CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Езек. 20
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Пророк Езекиил

Глава 20

1 В седьмом году, в десятый день пятого месяца (14 августа 591 г. до н. э.), некоторые из старейшин Исраила пришли спросить Вечного и сели передо мной.

2 И было ко мне слово Вечного:

3 – Смертный, говори со старейшинами Исраила и скажи им: Так говорит Владыка Вечный: «Вы пришли вопрошать Меня? Верно, как и то, что Я живу, – Я не позволю вам вопрошать Меня», – возвещает Владыка Вечный.

4 Будешь ли судить их? Будешь ли судить их, смертный? Тогда укажи им на омерзительные обычаи их предков

5 и скажи им: Так говорит Владыка Вечный: «В день, когда Я избрал Исраил, Я с поднятой рукой поклялся потомкам Якуба и открылся им в Египте. С поднятой рукой Я сказал им: „Я – Вечный, ваш Бог“.

6 В тот день Я поклялся им, что выведу их из Египта в землю, которую Я для них усмотрел, в землю, где течёт молоко и мёд, прекраснейшую из земель,

7 и сказал им: „Пусть каждый отвергнет гнусные истуканы, которыми вы любуетесь, и идолами Египта не оскверняется. Я – Вечный, ваш Бог“.

8 Но они восстали против Меня и не стали Меня слушать; они не отвергли гнусные истуканы, которыми любовались, и не отвергли идолов Египта. Тогда Я сказал, что изолью на них Свою ярость и обращу на них Свой гнев в земле Египта.

9 Но Я поступил так ради Моего имени, чтобы оно не осквернилось у народов, среди которых они жили и на глазах у которых Я открылся исраильтянам, выведя их из Египта.

10 Поэтому Я вывел их из Египта и привёл в пустыню.

11 Я дал им Мои установления и объявил Мои законы, потому что тот, кто исполняет их, будет жив ими.

12 Ещё Я дал им Мои субботы как знак между нами, чтобы они знали, что Я, Вечный, их освящаю.

13 Но народ Исраила восстал против Меня в пустыне. Они не соблюдали Моих установлений и отвергли Мои законы – хотя тот, кто исполняет их, будет жив ими – и полностью осквернили Мои субботы. Тогда Я сказал, что изолью на них Свою ярость и погублю их в пустыне.

14 Но ради Моего имени Я поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, на глазах у которых Я вывел их.

15 И с поднятой рукой Я поклялся им в пустыне, что не приведу их в землю, которую им отдал, в землю, где течёт молоко и мёд, прекраснейшую из земель,

16 потому что они отвергли Мои законы, не соблюдали Моих установлений и оскверняли Мои субботы. Ведь их сердца были преданы идолам.

17 Но Я посмотрел на них с жалостью и не погубил, не уничтожил их в пустыне.

18 В пустыне Я сказал их детям: „Не исполняйте установлений и законов ваших отцов и не оскверняйте себя их идолами.

19 Я – Вечный, ваш Бог; следуйте Моим установлениям и прилежно исполняйте Мои законы.

20 Храните Мои субботы святыми, чтобы они были знаком соглашения между нами. Тогда вы узнаете, что Я – Вечный, ваш Бог“.

21 Но их дети восстали против Меня: они не исполняли Моих установлений, не старались исполнять Мои законы – хотя тот, кто исполняет их, будет жив ими – и оскверняли Мои субботы. Тогда Я сказал, что изолью на них в пустыне Свою ярость и обращу на них Свой гнев.

22 Но Я удержал Свою руку и ради Моего имени поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, на глазах у которых Я их вывел.

23 И с поднятой рукой Я поклялся им в пустыне, что рассею их среди народов и разбросаю по странам

24 за то, что они не исполняли Моих законов, отвергли Мои установления и оскверняли Мои субботы, а глаза их были обращены к идолам их отцов.

25 Поэтому Я позволил им следовать установлениям, которые не были хороши, и законам, по которым нельзя жить.

