ж до тебе злоді́ї прихо́дили, чи нічні ті грабі́жники, — такий ти пони́щений! — чи ж вони не накра́ли б собі скільки треба? Якщо б до тебе прийшли збирачі́ винограду, чи ж вони не лишили б хоч ви́бірків? |
6 How Esau is searched out! how are his hidden things sought out! |
6 Як Ісав перешу́каний, як криї́вки його перегля́нені! |
7 They have driven you to the border; all the men of your confederacy have deceived you and prevailed against you; the men who were at peace with you and who ate your bread have laid an ambush for you, because Esau has no understanding in him. |
7 Аж до границі прогнали тебе, обма́нять тебе твої всі сою́зники, переможуть тебе твої при́ятелі! Ті, що хліб твій їдять, пастку розста́влять на тебе, — нема в тому розуму! |
8 In that day, says the LORD, I will destroy the wise men out of Edom, and the men of understanding out of the mount of Esau. |
8 Чи ж не станеться це того дня, — промовляє Господь, — і ви́гублю Я мудреці́в із Едо́му, а розум з гори Ісавової? |
9 And your mighty men, O Teman, shall be plundered, so that every man from mount Esau may perish. |
9 І настра́шене буде лица́рство твоє, о Тема́не, щоб був ви́тятий кожен з Ісава уби́вством. |
10 Because of the slaughter and because of the violence against your brother Jacob, shame shall cover you, and you shall be cut off for ever. |
10 Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти ви́тятий будеш наві́ки. |
11 In the day that you stood against him, in the day that the strangers carried away captive his forces, and foreigners entered into his gates and cast lots upon Jerusalem, even you were as one of them. |
11 Того дня, коли став ти навпро́ти, того дня, як чужі полони́ли були його ві́йсько, і коли чужинці́ в його брами ввійшли і же́реба кидали про Єрусалим, то й ти був, як один з них! |
12 But you should not have looked for the day of your brother's disaster, in the day when he was afflicted by strangers; neither should you have rejoiced over the children of Judah in the day of their destruction; nor should you have spoken proudly in the day of distress. |
12 І тому́ не дивися на день свого брата, на день лиха його, і не тішся з Юдиних синів у день їхньої згу́би, і не розкривай своїх уст у день у́тиску. |
13 You should not have entered into the gate of my people in the day of their calamity; yea, you should not have rejoiced over their misfortune in the day of their distress; nor should you have terrified his forces in the day of their calamity; |
13 І не входь ти до брами наро́ду Мого́ у день лиха його́, і не пригляда́йся до зла його й ти в день нещастя його́, і не простяга́йте своєї руки́ до багатства його́ в день нещастя його́! |
14 Neither should you have stood in the narrow pass to cut off his fugitives; neither should you have delivered up his survivors in the day of distress. |
14 І на роздорі́жжі не стій, щоб витина́ти його втікачі́в, і в день у́тиску не видавай його ре́шток! |
15 For the day of the LORD is near upon all nations; as you have done, it shall be done to you; your rewards shall return upon your own head. |
15 |
16 For as you have drunk upon my holy mountain, so shall all the nations drink continually, yea, they shall drink, and they shall be confounded and troubled, and they shall be as though they had not been. |
16 Бо я́к ви пили́ на святій Моїй горі, так народи усі за́вжди пи́тимуть! І будуть пити вони, і бу́дуть хлепта́ти, і стануть вони, немов їх не було́. |
17 But upon mount Zion shall be deliverance, and there shall be holiness; and the house of Jacob shall possess those who possessed them. |
17 А на Сіонській горі буде спасі́ння, і буде святою вона, і спа́дки свої́ вже пося́де дім Яковів. |
18 And the house of Jacob shall be a fire and the house of Joseph a flame and the house of Esau for stubble, and they shall kindle in them and devour them; and there shall be no fugitive remaining to the house of Esau; for the LORD has spoken it. |
18 І дім Якова стане огнем, і дім Йо́сипа — по́лум'ям, а дім Ісава — соломою, — і будуть пала́ти вони проти них, і їх пожеру́ть, і останку не буде із дому Ісава, бо Госпо́дь це сказав. |
19 And those of the south shall possess mount Esau; and those of the plain, the Philistines; and they shall possess the fields of Ephraim and the fields of Samaria; and Benjamin shall possess Gilead. |
19 І пося́дуть півде́нні Іса́вову го́ру, а мешка́нці долин — филисти́млян, і пося́дуть Єфремове поле та поле самарі́йське, а Веніями́н — Ґілеа́д. |
20 The first exiles, that is, of the children of Israel, shall possess the lands from Canaan as far as Zarepath; and the exiles of Jerusalem who are in Spain shall possess the cities of the south. |
20 А полоне́ні ві́йська Ізраїлевих синів заволодіють тим, що хананейське аж до Цорфа́ту, а єрусалимські вигнанці в неволі, що в Сефараді, пося́дуть міста́ полудне́ві. |
21 And those who are saved shall come up to mount Zion to judge mount Esau; and the kingdom shall be the LORD'S. |
21 І спаси́телі при́йдуть на го́ру Сіо́н, щоб го́ру Іса́ва судити, — і царство Господнє настане! |