Книга пророка Иезекииля

Глава 2

1 То, что я увидел, было образом Славы ГОСПОДНЕЙ, и Я пал пред Ним ниц. Тогда я услышал голос Говорившего. Он сказал мне: «Встань, смертный человек! Я буду говорить с тобою».

2 И когда Он заговорил со мной, вошел в меня Дух, поставил меня на ноги, и я услышал Говорившего со мною.

3 Он сказал мне: «Смертный! Я посылаю тебя к израильтянам, племени мятежному, которое восстало против Меня: они до сих пор противятся Мне, как противились их праотцы.

4 Своевольны они и упрямы, но Я посылаю тебя передать им слова Владыки ГОСПОДА.

5 Будет слушать тебя это поколение мятежное или нет — но пусть знают, что был среди них пророк.

6 А ты, смертный, не бойся их и слов их не страшись, хотя колючки и шипы вокруг тебя и живешь ты среди скорпионов. Не бойся слов их, не страшись их взглядов, ибо они поколение мятежное.

7 Возвести им слова Мои, будут они тебя слушать или нет, ибо они мятежники!

8 И вот теперь, смертный, выслушай, что Я скажу тебе: не противься, как это мятежное племя, открой рот и ешь то, что Я даю тебе!»

9 Я увидел протянутую ко мне руку, в которой был свиток.

10 Он развернул свиток передо мною, и в нем было написано внутри и снаружи: «Плач, стон и горе!»

Єзекiїль

Розділ 2

1 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, зведи́ся на ноги свої, — і Я буду говорити з тобою!“

2 І ввійшов в мене дух, коли Він говорив до мене, і звів мене на мої ноги, і я чув Того, Хто говорив до мене.

3 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, Я посилаю тебе до Ізраїлевих синів, до людей бунтівникі́в, що бунту́ються проти Мене. Вони та їхні батьки́ відпали від Мене аж до цього дня!

4 А ці сини, що Я посилаю тебе до них, зухва́лого обличчя та твердо́го серця. І ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог!

5 А вони чи послухаються, чи занеха́ють, — бо вони дім ворохо́бний, — то пізнають, що пророк був серед них.

6 А ти, сину лю́дський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будя́ччя та терни́на, і ти сидиш між скорпіо́нами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохо́бний.

7 І будеш говорити до них Мої слова́, — чи вони послухаються, чи занеха́ють, бо вони ворохо́бні.

8 А ти, сину лю́дський, послухай, що кажу́ Я тобі: Не будь ворохо́бний, як цей дім ворохо́бности, — відкрий свої уста та з'їж, що Я тобі дам“.

9 І побачив я, аж ось до мене простя́гнена рука, а в ній звій книжко́вий.

10 І Він розгорну́в його перед моїм обличчям, — а він попи́саний спе́реду та зза́ду. І було на ньому написано пісні плачу́, стогін та горе.

Книга пророка Иезекииля

Глава 2

Єзекiїль

Розділ 2

1 То, что я увидел, было образом Славы ГОСПОДНЕЙ, и Я пал пред Ним ниц. Тогда я услышал голос Говорившего. Он сказал мне: «Встань, смертный человек! Я буду говорить с тобою».

1 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, зведи́ся на ноги свої, — і Я буду говорити з тобою!“

2 И когда Он заговорил со мной, вошел в меня Дух, поставил меня на ноги, и я услышал Говорившего со мною.

2 І ввійшов в мене дух, коли Він говорив до мене, і звів мене на мої ноги, і я чув Того, Хто говорив до мене.

3 Он сказал мне: «Смертный! Я посылаю тебя к израильтянам, племени мятежному, которое восстало против Меня: они до сих пор противятся Мне, как противились их праотцы.

3 І сказав Він до мене: „Сину лю́дський, Я посилаю тебе до Ізраїлевих синів, до людей бунтівникі́в, що бунту́ються проти Мене. Вони та їхні батьки́ відпали від Мене аж до цього дня!

4 Своевольны они и упрямы, но Я посылаю тебя передать им слова Владыки ГОСПОДА.

4 А ці сини, що Я посилаю тебе до них, зухва́лого обличчя та твердо́го серця. І ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог!

5 Будет слушать тебя это поколение мятежное или нет — но пусть знают, что был среди них пророк.

5 А вони чи послухаються, чи занеха́ють, — бо вони дім ворохо́бний, — то пізнають, що пророк був серед них.

6 А ты, смертный, не бойся их и слов их не страшись, хотя колючки и шипы вокруг тебя и живешь ты среди скорпионов. Не бойся слов их, не страшись их взглядов, ибо они поколение мятежное.

6 А ти, сину лю́дський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будя́ччя та терни́на, і ти сидиш між скорпіо́нами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохо́бний.

7 Возвести им слова Мои, будут они тебя слушать или нет, ибо они мятежники!

7 І будеш говорити до них Мої слова́, — чи вони послухаються, чи занеха́ють, бо вони ворохо́бні.

8 И вот теперь, смертный, выслушай, что Я скажу тебе: не противься, как это мятежное племя, открой рот и ешь то, что Я даю тебе!»

8 А ти, сину лю́дський, послухай, що кажу́ Я тобі: Не будь ворохо́бний, як цей дім ворохо́бности, — відкрий свої уста та з'їж, що Я тобі дам“.

9 Я увидел протянутую ко мне руку, в которой был свиток.

9 І побачив я, аж ось до мене простя́гнена рука, а в ній звій книжко́вий.

10 Он развернул свиток передо мною, и в нем было написано внутри и снаружи: «Плач, стон и горе!»

10 І Він розгорну́в його перед моїм обличчям, — а він попи́саний спе́реду та зза́ду. І було на ньому написано пісні плачу́, стогін та горе.