Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие по Матфею

Глава 25

1 Тогда в Царстве Небесном то же самое произойдет, что случилось с десятью девами, которые вышли со своими светильниками встречать жениха.

2 Пять из них неразумными были, и пять были мудрыми.

3 Неразумные, взяв свои светильники, не захватили с собой масла,

4 а мудрые взяли вместе со светильниками и кувшинчики с маслом.

5 Жених задержался, и девы все задремали, а потом и уснули.

6 Но в полночь раздался крик: „Смотрите, жених! Встречайте [его]!“

7 Все девы пробудились и поправили свои светильники.

8 Неразумные же сказали мудрым: „Дайте нам масла, а то наши светильники гаснут“.

9 Но мудрые ответили: „У нас не хватит масла и для себя, и для вас. Лучше сходите к тем, кто его продает, и купите себе“.

10 Пока же они ходили за маслом, пришел жених, и те, кто был готов, пошли с ним на брачный пир, и дверь за ними закрыли.

11 Приходят потом остальные девы и просят: „Господин! Господин! Открой нам!“

12 „Одно могу сказать вам, — ответил он, — не знаю я вас“.

13 Итак, бодрствуйте, ибо не знаете вы ни дня назначенного, ни часа пришествия.

14 В Царстве Небесном всё так же будет, как у человека, который, уезжая из дома, созвал своих слуг и поручил им распорядиться его достоянием.

15 Одному дал он пять талантов, другому — два, и третьему — только один, каждому в соответствии с их способностями, сам же уехал.

16 Тот, что получил пять талантов, тотчас пустил их в оборот и нажил еще пять.

17 Получивший два таланта таким же образом нажил еще два.

18 А тот, который получил один талант, пошел, выкопал в земле яму и спрятал в ней деньги своего господина.

19 Прошло немало времени, вернулся господин тех слуг и потребовал у них отчета.

20 Получивший пять талантов пришел и принес с собой еще пять. „Господин, — сказал он, — ты дал мне пять талантов, вот еще пять, которые я нажил“.

21 „Хорошо, добрый и верный слуга, — сказал ему господин Его, — ты был верен в малом, и я многое доверю тебе. Приди на пир мой и раздели радость господина твоего“.

22 Подошел и получивший два таланта. „Господин, — сказал он, — ты дал мне два таланта, вот еще два таланта, которые нажил я“.

23 „Хорошо, добрый и верный слуга, — сказал ему господин его, — ты был верен в малом — многое доверю тебе. Приди на пир мой и раздели радость господина твоего“.

24 Подошел и тот, что один получил талант. „Господин, — сказал он, — я знал, что ты человек жестокий: жнешь ты там, где не сеял, и там собираешь, где не рассыпал.

25 В страхе пошел я и зарыл твои деньги в землю. Вот они, возьми свое!“

26 И сказал ему господин его: „Нечестивый и ленивый слуга! Так ты знал, что я жну там, где не сеял, и собираю там, где не рассыпал?

27 В таком случае, следовало тебе отдать мои деньги в рост, чтобы, вернувшись, получил я свое с прибылью.

28 Возьмите же у него и этот талант и отдайте его тому, у кого десять талантов.

29 Ибо, у кого есть, тому и еще будет дано, и дано в изобилии. У того же, у кого нет, будет взято и то, что есть у него.

30 А негодного этого слугу возьмите и выбросите вон, во тьму: там будет плач и скрежет зубовный“.

31 Когда придет Сын Человеческий во славе Своей и с Ним все Его ангелы, сядет Он на Свой царский престол,

32 и будут собраны перед Ним все народы, и Он отделит их друг от друга, как пастух отделяет овечье стадо от козьего.

33 Он поставит овец по правую, а козлов по левую сторону.

34 И скажет Царь стоящим справа от Него: „Придите все, кого благословил Отец Мой! Владейте Царством, приготовленным для вас от сотворения мира.

35 Ибо Я был голоден — и вы дали Мне есть, жаждал — и вы дали Мне пить, пришельцем был — и вы приютили Меня,

36 был наг — и вы одели Меня, болен был — и вы посетили Меня, в тюрьме был — и вы навестили Меня“.

