БытиеГлава 34 |
1 |
2 Шехем, сын Хамора-хиввея, правителя той страны, увидел ее, схватил и совершил над нею насилие. |
3 После этого он сильно привязался к Дине, дочери Иакова, полюбил ее и пытался уговорами завоевать сердце девушки. |
4 Да и отца своего, Хамора, Шехем просил: «Возьми мне в жены эту девушку!» |
5 Иаков узнал, что Шехем обесчестил его дочь Дину, но так как сыновья его в то время пасли скот далеко в поле, Иаков хранил молчание и ничего не предпринимал, пока сыновья не возвратились домой. |
6 |
7 Как раз в это время сыновья Иакова, услышав о случившемся, вернулись с поля. Глубоко оскорбленные, они преисполнились яростью. Шехем навлек бесчестие на Израиль — изнасиловал дочь Иакова, сделал то, что совершенно недопустимо! |
8 |
9 Давайте породнимся: отдавайте нам в жены своих дочерей и берите за себя наших. |
10 Если поселитесь среди нас, вся страна наша перед вами: живите на ней, кочуйте по ней и приобретайте во владение участки земли для себя». |
11 |
12 Назначьте сколь угодно большой выкуп за невесту, требуйте любой свадебный подарок, и я дам вам всё, что вы мне скажете, только отдайте мне эту девушку в жены». |
13 |
14 «Мыслимое ли дело — отдать сестру нашу необрезанному мужчине! Это позор для нас! |
15 Уступить вам? Разве только вы станете такими, как мы, и каждый мужчина у вас будет обрезан. |
16 Лишь тогда мы будем отдавать вам в жены своих дочерей, а ваших — брать за себя; жить будем среди вас и одним народом станем. |
17 Если вы не захотите принять наше условие и не совершите обрезание, мы заберем сестру свою и уйдем». |
18 |
19 Юноша не колебался относительно того, чтобы сделать себе обрезание, ибо был влюблен в дочь Иакова. (А он пользовался особым уважением в доме Хамора, отца своего.) |
20 И пошли Хамор и сын его Шехем к городским воротам и сказали горожанам: |
21 «Это мирные люди, и к нам они относятся хорошо. Пусть селятся и кочуют они по стране нашей — земли достаточно и для них. Мы будем брать в жены их дочерей, а своих — выдавать за них. |
22 Но эти люди согласны жить здесь и стать с нами одним народом лишь на таком условии: все мужчины у нас должны быть обрезаны, как и у них. |
23 Если мы сделаем это, их стада, имущество и все животные — не для нас ли всё это? Так давайте же согласимся с ними, и тогда они будут жить среди нас». |
24 |
25 А на третий день, когда те были тяжело больны из-за обрезания, Симеон и Левий, сыновья Иакова, братья Дины, вооружившись мечами, напали на город, не подозревающий об опасности, и перебили в нем всех мужчин. |
26 И Хамора, и сына его Шехема сразили мечом, забрали Дину из дома Шехема и ушли. |
27 На место кровавой резни пришли остальные сыновья Иакова и разграбили город, в котором обесчестили их сестру. |
28 Они забрали овец, коров и ослов — всех животных, что были в городе и на поле, |
29 всё богатство тех людей; они взяли в плен и детей, и женщин и разграбили всё, что было в домах. |
30 |
31 «А как посмели они, — вспылили Симеон и Левий, — обойтись с сестрой нашей, как с девкой продажной?!» |
БуттяРозділ 34 |
1 |
2 І побачив її Сихем, син Гамора хіве́янина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її. |
3 І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого. |
4 І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: „Візьми те дівча за жінку для мене!“ |
5 А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули́ вони. |
6 І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним. |
7 І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться. |
8 А Гамор говорив з ними, кажучи: „Син мій Сихем, — запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку! |
9 І посвоячтеся з нами, — дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі. |
10 І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім“. |
11 І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду́ милість у ваших очах, і що ви скажете мені — я дам. |
12 Сильно побільші́ть на мене ві́но та дарунок, а я дам, як мені скажете, — та тільки дайте мені дівчину за жінку!“ |
13 І відповіли́ сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх. |
14 І сказали до них: „Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас. |
15 Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, — щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі. |
16 І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним наро́дом. |
17 А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й пі́демо“. |
18 І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового. |
19 І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого. |
20 І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи: |
21 „Ці люди — вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось — розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмі́мо собі за жінок, а наших дочок даймо їм. |
22 Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, — коли в нас бу́де обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані. |
23 Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба — хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами. |
24 І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його. |
25 І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків. |
26 Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли. |
27 Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру. |
28 Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі, |
29 і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що́ де в домі було. |
30 І сказав Яків до Симеона й до Левія: „Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаане́янина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знище́ний я та мій дім“. |
31 А вони відказали: „Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?“ |
