Бытие

Глава 34

1 Когда Дина, дочь Иакова от Лии, пошла познакомиться с местными девушками,

2 Шехем, сын Хамора-хиввея, правителя той страны, увидел ее, схватил и совершил над нею насилие.

3 После этого он сильно привязался к Дине, дочери Иакова, полюбил ее и пытался уговорами завоевать сердце девушки.

4 Да и отца своего, Хамора, Шехем просил: «Возьми мне в жены эту девушку!»

5 Иаков узнал, что Шехем обесчестил его дочь Дину, но так как сыновья его в то время пасли скот далеко в поле, Иаков хранил молчание и ничего не предпринимал, пока сыновья не возвратились домой.

6 Хамор, отец Шехема, пришел к Иакову, чтобы переговорить с ним о Дине.

7 Как раз в это время сыновья Иакова, услышав о случившемся, вернулись с поля. Глубоко оскорбленные, они преисполнились яростью. Шехем навлек бесчестие на Израиль — изнасиловал дочь Иакова, сделал то, что совершенно недопустимо!

8 Хамор же убеждал Иакова и его сыновей: «Сын мой Шехем пленился дочерью вашей. Прошу вас, отдайте ее в жены ему!

9 Давайте породнимся: отдавайте нам в жены своих дочерей и берите за себя наших.

10 Если поселитесь среди нас, вся страна наша перед вами: живите на ней, кочуйте по ней и приобретайте во владение участки земли для себя».

11 Тут Шехем сказал отцу Дины и братьям ее: «Окажите мне милость, я дам вам всё, что скажете!

12 Назначьте сколь угодно большой выкуп за невесту, требуйте любой свадебный подарок, и я дам вам всё, что вы мне скажете, только отдайте мне эту девушку в жены».

13 И так как Шехем обесчестил их сестру Дину, сыновья Иакова, разговаривая с Шехемом и его отцом Хамором, ответили хитростью на их просьбу:

14 «Мыслимое ли дело — отдать сестру нашу необрезанному мужчине! Это позор для нас!

15 Уступить вам? Разве только вы станете такими, как мы, и каждый мужчина у вас будет обрезан.

16 Лишь тогда мы будем отдавать вам в жены своих дочерей, а ваших — брать за себя; жить будем среди вас и одним народом станем.

17 Если вы не захотите принять наше условие и не совершите обрезание, мы заберем сестру свою и уйдем».

18 Хамору и его сыну Шехему это показалось справедливым.

19 Юноша не колебался относительно того, чтобы сделать себе обрезание, ибо был влюблен в дочь Иакова. (А он пользовался особым уважением в доме Хамора, отца своего.)

20 И пошли Хамор и сын его Шехем к городским воротам и сказали горожанам:

21 «Это мирные люди, и к нам они относятся хорошо. Пусть селятся и кочуют они по стране нашей — земли достаточно и для них. Мы будем брать в жены их дочерей, а своих — выдавать за них.

22 Но эти люди согласны жить здесь и стать с нами одним народом лишь на таком условии: все мужчины у нас должны быть обрезаны, как и у них.

23 Если мы сделаем это, их стада, имущество и все животные — не для нас ли всё это? Так давайте же согласимся с ними, и тогда они будут жить среди нас».

24 Все мужчины, что собрались у городских ворот, послушались Хамора и его сына Шехема, и обрезан был каждый мужчина, живущий в том городе.

25 А на третий день, когда те были тяжело больны из-за обрезания, Симеон и Левий, сыновья Иакова, братья Дины, вооружившись мечами, напали на город, не подозревающий об опасности, и перебили в нем всех мужчин.

26 И Хамора, и сына его Шехема сразили мечом, забрали Дину из дома Шехема и ушли.

27 На место кровавой резни пришли остальные сыновья Иакова и разграбили город, в котором обесчестили их сестру.

28 Они забрали овец, коров и ослов — всех животных, что были в городе и на поле,

29 всё богатство тех людей; они взяли в плен и детей, и женщин и разграбили всё, что было в домах.

30 Узнав о том, что произошло, Иаков сказал Симеону и Левию: «Беду страшную навлекли вы на меня и ненавистным сделали меня для жителей этой страны — ханаанеев и периззеев. А нас с вами — раз-два и обчелся, и если они соберутся против нас и нападут, никому из дома моего не остаться в живых!»

31 «А как посмели они, — вспылили Симеон и Левий, — обойтись с сестрой нашей, как с девкой продажной?!»

Буття

Розділ 34

1 І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того кра́ю.

2 І побачив її Сихем, син Гамора хіве́янина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.

3 І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.

4 І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: „Візьми те дівча за жінку для мене!“

5 А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули́ вони.