37 Тогда праведные спросят Его: „Господи! Когда мы видели Тебя голодным и накормили? Когда жаждавшего Тебя напоили мы?

38 Когда мы видели Тебя пришельцем и приютили или нагого одели Тебя?

39 Когда мы навещали Тебя больного или в тюрьме посетили Тебя?“

40 И ответит им Царь: „Скажу Я вам, сделав это одному из братьев Моих меньших, вы сделали это Мне“.

41 А тем, кто по левую сторону, скажет Он: „Уйдите прочь от Меня, проклятье на себя навлекшие. Ступайте в вечный огонь, приготовленный дьяволу и ангелам его!

42 Ибо Я был голоден — вы не дали Мне есть, жаждал — вы не напоили Меня,

43 пришельцем был — вы не приютили Меня, нагим Я был — вы не одели Меня, был болен и был в тюрьме — вы не навестили Меня“.

44 Они же спросят Его: „Господи, когда же мы видели Тебя голодным, жаждущим, пришельцем, нагим, больным или в тюрьме — и не позаботились о Тебе?“

45 Тогда Он ответит им: „Скажу Я вам, не сделав этого для одного из Моих меньших братьев, вы не сделали этого и для Меня“.

46 И пойдут они прочь: удел таковых — наказание вечное, а праведных — вечная жизнь».

Вiд Матвiя

Розділ 25

1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.

2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.

3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.

4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.

5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.

6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“

7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.

8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.

9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.

10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.

11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“

12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“

13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!

14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.

15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.

16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.

17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.

18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.

19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.

20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.

21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.

23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“

24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.

25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.

26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?

27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.

28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.

29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.

30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!

31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.

32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.

33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.

34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.

35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.

36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.

37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?

38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?

39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“

40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.

41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.

42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,

43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.

44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“

45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“

46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“.

