CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Мудр. 7
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 7

1 Сын мой, храни мои слова и повеления мои береги.

2 Соблюдай мои повеления – и будешь жить; храни моё наставление, как зеницу ока твоего.

3 На пальцы его навяжи, напиши на сердце своём.

4 Скажи мудрости: «Ты сестра мне» – и назови разум своим близким родственником.

5 Они сохранят тебя от чужой жены, от жены другого с её обольщающими словами.

6 В доме моём я смотрел в окно сквозь решётку оконную.

7 Я увидел среди простаков, заметил среди молодых людей неразумного юношу.

8 Проходил он по улице рядом с её углом, путь держа к её дому,

9 в сумерки, когда вечерело, и ложилась ночная тьма.

10 И навстречу ему вышла женщина, как блудница одетая, с сердцем коварным.

11 (Шумна она и упряма; ноги её не задерживаются дома –

12 то на улице, то на площадях, то на каждом углу ждёт в засаде.)

13 Она схватила его, поцеловала и сказала с бесстыдным лицом:

14 «Я сегодня исполнила свои обеты, принеся жертву примирения, и часть жертвенного мяса я приготовила для пира.

15 Вот я и вышла тебе навстречу; я искала тебя и теперь нашла!

16 Я покрыла мою постель разноцветными тканями из Египта.

17 Надушила я ложе моё миррой, алоэ и корицей.

18 Пойдём, до утра насладимся любовью, натешимся ласками!

19 Мужа моего нет дома – он отправился в долгий путь.

20 Он взял с собой кошелёк с серебром – не вернётся до дня полнолуния».

21 Множеством убедительных слов она его увлекла, соблазнила его льстивой своей речью.

22 И он тотчас за ней пошёл, как вол, что идёт на убой,как олень – на выстрел,

23 пока стрела не пронзит ему печень.Он как птица, что в сеть стремится и не знает, что там ей – смерть.

24 Итак, сыновья, послушайте меня; внимайте тому, что я скажу.

25 Не давайте сердцу свернуть на пути её, не блуждайте по её тропам.

26 Многих повергла она сражёнными; многочисленны её жертвы.

27 Дом её – путь в мир мёртвых, уводящий в покои смерти.

Приповiстi

Розділ 7

1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,

2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,

3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!

4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“

5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.

6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,

7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,

8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.

10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,

11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:

12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.

13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:

14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!

15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!

16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,

17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.

18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!

19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:

20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.

21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —

22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,

23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка...

24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:

25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,

26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!

27 Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т.

Мудрые изречения Сулеймана

Глава 7

Приповiстi

Розділ 7

1 Сын мой, храни мои слова и повеления мои береги.

1 Сину мій, бережи ти слова́ мої, мої ж заповіді заховай при собі,

2 Соблюдай мои повеления – и будешь жить; храни моё наставление, как зеницу ока твоего.

2 бережи мої заповіді — та й живи, а наука моя — немов в о́чах твоїх та зіни́ця,

3 На пальцы его навяжи, напиши на сердце своём.

3 прив'яжи їх на па́льцях своїх, напиши на табли́ці тій серця свого!

4 Скажи мудрости: «Ты сестра мне» – и назови разум своим близким родственником.

4 На мудрість скажи: „Ти сестра моя!“ а розум назви: „Мій дові́рений!“

5 Они сохранят тебя от чужой жены, от жены другого с её обольщающими словами.

5 щоб тебе стерегти́ від блудни́ці, від чужи́нки, що мовить м'яке́нькі слова́.

6 В доме моём я смотрел в окно сквозь решётку оконную.

6 Бо я визира́в був в вікно свого дому, через ґрати мого вікна́,

7 Я увидел среди простаков, заметил среди молодых людей неразумного юношу.

7 і приглядавсь до неві́ж, розглядався між мо́лоддю. І юна́к ось, позба́влений розуму,

8 Проходил он по улице рядом с её углом, путь держа к её дому,

8 прохо́див по ринку при розі його, і ступив по дорозі до дому її,

9 в сумерки, когда вечерело, и ложилась ночная тьма.

9 коли вітере́ць повівав був увечорі дня, у те́мряві ночі та мо́року.

10 И навстречу ему вышла женщина, как блудница одетая, с сердцем коварным.

10 Аж ось жінка в убра́нні блудни́ці назу́стріч йому́, із серцем підсту́пним,

11 (Шумна она и упряма; ноги её не задерживаются дома –

11 галасли́ва та непогамо́вана, її но́ги у домі своїм не бувають:

12 то на улице, то на площадях, то на каждом углу ждёт в засаде.)

12 раз на вулиці, раз на майда́нах, і при кожному ро́зі чату́є вона.

13 Она схватила его, поцеловала и сказала с бесстыдным лицом:

13 І вхопи́ла вона його міцно та й поцілувала його, безсоро́мним зробила обличчя своє та й сказала йому:

14 «Я сегодня исполнила свои обеты, принеся жертву примирения, и часть жертвенного мяса я приготовила для пира.

14 „У мене тепер мирні жертви, — ви́повнила я сьогодні обі́ти свої!

15 Вот я и вышла тебе навстречу; я искала тебя и теперь нашла!

15 Тому́ то я вийшла назу́стріч тобі, пошукати обличчя твого́, — і знайшла я тебе!

16 Я покрыла мою постель разноцветными тканями из Египта.

16 Килима́ми я ви́стелила своє ло́же, — ткани́нами різних кольо́рів з єгипетського полотна́,

17 Надушила я ложе моё миррой, алоэ и корицей.

17 посте́лю свою я поси́пала ми́ррою, ало́єм та цинамо́ном.

18 Пойдём, до утра насладимся любовью, натешимся ласками!

18 Ходи ж, аж до ра́нку впива́тися будем коха́нням, любов'ю наті́шимось ми!

19 Мужа моего нет дома – он отправился в долгий путь.

19 Бо вдома нема чоловіка, — пішов у далеку дорогу:

20 Он взял с собой кошелёк с серебром – не вернётся до дня полнолуния».

20 вузлик срібла́ він узяв в свою руку, — хіба́ на день по́вні пове́рне до дому свого“.

21 Множеством убедительных слов она его увлекла, соблазнила его льстивой своей речью.

21 Прихили́ла його велемо́вством своїм, обле́сливістю своїх губ його зва́била, —

22 И он тотчас за ней пошёл, как вол, что идёт на убой,как олень – на выстрел,

22 він ра́птом за нею пішов, немов віл, до зарі́зу прова́джений, і немов пес, що ведуть його на ланцюгу́ до ув'я́знення,

23 пока стрела не пронзит ему печень.Он как птица, что в сеть стремится и не знает, что там ей – смерть.

23 як той птах, поспішає до сі́тки, і не знає, що це на життя його па́стка...

24 Итак, сыновья, послушайте меня; внимайте тому, что я скажу.

24 А тепер, мої діти, мене ви послу́хайте, і на слова́ моїх уст уважа́йте:

25 Не давайте сердцу свернуть на пути её, не блуждайте по её тропам.

25 Хай не збо́чує серце твоє на дороги її, не блукай ти стежка́ми її,

26 Многих повергла она сражёнными; многочисленны её жертвы.

26 бо вона багатьох уже тру́пами ки́нула, і числе́нні всі, нею заби́ті!

27 Дом её – путь в мир мёртвых, уводящий в покои смерти.

27 Її дім — до шео́лу доро́ги, що провадять до смертних кімна́т.