6 І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.

7 І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.

8 А Гамор говорив з ними, кажучи: „Син мій Сихем, — запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку!

9 І посвоячтеся з нами, — дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.

10 І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім“.

11 І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду́ милість у ваших очах, і що ви скажете мені — я дам.

12 Сильно побільші́ть на мене ві́но та дарунок, а я дам, як мені скажете, — та тільки дайте мені дівчину за жінку!“

13 І відповіли́ сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.

14 І сказали до них: „Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.

15 Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, — щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.

16 І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним наро́дом.

17 А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й пі́демо“.

18 І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.

19 І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого.

20 І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:

21 „Ці люди — вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось — розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмі́мо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.

22 Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, — коли в нас бу́де обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.

23 Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба — хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами.

24 І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.

25 І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.

26 Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.

27 Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.

28 Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі,

29 і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що́ де в домі було.

30 І сказав Яків до Симеона й до Левія: „Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаане́янина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знище́ний я та мій дім“.

31 А вони відказали: „Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?“

Бытие

Глава 34

Буття

Розділ 34

1 Когда Дина, дочь Иакова от Лии, пошла познакомиться с местными девушками,

1 І вийшла була Діна, дочка Лії, яка вродила її Якову, щоб подивитися на дочок того кра́ю.

2 Шехем, сын Хамора-хиввея, правителя той страны, увидел ее, схватил и совершил над нею насилие.

2 І побачив її Сихем, син Гамора хіве́янина, начальника того краю, і взяв її, і лежав із нею, і збезчестив її.

3 После этого он сильно привязался к Дине, дочери Иакова, полюбил ее и пытался уговорами завоевать сердце девушки.

3 І пригорнулася душа його до Діни, дочки Якової, і покохав він дівчину, і говорив до серця дівочого.

4 Да и отца своего, Хамора, Шехем просил: «Возьми мне в жены эту девушку!»

4 І сказав Сихем до Гамора, батька свого, говорячи: „Візьми те дівча за жінку для мене!“

5 Иаков узнал, что Шехем обесчестил его дочь Дину, но так как сыновья его в то время пасли скот далеко в поле, Иаков хранил молчание и ничего не предпринимал, пока сыновья не возвратились домой.

5 А Яків почув, що той збезчестив Діну, дочку його, а сини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули́ вони.

6 Хамор, отец Шехема, пришел к Иакову, чтобы переговорить с ним о Дине.

6 І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.

7 Как раз в это время сыновья Иакова, услышав о случившемся, вернулись с поля. Глубоко оскорбленные, они преисполнились яростью. Шехем навлек бесчестие на Израиль — изнасиловал дочь Иакова, сделал то, что совершенно недопустимо!

7 І прийшли сини Яковові з поля, коли почули, і засмутились ці люди, і сильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робиться.

8 Хамор же убеждал Иакова и его сыновей: «Сын мой Шехем пленился дочерью вашей. Прошу вас, отдайте ее в жены ему!

8 А Гамор говорив з ними, кажучи: „Син мій Сихем, — запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж її йому за жінку!

9 Давайте породнимся: отдавайте нам в жены своих дочерей и берите за себя наших.

9 І посвоячтеся з нами, — дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть собі.

10 Если поселитесь среди нас, вся страна наша перед вами: живите на ней, кочуйте по ней и приобретайте во владение участки земли для себя».

10 І осядьтеся з нами, а цей край буде перед вами. Сидіть і перемандруйте його, і набувайте на власність у нім“.

11 Тут Шехем сказал отцу Дины и братьям ее: «Окажите мне милость, я дам вам всё, что скажете!

11 І промовив Сихем до батька її та до братів її: Нехай я знайду́ милість у ваших очах, і що ви скажете мені — я дам.

12 Назначьте сколь угодно большой выкуп за невесту, требуйте любой свадебный подарок, и я дам вам всё, что вы мне скажете, только отдайте мне эту девушку в жены».

12 Сильно побільші́ть на мене ві́но та дарунок, а я дам, як мені скажете, — та тільки дайте мені дівчину за жінку!“

13 И так как Шехем обесчестил их сестру Дину, сыновья Иакова, разговаривая с Шехемом и его отцом Хамором, ответили хитростью на их просьбу:

13 І відповіли́ сини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підступом, сказали, бо він збезчестив Діну, сестру їх.

14 «Мыслимое ли дело — отдать сестру нашу необрезанному мужчине! Это позор для нас!

14 І сказали до них: „Ми не можемо зробити тієї речі, видати сестру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба для нас.

15 Уступить вам? Разве только вы станете такими, как мы, и каждый мужчина у вас будет обрезан.

