Левит

Глава 5

1 Если человек согрешит, промолчав, когда его приведут к присяге, чтобы свидетельствовать о том, что он видел или знал, – он подлежит наказанию.

2 Если человек прикоснётся к нечистому: к трупам нечистых диких зверей или нечистого скота, или нечистых пресмыкающихся – даже если он не заметит этого, – он станет нечистым и будет виновен.

3 Если он прикоснётся к человеческой нечистоте – любой нечистоте, которая его осквернит, – даже если он не заметит этого, то когда поймёт, он будет виновен.

4 Если человек произносит опрометчивую клятву сделать что-либо хорошее или злое – о чём только можно безрассудно поклясться – то даже если он не осознаёт этого, когда поймёт, он будет виновен.

5 Если кто-то виновен в этом, то пусть открыто признает, в чём согрешил,

6 и в расплату за свой грех приведёт к Вечному для жертвы за грех овцу или козу из своей отары. Тогда священнослужитель очистит его от греха.

7 Если ему не по средствам принести овцу, то пусть принесёт Вечному двух горлиц или двух молодых голубей как расплату за свой грех – одного в жертву за грех, а другого в жертву всесожжения.

8 Пусть он отдаст их священнослужителю, который сначала принесёт жертву за грех. Он свернёт птице голову, не отрывая её до конца,

9 и окропит кровью жертвы за грех сторону жертвенника. Остальную кровь нужно выцедить к основанию жертвенника. Это жертва за грех.

10 Потом священнослужитель принесёт другую птицу в жертву всесожжения, как велит обычай, и очистит того человека от греха, который он совершил, и он будет прощён.

11 Если ему не по средствам принести двух горлиц или двух молодых голубей, то он должен принести за свой проступок полтора килограмма лучшей муки в жертву за грех. Пусть он не льёт на муку масло и не кладёт сверху благовония, ведь это жертва за грех.

12 Пусть он принесёт её к священнослужителю, который возьмёт из неё пригоршню как памятную часть и сожжёт на жертвеннике вместе с огненными жертвами Вечному. Это жертва за грех.

13 Так священнослужитель очистит его от любого греха, который он совершил, и он будет прощён. Остаток жертвы принадлежит священнослужителю, как в случае с хлебным приношением».

14 Вечный сказал Мусе:

15 – Если человек совершит проступок, согрешив по неведению против какой-либо из святынь Вечного, то он должен привести к Вечному в расплату барана из отары без изъяна, имеющего соответствующую стоимость в серебре, по установленной мере святилища. . Это жертва повинности.

16 Он должен возместить за святыню, против которой согрешил, добавить к этому пятую часть её стоимости и отдать священнослужителю, который очистит его от греха, принеся барана в жертву повинности, и он будет прощён.

17 Если человек согрешит и сделает то, что запрещено в каком-либо из повелений Вечного, – даже если он не знает этого, – то он виновен и подлежит наказанию.

18 Он должен привести к священнослужителю барана из отары, соответствующей стоимости и без изъяна, для жертвы повинности. Тогда священнослужитель совершит для него очищение за проступок, который он совершил по неведению, и он будет прощён.

19 Это жертва повинности – человек провинился перед Вечным.

Левит

Розділ 5

1 А коли хто згрішить: почує голос прокляття, і був свідком, або бачив, або знав, але не виявив, то понесе свою провину;

2 або особа, що доторкнеться якої нечистої речі, або па́дла звірини нечистої, або падла худоби нечистої, або падла нечистого плазуючого, і буде це незна́не їй, то вона — нечиста й завини́ть;

3 або коли доторкнеться нечистости люди́ни, всякої нечистости її, що нею стане нечиста, і буде це незна́не їй, а вона довідається, то завини́ть;

4 або коли хто присягне́, вимовляючи нерозважно устами своїми, чинити зло або чинити добро, на все, що нерозважно вимовляє люди́на в прися́зі, і буде це незна́не йому́, а він довідається, що завини́в одним із цих, —

5 то станеться, що завинить одним із цих, і ви́знає, чим він згрішив у тому.

6 І приведе він Господе́ві жертву за провину, за гріх свій, що згрішив, самицю з дрібної худоби, — вівцю́ або козу́ — на жертву за гріх, а священик очистить його від гріха́ його.