БытиеГлава 34 |
БуттяРозділ 34 |
1 |
1 |
2 Шехем, сын Хамора-хиввея, правителя той страны, увидел ее, схватил и совершил над нею насилие. |
2 І побачив її Сихем, син Гамора хіве́янина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її. |
3 После этого он сильно привязался к Дине, дочери Иакова, полюбил ее и пытался уговорами завоевать сердце девушки. |
3 І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого. |
4 Да и отца своего, Хамора, Шехем просил: «Возьми мне в жены эту девушку!» |
4 І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: „Візьми те дівча за жінку для мене!“ |
5 Иаков узнал, что Шехем обесчестил его дочь Дину, но так как сыновья его в то время пасли скот далеко в поле, Иаков хранил молчание и ничего не предпринимал, пока сыновья не возвратились домой. |
5 А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули́ вони. |
6 |
6 І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним. |
7 Как раз в это время сыновья Иакова, услышав о случившемся, вернулись с поля. Глубоко оскорбленные, они преисполнились яростью. Шехем навлек бесчестие на Израиль — изнасиловал дочь Иакова, сделал то, что совершенно недопустимо! |
7 І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться. |
8 |
8 А Гамор говорив з ними, кажучи: „Син мій Сихем, — запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку! |
9 Давайте породнимся: отдавайте нам в жены своих дочерей и берите за себя наших. |
9 І посвоячтеся з нами, — дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі. |
10 Если поселитесь среди нас, вся страна наша перед вами: живите на ней, кочуйте по ней и приобретайте во владение участки земли для себя». |
10 І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім“. |
11 |
11 І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду́ милість у ваших очах, і що ви скажете мені — я дам. |
12 Назначьте сколь угодно большой выкуп за невесту, требуйте любой свадебный подарок, и я дам вам всё, что вы мне скажете, только отдайте мне эту девушку в жены». |
12 Сильно побільші́ть на мене ві́но та дарунок, а я дам, як мені скажете, — та тільки дайте мені дівчину за жінку!“ |
13 |
13 І відповіли́ сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх. |
14 «Мыслимое ли дело — отдать сестру нашу необрезанному мужчине! Это позор для нас! |
14 І сказали до них: „Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас. |
15 Уступить вам? Разве только вы станете такими, как мы, и каждый мужчина у вас будет обрезан. |
15 Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, — щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі. |
16 Лишь тогда мы будем отдавать вам в жены своих дочерей, а ваших — брать за себя; жить будем среди вас и одним народом станем. |
16 І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним наро́дом. |
17 Если вы не захотите принять наше условие и не совершите обрезание, мы заберем сестру свою и уйдем». |
17 А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й пі́демо“. |
18 |
18 І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового. |
19 Юноша не колебался относительно того, чтобы сделать себе обрезание, ибо был влюблен в дочь Иакова. (А он пользовался особым уважением в доме Хамора, отца своего.) |
19 І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого. |
20 И пошли Хамор и сын его Шехем к городским воротам и сказали горожанам: |
20 І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи: |
21 «Это мирные люди, и к нам они относятся хорошо. Пусть селятся и кочуют они по стране нашей — земли достаточно и для них. Мы будем брать в жены их дочерей, а своих — выдавать за них. |
21 „Ці люди — вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось — розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмі́мо собі за жінок, а наших дочок даймо їм. |
22 Но эти люди согласны жить здесь и стать с нами одним народом лишь на таком условии: все мужчины у нас должны быть обрезаны, как и у них. |
22 Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, — коли в нас бу́де обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані. |
23 Если мы сделаем это, их стада, имущество и все животные — не для нас ли всё это? Так давайте же согласимся с ними, и тогда они будут жить среди нас». |
23 Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба — хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами. |
24 |
24 І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його. |
25 А на третий день, когда те были тяжело больны из-за обрезания, Симеон и Левий, сыновья Иакова, братья Дины, вооружившись мечами, напали на город, не подозревающий об опасности, и перебили в нем всех мужчин. |
25 І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків. |
26 И Хамора, и сына его Шехема сразили мечом, забрали Дину из дома Шехема и ушли. |
26 Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли. |
27 На место кровавой резни пришли остальные сыновья Иакова и разграбили город, в котором обесчестили их сестру. |
27 Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру. |
28 Они забрали овец, коров и ослов — всех животных, что были в городе и на поле, |
28 Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі, |
29 всё богатство тех людей; они взяли в плен и детей, и женщин и разграбили всё, что было в домах. |
29 і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що́ де в домі було. |
30 |
30 І сказав Яків до Симеона й до Левія: „Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаане́янина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знище́ний я та мій дім“. |
31 «А как посмели они, — вспылили Симеон и Левий, — обойтись с сестрой нашей, как с девкой продажной?!» |
31 А вони відказали: „Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?“ |