Книга пророка МалахииГлава 1 |
1 |
2 |
3 а Исава отверг. Горы его Я в пустошь обратил, удел его отдал диким шакалам». |
4 Если Эдом скажет: «Разорены мы, но сможем разрушенное отстроить», то ГОСПОДЬ Воинств ответит: «Отстроят они, а Я разорю». И будут называть их «страной зла», народом, на котором гнев ГОСПОДЕНЬ — навек. |
5 Увидите это глазами своими и скажете: «Велик ГОСПОДЬ, Он превыше границ Израиля!» |
6 |
7 «Приносите на жертвенник Мой то, что негодно для жертвоприношения, и спрашиваете: „Чем же мы оскорбили Тебя?“ А тем, что жертвенник ГОСПОДЕНЬ для вас ничто! |
8 Приносите в жертву слепое, говоря: „Ничего худого в том нет!“ Приносите хромое и больное с теми же словами: „В этом нет ничего худого!“ Поднеси такое наместнику — будет ли он доволен тобой, явит ли тебе свое расположение?» — так говорит ГОСПОДЬ Воинств! |
9 Молите Бога: «Помилуй нас!» С такими приношениями — послушает ли вас? Так говорит ГОСПОДЬ Воинств! |
10 Лучше б один из вас затворил двери Храма, и не жгли бы впустую огня на жертвеннике. «Вы огорчаете Меня, — говорит ГОСПОДЬ Воинств, — приношения из ваших рук не приму! |
11 От востока и до запада велико средь народов имя Мое, на всяком месте Мне воскуряют фимиам, дары чистые приносят, ибо велико средь народов имя Мое». Так говорит ГОСПОДЬ Воинств! |
12 А вы внушаете презрение к Нему, говоря: «Жертвенник Владыки нечист!» — и о даре на нем: «Он просто жалок!» |
13 И еще говорите: «Тяжкий труд», но сами выказываете пренебрежение к нему. Так говорит ГОСПОДЬ Воинств! «Приносите, что у других отняли, хромое или больное — вот ваш дар. Неужели благосклонно приму его от вас?» — говорит ГОСПОДЬ! |
14 «Не минует проклятие того хитреца, который, имея в стаде своем здоровое животное и дав обет, приносит Владыке своему жертву с изъяном. Грех на нем, ибо Я великий Царь, — говорит ГОСПОДЬ Воинств, — и пред именем Моим благоговеют народы». |
МалахiїРозділ 1 |
1 |
2 „Я вас полюбив, — говорить Госпо́дь, — а ви кажете: „Як Ти нас полюбив?“ Чи ж не брат Іса́в Якову? каже Госпо́дь, а Я Якова був полюбив, |
3 а Іса́ва знена́видів, і зробив його гори спусто́шенням, а спа́док його — для шака́лів пустині. |
4 Коли скаже Едо́м: „Ми зруйно́вані, та зно́ву збуду́ємо руїни“, то так промовляє Госпо́дь Савао́т: Вони побуду́ють, а Я розвалю́! І звати їх будуть: Країна безбо́жности, і наро́д, на якого навіки розгні́вавсь Господь! |
5 І ваші очі побачать оце, і ви скажете: Стане великий Госпо́дь понад границю Ізраїлеву! |
6 |
7 На же́ртівник Мій ви прино́сите хліб занечи́щений і кажете: „Чим Тебе ми знева́жили?“ Тим, що кажете ви: „Трапе́за Господня — вона пого́рджена!“ |
8 І коли ви прино́сите в жертву сліпе́, це не зле? І як кульга́ве та хворе прино́сите, чи ж це не зле? Принеси но поді́бне своє́му намі́сникові, чи тебе він вподо́бає, чи піді́йме обличчя твоє? промовляє Госпо́дь Савао́т. |
9 А тепер ублага́йте ви Боже лице, і хай стане для нас милости́вим, з ваших рук це було́, то хіба кому з вас Він обличчя піді́йме? говорить Господь Саваот. |
10 Нехай хто серед вас замкне двері святині, і не бу́де нада́рмо освічувати Мого же́ртівника! Я не маю вподо́би до вас, говорить Господь Савао́т, і з ваших рук не вподо́баю да́ру! |
11 Бо від сходу сонця й аж по за́хід його́ звеличи́ться Йме́ння Моє між наро́дами, і ка́диться в кожному місці для Ймення Мого дар чистий, бо звели́читься Ймення Моє між наро́дами, каже Госпо́дь Савао́т. |
12 Ви ж Його зневажа́єте, ка́жучи: „Трапе́за Господня — вона занечи́щена, й дохід її, обри́джена страва її“. |
13 І до того говорите: „Ось стільки пра́ці!“ і ним нехтуєте, — говорить Госпо́дь Савао́т, — і прино́сите кра́дене, і кульга́ве та хворе, і таку жертву хлібну прино́сите. Чи буде воно Мені миле з рук ваших? говорить Госпо́дь. |
14 І прокля́тий обма́нець, що в ста́ді його є саме́ць, а він обіцяє та в жертву дає Господе́ві зіпсуте, А Я Цар великий, — говорить Госпо́дь, — і серед наро́дів грізне́ Моє Ймення! |
