Первое послание апостола ИоаннаГлава 2 |
1 |
2 Он — само умилостивление за грехи наши, да и не только за наши, но также и за грехи всего мира. |
3 |
4 Если же говорит кто: «Я знаю Бога», а заповедей Его не соблюдает, лжец он, и нет истины в сердце его. |
5 А кто Божье слово соблюдает, тот воистину проникся Божественной любовью; по сему узнаем, что мы с Богом. |
6 Кто говорит, что в Нем пребывает, тот и жить должен [так], как Христос жил. |
7 |
8 Но то, что я пишу вам, есть в то же время и новая заповедь. Ее правда в Нем и в вас видна: уходит тьма, и истинный свет уже светит. |
9 |
10 Лишь тот, кто любит своего брата, во свете пребывает, и нет в нем ничего, что могло бы кого-то толкнуть в погибель. |
11 А кто брата своего ненавидит, тот — во тьме; тьмою окруженный, не знает он, куда идет, потому что тьма ослепила его. |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 Ибо всё, что ни есть в мире: необузданное желание плоти, вожделение очей и надменность богача — не от Отца это, но от мира. |
17 Проходит мир и вожделения его, но вовек пребывает человек, исполняющий волю Божию. |
18 |
19 Они ушли от нас, но нашими они не были никогда, если бы в самом деле нашими были, с нами бы и остались, но они ушли — и так открылось то, чему и надлежало стать явным: ни один из них не был нашим. |
20 |
21 Я и написал вам не потому, что не знаете вы истину, но потому как раз, что вы ее знаете, и ведомо вам то, что всякая ложь — не от истины. |
22 Кто же тогда лжец, если не тот, кто отрицает, что Иисус — Мессия? Антихрист это, отвергающий Отца и Сына. |
23 Кто Сына отвергает, у того и Отца нет. У того же, кто признаёт Сына, есть и Отец. |
24 |
25 А обещание, которое Он дал нам, — жизнь вечная. |
26 |
27 |
28 |
29 |
1-е IванаРозділ 2 |
1 |
2 Він ублага́ння за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу. |
3 А що ми пізнали Його, пізнає́мо це з того, коли заповіді Його доде́ржуємо. |
4 Хто говорить: „Пізнав я Його“, але не доде́ржує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди! |
5 А хто доде́ржує Його слово, у тому Божа любов справді вдоскона́лилась. Із того ми пізнає́мо, що в Нім пробува́ємо. |
6 А хто каже, що в Нім пробува́є, той повинен пово́дитись так, як пово́дився Він. |
7 Улю́блені, — не пишу́ я для вас нову́ заповідь, але заповідь давню, яку мали від поча́тку: заповідь давня, — то слово, що чули його від поча́тку. |
8 |
9 Хто говорить, що він пробува́є у світлі, та нена́видить брата свого, той у те́мряві досі. |
10 А хто любить брата свого́, той пробува́є у світлі, і в ньому спотика́ння немає. |
11 Хто ж нена́видить брата свого, пробуває той у те́мряві й ходить у те́мряві, і не знає, куди він іде, бо те́мрява очі йому осліпила. |
12 |
13 Пишу́ вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від поча́тку. Пишу́ вам, юнаки́, бо перемогли ви лукавого. |
14 Пишу́, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від поча́тку. Писав я до вас, юнаки́, бо міцні́ ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви. |
15 |
16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість оча́м, і пиха́ життє́ва, — це не від Отця, а від світу. |
17 Минається і світ, і його пожадли́вість, а хто Божу волю виконує, той повік пробува́є! |
18 |
19 Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залиши́лися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші. |
20 А ви маєте пома́зання від Святого, і знаєте все. |
21 Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди. |
22 Хто неправдомо́вець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це анти́христ, що відрікається Отця й Сина! |
23 Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає́ Сина, той має Отця. |
24 Тож, що́ ви чули з поча́тку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробува́тиме те, що́ ви чули з поча́тку, то й ви пробува́тимете в Сині й Отці. |
25 А оце та обі́тниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя. |
26 Це я написав вам про тих, хто обманює вас. |
27 А пома́зання, яке прийняли́ ви від Нього, — воно в вас залиша́ється, і ви не потребу́єте, щоб вас хто навчав. А що те пома́зання само вас навчає про все, — воно бо правдиве и нехи́бне, — то я́к вас навчило воно, у тім пробувайте. |
28 А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоро́млені Ним під час Його прихо́ду. |
29 Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить праведність, народився від Нього. |
