Четвертая книга царствГлава 24 |
|
1 |
|
2 ГОСПОДЬ насылал на него полчища халдейские, и полчища арамейские, и полчища моавские, и полчища аммонитян — всех их Он насылал на Иудею, чтобы погубить ее по слову ГОСПОДНЮ, которое Он изрек через Своих слуг, пророков. |
|
3 Воистину это ГОСПОДЬ решил так поступить с Иудеей — отторгнуть ее от Себя за все грехи Манассии, за все его неправедные деяния |
|
4 и за кровь невинную, которую он проливал, — ведь он залил Иерусалим невинной кровью. И простить это ГОСПОДЬ не пожелал. |
|
5 Прочее о делах Иоакима, обо всем, что он совершил, записано в летописи царей иудейских. |
|
6 Иоаким отошел к праотцам, а после него воцарился его сын Иехония. |
|
7 Царь египетский более уже не покидал своей страны, потому что вавилонский царь захватил все владения египетского царя от потока на границе Египта и до Евфрата. |
|
8 |
|
9 Он творил то, что было злом в глазах ГОСПОДА, следуя своему отцу. |
|
10 |
|
11 Вавилонский царь Навуходоносор сам пришел к городу, осажденному его войском, |
|
12 и тогда иудейский царь Иехония сдался вавилонскому царю вместе со своей матерью, слугами, приближенными и царедворцами. Вавилонский царь взял его в плен в восьмой год своего царствования. |
|
13 |
|
14 Он угнал в плен всех жителей Иерусалима — всю знать и всех воинов, десять тысяч человек, всех ремесленников и кузнецов. Не осталось никого, кроме самых бедных людей. |
|
15 Он угнал Иехонию в Вавилон; и царицу-мать, и царских жен, и царедворцев, и военачальников он тоже переселил из Иерусалима в Вавилон. |
|
16 И всех воинов — семь тысяч человек, и ремесленников с кузнецами — тысячу человек, и всех людей, кто только мог воевать, угнал вавилонский царь с собой в Вавилон. |
|
17 В цари вместо Иехонии вавилонский царь поставил его дядю Матфанию и дал ему новое имя Седекия. |
|
18 |
|
19 Седекия, как и прежний царь Иоаким, творил то, что было злом в глазах Божьих. |
|
20 Потому ГОСПОДЬ разгневался на жителей Иерусалима и Иудеи и изгнал их от Себя. |
2-а царiвРозділ 24 |
|
1 |
|
2 А Господь послав на нього о́рди халде́їв, і о́рди сирійські, і о́рди моавські, та о́рди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб ви́губити їх за словом Господа, що Він говорив через рабів Своїх пророків. |
|
3 Тільки на нака́з Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що́ він робив, |
|
4 а також за непови́нну кров, яку він пролив, і напо́внив Єрусалим непови́нною кров'ю; і не хотів Господь простити. |
|
5 А решта Єгояки́мових діл, та все, що́ він робив, — ото вони описані в Книзі Хроніки Юдиних царів. |
|
6 І спочив Єгояким зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхі́н. |
|
7 І більше вже не вихо́див єгипетський цар зо свого кра́ю, бо вавилонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефра́ту, усе, що належало єгипетському цареві. |
|
8 Єгояхін був віку вісімнадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я́ його матері — Нехушта, дочка́ Елнатана, з Єрусалиму. |
|
9 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робив його батько. |
|
10 Того ча́су прийшли до Єрусалиму раби Навуходоно́сора, царя вавилонського, і місто попало в обло́гу. |
|
11 І прийшов Навуходоно́сор, вавилонський цар, на місто, а його раби обляга́ли його. |
|
12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі́ його, і є́внухи його, — і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царюва́ння. |
|
13 І позабирав він звідти всі скарби́ Господнього дому та скарби́ дому царе́вого, і повідру́бував всі золоті речі, які поробив був Соломо́н, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як говорив Господь. |
|
14 І повиво́див він увесь Єрусалим, і всіх князі́в, і всіх ли́царів військо́вих, — десять тисяч пішло до неволі, — і всіх те́слів та ковалі́в. Не позоставив нікого, окрім нужде́нного народу Краю... |
|
15 І він вивів до Вавилону Єгояхіна та царе́ву матір, і царськи́х жіно́к, і його є́внухів, і видатних у кра́ї, — усіх ви́провадив у неволю з Єрусалиму до Вавило́ну. |
|
16 І всіх військо́вих, сім тисяч, і теслів та ковалів тисячу, усіх ли́царів, що займалися війною, — вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону. |
|
17 А царем настанови́в вавилонський цар Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і переміни́в ім'я́ його на Седекі́ю. |
|
18 Седекі́я був віку двадцяти й одно́го року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років. А ім'я́ його матері — Хамуталь, дочка́ Єремії з Лівни. |
|
19 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким. |
|
20 Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, і Він відкинув їх від Свого лиця. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя. |