7 А якщо рука його не спроможна на ягня, то принесе в жертву за провину свою, що згрішив він, дві го́рлиці або двоє голубенят Господе́ві, — одне на жертву за гріх, а одне на цілопа́лення.

8 І принесе їх до священика, а він перше принесе те, що на жертву за гріх, і натне великим нігтем голову його від шиї її, але не відділить.

9 І покро́пить із крови жертви за гріх на стіну́ жертівника, а позостала кров буде вилита до підстави жертівника, — це жертва за гріх.

10 А другого зробить цілопа́ленням за уставом. І очистить його священик від гріха́ його, що згрішив той, — і буде про́щено йому.

11 А якщо він не спроможний на дві горлиці або на двоє голубенят, то принесе в жертву свою за те, чим згрішив, десяту частину ефи пшеничної муки на жертву за гріх, не докладе до неї оливи й не дасть на неї ладану, — бо вона жертва за гріх.

12 І принесе її до священика, а священик ві́зьме з неї повну свою жменю, за пригадувальну частину її, та й спалить на жертівнику на огняні жертви Господе́ві, — вона жертва за гріх.

13 І очистить його священик від гріха його, що згрішив він одним із них, і буде йому про́щений; і буде вона для священика, як жертва хлібна“.

14 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

15 „Коли хто пере́ступом спроневіриться, і невмисне згрішить проти Господніх святощів, то він приведе жертву за провину свою до Господа, — безвадного барана́ з дрібної худоби, за твоєю оцінкою срібла шеклів, на міру шеклем святині на жертву за провину.

16 А те, що згрішив проти святощів, пове́рне, і додасть до нього п'яту частину його священикові, а священик очистить його барано́м жертви за гріх, — і буде про́щено йому.

17 А якщо згрішить коли хто, і зробить що проти якої зо всіх Господніх за́повідей, чого не можна робити, і не знатиме, і завинить, і понесе свій гріх,

18 то він приведе до священика безвадного барана з дрібної худоби в оцінці твоїй на жертву за провину. І очистить його священик за по́милку його, що нею помилився, бо він не знав, — і буде про́щена йому.

19 Це жертва за провину: він справді завинив Господе́ві“.

Левит

Глава 5

Левит

Розділ 5

1 Если человек согрешит, промолчав, когда его приведут к присяге, чтобы свидетельствовать о том, что он видел или знал, – он подлежит наказанию.

1 А коли хто згрішить: почує голос прокляття, і був свідком, або бачив, або знав, але не виявив, то понесе свою провину;

2 Если человек прикоснётся к нечистому: к трупам нечистых диких зверей или нечистого скота, или нечистых пресмыкающихся – даже если он не заметит этого, – он станет нечистым и будет виновен.

2 або особа, що доторкнеться якої нечистої речі, або па́дла звірини нечистої, або падла худоби нечистої, або падла нечистого плазуючого, і буде це незна́не їй, то вона — нечиста й завини́ть;

3 Если он прикоснётся к человеческой нечистоте – любой нечистоте, которая его осквернит, – даже если он не заметит этого, то когда поймёт, он будет виновен.

3 або коли доторкнеться нечистости люди́ни, всякої нечистости її, що нею стане нечиста, і буде це незна́не їй, а вона довідається, то завини́ть;

4 Если человек произносит опрометчивую клятву сделать что-либо хорошее или злое – о чём только можно безрассудно поклясться – то даже если он не осознаёт этого, когда поймёт, он будет виновен.

4 або коли хто присягне́, вимовляючи нерозважно устами своїми, чинити зло або чинити добро, на все, що нерозважно вимовляє люди́на в прися́зі, і буде це незна́не йому́, а він довідається, що завини́в одним із цих, —

5 Если кто-то виновен в этом, то пусть открыто признает, в чём согрешил,

5 то станеться, що завинить одним із цих, і ви́знає, чим він згрішив у тому.

6 и в расплату за свой грех приведёт к Вечному для жертвы за грех овцу или козу из своей отары. Тогда священнослужитель очистит его от греха.

6 І приведе він Господе́ві жертву за провину, за гріх свій, що згрішив, самицю з дрібної худоби, — вівцю́ або козу́ — на жертву за гріх, а священик очистить його від гріха́ його.

