Пророк ЕзекиилГлава 10 |
1 |
2 Вечный сказал человеку, одетому в льняную одежду: |
3 А херувимы стояли в южной части храма, когда тот человек вошёл, и облако наполняло внутренний двор. |
4 Слава Вечного поднялась с херувима и перенеслась к порогу храма. Облако наполнило храм, а двор оказался залит сиянием славы Вечного. |
5 Шум от крыльев херувимов был слышен даже на внешнем дворе, словно голос Всемогущего Бога, когда Он говорит. |
6 И когда Вечный повелел человеку, одетому в льняную одежду: |
7 Тогда один из херувимов протянул руку к огню, который был между херувимами, взял огонь и положил в руки человека, одетого в льняную одежду, который взял его и вышел. |
8 (Под крыльями херувима видны были подобия человеческих рук.) |
9 Я посмотрел и увидел рядом с херувимами четыре колеса, по одному рядом с каждым из херувимов; колёса искрились, как хризолит. |
10 Что до их вида, то все четыре выглядели одинаково, словно колесо в колесе. |
11 Двигаясь, они могли направляться в любую из четырёх сторон, куда были обращены херувимы; когда херувимы передвигались, колёса не поворачивались. Херувимы шли в ту сторону, куда была обращена голова, не оборачиваясь на ходу. |
12 Все их тела, спины, руки и крылья были повсюду полны глаз, точно так же, как и их четыре колеса. |
13 Я слышал, как колёса называли «смерчами». |
14 У каждого из херувимов было четыре лица: одно – лицо херувима, другое – лицо человека, третье – лицо льва, а четвёртое – лицо орла. |
15 Херувимы поднялись. Это были те самые живые существа, которых я видел у реки Кевара. |
16 Когда херувимы двигались, двигались и колёса рядом с ними, а когда херувимы расправляли крылья, чтобы подняться с земли, то и колёса оставались рядом с ними. |
17 Когда херувимы останавливались, останавливались и колёса, а когда херувимы поднимались, и они поднимались с ними, потому что дух живых существ был в них. |
18 Слава Вечного покинула место над порогом храма и остановилась над херувимами. |
19 На моих глазах херувимы расправили крылья и поднялись с земли; когда они двигались, колёса двигались вместе с ними. Они остановились у входа в восточные ворота дома Вечного, и слава Бога Исраила была над ними. |
20 Это были живые существа, которых я видел в подножии Бога Исраила у реки Кевара, и я понял, что это были херувимы. |
21 У каждого из них было по четыре лица и крыла, а под крыльями у них были подобия человеческих рук. |
22 Их лица выглядели так же, как и те, что я видел у реки Кевара. Каждый двигался лицом вперёд. |
ЄзекiїльРозділ 10 |
1 |
2 І Він промовив до того чоловіка, одя́гненого в льняне́, та й сказав: „Увійди поміж коле́са під Херувимом, і напо́вни свої жмені вугли́нами огню з-поміж Херувимів, і кинь на місто!“ І він увійшов перед моїми очима. |
3 А Херувими стояли з правого боку дому, коли вхо́див чоловік, і хмара напо́внила вну́трішнє подвір'я. |
4 І підняла́ся слава Господня з-над Херувима на поріг дому, і напо́внився дім хмарою, а подвір'я напо́внилося сяйвом Господньої слави. |
5 А шум крил Херувимів був чутий аж до зовнішнього подві́р'я, як голос Бога Всемогу́тнього, коли Він говорить. |
6 І сталося, коли Він наказав чоловікові, одя́гненому в льняне́, кажучи: „Візьми огонь поміж коле́сами з-під Херувимів“, то той прийшов і став при ко́лесі. |
7 І Херувим простягнув свою руку з-поміж Херувимів до огню, що поміж Херувимами, і взяв, і дав до жмені одя́гненого в льняне́, а той узяв і вийшов. |
8 І показалася в Херувимів подоба лю́дської руки під їхніми кри́лами. |
