ЕсфирьГлава 1 |
1 |
2 В те времена престол царя Ксеркса находился в крепости города Сузы. |
3 На третий год царствования он устроил пир для всех своих сановников и знати. Там были военачальники Персии и Мидии, знатные люди и наместники провинций. |
4 Целых сто восемьдесят дней показывал он великое богатство своего царства, блеск и славу своего величия. |
5 Когда эти дни минули, царь устроил для всех, от малого до великого, кто только был в крепости Сузы, семидневный пир в закрытом саду царского дворца. |
6 Сад был украшен завесами из белого и голубого льна, прикреплёнными белыми льняными и пурпурными шнурами к серебряным кольцам на мраморных столбах. Золотые и серебряные ложа стояли на помосте, выстланном порфиром, мрамором, перламутром и другими дорогими камнями. |
7 Вино подавалось в золотых кубках, среди которых не было двух одинаковых, и царского вина было по щедрости царя в изобилии. |
8 По царскому повелению каждый гость мог пить столько, сколько хотел, потому что царь приказал своим слугам наливать всем, кто пожелает. |
9 Царица Астинь тоже устроила пир для женщин во дворце царя Ксеркса. |
10 На седьмой день, когда царь Ксеркс был весел от вина, он приказал семи евнухам, которые служили ему, – Мехуману, Бизте, Харбоне, Бигте, Авагте, Зетару и Каркасу – |
11 привести к нему царицу Астинь в её царской короне, чтобы показать её красоту народу и сановникам, ведь облик её был прекрасен. |
12 Но царица Астинь отказалась прийти по приказу царя, переданному через евнухов. Тогда царь пришёл в ярость и воспылал гневом. |
13 Он стал советоваться с мудрецами, знающими законы (потому что в обычае у царя было советоваться со всеми, кто был сведущ в законах и обычаях, |
14 а ближайшими к нему были Каршена, Шетар, Адмата, Фарсис, Мерес, Марсена и Мемухан – семеро сановников Персии и Мидии, у которых был особый доступ к царю и которые стояли выше всех в царстве): |
15 – Как по закону следует поступить с царицей Астинь, раз она не исполнила повеление царя Ксеркса, переданное ей через евнухов? |
16 Мемухан сказал царю и сановникам: |
17 Теперь о поступке царицы узнают все женщины и начнут презирать своих мужей, говоря: |
18 Сегодня же знатные женщины Персии и Мидии, услышав о поступке царицы, взбунтуются против своих мужей, и тогда презрению жён и гневу мужей не будет конца! |
19 Поэтому, если угодно царю, пусть он издаст указ, что Астинь никогда больше не войдёт к царю Ксерксу. Пусть это будет занесено в законы Персии и Мидии, которые не отменяются. И пусть царь отдаст её царский сан другой, которая будет лучше неё. |
20 И когда царский указ будет провозглашён по всему огромному царству, все женщины будут чтить своих мужей, от малого до великого. |
21 Этот совет понравился царю и его сановникам, и царь сделал так, как предлагал Мемухан. |
22 Он отправил послания во все части царства, в каждую провинцию её письменами и каждому народу на его языке, что каждый мужчина должен быть господином в своём доме. Об этом объявили на всех языках. |
ЕстерРозділ 1 |
1 |
2 за тих днів, коли цар Ахашверош засів на троні свого царства, на замку Су́зи. |
3 Третього року свого царюва́ння справив він гости́ну для всіх своїх князі́в та для своїх слуг ві́йська перського та мідійського, старши́х та прави́телів округ, |
4 показуючи ба́гатство слави царства свого й пишну славу своєї вели́чности довгі дні, сто й вісімдесят день. |
5 А по скінченні цих днів справив цар для всього наро́ду, що знахо́дився в за́мку Су́зи, від великого й аж до мало́го, гости́ну на сім день на садко́вому подві́р'ї царсько́го пала́цу. |
6 Біла, зелена та блаки́тна ткани́на, три́мана віссо́новими та пурпу́ровими шну́рами, ви́сіла на срібних стовпця́х та мармуро́вих коло́нах. Золоті та срібні ло́жа стояли на підлозі з пли́ток з зеленого, білого, жовтого й чорного ма́рмуру. |
7 А напо́ї подавали в золотому по́суді, в посуді все різному, і царсько́го вина було ве́льми щедро, за великою спромо́жністю царя. |
8 А пиття було за встановленим порядком, — ніхто не приму́шував, бо цар так установи́в усім значни́м свого дому, щоб чинили за вподо́бою кожного. |
9 Також цариця Ва́шті спра́вила гости́ну для жіно́к в царсько́му домі царя Ахашверо́ша. |
10 Сьо́мого дня, коли цареві стало ве́село на серці від вина, він сказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімо́м е́внухам, які служили перед обличчям царя Ахашвероша, |
