ЕсфирьГлава 3 |
1 |
2 И все служащие при царе, которые у царских ворот, кланялись и падали ниц пред Аманом, потому что царь приказал это делать ему. А Мардохей не кланялся и не падал. |
3 |
4 И как они говорили ему каждый день, и он не слушал, то они донесли Аману, чтобы посмотреть, устоит ли дело Мардохеево, ибо он открыл им, что он Иудеянин. |
5 |
6 И показалось для глаз его маловажным наложить руку на одного Мардохея; поелику сказали ему, из какого Мардохей народа, то Аман задумал истребить всех Иудеев, которые были во всем царстве Ахашвероша, весь народ Мардохеев. |
7 |
8 |
9 Не угодно ли царю предписать, чтоб истребили их; я отвешу десять тысяч талантов серебра и отдам в руки приставленным к сему делу, чтобы внести в царскую казну. |
10 |
11 И сказал царь Аману: серебро отдаю тебе и народ, чтобы ты поступил с ним, как глазам твоим понравится. |
12 |
13 И посланы письма чрез гонцев во все области царевы, чтоб истребить, убить и погубить всех Иудеев от малого до старого, детей и женщин, в один день, в тринадцатый день двенадцатого месяца, то есть, месяца Адара, и имение их разграбить. |
14 Список с написанного велено было отдать во всякую область, как указ открытый для всех народов, чтоб они были готовы к сему дню. |
15 Гонцы погнали быстро по царскому повелению. И в городе Сусане дан был указ. Царь и Аман сели пить, а город Сусан был в испуге. |
ЕстерРозділ 3 |
1 |
2 А всі цареві раби, що були в царські́й брамі, падали на коліна та вклонялися Га́манові, бо так про нього наказав цар. А Мордеха́й не падав на коліна й не вклоня́вся. |
3 І сказали царські́ раби, що були в царські́й брамі, до Мордеха́я: „Чого ти переступа́єш царе́вого нака́за?“ |
4 І сталося, як вони говорили до нього день-у-день, а він не слу́хався їх, то вони доне́сли Га́манові, щоб побачити, чи втри́мається Мордеха́й у своїм слові, бо він виявив їм, що він юде́янин. |
5 І побачив Га́ман, що Мордеха́й не падає на коліна й не вклоняється йому́, — і Га́ман перепо́внився лю́тістю... |
6 І пого́рджував він у своїх оча́х простягну́ти руку свою не тільки на Мордехая, самого його, бо доне́сли йому про Мордеха́їв наро́д, і Га́ман шукав випадку ви́губити всіх юде́ян, що були в усьому Ахашверо́шевому царстві, наро́д Мордеха́їв. |
7 Першого місяця, він місяць нісан, дванадцятого року царя Ахашверо́ша, ки́дано пу́ра, цебто жеребка́, перед Га́маном із дня на день та з місяця на місяць, і жереб упав на дванадцятий місяць, він місяць адар. |
8 І сказав Га́ман до царя Ахашверо́ша: „Є один наро́д, розпоро́шений та поді́лений між наро́дами в усіх окру́гах твого царства, а зако́ни їх рі́зняться від зако́нів усіх наро́дів і зако́нів царськи́х вони не вико́нують, — і цареві не варто позоставля́ти їх. |
9 Якщо це цареві вгодне, нехай бу́де написано ви́губити їх, а я відва́жу десять тисяч талантів срібла на руки робітникі́в, щоб уне́сли до царськи́х скарбни́ць“! |
10 І зняв цар пе́рсня свого́ зо своєї руки, і дав його Га́манові, синові Гаммедатовому, аґаґ'янинові, нена́висникові юде́їв. |
11 І сказав цар до Га́мана: „Це срібло віддаю́ тобі, і дається тобі й той наро́д, щоб робити з ним, як угодно в оча́х твоїх!“ |
12 І були́ покликані царські́ писарі́ першого місяця тринадцятого дня в ньому, і було написано все так, як наказав Га́ман до царськи́х сатра́пів та до намі́сників, що були над кожною окру́гою, і до князі́в кожного наро́ду, до кожної окру́ги письмо́м його, і до кожного наро́ду мовою його; в імені царя Ахашвероша було написано, і припеча́тано було́ царськи́м пе́рснем. |
13 І були́ послані листи через гінці́в до всіх царськи́х окру́г, щоб були повигу́блювані, побиті та понищені всі юдеї від хлопця й аж до старо́го, діти та жінки́ одного тринадцятого дня місяця дванадцятого, він місяць адар, а здо́бич по них пограбува́ти. |
14 Ві́дпис із цього листа щоб був виданий як зако́н, у кожній окру́зі, і оголо́шений для всіх наро́дів, щоб були́ готові на цей день. |
15 Гінці́ вийшли, пі́гнані царе́вим словом. А зако́н був ви́даний в за́мку Су́зи. А цар та Га́ман сіли до пиття́, а місто Сузи було в замі́шанні. |