Первое послание апостола ИоаннаГлава 2 |
1-е IванаРозділ 2 |
1 |
1 |
2 Он — само умилостивление за грехи наши, да и не только за наши, но также и за грехи всего мира. |
2 Він ублага́ння за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу. |
3 |
3 А що ми пізнали Його, пізнає́мо це з того, коли заповіді Його доде́ржуємо. |
4 Если же говорит кто: «Я знаю Бога», а заповедей Его не соблюдает, лжец он, и нет истины в сердце его. |
4 Хто говорить: „Пізнав я Його“, але не доде́ржує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди! |
5 А кто Божье слово соблюдает, тот воистину проникся Божественной любовью; по сему узнаем, что мы с Богом. |
5 А хто доде́ржує Його слово, у тому Божа любов справді вдоскона́лилась. Із того ми пізнає́мо, що в Нім пробува́ємо. |
6 Кто говорит, что в Нем пребывает, тот и жить должен [так], как Христос жил. |
6 А хто каже, що в Нім пробува́є, той повинен пово́дитись так, як пово́дився Він. |
7 |
7 Улю́блені, — не пишу́ я для вас нову́ заповідь, але заповідь давню, яку мали від поча́тку: заповідь давня, — то слово, що чули його від поча́тку. |
8 Но то, что я пишу вам, есть в то же время и новая заповедь. Ее правда в Нем и в вас видна: уходит тьма, и истинный свет уже светит. |
8 |
9 |
9 Хто говорить, що він пробува́є у світлі, та нена́видить брата свого, той у те́мряві досі. |
10 Лишь тот, кто любит своего брата, во свете пребывает, и нет в нем ничего, что могло бы кого-то толкнуть в погибель. |
10 А хто любить брата свого́, той пробува́є у світлі, і в ньому спотика́ння немає. |
11 А кто брата своего ненавидит, тот — во тьме; тьмою окруженный, не знает он, куда идет, потому что тьма ослепила его. |
11 Хто ж нена́видить брата свого, пробуває той у те́мряві й ходить у те́мряві, і не знає, куди він іде, бо те́мрява очі йому осліпила. |
12 |
12 |
13 |
13 Пишу́ вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від поча́тку. Пишу́ вам, юнаки́, бо перемогли ви лукавого. |
14 |
14 Пишу́, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від поча́тку. Писав я до вас, юнаки́, бо міцні́ ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви. |
15 |
15 |
16 Ибо всё, что ни есть в мире: необузданное желание плоти, вожделение очей и надменность богача — не от Отца это, но от мира. |
16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість оча́м, і пиха́ життє́ва, — це не від Отця, а від світу. |
17 Проходит мир и вожделения его, но вовек пребывает человек, исполняющий волю Божию. |
17 Минається і світ, і його пожадли́вість, а хто Божу волю виконує, той повік пробува́є! |
18 |
18 |
19 Они ушли от нас, но нашими они не были никогда, если бы в самом деле нашими были, с нами бы и остались, но они ушли — и так открылось то, чему и надлежало стать явным: ни один из них не был нашим. |
19 Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залиши́лися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші. |
20 |
20 А ви маєте пома́зання від Святого, і знаєте все. |
21 Я и написал вам не потому, что не знаете вы истину, но потому как раз, что вы ее знаете, и ведомо вам то, что всякая ложь — не от истины. |
21 Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди. |
22 Кто же тогда лжец, если не тот, кто отрицает, что Иисус — Мессия? Антихрист это, отвергающий Отца и Сына. |
22 Хто неправдомо́вець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це анти́христ, що відрікається Отця й Сина! |
23 Кто Сына отвергает, у того и Отца нет. У того же, кто признаёт Сына, есть и Отец. |
23 Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає́ Сина, той має Отця. |
24 |
24 Тож, що́ ви чули з поча́тку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробува́тиме те, що́ ви чули з поча́тку, то й ви пробува́тимете в Сині й Отці. |
25 А обещание, которое Он дал нам, — жизнь вечная. |
25 А оце та обі́тниця, яку Він Сам обіцяв нам: вічне життя. |
26 |
26 Це я написав вам про тих, хто обманює вас. |
27 |
27 А пома́зання, яке прийняли́ ви від Нього, — воно в вас залиша́ється, і ви не потребу́єте, щоб вас хто навчав. А що те пома́зання само вас навчає про все, — воно бо правдиве и нехи́бне, — то я́к вас навчило воно, у тім пробувайте. |
28 |
28 А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоро́млені Ним під час Його прихо́ду. |
29 |
29 Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить праведність, народився від Нього. |