ИсходГлава 1 |
|
1 |
|
2 Рувим, Шимон, Леви и Иуда, |
|
3 Иссахар, Завулон и Вениамин, |
|
4 Дан и Неффалим, Гад и Ашир. |
|
5 Всех потомков Якуба было семьдесят. Юсуф уже был в Египте. |
|
6 Со временем Юсуф и его братья умерли, как и всё их поколение. |
|
7 Но исраильтяне рожали много детей, их становилось всё больше и больше, и их народ стал таким многочисленным, что они расселились по всей земле Египта. |
|
8 Прошло время, и к власти в Египте пришёл новый фараон, который ничего не знал о Юсуфе. |
|
9 Он сказал своему народу: |
|
10 Давайте поступим мудро. Если исраильтян станет ещё больше, и случится война, они присоединятся к нашим врагам, выступят против нас и покинут страну. |
|
11 Египтяне поставили над исраильтянами надсмотрщиков, чтобы изнурять их подневольным трудом. Исраильтяне построили фараону Питом и Раамсес – города для хранения припасов. |
|
12 Но чем больше исраильтян угнетали, тем больше их становилось, и они расселялись так, что египтяне начали бояться исраильтян |
|
13 и потому безжалостно принуждали их трудиться. |
|
14 Они сделали их жизнь горькой, заставляя делать кирпичи из глины, заниматься строительством, а также работать в поле. Исраильтян безо всякой жалости заставляли делать всю эту тяжёлую работу. |
|
15 Царь Египта сказал еврейским повитухам, которых звали Шифра и Пуа: |
|
16 – Когда вы будете принимать роды у еврейских женщин, то будьте внимательны: если родится мальчик – убивайте его, а если девочка – оставляйте в живых. |
|
17 Но повитухи боялись Всевышнего и не исполняли приказ египетского царя. Они оставляли мальчиков в живых. |
|
18 Царь Египта вызвал повитух и спросил: |
|
19 Повитухи ответили фараону: |
|
20 За это Всевышний был милостив к повитухам, а народ продолжал увеличиваться и стал ещё многочисленнее. |
|
21 За то, что повитухи боялись Всевышнего, Он даровал им в награду семьи и детей. |
|
22 Тогда фараон приказал своему народу: |
ВихідРозділ 1 |
|
1 |
|
2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда, |
|
3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н, |
|
4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р. |
|
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті. |
|
6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід. |
|
7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край. |
|
8 |
|
9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас! |
|
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“. |
|
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес. |
|
12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів. |
|
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати. |
|
14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити. |
|
15 |
|
16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“. |
|
17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті. |
|
18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“ |
|
19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“. |
|
20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів. |
|
21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми. |
|
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“ |
ИсходГлава 1 |
ВихідРозділ 1 |
|
1 |
1 |
|
2 Рувим, Шимон, Леви и Иуда, |
2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда, |
|
3 Иссахар, Завулон и Вениамин, |
3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н, |
|
4 Дан и Неффалим, Гад и Ашир. |
4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р. |
|
5 Всех потомков Якуба было семьдесят. Юсуф уже был в Египте. |
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті. |
|
6 Со временем Юсуф и его братья умерли, как и всё их поколение. |
6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід. |
|
7 Но исраильтяне рожали много детей, их становилось всё больше и больше, и их народ стал таким многочисленным, что они расселились по всей земле Египта. |
7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край. |
|
8 Прошло время, и к власти в Египте пришёл новый фараон, который ничего не знал о Юсуфе. |
8 |
|
9 Он сказал своему народу: |
9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас! |
|
10 Давайте поступим мудро. Если исраильтян станет ещё больше, и случится война, они присоединятся к нашим врагам, выступят против нас и покинут страну. |
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“. |
|
11 Египтяне поставили над исраильтянами надсмотрщиков, чтобы изнурять их подневольным трудом. Исраильтяне построили фараону Питом и Раамсес – города для хранения припасов. |
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес. |
|
12 Но чем больше исраильтян угнетали, тем больше их становилось, и они расселялись так, что египтяне начали бояться исраильтян |
12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів. |
|
13 и потому безжалостно принуждали их трудиться. |
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати. |
|
14 Они сделали их жизнь горькой, заставляя делать кирпичи из глины, заниматься строительством, а также работать в поле. Исраильтян безо всякой жалости заставляли делать всю эту тяжёлую работу. |
14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити. |
|
15 Царь Египта сказал еврейским повитухам, которых звали Шифра и Пуа: |
15 |
|
16 – Когда вы будете принимать роды у еврейских женщин, то будьте внимательны: если родится мальчик – убивайте его, а если девочка – оставляйте в живых. |
16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“. |
|
17 Но повитухи боялись Всевышнего и не исполняли приказ египетского царя. Они оставляли мальчиков в живых. |
17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті. |
|
18 Царь Египта вызвал повитух и спросил: |
18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“ |
|
19 Повитухи ответили фараону: |
19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“. |
|
20 За это Всевышний был милостив к повитухам, а народ продолжал увеличиваться и стал ещё многочисленнее. |
20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів. |
|
21 За то, что повитухи боялись Всевышнего, Он даровал им в награду семьи и детей. |
21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми. |
|
22 Тогда фараон приказал своему народу: |
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“ |