26 Я разрешил им оскверняться их дарами – принесением в огненную жертву каждого первенца, – чтобы ужаснуть их, чтобы они узнали, что Я – Вечный».

27 Поэтому, смертный, говори с народом Исраила и скажи им: Так говорит Владыка Вечный: «Этим ваши предки тоже оскорбляли Меня, поступая со Мной вероломно.

28 Я привёл их в землю, которую клялся им дать, а они, завидев высокий холм или тенистое дерево, приносили там жертвы, совершали приношения, которые возбуждали Мой гнев, возносили благовония и воздавали жертвенные возлияния.

29 Я спросил их: „Что это за возвышенность, на которую вы ходите?“»(Поэтому такие капища называются «возвышенностями» и до сегодняшнего дня.)

30 – Поэтому говори исраильтянам: Так говорит Владыка Вечный: «Вы хотите осквернять себя по примеру отцов и блудить с их гнусными истуканами?

31 Когда вы приносите дары и сжигаете детей, принося их в жертву, вы по-прежнему оскверняете себя своими идолами. Неужели Я позволю вам вопрошать Меня, о народ Исраила? Верно, как и то, что Я живу, – возвещает Владыка Вечный, – Я не позволю вам вопрошать Меня.

32 Вы говорите: „Мы хотим быть как все народы, племена земли, которые служат дереву и камню“, но вовеки не бывать тому, что у вас на уме.

33 Верно, как и то, что Я живу, – возвещает Владыка Вечный, – Я буду править вами могучей и простёртой рукой и великой яростью.

34 Я выведу вас от народов и соберу из стран, где вы были рассеяны, – могучей и простёртой рукой и великой яростью.

35 Я изгоню вас в пустыню народов и там буду судиться с вами лицом к лицу.

36 Подобно тому, как Я судился с вашими предками в пустыне земли Египта, так Я буду судиться и с вами, – возвещает Владыка Вечный. –

37 Я проведу вас под пастушеским посохом, чтобы посчитать и осмотреть вас, и введу в узы соглашения.

38 Я очищу вас от тех, кто взбунтовался и восстал против Меня. Хотя Я и выведу их из земли, где они живут как пришельцы, но в землю Исраила они не войдут. Тогда вы узнаете, что Я – Вечный».

39 А о вас, исраильтяне, так говорит Владыка Вечный: «Ступайте, служите каждый своим идолам, если не будете слушать Меня! Но вам больше не осквернять Моего святого имени своими дарами и идолами.

40 Ведь на Моей святой горе, на горной вершине Исраила, – возвещает Владыка Вечный, – там, в той земле, весь народ Исраила будет служить Мне, и там Я приму их с благоволением. Там Я потребую ваших приношений и лучших даров со всеми священными жертвами.

41 Я приму вас, как приятный запах благовоний, когда выведу из народов и соберу из стран, где вы были рассеяны, и явлю среди вас Свою святость на глазах у народов.

42 Тогда вы узнаете, что Я – Вечный, когда Я приведу вас в землю Исраила, в землю, которую Я с поднятой рукой клялся отдать вашим предкам.

43 Там вы вспомните свои пути и дела, которыми оскверняли себя, и будете гнушаться себя из-за зла, которое сделали.

44 Вы узнаете, что Я – Вечный, когда Я поступлю с вами ради Моего имени, а не по вашим злым путям и скверным делам, о народ Исраила», – возвещает Владыка Вечный.

45 Было ко мне слово Вечного:

46 – Смертный, обрати лицо на юг; проповедуй против южных земель и пророчествуй о лесах южного края.

47 Скажи лесу южного края: Слушай слово Вечного. Так говорит Владыка Вечный: «Гляди, Я зажигаю среди тебя огонь, и он уничтожит все твои деревья, и зелёные, и засохшие. Не погаснет пылающее пламя, и вся земля с юга до севера будет опалена им.

48 Всякая плоть увидит, что Я, Вечный, зажёг его; оно не погаснет».

