Иешуа, сын НунаГлава 5 |
1 |
2 Тогда Вечный сказал Иешуа: |
3 Иешуа сделал каменные ножи и обрезал исраильтян в Гиват-Аралоте («холм крайних плотей»). |
4 Вот почему он сделал это: все, кто вышел из Египта, – все мужчины, годные к воинской службе, – умерли в пустыне по пути, после выхода из Египта. |
5 Те, кто вышел, уже были обрезаны, но те, кто родился в пустыне на пути из Египта, не были обрезаны. |
6 Исраильтяне скитались по пустыне сорок лет, пока все мужчины, которые были годны к воинской службе, когда вышли из Египта, не умерли, потому что они не послушались Вечного. Ведь Вечный поклялся им, что они не увидят землю, которую Он с клятвой обещал их отцам, – землю, где течёт молоко и мёд. |
7 На смену им пришли их сыновья, которым Иешуа и сделал обрезание. Они были ещё не обрезаны, потому что их не обрезали в пути. |
8 И, после того как всем людям мужского пола было сделано обрезание, они оставались в лагере, пока не выздоровели. |
9 Вечный сказал Иешуа: |
10 Вечером четырнадцатого дня месяца (ранней весной) исраильтяне, стоявшие лагерем в Гилгале на равнинах Иерихона, отметили праздник Освобождения. . |
11 В день после праздника Освобождения они ели плоды той земли: пресный хлеб и жареное зерно. |
12 Манна перестала падать на другой день после того, как они стали есть плоды той земли. У исраильтян больше не было манны, и в тот год они ели плоды земли Ханаана. |
13 |
14 – Я пришёл как вождь воинства Вечного, – ответил тот. |
15 Вождь воинства Вечного ответил: |
16 Ворота Иерихона были плотно заперты из-за страха перед исраильтянами. Никто не входил и не выходил через них. |
Iсус НавинРозділ 5 |
1 |
2 Того ча́су сказав Господь до Ісуса: „Нароби собі камі́нних ножі́в, і пообрізуй Ізраїлевих синів зно́ву, другий раз“. |
3 І наробив собі Ісус камінних ножі́в, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів'ат-Гааралоті. |
4 А оце та причина, чому́ Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки́, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту. |
5 Бо був обрізаний увесь народ, що вихо́див, а всьо́го народу, що народився в пустині в дорозі по ви́ході з Єгипту, не обрізували. |
6 Бо сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки́, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того кра́ю, що Господь заприсягнув був їхнім батька́м дати їм край, який тече молоком та медом. |
7 А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі. |
8 І сталося, як увесь наро́д закінчи́в обрі́зуватися, то вони осіли в табо́рі на своїх місцях аж до ви́дужання. |
9 І сказав Господь до Ісуса: „Сьогодні Я зняв з вас єгипетську га́ньбу“. І назвав те місце ім'я́м: Ґілґал,і так є аж до цього дня. |
10 І таборува́ли Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і спра́вили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихо́нських степа́х. |
11 А назавтра по Па́сці їли вони того самого дня з урожа́ю того кра́ю, опрі́сноки та пра́жене. |
12 І перестала падати ма́нна з другого дня, як вони їли з урожаю того кра́ю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, — і їли вони того року з урожаю ханаанського кра́ю. |
13 |
14 А Той відказав: „Ні, бо Я Вождь Господнього ві́йська, тепер Я прийшов“. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав Йому: „Що говорить мій Пан своєму рабові?“ |
15 І сказав Вождь Господнього війська до Ісуса: „Скинь взуття́ своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно!“ І зробив Ісус так. |
16 |
Иешуа, сын НунаГлава 5 |
Iсус НавинРозділ 5 |
1 |
1 |