15 Ми тільки за те прихилимось до вас, коли ви станете, як ми, — щоб у вас був обрізаний кожний чоловічої статі.

16 Лишь тогда мы будем отдавать вам в жены своих дочерей, а ваших — брать за себя; жить будем среди вас и одним народом станем.

16 І дамо вам своїх дочок, а ваших дочок візьмемо собі, й осядемось із вами, і станемо одним наро́дом.

17 Если вы не захотите принять наше условие и не совершите обрезание, мы заберем сестру свою и уйдем».

17 А коли ви не послухаєте нас, щоб обрізатися, то ми візьмемо свої дочки, та й пі́демо“.

18 Хамору и его сыну Шехему это показалось справедливым.

18 І їхні слова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, сина Гаморового.

19 Юноша не колебался относительно того, чтобы сделать себе обрезание, ибо был влюблен в дочь Иакова. (А он пользовался особым уважением в доме Хамора, отца своего.)

19 І не загаявся юнак той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. А він був найповажніший у всім домі батька свого.

20 И пошли Хамор и сын его Шехем к городским воротам и сказали горожанам:

20 І прибув Гамор та Сихем, син його, до брами міста, і промовили до людей свого міста, говорячи:

21 «Это мирные люди, и к нам они относятся хорошо. Пусть селятся и кочуют они по стране нашей — земли достаточно и для них. Мы будем брать в жены их дочерей, а своих — выдавать за них.

21 „Ці люди — вони приязні до нас, і нехай осядуть у краю, і нехай перемандрують його, а цей край ось — розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмі́мо собі за жінок, а наших дочок даймо їм.

22 Но эти люди согласны жить здесь и стать с нами одним народом лишь на таком условии: все мужчины у нас должны быть обрезаны, как и у них.

22 Тільки за це прихиляться до нас ці люди, щоб сидіти з нами, і щоб стати одним народом, — коли в нас бу́де обрізаний кожен чоловічої статі, як і вони обрізані.

23 Если мы сделаем это, их стада, имущество и все животные — не для нас ли всё это? Так давайте же согласимся с ними, и тогда они будут жить среди нас».

23 Отара їхня, і майно їхнє, і вся їхня худоба — хіба не наші вони? Тільки прихилімося до них, і нехай вони осядуть із нами.

24 Все мужчины, что собрались у городских ворот, послушались Хамора и его сына Шехема, и обрезан был каждый мужчина, живущий в том городе.

24 І послухали Гамора та Сихема, сина його, усі, хто виходив з брами його міста. І були обрізані всі чоловічої статі, усі, хто виходив з брами міста його.

25 А на третий день, когда те были тяжело больны из-за обрезания, Симеон и Левий, сыновья Иакова, братья Дины, вооружившись мечами, напали на город, не подозревающий об опасности, и перебили в нем всех мужчин.

25 І сталося третього дня, коли вони хворі були, то два сини Яковові, Симеон і Левій, брати Дінині, взяли кожен меча свого, і безпечно напали на місто, і повбивали всіх чоловіків.

26 И Хамора, и сына его Шехема сразили мечом, забрали Дину из дома Шехема и ушли.

26 Також Гамора й Сихема, сина його, забили мечем, і забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.

27 На место кровавой резни пришли остальные сыновья Иакова и разграбили город, в котором обесчестили их сестру.

27 Сини Якова напали на трупи, і пограбували місто за те, що вони збезчестили їхню сестру.

28 Они забрали овец, коров и ослов — всех животных, что были в городе и на поле,

28 Забрали дрібну й велику худобу їх, і осли їх, і що було в місці, і що на полі,

29 всё богатство тех людей; они взяли в плен и детей, и женщин и разграбили всё, что было в домах.

29 і ввесь маєток їхній, і всіх їхніх дітей, і їхніх жінок забрали в неволю, і пограбували все, що́ де в домі було.

30 Узнав о том, что произошло, Иаков сказал Симеону и Левию: «Беду страшную навлекли вы на меня и ненавистным сделали меня для жителей этой страны — ханаанеев и периззеев. А нас с вами — раз-два и обчелся, и если они соберутся против нас и нападут, никому из дома моего не остаться в живых!»

30 І сказав Яків до Симеона й до Левія: „Ви зробили мене нещасливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаане́янина й периззеянина. Ми люди нечисленні, а вони зберуться на мене, та й поб'ють мене, і буду знище́ний я та мій дім“.

31 «А как посмели они, — вспылили Симеон и Левий, — обойтись с сестрой нашей, как с девкой продажной?!»

31 А вони відказали: „Чи він мав би зробити нашу сестру блудницею?“