9 І я побачив, аж ось чотири ко́лесі при Херувимах, по одно́му ко́лесі при кожному Херувимі, а вид тих коле́с, ніби вигляд каменя хризолі́та. |
10 А їхній вигляд — подоба одна чотирьом їм, як коли б ко́лесо було в ко́лесі. |
11 В ході́ своїй вони йшли на чотири свої боки, не оберта́лися в ході́ своїй, бо до того місця, куди обе́рнеться голова, за нею йшли вони, не оберта́лися в ході́ своїй. |
12 А все їхнє тіло, і їхня спи́на, і їхні руки, і їхні кри́ла, і ті коле́са були повні оче́й навколо, всі чотири мали коле́са. |
13 А ці коле́са були кликані при мені „Ґалґал“. |
14 А в кожного чотири обличчі: обличчя одно́го — обличчя Херувима, обличчя другого — обличчя люди́ни, а третій — обличчя ле́ва, а четвертий — обличчя орла. |
15 І підняли́ся ті Херувими. Це та жива істота, яку я бачив на річці Кева́р. |
16 А коли йшли ті Херувими, то йшли й ті коле́са при них, а коли ті Херувими підіймають свої крила, щоб знятись із землі, не відверта́ються також ті коле́са від них. |
17 Коли ті ставали, ставали й вони, а коли ті підіймалися, підіймалися й вони, бо в них був дух живої істоти. |
18 І вийшла слава Господня і з-над порога дому, і стала над Херувимами. |
19 І підняли́ Херувими свої кри́ла, і зняли́ся з землі на моїх оча́х, коли вони йшли, а ті коле́са побіч них, і стали при вході до схі́дньої брами Господнього дому, а слава Ізраїлевого Бога зверху над ними. |
20 Це та жива істота, яку я бачив під Богом Ізраїлевим над річкою Кева́р. І я пізнав, що це Херувими. |
21 У кожного було по чотири обличчі, у кожного — чотири крилі́, а під їхніми кри́лами — подоба лю́дських рук. |
22 А подоба їхнього обличчя — це ті обличчя, які я бачив над річкою Кева́р, їхній вигляд та вони самі. Кожен ішов просто вперед. |
Пророк ЕзекиилГлава 10 |
ЄзекiїльРозділ 10 |
1 |
1 |
2 Вечный сказал человеку, одетому в льняную одежду: |
2 І Він промовив до того чоловіка, одя́гненого в льняне́, та й сказав: „Увійди поміж коле́са під Херувимом, і напо́вни свої жмені вугли́нами огню з-поміж Херувимів, і кинь на місто!“ І він увійшов перед моїми очима. |
3 А херувимы стояли в южной части храма, когда тот человек вошёл, и облако наполняло внутренний двор. |
3 А Херувими стояли з правого боку дому, коли вхо́див чоловік, і хмара напо́внила вну́трішнє подвір'я. |
4 Слава Вечного поднялась с херувима и перенеслась к порогу храма. Облако наполнило храм, а двор оказался залит сиянием славы Вечного. |
4 І підняла́ся слава Господня з-над Херувима на поріг дому, і напо́внився дім хмарою, а подвір'я напо́внилося сяйвом Господньої слави. |
5 Шум от крыльев херувимов был слышен даже на внешнем дворе, словно голос Всемогущего Бога, когда Он говорит. |
5 А шум крил Херувимів був чутий аж до зовнішнього подві́р'я, як голос Бога Всемогу́тнього, коли Він говорить. |
6 И когда Вечный повелел человеку, одетому в льняную одежду: |
6 І сталося, коли Він наказав чоловікові, одя́гненому в льняне́, кажучи: „Візьми огонь поміж коле́сами з-під Херувимів“, то той прийшов і став при ко́лесі. |
7 Тогда один из херувимов протянул руку к огню, который был между херувимами, взял огонь и положил в руки человека, одетого в льняную одежду, который взял его и вышел. |
7 І Херувим простягнув свою руку з-поміж Херувимів до огню, що поміж Херувимами, і взяв, і дав до жмені одя́гненого в льняне́, а той узяв і вийшов. |
8 (Под крыльями херувима видны были подобия человеческих рук.) |
8 І показалася в Херувимів подоба лю́дської руки під їхніми кри́лами. |
