Вторая летописьГлава 14 |
1 |
2 Аса делал то, что было хорошо и правильно в глазах Вечного, его Бога. |
3 Он убрал чужеземные жертвенники и капища на возвышенностях, разбил священные камни и срубил столбы Ашеры. . |
4 Он велел иудеям искать Вечного, Бога их предков, и исполнять Его законы и повеления. |
5 Он убрал капища на возвышенностях и жертвенники для благовоний во всех городах Иудеи, и в царстве при нём был мир. |
6 Пока в стране был мир, он построил в Иудее укреплённые города. Никто не воевал с ним в эти годы, потому что Вечный даровал ему мир. |
7 – Построим эти города, – сказал он народу Иудеи, – и обнесём их стенами с башнями, воротами и засовами. Земля пока наша, потому что мы искали Вечного, нашего Бога. Мы искали Его, и Он даровал нам мир со всех сторон. |
8 |
9 Эфиоп Зерах двинулся на них с миллионным войском и тремя сотнями колесниц и дошёл до города Мареши. |
10 Аса вышел ему навстречу, и они построились для битвы в долине Цефата у Мареши. |
11 Аса воззвал к Вечному, своему Богу, и сказал: |
12 И Вечный наголову разбил эфиопов перед Асой и иудеями. Эфиопы побежали, |
13 и Аса со своим войском гнался за ними до города Герара. Из эфиопов пало убитыми так много, что они не смогли больше оправиться от поражения, они были сокрушены перед Вечным и Его войском. Воины Иудеи взяли огромную добычу. |
14 Они напали на все поселения вокруг Герара и разрушили их, потому что на их жителей напал страх перед Вечным. Они разграбили все эти поселения, унеся с собой много ценных вещей. |
15 Ещё они напали на кочевья скотоводов и угнали большие стада мелкого скота и верблюдов. Потом они вернулись в Иерусалим. |
2-а хронiкиРозділ 14 |
1 |
2 І повсував він же́ртівники чужих богів та па́гірки, і порозбивав камінні стовпи́ для божків, і постинав святі дере́ва. |
3 І наказав він Юді звертатися до Господа, Бога батькі́в своїх, і виконувати Його Зако́на та заповідь. |
4 І повсував він зо всіх Юдиних міст па́гірки та подо́би сонця. І заспоко́їлося царство при ньому. |
5 І побудував він тверди́нні міста в Юді, бо заспоко́ївся край, і не було на нього війни за тих років, бо Господь дав йому мир. |
6 І сказав він до Юди: „Побудуймо ці міста, й оточі́мо муром та ба́штами, ворітьми́ та засу́вами. Іще він, цей край, наш, бо зверта́лися ми до Господа, нашого Бога. Зверта́лися ми, і Він дав нам мир навко́ло“. І побудува́ли, і їм щасти́ло. |
7 І було в Аси ві́йська: носіїв великих щиті́в та ра́тищ з Юди — три сотні тисяч, а з Веніямина таких, що носять мало́го щита́, та лу́чників — двісті й вісімдеся́т тисяч. Усі вони — хоробрі вояки́. |
8 І вийшов на них кушеянин Зерах із ві́йськом у тисячу тисяч та з трьома́ сотнями колесни́ць, і прибув аж до Мареші. |
9 І вийшов Аса проти нього, і вони вста́вилися до бо́ю в долині Цефат при Мареші. |
10 І кликнув Аса до Господа, Бога свого, та й сказав: „Господи, нема кому, крім Те́бе, допомогти числе́нному або безси́лому. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе опира́ємося, і в Ім'я́ Твоє ми прийшли на цю бе́зліч. Господи, Ти Бог наш, нехай люди́на не має сили проти Тебе!“ |
11 І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, — і кушеяни повтікали. |
12 І гнав їх Аса та народ, що був з ним, аж до Ґерару. І попа́дало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були поторощені перед Господнім лицем та перед табором Його. І поне́сли вони дуже багато здо́бичі. |
13 І побили вони всі міста навколо Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, бо в них було багато здо́бичі. |
14 Порозбивали вони також намети чередникі́в, і зайняли дуже багато дрібно́ї худоби та верблю́дів, та й вернулися до Єрусалиму. |
15 |