7 Если ему не по средствам принести овцу, то пусть принесёт Вечному двух горлиц или двух молодых голубей как расплату за свой грех – одного в жертву за грех, а другого в жертву всесожжения.

7 А якщо рука його не спроможна на ягня, то принесе в жертву за провину свою, що згрішив він, дві го́рлиці або двоє голубенят Господе́ві, — одне на жертву за гріх, а одне на цілопа́лення.

8 Пусть он отдаст их священнослужителю, который сначала принесёт жертву за грех. Он свернёт птице голову, не отрывая её до конца,

8 І принесе їх до священика, а він перше принесе те, що на жертву за гріх, і натне великим нігтем голову його від шиї її, але не відділить.

9 и окропит кровью жертвы за грех сторону жертвенника. Остальную кровь нужно выцедить к основанию жертвенника. Это жертва за грех.

9 І покро́пить із крови жертви за гріх на стіну́ жертівника, а позостала кров буде вилита до підстави жертівника, — це жертва за гріх.

10 Потом священнослужитель принесёт другую птицу в жертву всесожжения, как велит обычай, и очистит того человека от греха, который он совершил, и он будет прощён.

10 А другого зробить цілопа́ленням за уставом. І очистить його священик від гріха́ його, що згрішив той, — і буде про́щено йому.

11 Если ему не по средствам принести двух горлиц или двух молодых голубей, то он должен принести за свой проступок полтора килограмма лучшей муки в жертву за грех. Пусть он не льёт на муку масло и не кладёт сверху благовония, ведь это жертва за грех.

11 А якщо він не спроможний на дві горлиці або на двоє голубенят, то принесе в жертву свою за те, чим згрішив, десяту частину ефи пшеничної муки на жертву за гріх, не докладе до неї оливи й не дасть на неї ладану, — бо вона жертва за гріх.

12 Пусть он принесёт её к священнослужителю, который возьмёт из неё пригоршню как памятную часть и сожжёт на жертвеннике вместе с огненными жертвами Вечному. Это жертва за грех.

12 І принесе її до священика, а священик ві́зьме з неї повну свою жменю, за пригадувальну частину її, та й спалить на жертівнику на огняні жертви Господе́ві, — вона жертва за гріх.

13 Так священнослужитель очистит его от любого греха, который он совершил, и он будет прощён. Остаток жертвы принадлежит священнослужителю, как в случае с хлебным приношением».

13 І очистить його священик від гріха його, що згрішив він одним із них, і буде йому про́щений; і буде вона для священика, як жертва хлібна“.

14 Вечный сказал Мусе:

14 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

15 – Если человек совершит проступок, согрешив по неведению против какой-либо из святынь Вечного, то он должен привести к Вечному в расплату барана из отары без изъяна, имеющего соответствующую стоимость в серебре, по установленной мере святилища. . Это жертва повинности.

15 „Коли хто пере́ступом спроневіриться, і невмисне згрішить проти Господніх святощів, то він приведе жертву за провину свою до Господа, — безвадного барана́ з дрібної худоби, за твоєю оцінкою срібла шеклів, на міру шеклем святині на жертву за провину.

16 Он должен возместить за святыню, против которой согрешил, добавить к этому пятую часть её стоимости и отдать священнослужителю, который очистит его от греха, принеся барана в жертву повинности, и он будет прощён.

16 А те, що згрішив проти святощів, пове́рне, і додасть до нього п'яту частину його священикові, а священик очистить його барано́м жертви за гріх, — і буде про́щено йому.

17 Если человек согрешит и сделает то, что запрещено в каком-либо из повелений Вечного, – даже если он не знает этого, – то он виновен и подлежит наказанию.

17 А якщо згрішить коли хто, і зробить що проти якої зо всіх Господніх за́повідей, чого не можна робити, і не знатиме, і завинить, і понесе свій гріх,

18 Он должен привести к священнослужителю барана из отары, соответствующей стоимости и без изъяна, для жертвы повинности. Тогда священнослужитель совершит для него очищение за проступок, который он совершил по неведению, и он будет прощён.

18 то він приведе до священика безвадного барана з дрібної худоби в оцінці твоїй на жертву за провину. І очистить його священик за по́милку його, що нею помилився, бо він не знав, — і буде про́щена йому.

19 Это жертва повинности – человек провинился перед Вечным.

19 Це жертва за провину: він справді завинив Господе́ві“.