Книга пророка Даниила

Глава 1

1 В третий год царствования Иоакима, царя Иудейского, приступил Невухаднецар, вавилонский царь, к Иерусалиму, и обложил его.

2 И предал Господь в руки ему Иоакима, царя иудейского, и часть сосудов дома Божия; и он отправил их в землю сеннаарскую, в дом богов своих; и внес сии сосуды в сокровищницу богов своих.

3 И сказал царь Ашпеназу, начальнику евнухов своих, чтоб он взял из сынов израилевых, и притом из царского рода и из вельможеского, отроков,

4 На которых не было бы никакого телесного порока, красивых видом, и понятливым на всякую мудрость, и любознательных, и разумных, и способных предстоять в чертогах царя, и чтоб он учил их наукам и языку халдейскому.

5 И определил им царь на всякий день царское кушанье и вино со стола своего, и велел воспитывать их три года, по истечении которых они должны были предстать пред царя.

6 И были между ними из сынов Иуды: Даниил, Анания, Мисаил и Азария.

7 И дал им начальник евнухов другие имена; и Даниила наименовал Велтешацаром, и Ананию Шадрахом, и Мисаила Мешахом, и Азарию Аведнегом.

8 И положил Даниил в сердце своем не оскверняться царским кушаньем, и вином со стола его; и просил начальника евнухов, чтобы не доводил его до осквернения.

9 И дал Бог Даниилу снискать любовь и милость у начальника евнухов.

10 И сказал начальник евнухов Даниилу: я боюсь государя моего, царя, который сам назначил, что вам есть, и что вам пить. Ибо для чего ему видеть, что лица ваши хуже, нежели у других отроков вашего возраста? и вы хотите сделать голову мою виновною пред царем?

11 И сказал Даниил виночерпию, которого начальник евнухов приставил к Даниилу, Анании, Мисаилу и Азарии:

12 Сделай над рабами твоими опыт в течение дней десяти; пусть дают нам что-нибудь из растений в пищу, а для питья воду;

13 И тогда посмотри на лица наши, и на лица тех отроков, которые будут есть кушанье царское; и что усмотришь, так и поступи с рабами твоими.

14 Он послушал их в сем случае, и делал над ними опыт дней десять.

15 По истечении десяти дней оказалось, что лица их были лучше, и телом они были полнее всех отроков, которые ели кушанье царское.

16 С того времени виночерпий отложил яства их и вино, назначенное им для питья, и давал им пищу из растений.

17 И дал Бог четырем сим отрокам разум и понятливость на всякие книги и учения мудрости; а Даниил сверх того разумел всякие видения и сны.

18 По прошествии времени, в которое назначил царь представить их, начальник евнухов привел их к Невухаднецару.

19 Царь разговаривал с ними, и из всех их не нашлось равных Даниилу, Анании, Мисаилу и Азарии; и стали предстоять пред царем.

20 И во всяком деле, требующем мудрости рассуждения, что бы ни спросил у них царь, он находил их вдесятеро умнее всех тайноведцев и магов во всем царстве своем.

21 Даниил дожил до первого года царя Кира.

Даниїл

Розділ 1

1 За третього року царюва́ння Йояки́ма, Юдиного царя, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його́.

2 І дав Госпо́дь в його руку Йояки́ма, Юдиного царя, та частину по́суду Божого дому, і він відправив їх до кра́ю вавилонського, до дому свого бога, а по́суд відправив до скарбни́чного дому свого бога.

3 І сказав цар до Ашпеназа, начальника його е́внухів, щоб приве́сти з Ізраїлевих синів, і з царсько́го, і з шляхе́тського роду,

4 юнакі́в, що нема в них жодної ва́ди, і вони вродли́вого ви́гляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання́, і розуміють науку, і щоб у них була́ мото́рність служи́ти в царсько́му пала́ці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв.

5 І призна́чив їм цар щоденну пожи́ву, з царсько́ї ї́жі та з вина, що сам його пив, а на їхнє вихова́ння — три роки, а по закі́нченні їх стануть вони перед царськи́м обличчям.

6 І були́ серед них з Юдиних синів Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія.