Вторая летописьГлава 14 |
2-а хронiкиРозділ 14 |
1 |
1 |
2 Аса делал то, что было хорошо и правильно в глазах Вечного, его Бога. |
2 І повсував він же́ртівники чужих богів та па́гірки, і порозбивав камінні стовпи́ для божків, і постинав святі дере́ва. |
3 Он убрал чужеземные жертвенники и капища на возвышенностях, разбил священные камни и срубил столбы Ашеры. . |
3 І наказав він Юді звертатися до Господа, Бога батькі́в своїх, і виконувати Його Зако́на та заповідь. |
4 Он велел иудеям искать Вечного, Бога их предков, и исполнять Его законы и повеления. |
4 І повсував він зо всіх Юдиних міст па́гірки та подо́би сонця. І заспоко́їлося царство при ньому. |
5 Он убрал капища на возвышенностях и жертвенники для благовоний во всех городах Иудеи, и в царстве при нём был мир. |
5 І побудував він тверди́нні міста в Юді, бо заспоко́ївся край, і не було на нього війни за тих років, бо Господь дав йому мир. |
6 Пока в стране был мир, он построил в Иудее укреплённые города. Никто не воевал с ним в эти годы, потому что Вечный даровал ему мир. |
6 І сказав він до Юди: „Побудуймо ці міста, й оточі́мо муром та ба́штами, ворітьми́ та засу́вами. Іще він, цей край, наш, бо зверта́лися ми до Господа, нашого Бога. Зверта́лися ми, і Він дав нам мир навко́ло“. І побудува́ли, і їм щасти́ло. |
7 – Построим эти города, – сказал он народу Иудеи, – и обнесём их стенами с башнями, воротами и засовами. Земля пока наша, потому что мы искали Вечного, нашего Бога. Мы искали Его, и Он даровал нам мир со всех сторон. |
7 І було в Аси ві́йська: носіїв великих щиті́в та ра́тищ з Юди — три сотні тисяч, а з Веніямина таких, що носять мало́го щита́, та лу́чників — двісті й вісімдеся́т тисяч. Усі вони — хоробрі вояки́. |
8 |
8 І вийшов на них кушеянин Зерах із ві́йськом у тисячу тисяч та з трьома́ сотнями колесни́ць, і прибув аж до Мареші. |
9 Эфиоп Зерах двинулся на них с миллионным войском и тремя сотнями колесниц и дошёл до города Мареши. |
9 І вийшов Аса проти нього, і вони вста́вилися до бо́ю в долині Цефат при Мареші. |
10 Аса вышел ему навстречу, и они построились для битвы в долине Цефата у Мареши. |
10 І кликнув Аса до Господа, Бога свого, та й сказав: „Господи, нема кому, крім Те́бе, допомогти числе́нному або безси́лому. Допоможи нам, Господи, Боже наш, бо ми на Тебе опира́ємося, і в Ім'я́ Твоє ми прийшли на цю бе́зліч. Господи, Ти Бог наш, нехай люди́на не має сили проти Тебе!“ |
11 Аса воззвал к Вечному, своему Богу, и сказал: |
11 І побив Господь кушеян перед Асою та перед Юдою, — і кушеяни повтікали. |
12 И Вечный наголову разбил эфиопов перед Асой и иудеями. Эфиопы побежали, |
12 І гнав їх Аса та народ, що був з ним, аж до Ґерару. І попа́дало з кушеян багато, так що ніхто з них не залишився живий, бо вони були поторощені перед Господнім лицем та перед табором Його. І поне́сли вони дуже багато здо́бичі. |
13 и Аса со своим войском гнался за ними до города Герара. Из эфиопов пало убитыми так много, что они не смогли больше оправиться от поражения, они были сокрушены перед Вечным и Его войском. Воины Иудеи взяли огромную добычу. |
13 І побили вони всі міста навколо Ґерару, бо Господній страх був на них. І пограбували вони всі ті міста, бо в них було багато здо́бичі. |
14 Они напали на все поселения вокруг Герара и разрушили их, потому что на их жителей напал страх перед Вечным. Они разграбили все эти поселения, унеся с собой много ценных вещей. |
14 Порозбивали вони також намети чередникі́в, і зайняли дуже багато дрібно́ї худоби та верблю́дів, та й вернулися до Єрусалиму. |
15 Ещё они напали на кочевья скотоводов и угнали большие стада мелкого скота и верблюдов. Потом они вернулись в Иерусалим. |
15 |