ЕсфирьГлава 3 |
ЕстерРозділ 3 |
1 |
1 |
2 И все служащие при царе, которые у царских ворот, кланялись и падали ниц пред Аманом, потому что царь приказал это делать ему. А Мардохей не кланялся и не падал. |
2 А всі цареві раби, що були в царські́й брамі, падали на коліна та вклонялися Га́манові, бо так про нього наказав цар. А Мордеха́й не падав на коліна й не вклоня́вся. |
3 |
3 І сказали царські́ раби, що були в царські́й брамі, до Мордеха́я: „Чого ти переступа́єш царе́вого нака́за?“ |
4 И как они говорили ему каждый день, и он не слушал, то они донесли Аману, чтобы посмотреть, устоит ли дело Мардохеево, ибо он открыл им, что он Иудеянин. |
4 І сталося, як вони говорили до нього день-у-день, а він не слу́хався їх, то вони доне́сли Га́манові, щоб побачити, чи втри́мається Мордеха́й у своїм слові, бо він виявив їм, що він юде́янин. |
5 |
5 І побачив Га́ман, що Мордеха́й не падає на коліна й не вклоняється йому́, — і Га́ман перепо́внився лю́тістю... |
6 И показалось для глаз его маловажным наложить руку на одного Мардохея; поелику сказали ему, из какого Мардохей народа, то Аман задумал истребить всех Иудеев, которые были во всем царстве Ахашвероша, весь народ Мардохеев. |
6 І пого́рджував він у своїх оча́х простягну́ти руку свою не тільки на Мордехая, самого його, бо доне́сли йому про Мордеха́їв наро́д, і Га́ман шукав випадку ви́губити всіх юде́ян, що були в усьому Ахашверо́шевому царстві, наро́д Мордеха́їв. |
7 |
7 Першого місяця, він місяць нісан, дванадцятого року царя Ахашверо́ша, ки́дано пу́ра, цебто жеребка́, перед Га́маном із дня на день та з місяця на місяць, і жереб упав на дванадцятий місяць, він місяць адар. |
8 |
8 І сказав Га́ман до царя Ахашверо́ша: „Є один наро́д, розпоро́шений та поді́лений між наро́дами в усіх окру́гах твого царства, а зако́ни їх рі́зняться від зако́нів усіх наро́дів і зако́нів царськи́х вони не вико́нують, — і цареві не варто позоставля́ти їх. |
9 Не угодно ли царю предписать, чтоб истребили их; я отвешу десять тысяч талантов серебра и отдам в руки приставленным к сему делу, чтобы внести в царскую казну. |
9 Якщо це цареві вгодне, нехай бу́де написано ви́губити їх, а я відва́жу десять тисяч талантів срібла на руки робітникі́в, щоб уне́сли до царськи́х скарбни́ць“! |
10 |
10 І зняв цар пе́рсня свого́ зо своєї руки, і дав його Га́манові, синові Гаммедатовому, аґаґ'янинові, нена́висникові юде́їв. |
11 И сказал царь Аману: серебро отдаю тебе и народ, чтобы ты поступил с ним, как глазам твоим понравится. |
11 І сказав цар до Га́мана: „Це срібло віддаю́ тобі, і дається тобі й той наро́д, щоб робити з ним, як угодно в оча́х твоїх!“ |
12 |
12 І були́ покликані царські́ писарі́ першого місяця тринадцятого дня в ньому, і було написано все так, як наказав Га́ман до царськи́х сатра́пів та до намі́сників, що були над кожною окру́гою, і до князі́в кожного наро́ду, до кожної окру́ги письмо́м його, і до кожного наро́ду мовою його; в імені царя Ахашвероша було написано, і припеча́тано було́ царськи́м пе́рснем. |
13 И посланы письма чрез гонцев во все области царевы, чтоб истребить, убить и погубить всех Иудеев от малого до старого, детей и женщин, в один день, в тринадцатый день двенадцатого месяца, то есть, месяца Адара, и имение их разграбить. |
13 І були́ послані листи через гінці́в до всіх царськи́х окру́г, щоб були повигу́блювані, побиті та понищені всі юдеї від хлопця й аж до старо́го, діти та жінки́ одного тринадцятого дня місяця дванадцятого, він місяць адар, а здо́бич по них пограбува́ти. |
14 Список с написанного велено было отдать во всякую область, как указ открытый для всех народов, чтоб они были готовы к сему дню. |
14 Ві́дпис із цього листа щоб був виданий як зако́н, у кожній окру́зі, і оголо́шений для всіх наро́дів, щоб були́ готові на цей день. |
15 Гонцы погнали быстро по царскому повелению. И в городе Сусане дан был указ. Царь и Аман сели пить, а город Сусан был в испуге. |
15 Гінці́ вийшли, пі́гнані царе́вим словом. А зако́н був ви́даний в за́мку Су́зи. А цар та Га́ман сіли до пиття́, а місто Сузи було в замі́шанні. |