49 Тогда я сказал: – О Владыка Вечный! Они говорят мне: «Разве он говорит не притчами?»

Єзекiїль

Розділ 20

1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

2 І було́ мені слово Господнє таке:

3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!

4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,

5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,

6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.

7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!

8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.

9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.

10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.

11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.

12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.

13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.

14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,

16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.

17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!

19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!

21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.

23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,

24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!

27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:

28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.

29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.

30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?

31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!

32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.

33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!

34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.

35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —

36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.

38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.

40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!

41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.

42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.

44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.

45

46

47

48

49

Пророк Езекиил

Глава 20

Єзекiїль

Розділ 20

1 В седьмом году, в десятый день пятого месяца (14 августа 591 г. до н. э.), некоторые из старейшин Исраила пришли спросить Вечного и сели передо мной.

1 І сталося за сьомого року, в п'ятому місяці, у десятому дні місяця, поприхо́дили люди з Ізраїлевих старши́х, щоб запитатися в Господа, і посідали передо мною.

2 И было ко мне слово Вечного:

2 І було́ мені слово Господнє таке:

3 – Смертный, говори со старейшинами Исраила и скажи им: Так говорит Владыка Вечный: «Вы пришли вопрошать Меня? Верно, как и то, что Я живу, – Я не позволю вам вопрошать Меня», – возвещает Владыка Вечный.

3 „Сину лю́дський, говори з Ізраїлевими старши́ми та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатися в Мене? Як живий Я, — не відповім вам, говорить Господь Бог!

4 Будешь ли судить их? Будешь ли судить их, смертный? Тогда укажи им на омерзительные обычаи их предков

4 Чи ти розсудиш їх, чи ти їх розсудиш, сину лю́дський? Завідо́м їх про гидо́ти їхніх батьків,

5 и скажи им: Так говорит Владыка Вечный: «В день, когда Я избрал Исраил, Я с поднятой рукой поклялся потомкам Якуба и открылся им в Египте. С поднятой рукой Я сказал им: „Я – Вечный, ваш Бог“.

5 та й скажеш до них: Так говорить Господь Бог: Того дня, коли Я був вибрав Ізраїля, і підні́с Свою руку до насіння Якового дому, і відкрився їм в єгипетському кра́ї, і підні́с Свою руку до них, говорячи: „Я Господь, Бог ваш“,

6 В тот день Я поклялся им, что выведу их из Египта в землю, которую Я для них усмотрел, в землю, где течёт молоко и мёд, прекраснейшую из земель,

6 того дня Я підні́с Свою руку до них, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю до Кра́ю, що Я вислідив для них, що тече молоком та медом, що він окра́са для всіх країв.

7 и сказал им: „Пусть каждый отвергнет гнусные истуканы, которыми вы любуетесь, и идолами Египта не оскверняется. Я – Вечный, ваш Бог“.

7 І сказав Я до них: Відкидайте кожен гидо́ти від оче́й своїх, і не занечищуйтеся божка́ми Єгипту. Я — Господь, Бог ваш!

8 Но они восстали против Меня и не стали Меня слушать; они не отвергли гнусные истуканы, которыми любовались, и не отвергли идолов Египта. Тогда Я сказал, что изолью на них Свою ярость и обращу на них Свой гнев в земле Египта.

8 Та були вони ворохо́бні проти Мене, і не хотіли слухатися Мене, не відкидали кожен гидо́т від очей своїх, і не покинули єгипетських божкі́в. І поду́мав Я, що виллю на них Свою Лютість, що докінчу́ на них Свій гнів посеред єгипетського кра́ю.

9 Но Я поступил так ради Моего имени, чтобы оно не осквернилось у народов, среди которых они жили и на глазах у которых Я открылся исраильтянам, выведя их из Египта.

9 І зробив Я ради Свого Йме́ння, щоб воно не безче́стилося на оча́х тих наро́дів, що вони серед них, що Я відкрився їм на їхніх оча́х, щоб вивести їх з єгипетського кра́ю.