11 приве́сти царицю Вашті перед цареве обличчя в короні царські́й, щоб показати наро́дам та зверхникам її красу́, бо була вона вродли́вого ви́гляду. |
12 Та цариця Ва́шті відмо́вилася прийти за царськи́м словом, що було передане їй через е́внухів. І сильно загні́вався цар, і в ньому горіла його лю́тість! |
13 І сказав цар до мудреців, що знають часи́ (бо так царська́ справа йшла перед усіма́, що знали зако́на та право, |
14 а близьки́ми до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, сім князів перськи́х та мідійських, які бачать царе́ве обличчя й сидять перші в царстві): |
15 „Як велить зако́н, щоб зробити з царицею Вашті за те, що не виконала сло́ва царя Ахашвероша, переданого їй через євнухів?“ |
16 І сказав Мемухан перед царем та князя́ми: „Не перед сами́м царе́м провини́лася цариця Вашті, але й перед усіма́ князя́ми та перед усіма́ народами, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша. |
17 Бо цари́цин учи́нок ді́йде до всіх жіно́к, і спричи́ниться до пого́рдження їхніх чолові́ків в їхніх оча́х, бо бу́дуть говорити: Цар Ахашверо́ш сказав був приве́сти царицю перед обличчя своє, та вона не прийшла́! |
18 І цього дня казатимуть те саме княгині перські та мідійські, що почують про цари́цин учи́нок, до всіх царськи́х князі́в, — і бу́де багато пого́рди та гніву! |
19 Якщо цареві це добре, нехай ви́йде царськи́й нака́з від нього й нехай буде записане в зако́нах Персії та Мідії, і нехай не поминеться, щоб Вашті більш не прихо́дила перед обличчя царя Ахашвероша, а її царюва́ння цар дасть іншій, ліпшій від неї. |
20 А коли почується царськи́й нака́з, який цар зробить відо́мим у всім своїм царстві, хоч яке велике воно, то всі жінки́ віддадуть честь своїм чоловікам, від великого й аж до мало́го“. |
21 І була приємна ця рада в оча́х царя та князі́в, і цар зробив за Мемухановим словом. |
22 І порозсила́в він листи до всіх царськи́х окру́г, до кожної округи — письмо́м її, і до кожного наро́ду — мовою його́, щоб кожен чоловік був па́ном у домі своєму, і говорив про це мовою свого наро́ду. |
ЕсфирьГлава 1 |
ЕстерРозділ 1 |
1 |
1 |
2 В те времена престол царя Ксеркса находился в крепости города Сузы. |
2 за тих днів, коли цар Ахашверош засів на троні свого царства, на замку Су́зи. |
3 На третий год царствования он устроил пир для всех своих сановников и знати. Там были военачальники Персии и Мидии, знатные люди и наместники провинций. |
3 Третього року свого царюва́ння справив він гости́ну для всіх своїх князі́в та для своїх слуг ві́йська перського та мідійського, старши́х та прави́телів округ, |
4 Целых сто восемьдесят дней показывал он великое богатство своего царства, блеск и славу своего величия. |
4 показуючи ба́гатство слави царства свого й пишну славу своєї вели́чности довгі дні, сто й вісімдесят день. |
5 Когда эти дни минули, царь устроил для всех, от малого до великого, кто только был в крепости Сузы, семидневный пир в закрытом саду царского дворца. |
5 А по скінченні цих днів справив цар для всього наро́ду, що знахо́дився в за́мку Су́зи, від великого й аж до мало́го, гости́ну на сім день на садко́вому подві́р'ї царсько́го пала́цу. |
6 Сад был украшен завесами из белого и голубого льна, прикреплёнными белыми льняными и пурпурными шнурами к серебряным кольцам на мраморных столбах. Золотые и серебряные ложа стояли на помосте, выстланном порфиром, мрамором, перламутром и другими дорогими камнями. |
6 Біла, зелена та блаки́тна ткани́на, три́мана віссо́новими та пурпу́ровими шну́рами, ви́сіла на срібних стовпця́х та мармуро́вих коло́нах. Золоті та срібні ло́жа стояли на підлозі з пли́ток з зеленого, білого, жовтого й чорного ма́рмуру. |
7 Вино подавалось в золотых кубках, среди которых не было двух одинаковых, и царского вина было по щедрости царя в изобилии. |
7 А напо́ї подавали в золотому по́суді, в посуді все різному, і царсько́го вина було ве́льми щедро, за великою спромо́жністю царя. |
8 По царскому повелению каждый гость мог пить столько, сколько хотел, потому что царь приказал своим слугам наливать всем, кто пожелает. |
8 А пиття було за встановленим порядком, — ніхто не приму́шував, бо цар так установи́в усім значни́м свого дому, щоб чинили за вподо́бою кожного. |
