Вторая хроника царств

Глава 20

1 Случайно там оказался один смутьян, по имени Шева, сын Бихри, вениамитянин. Он затрубил в рог и воскликнул:
– Нет у нас ничего общего с Давудом, ничего не дал нам сын Есея!По шатрам своим, Исраил!

2 И все исраильтяне оставили Давуда, чтобы последовать за Шевой, сыном Бихри. Но иудеи остались верны своему царю и последовали за ним от Иордана в Иерусалим.

3 Когда Давуд вернулся в свой дворец в Иерусалиме, он взял десять наложниц, которых он оставил, чтобы присматривать за дворцом, и поместил их в доме под стражей. Он обеспечивал их всем необходимым, но уже не ложился с ними. Они содержались взаперти до самой смерти, живя как вдовы.

4 Царь сказал Амасе: – В течение трёх дней собери ко мне иудеев, и сам будь здесь.

5 Но когда Амаса пошёл призвать Иудею, он промешкал больше того времени, что определил ему царь.

6 Давуд сказал Авишаю: – Теперь Шева, сын Бихри, причинит нам больше вреда, чем Авессалом. Возьми людей своего господина и преследуй его, иначе он отыщет укреплённые города и скроется от нас.

7 И люди Иоава, вместе с керетитами и пелетитами и всеми могучими воинами выступили под началом Авишая. Они выступили из Иерусалима, чтобы преследовать Шеву, сына Бихри.

8 Когда они находились у большой скалы в Гаваоне, Амаса вышел им навстречу. На Иоаве была воинская одежда, и он был опоясан ремнём, на котором висел меч в ножнах. Когда он вышел вперёд, меч выскользнул из ножен.

9 Иоав сказал Амасе: – Здоров ли ты, мой брат?Иоав взял Амасу за бороду правой рукой, чтобы поцеловать его.

10 Амаса не остерёгся меча в руке Иоава, а Иоав вонзил его ему в живот так, что его внутренности вывалились на землю, и он умер. Ему не понадобилось бить дважды. Иоав же и его брат Авишай пустились в погоню за Шевой, сыном Бихри.

11 Один из людей Иоава встал над Амасой и сказал: – Пусть всякий, кто предан Иоаву, и кто за Давуда – идёт за Иоавом!

12 Амаса лежал в луже крови посреди дороги, и тот человек видел, что все воины останавливаются. Поняв, что все, кто проходит мимо Амасы, останавливаются, он оттащил его с дороги в поле и набросил на него одежду.

13 После того как Амасу оттащили с дороги, весь народ пошёл за Иоавом преследовать Шеву, сына Бихри.

14 Шева же прошёл через территорию всех родов Исраила до города Авель-Бет-Маахи, и все бериты собрались к нему и последовали за ним в город.

15 А войска Иоава подошли и осадили его в городе Авель-Бет-Маахе. Они насыпали осадный вал у внешних укреплений города. Когда они старались разрушить стену,

16 одна мудрая женщина крикнула со стены города: – Послушайте! Послушайте! Скажите Иоаву, чтобы он пришёл сюда, и я поговорю с ним.

17 Он подошёл к ней, и она спросила: – Ты Иоав? – Я, – ответил он.

18 Она сказала: – Издавна привыкли говорить: «Поищи ответа в Авеле» – и так решали дело.

19 Мы из тех, кто хранит в Исраиле мир и верность, ты же пытаешься уничтожить важнейший город в Исраиле. . Зачем ты хочешь разорить наследие Вечного?

20 – Никогда! – ответил Иоав. – Я никогда не разорю и не погублю!

21 Это не так. Один человек, по имени Шева, сын Бихри, из нагорий Ефраима, поднял руку на царя, на Давуда. Выдайте его одного, и я отступлю от города. Женщина сказала Иоаву: – Его голова будет брошена тебе со стены.

22 Женщина пошла ко всему народу со своим мудрым советом. И Шеве, сыну Бихри, отрубили голову и бросили её Иоаву. Тогда Иоав затрубил в рог, и его люди отошли от города и все пошли по домам. А Иоав возвратился к царю в Иерусалим.

23 Иоав был начальником всего исраильского войска; Беная, сын Иодая, командовал керетитами и пелетитами;

24 Адонираму был вверен надзор за подневольными рабочими; Иосафат, сын Ахилуда, был летописцем;

25 Шава был писарем; Цадок и Авиатар были священнослужителями,

26 и иаритянин Ира также был священнослужителем у Давуда.

