CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Эсф. 4
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Книга Эсфири

Глава 4

1 Узнав об этом, Мардохей разодрал на себе одежды и, облачившись в рубище и посыпав голову прахом, ходил по городу, громко и горько рыдая,

2 пока не дошел до царских ворот, — входить в царские ворота в рубище было нельзя.

3 (И по всем областям, куда только ни доходило повеление царя и его указ, поднимался плач среди иудеев: народ постился, всюду слышались рыдания и причитания, и многие, облачившись в рубище, лежали среди пепла.)

4 Вскоре служанки и царедворцы пришли к Эсфири и рассказали о Мардохее. Царицу охватил страх, и она послала Мардохею одежды, чтобы тот снял с себя рубище и надел их, но он отказался.

5 Тогда царица позвала Хатаха, одного из приставленных к ней царедворцев, и отправила его к Мардохею узнать, что случилось и почему.

6 Хатах пошел к Мардохею на городскую площадь, что перед царскими воротами.

7 Мардохей рассказал ему обо всем, что случилось, и о том, сколько серебра пообещал Аман отвесить в царскую сокровищницу за уничтожение иудеев.

8 Мардохей передал Хатаху и список обнародованного в Сузах указа об уничтожении иудеев, чтобы тот мог показать его Эсфири, рассказать ей всё и просить ее отправиться к царю с мольбой о помиловании своего народа.

9 Хатах вернулся к Эсфири и пересказал ей слова Мардохея.

10 Выслушав его, Эсфирь велела передать Мардохею:

11 «Все царские слуги и подданные всех областей царства знают, что любой, кто, не будучи званым, войдет к царю во внутренний двор, будь то мужчина или женщина, по закону должен быть убит — разве что протянет к нему царь свой золотой скипетр и оставит в живых. А меня не звали к царю вот уже тридцать дней».

12 Слова Эсфири были переданы Мардохею,

13 и в ответ он сказал ей: «Не думай, что в царском дворце тебе не грозит та же участь, что ждет всех остальных иудеев.

14 Если ты сейчас промолчишь, то помощь и избавление будут дарованы иудеям иным путем, а ты и весь род ваш погибнете. Как знать, быть может, для этого времени ты и достигла царского звания?»

15 Тогда Эсфирь велела передать Мардохею:

16 «Иди и собери всех иудеев, какие только найдутся в Сузах, и поститесь ради меня, не ешьте и не пейте ничего три дня и три ночи, и я буду также поститься со своими служанками. А потом отправлюсь к царю вопреки закону, и если суждено мне погибнуть, то я погибну».

17 Мардохей пошел и сделал так, как велела Эсфирь.

Естер

Розділ 4

1 А Мордеха́й дові́дався про все, що було зро́блено. І розде́р Мордехай одежу свою, і зодягнув вере́тище та посипався по́пелом, і вийшов на сере́дину міста, та й кричав криком сильним та гірки́м!

2 І прийшов він аж під царську́ браму, бо не можна було вхо́дити в царську́ браму в вере́тищному убранні́.

3 А в кожній окру́зі та місці, куди дохо́дило слово царя та його зако́н, були для юдеїв велика жало́ба, і піст, і плач, і голосі́ння, а вере́тище та по́пел були́ ло́жем для багатьох...

4 І прийшли дівчата Есте́рині й е́внухи її, та й доне́сли їй про це. І дуже затремті́ла цариця, і послала одежу зодягнути Мордеха́я та зняти з нього його вере́тище, та він не прийня́в.

5 І покликала Есте́р Гатаха, одного з е́внухів царя, якого він приста́вив до неї, і наказала йому дові́датися про Мордехая, що́ то з ним, і чого то жало́ба?

6 I вийшов Гатах на міську́ пло́щу, що перед царсько́ю брамою.

7 І виявив йому Мордеха́й усе, що спіткало його, і про суму срібла, яку Га́ман сказав відва́жити до царсько́ї скарбни́ці за юдеїв, щоб ви́губити їх.

8 І він дав йому відписа листа зако́ну, що був ви́даний у Су́зах на ви́гублення їх, щоб показав Есте́рі, та щоб доніс їй, і щоб наказа́в їй піти до царя блага́ти його та просити перед його обличчям за її наро́д.

9 І прийшов Гатах, і доніс Есте́рі Мордехаєві слова́.

10 I сказала Есте́р до Гатаха, і наказала йому переказати Мордехаєві:

11 „Усі царські́ раби та народ царськи́х окру́г знають, що кожен чоловік та жінка, що при́йде до царя до вну́трішнього подві́р'я непокликаний, один йому зако́н, — убити його, окрім того, кому цар простягне́ золоте бе́рло, — і буде він жити. А мене не кличуть вхо́дити до царя от уже тридцять день“.

12 І переказали Мордехаєві Есте́рині слова́.

13 І сказав Мордехай відпові́сти Естері: „Не ду́май в душі своїй, що втечеш до царсько́го дому одна з усіх юдеїв...

14 Бо якщо справді бу́деш ти мовча́ти цього ча́су, то поле́гшення та врятува́ння при́йде для юдеїв з іншого місця, а ти та дім твого батька погинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла́ ти царства!“

15 І сказала Есте́р відпові́сти Мордехаєві:

16 „Іди, збери всіх юдеїв, що знахо́дяться в Су́зах, і по́стіть за мене, і не їжте й не пийте три дні, ніч та день. Також я та дівча́та мої бу́демо по́стити так, і так прийду́ до царя, хоч це не буде за зако́ном. А якщо я загину, то загину“.

17 І пішов Мордеха́й, і зробив усе, як звеліла йому Есте́р.