9 Царица Астинь тоже устроила пир для женщин во дворце царя Ксеркса. |
9 Також цариця Ва́шті спра́вила гости́ну для жіно́к в царсько́му домі царя Ахашверо́ша. |
10 На седьмой день, когда царь Ксеркс был весел от вина, он приказал семи евнухам, которые служили ему, – Мехуману, Бизте, Харбоне, Бигте, Авагте, Зетару и Каркасу – |
10 Сьо́мого дня, коли цареві стало ве́село на серці від вина, він сказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімо́м е́внухам, які служили перед обличчям царя Ахашвероша, |
11 привести к нему царицу Астинь в её царской короне, чтобы показать её красоту народу и сановникам, ведь облик её был прекрасен. |
11 приве́сти царицю Вашті перед цареве обличчя в короні царські́й, щоб показати наро́дам та зверхникам її красу́, бо була вона вродли́вого ви́гляду. |
12 Но царица Астинь отказалась прийти по приказу царя, переданному через евнухов. Тогда царь пришёл в ярость и воспылал гневом. |
12 Та цариця Ва́шті відмо́вилася прийти за царськи́м словом, що було передане їй через е́внухів. І сильно загні́вався цар, і в ньому горіла його лю́тість! |
13 Он стал советоваться с мудрецами, знающими законы (потому что в обычае у царя было советоваться со всеми, кто был сведущ в законах и обычаях, |
13 І сказав цар до мудреців, що знають часи́ (бо так царська́ справа йшла перед усіма́, що знали зако́на та право, |
14 а ближайшими к нему были Каршена, Шетар, Адмата, Фарсис, Мерес, Марсена и Мемухан – семеро сановников Персии и Мидии, у которых был особый доступ к царю и которые стояли выше всех в царстве): |
14 а близьки́ми до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, сім князів перськи́х та мідійських, які бачать царе́ве обличчя й сидять перші в царстві): |
15 – Как по закону следует поступить с царицей Астинь, раз она не исполнила повеление царя Ксеркса, переданное ей через евнухов? |
15 „Як велить зако́н, щоб зробити з царицею Вашті за те, що не виконала сло́ва царя Ахашвероша, переданого їй через євнухів?“ |
16 Мемухан сказал царю и сановникам: |
16 І сказав Мемухан перед царем та князя́ми: „Не перед сами́м царе́м провини́лася цариця Вашті, але й перед усіма́ князя́ми та перед усіма́ народами, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша. |
17 Теперь о поступке царицы узнают все женщины и начнут презирать своих мужей, говоря: |
17 Бо цари́цин учи́нок ді́йде до всіх жіно́к, і спричи́ниться до пого́рдження їхніх чолові́ків в їхніх оча́х, бо бу́дуть говорити: Цар Ахашверо́ш сказав був приве́сти царицю перед обличчя своє, та вона не прийшла́! |
18 Сегодня же знатные женщины Персии и Мидии, услышав о поступке царицы, взбунтуются против своих мужей, и тогда презрению жён и гневу мужей не будет конца! |
18 І цього дня казатимуть те саме княгині перські та мідійські, що почують про цари́цин учи́нок, до всіх царськи́х князі́в, — і бу́де багато пого́рди та гніву! |
19 Поэтому, если угодно царю, пусть он издаст указ, что Астинь никогда больше не войдёт к царю Ксерксу. Пусть это будет занесено в законы Персии и Мидии, которые не отменяются. И пусть царь отдаст её царский сан другой, которая будет лучше неё. |
19 Якщо цареві це добре, нехай ви́йде царськи́й нака́з від нього й нехай буде записане в зако́нах Персії та Мідії, і нехай не поминеться, щоб Вашті більш не прихо́дила перед обличчя царя Ахашвероша, а її царюва́ння цар дасть іншій, ліпшій від неї. |
20 И когда царский указ будет провозглашён по всему огромному царству, все женщины будут чтить своих мужей, от малого до великого. |
20 А коли почується царськи́й нака́з, який цар зробить відо́мим у всім своїм царстві, хоч яке велике воно, то всі жінки́ віддадуть честь своїм чоловікам, від великого й аж до мало́го“. |
21 Этот совет понравился царю и его сановникам, и царь сделал так, как предлагал Мемухан. |
21 І була приємна ця рада в оча́х царя та князі́в, і цар зробив за Мемухановим словом. |
22 Он отправил послания во все части царства, в каждую провинцию её письменами и каждому народу на его языке, что каждый мужчина должен быть господином в своём доме. Об этом объявили на всех языках. |
22 І порозсила́в він листи до всіх царськи́х окру́г, до кожної округи — письмо́м її, і до кожного наро́ду — мовою його́, щоб кожен чоловік був па́ном у домі своєму, і говорив про це мовою свого наро́ду. |