TitusChapter 1 |
1 PAUL, a servant of God, and an apostle of Jesus Christ, in the faith of God's elect, and in the knowledge of true godliness; |
2 In the hope of eternal life, which the true God promised ages ago; |
3 And has in due time revealed his word by our preaching; which preaching has been intrusted to me by the command of God our Saviour; |
4 To Titus, a true son in the common faith: Grace and peace from God the Father, and the LORD Jesus Christ our Saviour. |
5 For this cause I left you in Crete, that you should set in order the things that are wanting and ordain elders in every city where there is a need as I had commanded you. |
6 Appoint only an elder who is blameless, and the husband of one wife, and one who has faithful children who do not swear and who are not intemperate. |
7 For an elder must be blameless, as a steward of God; and he must not be self-willed, not quick tempered, not excessive in the use of wine, not too ready to strike with his hand, not a lover of filthy lucre; |
8 But a lover of hospitality, a lover of good things, sober, just, pious, and temperate of worldly desires; |
9 Holding fast the doctrine of faith, so that he may be able to comfort by his sound doctrine, and to rebuke those who are proud. |
10 For there are many unruly and vain talkers and deceivers of the people, especially those who belong to the circumcision: |
11 Whose mouths must be stopped, for they corrupt many families, teaching things which they ought not, for the sake of filthy lucre. |
12 One of them, even a prophet of their own, said, The Cre'tians are always liars, vicious beasts with empty bellies. |
13 This testimony is true. Therefore rebuke them sharply, that they may be sound in the faith; |
14 And not give heed to Jewish fables, and commandments of men who hate the truth. |
15 To the pure, all things are pure: but nothing is pure to those who are defiled and faithless; even their mind and conscience is defiled. |
16 They profess to know God, but in works they deny him, and they are abominable, and disobedient, condemning every kind of good work. |
До ТитаРозділ 1 |
1 |
2 в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необма́нливий Бог, |
3 і ча́су свого з'явив Слово Своє в пропові́данні, що дору́чене було мені з наказу Спасителя нашого Бога, — |
4 до Тита, щирого сина за спільною ві́рою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого! |
5 |
6 коли хто бездога́нний, муж єдиної дружи́ни, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухня́ність. |
7 Бо єпи́скоп мусить бути бездоганний, як Божий доморя́дник, не самолюбний, не гнівли́вий, не п'яни́ця, не заводія́ка, не кори́сливий, |
8 але гостинний до при́ходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стри́маний, |
9 що трима́ється вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних. |
10 |
11 їм треба уста́ затуляти: вони ці́лі доми баламу́тять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудно́го. |
12 Сказав один з них, їхній власний пророк: „Крітяни за́вжди брехливі, люті звірі, черева́ні ліниві“! |
13 Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були́, |
14 і на юдейські байки́ не вважали, ані на нака́зи людей, що від правди відверта́ються. |
15 Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечи́стилися і розум їхній, і сумління. |
16 Вони тве́рдять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі́ й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні. |
TitusChapter 1 |
До ТитаРозділ 1 |
1 PAUL, a servant of God, and an apostle of Jesus Christ, in the faith of God's elect, and in the knowledge of true godliness; |
1 |
2 In the hope of eternal life, which the true God promised ages ago; |
2 в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необма́нливий Бог, |
3 And has in due time revealed his word by our preaching; which preaching has been intrusted to me by the command of God our Saviour; |
3 і ча́су свого з'явив Слово Своє в пропові́данні, що дору́чене було мені з наказу Спасителя нашого Бога, — |
4 To Titus, a true son in the common faith: Grace and peace from God the Father, and the LORD Jesus Christ our Saviour. |
4 до Тита, щирого сина за спільною ві́рою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого! |
5 For this cause I left you in Crete, that you should set in order the things that are wanting and ordain elders in every city where there is a need as I had commanded you. |
5 |
6 Appoint only an elder who is blameless, and the husband of one wife, and one who has faithful children who do not swear and who are not intemperate. |
6 коли хто бездога́нний, муж єдиної дружи́ни, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухня́ність. |
7 For an elder must be blameless, as a steward of God; and he must not be self-willed, not quick tempered, not excessive in the use of wine, not too ready to strike with his hand, not a lover of filthy lucre; |
7 Бо єпи́скоп мусить бути бездоганний, як Божий доморя́дник, не самолюбний, не гнівли́вий, не п'яни́ця, не заводія́ка, не кори́сливий, |
8 But a lover of hospitality, a lover of good things, sober, just, pious, and temperate of worldly desires; |
8 але гостинний до при́ходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стри́маний, |
9 Holding fast the doctrine of faith, so that he may be able to comfort by his sound doctrine, and to rebuke those who are proud. |
9 що трима́ється вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних. |
10 For there are many unruly and vain talkers and deceivers of the people, especially those who belong to the circumcision: |
10 |
11 Whose mouths must be stopped, for they corrupt many families, teaching things which they ought not, for the sake of filthy lucre. |
11 їм треба уста́ затуляти: вони ці́лі доми баламу́тять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудно́го. |
12 One of them, even a prophet of their own, said, The Cre'tians are always liars, vicious beasts with empty bellies. |
12 Сказав один з них, їхній власний пророк: „Крітяни за́вжди брехливі, люті звірі, черева́ні ліниві“! |
13 This testimony is true. Therefore rebuke them sharply, that they may be sound in the faith; |
13 Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були́, |
14 And not give heed to Jewish fables, and commandments of men who hate the truth. |
14 і на юдейські байки́ не вважали, ані на нака́зи людей, що від правди відверта́ються. |
15 To the pure, all things are pure: but nothing is pure to those who are defiled and faithless; even their mind and conscience is defiled. |
15 Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечи́стилися і розум їхній, і сумління. |
16 They profess to know God, but in works they deny him, and they are abominable, and disobedient, condemning every kind of good work. |
16 Вони тве́рдять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі́ й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні. |