9 Я посмотрел и увидел рядом с херувимами четыре колеса, по одному рядом с каждым из херувимов; колёса искрились, как хризолит. |
9 І я побачив, аж ось чотири ко́лесі при Херувимах, по одно́му ко́лесі при кожному Херувимі, а вид тих коле́с, ніби вигляд каменя хризолі́та. |
10 Что до их вида, то все четыре выглядели одинаково, словно колесо в колесе. |
10 А їхній вигляд — подоба одна чотирьом їм, як коли б ко́лесо було в ко́лесі. |
11 Двигаясь, они могли направляться в любую из четырёх сторон, куда были обращены херувимы; когда херувимы передвигались, колёса не поворачивались. Херувимы шли в ту сторону, куда была обращена голова, не оборачиваясь на ходу. |
11 В ході́ своїй вони йшли на чотири свої боки, не оберта́лися в ході́ своїй, бо до того місця, куди обе́рнеться голова, за нею йшли вони, не оберта́лися в ході́ своїй. |
12 Все их тела, спины, руки и крылья были повсюду полны глаз, точно так же, как и их четыре колеса. |
12 А все їхнє тіло, і їхня спи́на, і їхні руки, і їхні кри́ла, і ті коле́са були повні оче́й навколо, всі чотири мали коле́са. |
13 Я слышал, как колёса называли «смерчами». |
13 А ці коле́са були кликані при мені „Ґалґал“. |
14 У каждого из херувимов было четыре лица: одно – лицо херувима, другое – лицо человека, третье – лицо льва, а четвёртое – лицо орла. |
14 А в кожного чотири обличчі: обличчя одно́го — обличчя Херувима, обличчя другого — обличчя люди́ни, а третій — обличчя ле́ва, а четвертий — обличчя орла. |
15 Херувимы поднялись. Это были те самые живые существа, которых я видел у реки Кевара. |
15 І підняли́ся ті Херувими. Це та жива істота, яку я бачив на річці Кева́р. |
16 Когда херувимы двигались, двигались и колёса рядом с ними, а когда херувимы расправляли крылья, чтобы подняться с земли, то и колёса оставались рядом с ними. |
16 А коли йшли ті Херувими, то йшли й ті коле́са при них, а коли ті Херувими підіймають свої крила, щоб знятись із землі, не відверта́ються також ті коле́са від них. |
17 Когда херувимы останавливались, останавливались и колёса, а когда херувимы поднимались, и они поднимались с ними, потому что дух живых существ был в них. |
17 Коли ті ставали, ставали й вони, а коли ті підіймалися, підіймалися й вони, бо в них був дух живої істоти. |
18 Слава Вечного покинула место над порогом храма и остановилась над херувимами. |
18 І вийшла слава Господня і з-над порога дому, і стала над Херувимами. |
19 На моих глазах херувимы расправили крылья и поднялись с земли; когда они двигались, колёса двигались вместе с ними. Они остановились у входа в восточные ворота дома Вечного, и слава Бога Исраила была над ними. |
19 І підняли́ Херувими свої кри́ла, і зняли́ся з землі на моїх оча́х, коли вони йшли, а ті коле́са побіч них, і стали при вході до схі́дньої брами Господнього дому, а слава Ізраїлевого Бога зверху над ними. |
20 Это были живые существа, которых я видел в подножии Бога Исраила у реки Кевара, и я понял, что это были херувимы. |
20 Це та жива істота, яку я бачив під Богом Ізраїлевим над річкою Кева́р. І я пізнав, що це Херувими. |
21 У каждого из них было по четыре лица и крыла, а под крыльями у них были подобия человеческих рук. |
21 У кожного було по чотири обличчі, у кожного — чотири крилі́, а під їхніми кри́лами — подоба лю́дських рук. |
22 Их лица выглядели так же, как и те, что я видел у реки Кевара. Каждый двигался лицом вперёд. |
22 А подоба їхнього обличчя — це ті обличчя, які я бачив над річкою Кева́р, їхній вигляд та вони самі. Кожен ішов просто вперед. |