Четвертая книга царствГлава 24 |
2-а царiвРозділ 24 |
|
1 |
1 |
|
2 ГОСПОДЬ насылал на него полчища халдейские, и полчища арамейские, и полчища моавские, и полчища аммонитян — всех их Он насылал на Иудею, чтобы погубить ее по слову ГОСПОДНЮ, которое Он изрек через Своих слуг, пророков. |
2 А Господь послав на нього о́рди халде́їв, і о́рди сирійські, і о́рди моавські, та о́рди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб ви́губити їх за словом Господа, що Він говорив через рабів Своїх пророків. |
|
3 Воистину это ГОСПОДЬ решил так поступить с Иудеей — отторгнуть ее от Себя за все грехи Манассии, за все его неправедные деяния |
3 Тільки на нака́з Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що́ він робив, |
|
4 и за кровь невинную, которую он проливал, — ведь он залил Иерусалим невинной кровью. И простить это ГОСПОДЬ не пожелал. |
4 а також за непови́нну кров, яку він пролив, і напо́внив Єрусалим непови́нною кров'ю; і не хотів Господь простити. |
|
5 Прочее о делах Иоакима, обо всем, что он совершил, записано в летописи царей иудейских. |
5 А решта Єгояки́мових діл, та все, що́ він робив, — ото вони описані в Книзі Хроніки Юдиних царів. |
|
6 Иоаким отошел к праотцам, а после него воцарился его сын Иехония. |
6 І спочив Єгояким зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхі́н. |
|
7 Царь египетский более уже не покидал своей страны, потому что вавилонский царь захватил все владения египетского царя от потока на границе Египта и до Евфрата. |
7 І більше вже не вихо́див єгипетський цар зо свого кра́ю, бо вавилонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефра́ту, усе, що належало єгипетському цареві. |
|
8 |
8 Єгояхін був віку вісімнадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім'я́ його матері — Нехушта, дочка́ Елнатана, з Єрусалиму. |
|
9 Он творил то, что было злом в глазах ГОСПОДА, следуя своему отцу. |
9 І робив він зло в Господніх оча́х, усе так, як робив його батько. |
|
10 |
10 Того ча́су прийшли до Єрусалиму раби Навуходоно́сора, царя вавилонського, і місто попало в обло́гу. |
|
11 Вавилонский царь Навуходоносор сам пришел к городу, осажденному его войском, |
11 І прийшов Навуходоно́сор, вавилонський цар, на місто, а його раби обляга́ли його. |
|
12 и тогда иудейский царь Иехония сдался вавилонскому царю вместе со своей матерью, слугами, приближенными и царедворцами. Вавилонский царь взял его в плен в восьмой год своего царствования. |
12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі́ його, і є́внухи його, — і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царюва́ння. |
|
13 |
13 І позабирав він звідти всі скарби́ Господнього дому та скарби́ дому царе́вого, і повідру́бував всі золоті речі, які поробив був Соломо́н, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як говорив Господь. |
|
14 Он угнал в плен всех жителей Иерусалима — всю знать и всех воинов, десять тысяч человек, всех ремесленников и кузнецов. Не осталось никого, кроме самых бедных людей. |
14 І повиво́див він увесь Єрусалим, і всіх князі́в, і всіх ли́царів військо́вих, — десять тисяч пішло до неволі, — і всіх те́слів та ковалі́в. Не позоставив нікого, окрім нужде́нного народу Краю... |
|
15 Он угнал Иехонию в Вавилон; и царицу-мать, и царских жен, и царедворцев, и военачальников он тоже переселил из Иерусалима в Вавилон. |
15 І він вивів до Вавилону Єгояхіна та царе́ву матір, і царськи́х жіно́к, і його є́внухів, і видатних у кра́ї, — усіх ви́провадив у неволю з Єрусалиму до Вавило́ну. |
|
16 И всех воинов — семь тысяч человек, и ремесленников с кузнецами — тысячу человек, и всех людей, кто только мог воевать, угнал вавилонский царь с собой в Вавилон. |
16 І всіх військо́вих, сім тисяч, і теслів та ковалів тисячу, усіх ли́царів, що займалися війною, — вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону. |
|
17 В цари вместо Иехонии вавилонский царь поставил его дядю Матфанию и дал ему новое имя Седекия. |
17 А царем настанови́в вавилонський цар Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і переміни́в ім'я́ його на Седекі́ю. |
|
18 |
18 Седекі́я був віку двадцяти й одно́го року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років. А ім'я́ його матері — Хамуталь, дочка́ Єремії з Лівни. |
|
19 Седекия, как и прежний царь Иоаким, творил то, что было злом в глазах Божьих. |
19 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким. |
|
20 Потому ГОСПОДЬ разгневался на жителей Иерусалима и Иудеи и изгнал их от Себя. |
20 Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, і Він відкинув їх від Свого лиця. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя. |