10 Поэтому Я вывел их из Египта и привёл в пустыню.

10 І вивів Я їх з єгипетського кра́ю, і спровадив їх до пустині.

11 Я дал им Мои установления и объявил Мои законы, потому что тот, кто исполняет их, будет жив ими.

11 І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.

12 Ещё Я дал им Мои субботы как знак между нами, чтобы они знали, что Я, Вечный, их освящаю.

12 I також дав Я їм Свої суботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізна́ти, що Я Господь, що освя́чує їх.

13 Но народ Исраила восстал против Меня в пустыне. Они не соблюдали Моих установлений и отвергли Мои законы – хотя тот, кто исполняет их, будет жив ими – и полностью осквернили Мои субботы. Тогда Я сказал, что изолью на них Свою ярость и погублю их в пустыне.

13 Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.

14 Но ради Моего имени Я поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, на глазах у которых Я вывел их.

14 Та зробив Я ради Ймення Свого, щоб воно не зневажалося на оча́х тих народів, що на їхніх очах Я вивів їх.

15 И с поднятой рукой Я поклялся им в пустыне, что не приведу их в землю, которую им отдал, в землю, где течёт молоко и мёд, прекраснейшую из земель,

15 Але й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, що не впрова́джу їх до кра́ю, якого Я дав, що тече молоком та медом, що окра́са він для всіх країв,

16 потому что они отвергли Мои законы, не соблюдали Моих установлений и оскверняли Мои субботы. Ведь их сердца были преданы идолам.

16 за те, що постанови Мої вони відки́нули, а устави Мої — не ходили вони ними, і суботи Мої зневажали, бо за своїми божка́ми ходило їхнє серце.

17 Но Я посмотрел на них с жалостью и не погубил, не уничтожил их в пустыне.

17 І зми́лувалось Моє око над ними, щоб не нищити їх, і не зробив Я з ними кінця́ на пустині.

18 В пустыне Я сказал их детям: „Не исполняйте установлений и законов ваших отцов и не оскверняйте себя их идолами.

18 І сказав Я їхнім синам на пустині: Уставами ваших батьків не ходіть, і постанов їхніх не перестерігайте, і божка́ми їхніми не занечи́щуйтесь!

19 Я – Вечный, ваш Бог; следуйте Моим установлениям и прилежно исполняйте Мои законы.

19 Я — Господь, Бог ваш, уставами Моїми ходіть, і постанови Мої перестеріга́йте й виконуйте їх.

20 Храните Мои субботы святыми, чтобы они были знаком соглашения между нами. Тогда вы узнаете, что Я – Вечный, ваш Бог“.

20 І святіть суботи Мої, і вони стануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я — Господь, Бог ваш!

21 Но их дети восстали против Меня: они не исполняли Моих установлений, не старались исполнять Мои законы – хотя тот, кто исполняет их, будет жив ими – и оскверняли Мои субботы. Тогда Я сказал, что изолью на них в пустыне Свою ярость и обращу на них Свой гнев.

21 Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.

22 Но Я удержал Свою руку и ради Моего имени поступил так, чтобы оно не осквернилось у народов, на глазах у которых Я их вывел.

22 І відвернув Я Свою руку, і зробив ради Ймення Свого, щоб не зневажати його на оча́х тих наро́дів, що на їхніх очах Я їх вивів.

23 И с поднятой рукой Я поклялся им в пустыне, что рассею их среди народов и разбросаю по странам

23 Та й Я, прирікаючи, підні́с їм Свою руку на пустині, щоб розпоро́шити їх серед наро́дів і порозсипа́ти їх по края́х,

24 за то, что они не исполняли Моих законов, отвергли Мои установления и оскверняли Мои субботы, а глаза их были обращены к идолам их отцов.

24 за те, що постанов Моїх не чинили, і устави Мої відкинули, а суботи Мої зневажали, і до божків своїх батьків були їхні очі.