2-а Самуїлова

Розділ 20

1 І трапився там негідний чоловік, а ім'я́ йому Ше́ва, син Біхрі́, веніяминівець. І засурми́в він у сурму́ та й сказав: „Немає нам ча́стки в Давиді, і нема нам спа́дщини у сина Єссе́євого! Ізраїлю, — усі до наме́тів своїх!“

2 І пішов кожен ізра́їльтянин від Давида за Ше́вою, сином Біхрі, а юде́янин позостався при своє́му цареві від Йорда́ну й аж до Єрусалиму.

3 І прийшов Давид до свого дому в Єрусалим. І взяв цар десять жіно́к наложниць, яких настановив був пильнувати дім, та й віддав їх до до́му сторо́жі; і він їх годував, але до них не прихо́див. І були вони ув'я́знені аж до дня своєї смерти, — удівство за життя чоловіка.

4 І сказав цар до Амаси: „Склич мені юде́ян у три дні, а ти стань отут!“

5 І пішов Амаса́, щоб скликати Юду, та спізни́вся від озна́ченого ча́су, про який він умовився.

6 І сказав Давид до Авішая: „Тепер Ше́ва, син Біхрі́, зробить нам зло більше від Авесалома. Візьми́ ти слуг свого пана, та й поженися за ним, щоб він не знайшов собі тверди́нних міст, і не щез із наших оче́й“.

7 І вийшли за ним Йоавові люди, і керетянин, і пелетянин та всі ли́царі, і повихо́дили вони з Єрусалиму, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.

8 Вони були при великому камені, що в Ґів'оні, а Амаса вийшов проти них. А Йоав був зодя́гнений в ша́ту свою, а на ній пояс із мечем, прип'я́тим на стегні́ його в пі́хві, з якої ле́гко вихо́див і вхо́див.

9 І сказав Йоав до Амаси: „Чи гаразд тобі, брате мій?“ І Йоав узяв правою рукою Амасу за бороду, щоб поцілувати його.

10 А Амаса́ не остерігся меча, що був у Йоавовій руці. І той ударив його ним у живіт, і ви́лив нутро́ його на землю, і не повторив йому, а той помер... І Йоав та брат його Авішай гналися за Шевою, сином Біхрі.

11 А один з Йоавових слуг став над ним та й говорив: „Хто жадає Йоава, і хто за Давида, — за Йоавом!“

12 А Амасу валявся в крові́ на сере́дині битої дороги. І побачив той чоловік, що ввесь народ став, то стягнув Амасу́ з битої дороги на поле, і накинув на нього оде́жину, бо бачив, що кожен прихо́див до нього та ставав.

13 Як був він стя́гнений з битої дороги, пішов кожен чоловік за Йоавом, щоб гнатися за Ше́вою, сином Біхрі́.

14 А той перейшов серед усіх Ізраїлевих племе́н до Авелу та до Бет-Маахи, і серед усіх береян, — і були вони зі́брані, і теж пішли за ним.

15 А Йоавові люди прийшли й облягли́ його в Авелі Бет-Маахи, і наси́пали при місті ва́ла, що стояв на передму́р'ї. А ввесь наро́д, що був з Йоавом, заходи́вся завали́ти му́ра.

16 І покликала мудра жінка з міста: „Слухайте, слухайте, — скажіть но Йоавові: Підійди сюди, й я бу́ду говорити до тебе!“

17 І він підійшов до неї, а та жінка сказала: „Чи ти Йоав?“ А він відказав: „Я“. І вона сказала йому: „Послухай слів своєї невільниці!“ А він відказав: „Я слухаю“.

18 І сказала вона, говорячи: „Коли́сь треба було перегово́рювати, а саме, — конче запитатися в Аве́лі, і так закінчи́ли б справу.

19 Я із спокійних та вірних міст Ізраїля, ти ж шукаєш погубити місто та матері́в серед Ізраїля. По́що ти нищиш спа́дщину Господню?“

20 А Йоав відповів та й сказав: „Борони Боже, борони мене, Боже! Присягаю, що не зни́щу й не ви́гублю!

21 Це не так, бо чоловік з Єфремових гір, Ше́ва, син Біхрі, ім'я́ йому, підніс свою руку на царя на Давида. Дайте його само́го, й я піду від міста“. І сказала та жінка до Йоава: „Ось го́лову його кинуть тобі через мур!“

22 І пішла та жінка до всього народу в своїй мудрості, — і відруба́ли голову Ше́ви, сина Біхрі, та й кинули до Йоава. А той засурми́в у сурму́, — і розійшлися від міста кожен до наметів своїх. А Йоа́в вернувся в Єрусалим до царя.

23 І став Йоав над усім Ізраїлевим ві́йськом, а Бена́я, син Єгоядин, над керетянином та над пелетянином;

24 а Адорам — над даниною, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером;

25 а Сева — писарем, а Садок та Евіятар — священиками.

26 А також яірянин Іра був священиком у Давида.