Евангелие по Матфею Глава 25	Вiд Матвiя Розділ 25
1 Тогда в Царстве Небесном то же самое произойдет, что случилось с десятью девами, которые вышли со своими светильниками встречать жениха.	1 Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці́ свої, та й пішли зустріча́ти молодого.
2 Пять из них неразумными были, и пять были мудрыми.	2 П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі.
3 Неразумные, взяв свои светильники, не захватили с собой масла,	3 Нерозумні ж, узявши каганці́, не взяли́ із собою оливи.
4 а мудрые взяли вместе со светильниками и кувшинчики с маслом.	4 А мудрі набрали оливи в посудинки ра́зом із своїми каганця́ми.
5 Жених задержался, и девы все задремали, а потом и уснули.	5 А коли забари́всь молодий, то всі задрімали й поснули.
6 Но в полночь раздался крик: „Смотрите, жених! Встречайте [его]!“	6 А опі́вночі крик залуна́в: „Ось молодий, — виходьте назу́стріч!“
7 Все девы пробудились и поправили свои светильники.	7 Схопи́лись тоді всі ті діви, і каганці́ свої наготува́ли.
8 Неразумные же сказали мудрым: „Дайте нам масла, а то наши светильники гаснут“.	8 Нерозумні ж сказали до мудрих: „Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці́ ось гаснуть“.
9 Но мудрые ответили: „У нас не хватит масла и для себя, и для вас. Лучше сходите к тем, кто его продает, и купите себе“.	9 Мудрі ж відповіли та сказали: „Щоб, бува, нам і вам не забракло, — краще вдайтеся до продавців, і купіть собі“.
10 Пока же они ходили за маслом, пришел жених, и те, кто был готов, пошли с ним на брачный пир, и дверь за ними закрыли.	10 І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весі́лля з ним, — і за́мкнені двері були́.
11 Приходят потом остальные девы и просят: „Господин! Господин! Открой нам!“	11 А по́тім прийшла й решта дів і казала: „Пане, пане, — відчини нам!“
12 „Одно могу сказать вам, — ответил он, — не знаю я вас“.	12 Він же в відповідь їм проказав: „Поправді кажу вам, — не знаю я вас!“
13 Итак, бодрствуйте, ибо не знаете вы ни дня назначенного, ни часа пришествия.	13 Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли при́йде Син Лю́дський!
14 В Царстве Небесном всё так же будет, как у человека, который, уезжая из дома, созвал своих слуг и поручил им распорядиться его достоянием.	14 Так само ж один чоловік, як відходив, покликав своїх рабів і передав їм добро своє.
15 Одному дал он пять талантов, другому — два, и третьему — только один, каждому в соответствии с их способностями, сам же уехал.	15 І одно́му він дав п'ять талантів, а другому два, а тому один, — кожному за спромо́жністю його. І відійшов.
16 Тот, что получил пять талантов, тотчас пустил их в оборот и нажил еще пять.	16 А той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, — і набув він п'ять і́нших талантів.
17 Получивший два таланта таким же образом нажил еще два.	17 Так само ж і той, що взяв два — і він ще два і́нших набув.
18 А тот, который получил один талант, пошел, выкопал в земле яму и спрятал в ней деньги своего господина.	18 А той, що одно́го взя́в, пішов та й закопав його в землю, — і сховав срі́бло пана свого.
19 Прошло немало времени, вернулся господин тех слуг и потребовал у них отчета.	19 По довгому ж часі вернувся пан тих рабів, та й від них зажадав обрахунку.
20 Получивший пять талантов пришел и принес с собой еще пять. „Господин, — сказал он, — ты дал мне пять талантов, вот еще пять, которые я нажил“.	20 І прийшов той, що взяв п'ять талантів, — приніс іще п'ять талантів і сказав: „Пане мій, п'ять талантів мені передав ти, — ось я здобу́в інші п'ять талантів“.
21 „Хорошо, добрый и верный слуга, — сказал ему господин Его, — ты был верен в малом, и я многое доверю тебе. Приди на пир мой и раздели радость господина твоего“.	21 Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
22 Подошел и получивший два таланта. „Господин, — сказал он, — ты дал мне два таланта, вот еще два таланта, которые нажил я“.	22 Підійшов же й той, що взяв два таланти, і сказав: „Два таланти мені передав ти, — ось іще два тала́нти здобу́в я“.
23 „Хорошо, добрый и верный слуга, — сказал ему господин его, — ты был верен в малом — многое доверю тебе. Приди на пир мой и раздели радость господина твоего“.	23 Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
24 Подошел и тот, что один получил талант. „Господин, — сказал он, — я знал, что ты человек жестокий: жнешь ты там, где не сеял, и там собираешь, где не рассыпал.	24 Підійшов же і той, що одного таланта взяв, і сказав: „Я знав тебе, па́не, що тверда́ ти люди́на, — ти жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розси́пав.
25 В страхе пошел я и зарыл твои деньги в землю. Вот они, возьми свое!“	25 І я побоявся, — пішов і таланта твого сховав у землю. Ото маєш своє“.
