Второе послание апостола Павла христианам в КоринфеГлава 6 |
|
1 |
|
2 Ведь Бог говорит: |
|
3 |
|
4 мы стремимся, напротив, во всем явить себя истинными слугами Божьими: с неизменной стойкостью переносим мы любые бедствия, нужды и невзгоды, |
|
5 побои, заточения в темницы, бесчинства толпы, неизбывные труды, бессонные ночи и мучительный голод. |
|
6 Мы не поступаемся нравственной чистотой и подлинным знанием, не изменяем долготерпению и доброте, пребывая в Духе Святом и любви нелицемерной, |
|
7 в слове истины и в силе Божией. Мы держим оружие праведности в правой и левой руке; |
|
8 наша участь — честь и бесчестие, добрая молва и худая; нас почитают обманщиками, а мы истину говорим; |
|
9 мы как будто неизвестны, но нас все знают; нас почитают умершими, а мы, как видите, живы; нас карают, и всё же не убиты мы. |
|
10 Огорчаемые, мы всегда радуемся; нищие, мы многих обогащаем; ничего не имея, всем обладаем. |
|
11 |
|
12 Вам не тесно в нас, но вы в своих чувствах слишком мало места отводите нам. |
|
13 Как детей своих прошу: ответьте нам взаимностью, и пусть сердца ваши станут столь же открытыми! |
|
14 |
|
15 Какое согласие может быть у Христа с Велиаром, или на чем могут сойтись верующий и безбожник? |
|
16 О каком можно говорить союзе храма Божия с идолами? А ведь мы и есть храм Бога Живого, как Сам Он о том и сказал: |
|
17 |
|
18 |
2-е до коринтянРозділ 6 |
|
1 |
|
2 Бо каже: „Приємного ча́су почув Я тебе, - і поміг Я тобі в день спасі́ння!“ Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння! |
|
3 Ні в чому ніякого спотика́ння не робимо, щоб служі́ння було бездога́нне, |
|
4 а в усьому себе виявляємо, як служи́телів Божих, у великім терпінні, у скорбо́тах, у бідах, у тісно́тах, |
|
5 у вда́рах, у в'язницях, у ро́зрухах, у пра́цях, у недосипа́ннях, у поста́х, |
|
6 у чи́стості, у розумі, у ла́гідності, у до́брості, у Дусі Святім, у нелицемі́рній любові, |
|
7 у слові правди, у силі Божій, зо зброєю праведности в прави́ці й ліви́ці, |
|
8 через славу й безчестя, через га́ньбу й хвалу́, як обманці, але ми правдиві; |
|
9 як незнані, та по́знані, як умираючі, та ось ми живі; як ка́рані, та не забиті; |
|
10 як сумні, але за́вжди веселі; як убогі, але багатьох ми збага́чуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо. |
|
11 Уста наші відкрились до вас, кори́нтяни, серце наше розши́рене! |
|
12 У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях! |
|
13 Такою ж відплатою — говорю́, немов дітям — розширені будьте й ви! |
|
14 До чужого ярма́ не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззако́нням, або яка спільність у світла з те́мрявою? |
|
15 Яка згода в Христа з белійяа́ром? Або яка частка вірного з невірним? |
|
16 Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: „Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, — а вони бу́дуть наро́дом Моїм! |
|
17 Вийдіть тому́ з-поміж них та й відлучі́ться, — каже Госпо́дь, — і не торкайтесь нечистого, — і Я вас прийму́, |
|
18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочо́к Мені бу́дете, — говорить Господь Вседержи́тель!“ |
Второе послание апостола Павла христианам в КоринфеГлава 6 |
2-е до коринтянРозділ 6 |
|
1 |
1 |
|
2 Ведь Бог говорит: |
2 Бо каже: „Приємного ча́су почув Я тебе, - і поміг Я тобі в день спасі́ння!“ Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння! |
|
3 |
3 Ні в чому ніякого спотика́ння не робимо, щоб служі́ння було бездога́нне, |
|
4 мы стремимся, напротив, во всем явить себя истинными слугами Божьими: с неизменной стойкостью переносим мы любые бедствия, нужды и невзгоды, |
4 а в усьому себе виявляємо, як служи́телів Божих, у великім терпінні, у скорбо́тах, у бідах, у тісно́тах, |
|
5 побои, заточения в темницы, бесчинства толпы, неизбывные труды, бессонные ночи и мучительный голод. |
5 у вда́рах, у в'язницях, у ро́зрухах, у пра́цях, у недосипа́ннях, у поста́х, |
|
6 Мы не поступаемся нравственной чистотой и подлинным знанием, не изменяем долготерпению и доброте, пребывая в Духе Святом и любви нелицемерной, |
6 у чи́стості, у розумі, у ла́гідності, у до́брості, у Дусі Святім, у нелицемі́рній любові, |
|
7 в слове истины и в силе Божией. Мы держим оружие праведности в правой и левой руке; |
7 у слові правди, у силі Божій, зо зброєю праведности в прави́ці й ліви́ці, |
|
8 наша участь — честь и бесчестие, добрая молва и худая; нас почитают обманщиками, а мы истину говорим; |
8 через славу й безчестя, через га́ньбу й хвалу́, як обманці, але ми правдиві; |
|
9 мы как будто неизвестны, но нас все знают; нас почитают умершими, а мы, как видите, живы; нас карают, и всё же не убиты мы. |
9 як незнані, та по́знані, як умираючі, та ось ми живі; як ка́рані, та не забиті; |
|
10 Огорчаемые, мы всегда радуемся; нищие, мы многих обогащаем; ничего не имея, всем обладаем. |
10 як сумні, але за́вжди веселі; як убогі, але багатьох ми збага́чуємо; як ті, що нічого не мають, але всім володіємо. |
|
11 |
11 Уста наші відкрились до вас, кори́нтяни, серце наше розши́рене! |
|
12 Вам не тесно в нас, но вы в своих чувствах слишком мало места отводите нам. |
12 У нас вам не тісно, але тісно вам у ваших серцях! |
|
13 Как детей своих прошу: ответьте нам взаимностью, и пусть сердца ваши станут столь же открытыми! |
13 Такою ж відплатою — говорю́, немов дітям — розширені будьте й ви! |
|
14 |
14 До чужого ярма́ не впрягайтесь з невірними; бо що спільного між праведністю та беззако́нням, або яка спільність у світла з те́мрявою? |
|
15 Какое согласие может быть у Христа с Велиаром, или на чем могут сойтись верующий и безбожник? |
15 Яка згода в Христа з белійяа́ром? Або яка частка вірного з невірним? |
|
16 О каком можно говорить союзе храма Божия с идолами? А ведь мы и есть храм Бога Живого, как Сам Он о том и сказал: |
16 Або яка згода поміж Божим храмом та ідолами? Бо ви храм Бога Живого, як Бог прорік: „Поселюсь серед них і ходитиму, і буду їм Богом, — а вони бу́дуть наро́дом Моїм! |
|
17 |
17 Вийдіть тому́ з-поміж них та й відлучі́ться, — каже Госпо́дь, — і не торкайтесь нечистого, — і Я вас прийму́, |
|
18 |
18 і буду Я вам за Отця, а ви за синів і дочо́к Мені бу́дете, — говорить Господь Вседержи́тель!“ |