Книга Эсфири

Глава 4

Естер

Розділ 4

1 Узнав об этом, Мардохей разодрал на себе одежды и, облачившись в рубище и посыпав голову прахом, ходил по городу, громко и горько рыдая,

1 А Мордеха́й дові́дався про все, що було зро́блено. І розде́р Мордехай одежу свою, і зодягнув вере́тище та посипався по́пелом, і вийшов на сере́дину міста, та й кричав криком сильним та гірки́м!

2 пока не дошел до царских ворот, — входить в царские ворота в рубище было нельзя.

2 І прийшов він аж під царську́ браму, бо не можна було вхо́дити в царську́ браму в вере́тищному убранні́.

3 (И по всем областям, куда только ни доходило повеление царя и его указ, поднимался плач среди иудеев: народ постился, всюду слышались рыдания и причитания, и многие, облачившись в рубище, лежали среди пепла.)

3 А в кожній окру́зі та місці, куди дохо́дило слово царя та його зако́н, були для юдеїв велика жало́ба, і піст, і плач, і голосі́ння, а вере́тище та по́пел були́ ло́жем для багатьох...

4 Вскоре служанки и царедворцы пришли к Эсфири и рассказали о Мардохее. Царицу охватил страх, и она послала Мардохею одежды, чтобы тот снял с себя рубище и надел их, но он отказался.

4 І прийшли дівчата Есте́рині й е́внухи її, та й доне́сли їй про це. І дуже затремті́ла цариця, і послала одежу зодягнути Мордеха́я та зняти з нього його вере́тище, та він не прийня́в.

5 Тогда царица позвала Хатаха, одного из приставленных к ней царедворцев, и отправила его к Мардохею узнать, что случилось и почему.

5 І покликала Есте́р Гатаха, одного з е́внухів царя, якого він приста́вив до неї, і наказала йому дові́датися про Мордехая, що́ то з ним, і чого то жало́ба?

6 Хатах пошел к Мардохею на городскую площадь, что перед царскими воротами.

6 I вийшов Гатах на міську́ пло́щу, що перед царсько́ю брамою.

7 Мардохей рассказал ему обо всем, что случилось, и о том, сколько серебра пообещал Аман отвесить в царскую сокровищницу за уничтожение иудеев.

7 І виявив йому Мордеха́й усе, що спіткало його, і про суму срібла, яку Га́ман сказав відва́жити до царсько́ї скарбни́ці за юдеїв, щоб ви́губити їх.

8 Мардохей передал Хатаху и список обнародованного в Сузах указа об уничтожении иудеев, чтобы тот мог показать его Эсфири, рассказать ей всё и просить ее отправиться к царю с мольбой о помиловании своего народа.

8 І він дав йому відписа листа зако́ну, що був ви́даний у Су́зах на ви́гублення їх, щоб показав Есте́рі, та щоб доніс їй, і щоб наказа́в їй піти до царя блага́ти його та просити перед його обличчям за її наро́д.

9 Хатах вернулся к Эсфири и пересказал ей слова Мардохея.

9 І прийшов Гатах, і доніс Есте́рі Мордехаєві слова́.

10 Выслушав его, Эсфирь велела передать Мардохею:

10 I сказала Есте́р до Гатаха, і наказала йому переказати Мордехаєві:

11 «Все царские слуги и подданные всех областей царства знают, что любой, кто, не будучи званым, войдет к царю во внутренний двор, будь то мужчина или женщина, по закону должен быть убит — разве что протянет к нему царь свой золотой скипетр и оставит в живых. А меня не звали к царю вот уже тридцать дней».

11 „Усі царські́ раби та народ царськи́х окру́г знають, що кожен чоловік та жінка, що при́йде до царя до вну́трішнього подві́р'я непокликаний, один йому зако́н, — убити його, окрім того, кому цар простягне́ золоте бе́рло, — і буде він жити. А мене не кличуть вхо́дити до царя от уже тридцять день“.

12 Слова Эсфири были переданы Мардохею,

12 І переказали Мордехаєві Есте́рині слова́.

13 и в ответ он сказал ей: «Не думай, что в царском дворце тебе не грозит та же участь, что ждет всех остальных иудеев.

13 І сказав Мордехай відпові́сти Естері: „Не ду́май в душі своїй, що втечеш до царсько́го дому одна з усіх юдеїв...

14 Если ты сейчас промолчишь, то помощь и избавление будут дарованы иудеям иным путем, а ты и весь род ваш погибнете. Как знать, быть может, для этого времени ты и достигла царского звания?»

14 Бо якщо справді бу́деш ти мовча́ти цього ча́су, то поле́гшення та врятува́ння при́йде для юдеїв з іншого місця, а ти та дім твого батька погинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла́ ти царства!“

15 Тогда Эсфирь велела передать Мардохею:

15 І сказала Есте́р відпові́сти Мордехаєві:

16 «Иди и собери всех иудеев, какие только найдутся в Сузах, и поститесь ради меня, не ешьте и не пейте ничего три дня и три ночи, и я буду также поститься со своими служанками. А потом отправлюсь к царю вопреки закону, и если суждено мне погибнуть, то я погибну».

16 „Іди, збери всіх юдеїв, що знахо́дяться в Су́зах, і по́стіть за мене, і не їжте й не пийте три дні, ніч та день. Також я та дівча́та мої бу́демо по́стити так, і так прийду́ до царя, хоч це не буде за зако́ном. А якщо я загину, то загину“.

17 Мардохей пошел и сделал так, как велела Эсфирь.

17 І пішов Мордеха́й, і зробив усе, як звеліла йому Есте́р.