26 И сказал ему господин его: „Нечестивый и ленивый слуга! Так ты знал, что я жну там, где не сеял, и собираю там, где не рассыпал?	26 І відповів його пан і сказав йому: „Рабе лукавий і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розси́пав?
27 В таком случае, следовало тебе отдать мои деньги в рост, чтобы, вернувшись, получил я свое с прибылью.	27 Тож тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, і, вернувшись, я взяв би з прибу́тком своє.
28 Возьмите же у него и этот талант и отдайте его тому, у кого десять талантов.	28 Візьміть же від нього таланта, і віддайте тому́, що десять талантів він має.
29 Ибо, у кого есть, тому и еще будет дано, и дано в изобилии. У того же, у кого нет, будет взято и то, что есть у него.	29 Бо кожному, хто має, дасться йому та й додасться, хто ж не має, — забереться від нього й те, що він має.
30 А негодного этого слугу возьмите и выбросите вон, во тьму: там будет плач и скрежет зубовный“.	30 А раба непотрібного вкиньте до зо́внішньої темряви, — буде плач там і скрегіт зубів!
31 Когда придет Сын Человеческий во славе Своей и с Ним все Его ангелы, сядет Он на Свой царский престол,	31 Коли ж при́йде Син Лю́дський у славі Своїй, і всі анголи́ з Ним, тоді Він засяде на престолі слави Своєї.
32 и будут собраны перед Ним все народы, и Он отделит их друг от друга, как пастух отделяет овечье стадо от козьего.	32 І перед Ним усі наро́ди зберуться, і Він відді́лить одного від о́дного їх, як відділя́є вівчар овець від козлів.
33 Он поставит овец по правую, а козлов по левую сторону.	33 І поставить Він вівці право́руч Себе, а козлята — ліво́руч.
34 И скажет Царь стоящим справа от Него: „Придите все, кого благословил Отец Мой! Владейте Царством, приготовленным для вас от сотворения мира.	34 Тоді скаже Цар тим, хто право́руч Його: „Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закла́дин світу.
35 Ибо Я был голоден — и вы дали Мне есть, жаждал — и вы дали Мне пить, пришельцем был — и вы приютили Меня,	35 Бо Я голодував був — і ви нагодували Мене, пра́гнув — і ви напоїли Мене, мандрівником Я був — і Мене прийняли́ ви.
36 был наг — и вы одели Меня, болен был — и вы посетили Меня, в тюрьме был — и вы навестили Меня“.	36 Був наги́й — і Мене зодягли ви, слабував — і Мене ви відвідали, у в'язни́ці Я був — і прийшли ви до Мене“.
37 Тогда праведные спросят Его: „Господи! Когда мы видели Тебя голодным и накормили? Когда жаждавшего Тебя напоили мы?	37 Тоді відповідя́ть Йому праведні й скажуть: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили — і нагодували, або спрагненого — і напоїли?
38 Когда мы видели Тебя пришельцем и приютили или нагого одели Тебя?	38 Коли то Тебе мандрівником ми бачили — і прийняли́, чи наги́м — і зодягли?
39 Когда мы навещали Тебя больного или в тюрьме посетили Тебя?“	39 Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в'язниці — і до Тебе прийшли?“
40 И ответит им Царь: „Скажу Я вам, сделав это одному из братьев Моих меньших, вы сделали это Мне“.	40 Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
41 А тем, кто по левую сторону, скажет Он: „Уйдите прочь от Меня, проклятье на себя навлекшие. Ступайте в вечный огонь, приготовленный дьяволу и ангелам его!	41 Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.
42 Ибо Я был голоден — вы не дали Мне есть, жаждал — вы не напоили Меня,	42 Бо Я голодував був — і не нагодували Мене, пра́гнув — і ви не напоїли Мене,
43 пришельцем был — вы не приютили Меня, нагим Я был — вы не одели Меня, был болен и был в тюрьме — вы не навестили Меня“.	43 мандрівником Я був — і не прийняли́ ви Мене, був наги́й — і не зодягли ви Мене, слабий і в в'язниці — і Мене не відвідали ви“.
44 Они же спросят Его: „Господи, когда же мы видели Тебя голодным, жаждущим, пришельцем, нагим, больным или в тюрьме — и не позаботились о Тебе?“	44 Тоді відповідять і вони, промовляючи: „Господи, коли то Тебе ми голодного бачили, або спра́гненого, або мандрівником, чи наго́го, чи недужого, чи в в'язниці — і не послужили Тобі?“
45 Тогда Он ответит им: „Скажу Я вам, не сделав этого для одного из Моих меньших братьев, вы не сделали этого и для Меня“.	45 Тоді Він відповість їм і скаже: „Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, — Мені не вчинили!“
46 И пойдут они прочь: удел таковых — наказание вечное, а праведных — вечная жизнь».	46 І ці пі́дуть на вічную муку, а праведники — на вічне життя“.

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие по Матфею

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Евангелие по Матфею

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие по Матфею

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Евангелие по Матфею

Глава 25

Вiд Матвiя

Розділ 25

Ветхий
завет

Новый
завет