7 А нача́льник е́внухів дав їм інші імена́, і дав Даниїлові ім'я́ Валтаса́р, а Ананії — Шадра́х, а Мисаїлові — Меша́х, а Азарії — Авед-Не́ґо.

8 І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверни́ться ї́жею царя та питво́м, що той сам його пив, і просив від начальника е́внухів, щоб не оскверни́тися.

9 І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником е́внухів.

10 І сказав начальник е́внухів до Даниїла: „Боюсь я свого пана царя, бо він ви́значив вашу ї́жу та ваше питво́. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнакі́в, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем“.

11 І сказав Даниїл до старшо́го, якого начальник е́внухів призна́чив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією:

12 „Ви́пробуй но своїх рабів десять день, і нехай дають нам із ярини́, — і ми бу́демо їсти, та воду — і бу́демо пити.

13 І нехай з'я́вляться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнакі́в, що їдять царську́ їжу, — і згідно з тим, що побачиш, зроби зо своїми рабами“.

14 І той послухався їх у цьому, і випробо́вував їх десять день.

15 А по десяти днях їхній вигляд ви́явився кращим, і вони були здорові́ші на тілі, аніж усі ті юнаки́, що їли царську́ ї́жу.

16 І цей старший відно́сив їхню їжу та вино їхнього пиття́, а давав їм ярину́.

17 А ці че́тверо юнакі́в, — дав їм Бог пізна́ння та розумі́ння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому виді́нні та снах.

18 А на кінець тих днів, коли цар сказав приве́сти їх, то начальник е́внухів привів їх перед обличчя Навуходоно́сорове.

19 І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був зна́йдений таким, як Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія. І вони ставали перед царськи́м обличчям.

20 А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх уде́сятеро мудрішими від усіх чарівникі́в та заклиначі́в, що були́ в усьому його царстві.

21 І був Даниїл там аж до першого року царя Кі́ра.

Книга пророка Даниила

Глава 1

Даниїл

Розділ 1

1 В третий год царствования Иоакима, царя Иудейского, приступил Невухаднецар, вавилонский царь, к Иерусалиму, и обложил его.

1 За третього року царюва́ння Йояки́ма, Юдиного царя, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його́.

2 И предал Господь в руки ему Иоакима, царя иудейского, и часть сосудов дома Божия; и он отправил их в землю сеннаарскую, в дом богов своих; и внес сии сосуды в сокровищницу богов своих.

2 І дав Госпо́дь в його руку Йояки́ма, Юдиного царя, та частину по́суду Божого дому, і він відправив їх до кра́ю вавилонського, до дому свого бога, а по́суд відправив до скарбни́чного дому свого бога.

3 И сказал царь Ашпеназу, начальнику евнухов своих, чтоб он взял из сынов израилевых, и притом из царского рода и из вельможеского, отроков,

3 І сказав цар до Ашпеназа, начальника його е́внухів, щоб приве́сти з Ізраїлевих синів, і з царсько́го, і з шляхе́тського роду,

4 На которых не было бы никакого телесного порока, красивых видом, и понятливым на всякую мудрость, и любознательных, и разумных, и способных предстоять в чертогах царя, и чтоб он учил их наукам и языку халдейскому.

4 юнакі́в, що нема в них жодної ва́ди, і вони вродли́вого ви́гляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання́, і розуміють науку, і щоб у них була́ мото́рність служи́ти в царсько́му пала́ці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв.

5 И определил им царь на всякий день царское кушанье и вино со стола своего, и велел воспитывать их три года, по истечении которых они должны были предстать пред царя.

5 І призна́чив їм цар щоденну пожи́ву, з царсько́ї ї́жі та з вина, що сам його пив, а на їхнє вихова́ння — три роки, а по закі́нченні їх стануть вони перед царськи́м обличчям.

6 И были между ними из сынов Иуды: Даниил, Анания, Мисаил и Азария.

6 І були́ серед них з Юдиних синів Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія.

7 И дал им начальник евнухов другие имена; и Даниила наименовал Велтешацаром, и Ананию Шадрахом, и Мисаила Мешахом, и Азарию Аведнегом.