25 Поэтому Я позволил им следовать установлениям, которые не были хороши, и законам, по которым нельзя жить.

25 І тому Я дав їм мати устави недобрі, і постанови, що не будуть вони жити ними.

26 Я разрешил им оскверняться их дарами – принесением в огненную жертву каждого первенца, – чтобы ужаснуть их, чтобы они узнали, что Я – Вечный».

26 І занечи́стив Я їх їхніми дару́нками, перепрова́дженням через огонь кожного, хто відкриває утро́бу, щоб спусто́шити їх, щоб пізнали вони, що Я — Господь!

27 Поэтому, смертный, говори с народом Исраила и скажи им: Так говорит Владыка Вечный: «Этим ваши предки тоже оскорбляли Меня, поступая со Мной вероломно.

27 Тому говори до Ізраїлевого дому, сину лю́дський, і скажи до них: Так говорить Господь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли спроневі́рилися проти Мене:

28 Я привёл их в землю, которую клялся им дать, а они, завидев высокий холм или тенистое дерево, приносили там жертвы, совершали приношения, которые возбуждали Мой гнев, возносили благовония и воздавали жертвенные возлияния.

28 коли Я ввів їх до кра́ю, що про нього, прирікаючи, підно́сив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили всякий високий па́гірок і всяке густе дерево, то прино́сили там свої жертви, і давали там свої дари, що гніви́ли Мене, і складали там свої любі па́хощі, і прино́сили там свої литі жертви.

29 Я спросил их: „Что это за возвышенность, на которую вы ходите?“»(Поэтому такие капища называются «возвышенностями» и до сегодняшнего дня.)

29 І сказав Я до них: Що́ це за висота, що ви ходите туди? І зветься вона Бама́ аж до цього дня.

30 – Поэтому говори исраильтянам: Так говорит Владыка Вечный: «Вы хотите осквернять себя по примеру отцов и блудить с их гнусными истуканами?

30 Тому скажи до Ізраїлевого дому: Так говорить Господь Бог: Чи ви будете занечи́щуватися дорогою своїх батьків і будете ходити в розпусті за гидо́тами їхніми?

31 Когда вы приносите дары и сжигаете детей, принося их в жертву, вы по-прежнему оскверняете себя своими идолами. Неужели Я позволю вам вопрошать Меня, о народ Исраила? Верно, как и то, что Я живу, – возвещает Владыка Вечный, – Я не позволю вам вопрошать Меня.

31 А прино́шенням ваших да́рів, перепрова́дженням ваших синів через огонь ви занечи́щуєтеся при всіх ваших божка́х аж до сьогодні. А ви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить Господь Бог, — не дам Я вам відповіді!

32 Вы говорите: „Мы хотим быть как все народы, племена земли, которые служат дереву и камню“, но вовеки не бывать тому, что у вас на уме.

32 А що входить вам на серце, зо́всім не станеться те, що ви говорите: „Будемо, як інші наро́ди, як племе́на кра́ю, служити дереву та каменю“.

33 Верно, как и то, что Я живу, – возвещает Владыка Вечный, – Я буду править вами могучей и простёртой рукой и великой яростью.

33 Як живий Я, говорить Господь Бог, — рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю буду царюва́ти над вами!

34 Я выведу вас от народов и соберу из стран, где вы были рассеяны, – могучей и простёртой рукой и великой яростью.

34 І ви́веду вас із тих наро́дів, і позбираю вас із тих краї́в, де ви розпоро́шені рукою поту́жною й ви́тягненим раме́ном та вили́ваною лютістю.

35 Я изгоню вас в пустыню народов и там буду судиться с вами лицом к лицу.

35 І заведу́ вас до пустині народів, і буду там судитися з вами лицем до лиця, —

36 Подобно тому, как Я судился с вашими предками в пустыне земли Египта, так Я буду судиться и с вами, – возвещает Владыка Вечный. –

36 як судився Я з вашими батьками на пустині єгипетського кра́ю, так буду судитися з вами, говорить Господь Бог!