2 Тогда Вечный сказал Иешуа: |
2 Того ча́су сказав Господь до Ісуса: „Нароби собі камі́нних ножі́в, і пообрізуй Ізраїлевих синів зно́ву, другий раз“. |
3 Иешуа сделал каменные ножи и обрезал исраильтян в Гиват-Аралоте («холм крайних плотей»). |
3 І наробив собі Ісус камінних ножі́в, та й пообрізував Ізраїлевих синів при Ґів'ат-Гааралоті. |
4 Вот почему он сделал это: все, кто вышел из Египта, – все мужчины, годные к воинской службе, – умерли в пустыне по пути, после выхода из Египта. |
4 А оце та причина, чому́ Ісус пообрізував: увесь народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої статі, усі вояки́, повмирали в пустині в дорозі, коли вийшли з Єгипту. |
5 Те, кто вышел, уже были обрезаны, но те, кто родился в пустыне на пути из Египта, не были обрезаны. |
5 Бо був обрізаний увесь народ, що вихо́див, а всьо́го народу, що народився в пустині в дорозі по ви́ході з Єгипту, не обрізували. |
6 Исраильтяне скитались по пустыне сорок лет, пока все мужчины, которые были годны к воинской службе, когда вышли из Египта, не умерли, потому что они не послушались Вечного. Ведь Вечный поклялся им, что они не увидят землю, которую Он с клятвой обещал их отцам, – землю, где течёт молоко и мёд. |
6 Бо сорок літ ходили Ізраїлеві сини в пустині, аж поки не вигинув увесь той народ, ті вояки́, що вийшли були з Єгипту, що не слухалися Господнього голосу, що Господь заприсягнув був їм не показати їм того кра́ю, що Господь заприсягнув був їхнім батька́м дати їм край, який тече молоком та медом. |
7 На смену им пришли их сыновья, которым Иешуа и сделал обрезание. Они были ещё не обрезаны, потому что их не обрезали в пути. |
7 А їхніх синів поставив замість них. Їх пообрізував Ісус, бо вони були необрізані, бо їх не обрізували в дорозі. |
8 И, после того как всем людям мужского пола было сделано обрезание, они оставались в лагере, пока не выздоровели. |
8 І сталося, як увесь наро́д закінчи́в обрі́зуватися, то вони осіли в табо́рі на своїх місцях аж до ви́дужання. |
9 Вечный сказал Иешуа: |
9 І сказав Господь до Ісуса: „Сьогодні Я зняв з вас єгипетську га́ньбу“. І назвав те місце ім'я́м: Ґілґал,і так є аж до цього дня. |
10 Вечером четырнадцатого дня месяца (ранней весной) исраильтяне, стоявшие лагерем в Гилгале на равнинах Иерихона, отметили праздник Освобождения. . |
10 І таборува́ли Ізраїлеві сини в Ґілґалі, і спра́вили Пасху ввечорі чотирнадцятого дня місяця на єрихо́нських степа́х. |
11 В день после праздника Освобождения они ели плоды той земли: пресный хлеб и жареное зерно. |
11 А назавтра по Па́сці їли вони того самого дня з урожа́ю того кра́ю, опрі́сноки та пра́жене. |
12 Манна перестала падать на другой день после того, как они стали есть плоды той земли. У исраильтян больше не было манны, и в тот год они ели плоды земли Ханаана. |
12 І перестала падати ма́нна з другого дня, як вони їли з урожаю того кра́ю, і вже більш не було Ізраїлевим синам манни, — і їли вони того року з урожаю ханаанського кра́ю. |
13 |
13 |
14 – Я пришёл как вождь воинства Вечного, – ответил тот. |
14 А Той відказав: „Ні, бо Я Вождь Господнього ві́йська, тепер Я прийшов“. І впав Ісус на обличчя своє до землі, і вклонився, та й сказав Йому: „Що говорить мій Пан своєму рабові?“ |
15 Вождь воинства Вечного ответил: |
15 І сказав Вождь Господнього війська до Ісуса: „Скинь взуття́ своє з своїх ніг, бо це місце, на якому стоїш ти, святе воно!“ І зробив Ісус так. |
16 Ворота Иерихона были плотно заперты из-за страха перед исраильтянами. Никто не входил и не выходил через них. |
16 |