7 А нача́льник е́внухів дав їм інші імена́, і дав Даниїлові ім'я́ Валтаса́р, а Ананії — Шадра́х, а Мисаїлові — Меша́х, а Азарії — Авед-Не́ґо.

8 И положил Даниил в сердце своем не оскверняться царским кушаньем, и вином со стола его; и просил начальника евнухов, чтобы не доводил его до осквернения.

8 І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверни́ться ї́жею царя та питво́м, що той сам його пив, і просив від начальника е́внухів, щоб не оскверни́тися.

9 И дал Бог Даниилу снискать любовь и милость у начальника евнухов.

9 І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником е́внухів.

10 И сказал начальник евнухов Даниилу: я боюсь государя моего, царя, который сам назначил, что вам есть, и что вам пить. Ибо для чего ему видеть, что лица ваши хуже, нежели у других отроков вашего возраста? и вы хотите сделать голову мою виновною пред царем?

10 І сказав начальник е́внухів до Даниїла: „Боюсь я свого пана царя, бо він ви́значив вашу ї́жу та ваше питво́. Бо коли б він побачив ваше обличчя худішим, ніж у тих юнакі́в, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем“.

11 И сказал Даниил виночерпию, которого начальник евнухов приставил к Даниилу, Анании, Мисаилу и Азарии:

11 І сказав Даниїл до старшо́го, якого начальник е́внухів призна́чив над Даниїлом, Ананією, Мисаїлом та Азарією:

12 Сделай над рабами твоими опыт в течение дней десяти; пусть дают нам что-нибудь из растений в пищу, а для питья воду;

12 „Ви́пробуй но своїх рабів десять день, і нехай дають нам із ярини́, — і ми бу́демо їсти, та воду — і бу́демо пити.

13 И тогда посмотри на лица наши, и на лица тех отроков, которые будут есть кушанье царское; и что усмотришь, так и поступи с рабами твоими.

13 І нехай з'я́вляться перед тобою наші обличчя та обличчя тих юнакі́в, що їдять царську́ їжу, — і згідно з тим, що побачиш, зроби зо своїми рабами“.

14 Он послушал их в сем случае, и делал над ними опыт дней десять.

14 І той послухався їх у цьому, і випробо́вував їх десять день.

15 По истечении десяти дней оказалось, что лица их были лучше, и телом они были полнее всех отроков, которые ели кушанье царское.

15 А по десяти днях їхній вигляд ви́явився кращим, і вони були здорові́ші на тілі, аніж усі ті юнаки́, що їли царську́ ї́жу.

16 С того времени виночерпий отложил яства их и вино, назначенное им для питья, и давал им пищу из растений.

16 І цей старший відно́сив їхню їжу та вино їхнього пиття́, а давав їм ярину́.

17 И дал Бог четырем сим отрокам разум и понятливость на всякие книги и учения мудрости; а Даниил сверх того разумел всякие видения и сны.

17 А ці че́тверо юнакі́в, — дав їм Бог пізна́ння та розумі́ння в кожній книжці та мудрості, а Даниїл розумівся на всякому виді́нні та снах.

18 По прошествии времени, в которое назначил царь представить их, начальник евнухов привел их к Невухаднецару.

18 А на кінець тих днів, коли цар сказав приве́сти їх, то начальник е́внухів привів їх перед обличчя Навуходоно́сорове.

19 Царь разговаривал с ними, и из всех их не нашлось равных Даниилу, Анании, Мисаилу и Азарии; и стали предстоять пред царем.

19 І цар розмовляв з ними, і зо всіх них жоден не був зна́йдений таким, як Даниїл, Ана́нія, Мисаї́л та Аза́рія. І вони ставали перед царськи́м обличчям.

20 И во всяком деле, требующем мудрости рассуждения, что бы ни спросил у них царь, он находил их вдесятеро умнее всех тайноведцев и магов во всем царстве своем.

20 А всяку справу мудрости та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов їх уде́сятеро мудрішими від усіх чарівникі́в та заклиначі́в, що були́ в усьому його царстві.

21 Даниил дожил до первого года царя Кира.

21 І був Даниїл там аж до першого року царя Кі́ра.