Вторая хроника царств

Глава 20

2-а Самуїлова

Розділ 20

1 Случайно там оказался один смутьян, по имени Шева, сын Бихри, вениамитянин. Он затрубил в рог и воскликнул:
– Нет у нас ничего общего с Давудом, ничего не дал нам сын Есея!По шатрам своим, Исраил!

1 І трапився там негідний чоловік, а ім'я́ йому Ше́ва, син Біхрі́, веніяминівець. І засурми́в він у сурму́ та й сказав: „Немає нам ча́стки в Давиді, і нема нам спа́дщини у сина Єссе́євого! Ізраїлю, — усі до наме́тів своїх!“

2 И все исраильтяне оставили Давуда, чтобы последовать за Шевой, сыном Бихри. Но иудеи остались верны своему царю и последовали за ним от Иордана в Иерусалим.

2 І пішов кожен ізра́їльтянин від Давида за Ше́вою, сином Біхрі, а юде́янин позостався при своє́му цареві від Йорда́ну й аж до Єрусалиму.

3 Когда Давуд вернулся в свой дворец в Иерусалиме, он взял десять наложниц, которых он оставил, чтобы присматривать за дворцом, и поместил их в доме под стражей. Он обеспечивал их всем необходимым, но уже не ложился с ними. Они содержались взаперти до самой смерти, живя как вдовы.

3 І прийшов Давид до свого дому в Єрусалим. І взяв цар десять жіно́к наложниць, яких настановив був пильнувати дім, та й віддав їх до до́му сторо́жі; і він їх годував, але до них не прихо́див. І були вони ув'я́знені аж до дня своєї смерти, — удівство за життя чоловіка.

4 Царь сказал Амасе: – В течение трёх дней собери ко мне иудеев, и сам будь здесь.

4 І сказав цар до Амаси: „Склич мені юде́ян у три дні, а ти стань отут!“

5 Но когда Амаса пошёл призвать Иудею, он промешкал больше того времени, что определил ему царь.

5 І пішов Амаса́, щоб скликати Юду, та спізни́вся від озна́ченого ча́су, про який він умовився.

6 Давуд сказал Авишаю: – Теперь Шева, сын Бихри, причинит нам больше вреда, чем Авессалом. Возьми людей своего господина и преследуй его, иначе он отыщет укреплённые города и скроется от нас.

6 І сказав Давид до Авішая: „Тепер Ше́ва, син Біхрі́, зробить нам зло більше від Авесалома. Візьми́ ти слуг свого пана, та й поженися за ним, щоб він не знайшов собі тверди́нних міст, і не щез із наших оче́й“.

7 И люди Иоава, вместе с керетитами и пелетитами и всеми могучими воинами выступили под началом Авишая. Они выступили из Иерусалима, чтобы преследовать Шеву, сына Бихри.

7 І вийшли за ним Йоавові люди, і керетянин, і пелетянин та всі ли́царі, і повихо́дили вони з Єрусалиму, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі.

8 Когда они находились у большой скалы в Гаваоне, Амаса вышел им навстречу. На Иоаве была воинская одежда, и он был опоясан ремнём, на котором висел меч в ножнах. Когда он вышел вперёд, меч выскользнул из ножен.

8 Вони були при великому камені, що в Ґів'оні, а Амаса вийшов проти них. А Йоав був зодя́гнений в ша́ту свою, а на ній пояс із мечем, прип'я́тим на стегні́ його в пі́хві, з якої ле́гко вихо́див і вхо́див.

9 Иоав сказал Амасе: – Здоров ли ты, мой брат?Иоав взял Амасу за бороду правой рукой, чтобы поцеловать его.

9 І сказав Йоав до Амаси: „Чи гаразд тобі, брате мій?“ І Йоав узяв правою рукою Амасу за бороду, щоб поцілувати його.

10 Амаса не остерёгся меча в руке Иоава, а Иоав вонзил его ему в живот так, что его внутренности вывалились на землю, и он умер. Ему не понадобилось бить дважды. Иоав же и его брат Авишай пустились в погоню за Шевой, сыном Бихри.

10 А Амаса́ не остерігся меча, що був у Йоавовій руці. І той ударив його ним у живіт, і ви́лив нутро́ його на землю, і не повторив йому, а той помер... І Йоав та брат його Авішай гналися за Шевою, сином Біхрі.

11 Один из людей Иоава встал над Амасой и сказал: – Пусть всякий, кто предан Иоаву, и кто за Давуда – идёт за Иоавом!

11 А один з Йоавових слуг став над ним та й говорив: „Хто жадає Йоава, і хто за Давида, — за Йоавом!“

12 Амаса лежал в луже крови посреди дороги, и тот человек видел, что все воины останавливаются. Поняв, что все, кто проходит мимо Амасы, останавливаются, он оттащил его с дороги в поле и набросил на него одежду.