37 Я проведу вас под пастушеским посохом, чтобы посчитать и осмотреть вас, и введу в узы соглашения.

37 І проведу́ вас під па́лицею, і введу́ вас у зв'язо́к заповіту.

38 Я очищу вас от тех, кто взбунтовался и восстал против Меня. Хотя Я и выведу их из земли, где они живут как пришельцы, но в землю Исраила они не войдут. Тогда вы узнаете, что Я – Вечный».

38 І повибираю з вас бунтівникі́в та тих, що грішать проти Мене, повипрова́джую їх з кра́ю їхнього пробува́ння, і до Ізраїлевої землі вже не вві́йдуть вони! І пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь!

39 А о вас, исраильтяне, так говорит Владыка Вечный: «Ступайте, служите каждый своим идолам, если не будете слушать Меня! Но вам больше не осквернять Моего святого имени своими дарами и идолами.

39 А ви, Ізраїлів доме, так говорить Господь Бог: Кожен ідіть, служіть своїм божка́м! Але потім ви напевно бу́дете слухатися Мене, і святого Ймення Мого ви вже не знева́жите своїми дару́нками та своїми божка́ми.

40 Ведь на Моей святой горе, на горной вершине Исраила, – возвещает Владыка Вечный, – там, в той земле, весь народ Исраила будет служить Мне, и там Я приму их с благоволением. Там Я потребую ваших приношений и лучших даров со всеми священными жертвами.

40 Бо на Моїй святій горі, на високій Ізраїлевій горі, — говорить Господь Бог, — там буде служити Мені ввесь Ізраїлів дім, увесь він, що в краю́, там Я їх уподо́баю Собі, і там зажадаю ваших прино́шень і первопло́дів ваших прино́шень у всіх ваших святощах!

41 Я приму вас, как приятный запах благовоний, когда выведу из народов и соберу из стран, где вы были рассеяны, и явлю среди вас Свою святость на глазах у народов.

41 Лю́бими па́хощами вподо́баю Собі вас, коли вас ви́веду з наро́дів, і зберу́ вас із тих країв, де ви розпоро́шені, і буду Я святитися між вами на оча́х усіх поган.

42 Тогда вы узнаете, что Я – Вечный, когда Я приведу вас в землю Исраила, в землю, которую Я с поднятой рукой клялся отдать вашим предкам.

42 І пізнаєте ви, що Я — Господь, коли впрова́джу вас до Ізраїлевої землі, до того кра́ю, що про нього, прирікаючи, підні́с Я Свою руку дати його вашим батька́м.

43 Там вы вспомните свои пути и дела, которыми оскверняли себя, и будете гнушаться себя из-за зла, которое сделали.

43 І згадаєте там свої дороги, і всі свої вчинки, якими ви занечи́стилися, і почуєте оги́дження перед самими собою за всі ваші ли́ха, які наробили.

44 Вы узнаете, что Я – Вечный, когда Я поступлю с вами ради Моего имени, а не по вашим злым путям и скверным делам, о народ Исраила», – возвещает Владыка Вечный.

44 І пізна́єте, що Я — Господь, коли Я чинитиму з вами ради Ймення Свого, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпсутими вчи́нками, доме Ізраїлів, говорить Господь Бог“.

45 Было ко мне слово Вечного:

45

46 – Смертный, обрати лицо на юг; проповедуй против южных земель и пророчествуй о лесах южного края.

46

47 Скажи лесу южного края: Слушай слово Вечного. Так говорит Владыка Вечный: «Гляди, Я зажигаю среди тебя огонь, и он уничтожит все твои деревья, и зелёные, и засохшие. Не погаснет пылающее пламя, и вся земля с юга до севера будет опалена им.

47

48 Всякая плоть увидит, что Я, Вечный, зажёг его; оно не погаснет».

48

49 Тогда я сказал: – О Владыка Вечный! Они говорят мне: «Разве он говорит не притчами?»

49