Книга пророка МалахииГлава 1 |
МалахiїРозділ 1 |
1 |
1 |
2 |
2 „Я вас полюбив, — говорить Госпо́дь, — а ви кажете: „Як Ти нас полюбив?“ Чи ж не брат Іса́в Якову? каже Госпо́дь, а Я Якова був полюбив, |
3 а Исава отверг. Горы его Я в пустошь обратил, удел его отдал диким шакалам». |
3 а Іса́ва знена́видів, і зробив його гори спусто́шенням, а спа́док його — для шака́лів пустині. |
4 Если Эдом скажет: «Разорены мы, но сможем разрушенное отстроить», то ГОСПОДЬ Воинств ответит: «Отстроят они, а Я разорю». И будут называть их «страной зла», народом, на котором гнев ГОСПОДЕНЬ — навек. |
4 Коли скаже Едо́м: „Ми зруйно́вані, та зно́ву збуду́ємо руїни“, то так промовляє Госпо́дь Савао́т: Вони побуду́ють, а Я розвалю́! І звати їх будуть: Країна безбо́жности, і наро́д, на якого навіки розгні́вавсь Господь! |
5 Увидите это глазами своими и скажете: «Велик ГОСПОДЬ, Он превыше границ Израиля!» |
5 І ваші очі побачать оце, і ви скажете: Стане великий Госпо́дь понад границю Ізраїлеву! |
6 |
6 |
7 «Приносите на жертвенник Мой то, что негодно для жертвоприношения, и спрашиваете: „Чем же мы оскорбили Тебя?“ А тем, что жертвенник ГОСПОДЕНЬ для вас ничто! |
7 На же́ртівник Мій ви прино́сите хліб занечи́щений і кажете: „Чим Тебе ми знева́жили?“ Тим, що кажете ви: „Трапе́за Господня — вона пого́рджена!“ |
8 Приносите в жертву слепое, говоря: „Ничего худого в том нет!“ Приносите хромое и больное с теми же словами: „В этом нет ничего худого!“ Поднеси такое наместнику — будет ли он доволен тобой, явит ли тебе свое расположение?» — так говорит ГОСПОДЬ Воинств! |
8 І коли ви прино́сите в жертву сліпе́, це не зле? І як кульга́ве та хворе прино́сите, чи ж це не зле? Принеси но поді́бне своє́му намі́сникові, чи тебе він вподо́бає, чи піді́йме обличчя твоє? промовляє Госпо́дь Савао́т. |
9 Молите Бога: «Помилуй нас!» С такими приношениями — послушает ли вас? Так говорит ГОСПОДЬ Воинств! |
9 А тепер ублага́йте ви Боже лице, і хай стане для нас милости́вим, з ваших рук це було́, то хіба кому з вас Він обличчя піді́йме? говорить Господь Саваот. |
10 Лучше б один из вас затворил двери Храма, и не жгли бы впустую огня на жертвеннике. «Вы огорчаете Меня, — говорит ГОСПОДЬ Воинств, — приношения из ваших рук не приму! |
10 Нехай хто серед вас замкне двері святині, і не бу́де нада́рмо освічувати Мого же́ртівника! Я не маю вподо́би до вас, говорить Господь Савао́т, і з ваших рук не вподо́баю да́ру! |
11 От востока и до запада велико средь народов имя Мое, на всяком месте Мне воскуряют фимиам, дары чистые приносят, ибо велико средь народов имя Мое». Так говорит ГОСПОДЬ Воинств! |
11 Бо від сходу сонця й аж по за́хід його́ звеличи́ться Йме́ння Моє між наро́дами, і ка́диться в кожному місці для Ймення Мого дар чистий, бо звели́читься Ймення Моє між наро́дами, каже Госпо́дь Савао́т. |
12 А вы внушаете презрение к Нему, говоря: «Жертвенник Владыки нечист!» — и о даре на нем: «Он просто жалок!» |
12 Ви ж Його зневажа́єте, ка́жучи: „Трапе́за Господня — вона занечи́щена, й дохід її, обри́джена страва її“. |
13 И еще говорите: «Тяжкий труд», но сами выказываете пренебрежение к нему. Так говорит ГОСПОДЬ Воинств! «Приносите, что у других отняли, хромое или больное — вот ваш дар. Неужели благосклонно приму его от вас?» — говорит ГОСПОДЬ! |
13 І до того говорите: „Ось стільки пра́ці!“ і ним нехтуєте, — говорить Госпо́дь Савао́т, — і прино́сите кра́дене, і кульга́ве та хворе, і таку жертву хлібну прино́сите. Чи буде воно Мені миле з рук ваших? говорить Госпо́дь. |
14 «Не минует проклятие того хитреца, который, имея в стаде своем здоровое животное и дав обет, приносит Владыке своему жертву с изъяном. Грех на нем, ибо Я великий Царь, — говорит ГОСПОДЬ Воинств, — и пред именем Моим благоговеют народы». |
14 І прокля́тий обма́нець, що в ста́ді його є саме́ць, а він обіцяє та в жертву дає Господе́ві зіпсуте, А Я Цар великий, — говорить Госпо́дь, — і серед наро́дів грізне́ Моє Ймення! |