12 А Амасу валявся в крові́ на сере́дині битої дороги. І побачив той чоловік, що ввесь народ став, то стягнув Амасу́ з битої дороги на поле, і накинув на нього оде́жину, бо бачив, що кожен прихо́див до нього та ставав.

13 После того как Амасу оттащили с дороги, весь народ пошёл за Иоавом преследовать Шеву, сына Бихри.

13 Як був він стя́гнений з битої дороги, пішов кожен чоловік за Йоавом, щоб гнатися за Ше́вою, сином Біхрі́.

14 Шева же прошёл через территорию всех родов Исраила до города Авель-Бет-Маахи, и все бериты собрались к нему и последовали за ним в город.

14 А той перейшов серед усіх Ізраїлевих племе́н до Авелу та до Бет-Маахи, і серед усіх береян, — і були вони зі́брані, і теж пішли за ним.

15 А войска Иоава подошли и осадили его в городе Авель-Бет-Маахе. Они насыпали осадный вал у внешних укреплений города. Когда они старались разрушить стену,

15 А Йоавові люди прийшли й облягли́ його в Авелі Бет-Маахи, і наси́пали при місті ва́ла, що стояв на передму́р'ї. А ввесь наро́д, що був з Йоавом, заходи́вся завали́ти му́ра.

16 одна мудрая женщина крикнула со стены города: – Послушайте! Послушайте! Скажите Иоаву, чтобы он пришёл сюда, и я поговорю с ним.

16 І покликала мудра жінка з міста: „Слухайте, слухайте, — скажіть но Йоавові: Підійди сюди, й я бу́ду говорити до тебе!“

17 Он подошёл к ней, и она спросила: – Ты Иоав? – Я, – ответил он.

17 І він підійшов до неї, а та жінка сказала: „Чи ти Йоав?“ А він відказав: „Я“. І вона сказала йому: „Послухай слів своєї невільниці!“ А він відказав: „Я слухаю“.

18 Она сказала: – Издавна привыкли говорить: «Поищи ответа в Авеле» – и так решали дело.

18 І сказала вона, говорячи: „Коли́сь треба було перегово́рювати, а саме, — конче запитатися в Аве́лі, і так закінчи́ли б справу.

19 Мы из тех, кто хранит в Исраиле мир и верность, ты же пытаешься уничтожить важнейший город в Исраиле. . Зачем ты хочешь разорить наследие Вечного?

19 Я із спокійних та вірних міст Ізраїля, ти ж шукаєш погубити місто та матері́в серед Ізраїля. По́що ти нищиш спа́дщину Господню?“

20 – Никогда! – ответил Иоав. – Я никогда не разорю и не погублю!

20 А Йоав відповів та й сказав: „Борони Боже, борони мене, Боже! Присягаю, що не зни́щу й не ви́гублю!

21 Это не так. Один человек, по имени Шева, сын Бихри, из нагорий Ефраима, поднял руку на царя, на Давуда. Выдайте его одного, и я отступлю от города. Женщина сказала Иоаву: – Его голова будет брошена тебе со стены.

21 Це не так, бо чоловік з Єфремових гір, Ше́ва, син Біхрі, ім'я́ йому, підніс свою руку на царя на Давида. Дайте його само́го, й я піду від міста“. І сказала та жінка до Йоава: „Ось го́лову його кинуть тобі через мур!“

22 Женщина пошла ко всему народу со своим мудрым советом. И Шеве, сыну Бихри, отрубили голову и бросили её Иоаву. Тогда Иоав затрубил в рог, и его люди отошли от города и все пошли по домам. А Иоав возвратился к царю в Иерусалим.

22 І пішла та жінка до всього народу в своїй мудрості, — і відруба́ли голову Ше́ви, сина Біхрі, та й кинули до Йоава. А той засурми́в у сурму́, — і розійшлися від міста кожен до наметів своїх. А Йоа́в вернувся в Єрусалим до царя.

23 Иоав был начальником всего исраильского войска; Беная, сын Иодая, командовал керетитами и пелетитами;

23 І став Йоав над усім Ізраїлевим ві́йськом, а Бена́я, син Єгоядин, над керетянином та над пелетянином;

24 Адонираму был вверен надзор за подневольными рабочими; Иосафат, сын Ахилуда, был летописцем;

24 а Адорам — над даниною, а Йосафат, син Ахілудів, був канцлером;

25 Шава был писарем; Цадок и Авиатар были священнослужителями,

25 а Сева — писарем, а Садок та Евіятар — священиками.

26 и иаритянин Ира также был священнослужителем у Давуда.

26 А також яірянин Іра був священиком у Давида.