Книга пророка ИезекииляГлава 35 |
|
1 |
|
2 Сын человеческий! обратись лицем своим к горе Сеировой, и изреки на нее пророчество, |
|
3 И скажи ей: так говорит Господь Иегова: |
|
4 |
|
5 |
|
6 За то, жив Я! говорит Господь Иегова; сделаю, что ты вся будешь в крови, и кровь будет тебя преследовать; поелику ты не ненавидела крови, то кровь и будет тебя преследовать. |
|
7 И сделаю гору Сеирову пустою и безлюдною степью, и истреблю с нее ходящего вперед и назад. |
|
8 И наполню горы ее убитыми ее, на холмах твоих, и на долинах твоих, и на лощинах твоих падут сраженные мечем на них. |
|
9 Сделаю тебя пустынею вечною, и в городах твоих не будут жить, и узнаете, что Я Иегова. |
|
10 |
|
11 За то, жив Я! говорит Господь Иегова, поступлю по мере гнева твоего и твоей злости, какую ты выказала на деле из ненависти своей к ним, и узнан буду ими, когда буду судить тебя. |
|
12 И узнаешь, что Я Иегова; Я слышал все ругательные слова твои, какие ты говорила на горы Израилевы, говоря: `опустели! нам отданы на съедение!` |
|
13 И широко разевали вы на Меня рот свой, и осыпали Меня словами своими; Я слышал. |
|
14 Так говорит Господь Иегова: когда вся земля будет радоваться, сделаю тебя пустынею. |
|
15 Поелику ты радовалась тому, что удел дома Израилева опустел; то и тебе то же сделаю. Пуста будет гора Сеирова, и вся Идумея, вся она, и узнают, что Я Иегова |
ЄзекiїльРозділ 35 |
|
1 |
|
2 „Сину лю́дський, зверни своє обличчя до гори Сеї́р, і пророкуй на неї |
|
3 та й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, го́ро Сеїре, і ви́тягну руку Свою на тебе, й оберну́ тебе на спусто́шення та на сплюндрува́ння. |
|
4 Міста твої оберну́ на руїну, а ти будеш спусто́шенням, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь! |
|
5 За те, що ти маєш вічну ворожне́чу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінце́вої, |
|
6 тому́ — як живий Я, — говорить Господь Бог, — на кров оберну́ тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти знена́виділа, то кров буде гнати тебе! |
|
7 Оберну́ Я го́ру Сеїр на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і ви́тну з неї того́, хто йде та верта́ється. |
|
8 І напо́вню його го́ри тру́пами його́! Згір'я твої й долини твої та всі твої рі́чища, — побиті мечем попа́дають у них! |
|
9 На вічні руїни оберну́ Я тебе́, а міста́ твої не засе́ляться, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь! |
|
10 За те, що ти кажеш: „Два ці наро́ди, і два ці кра́ї будуть мої, і ми пося́демо те, де Господь був“, |
|
11 тому́, — як живий Я, — говорить Господь Бог, — зроблю́ Я за гнівом твоїм та за за́здрістю твоєю, які ти робив із своєї нена́висти до них, і вони пізна́ють Мене, коли буду судити тебе. |
|
12 І пізнаєш ти, що Я — Господь, чув усі обра́зи твої, які ти казав на Ізраїлеві го́ри, говорячи: „Вони опустоші́лі, да́ні нам на ї́жу!“ |
|
13 І ви велича́лися проти Мене своїми устами, і збі́льшували проти Мене слова́ свої, — Я це чув! |
|
14 Так говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню́ її тобі спусто́шенням! |
|
15 Як радієш ти зо спа́дку Ізраїлевого дому через те, що опустоші́ло воно, так зроблю́ Я й тобі. Спусто́шенням станеш, го́ро Сеїре, та ввесь Едо́м, увесь він, і пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“ |
Книга пророка ИезекииляГлава 35 |
ЄзекiїльРозділ 35 |
|
1 |
1 |
|
2 Сын человеческий! обратись лицем своим к горе Сеировой, и изреки на нее пророчество, |
2 „Сину лю́дський, зверни своє обличчя до гори Сеї́р, і пророкуй на неї |
|
3 И скажи ей: так говорит Господь Иегова: |
3 та й скажеш їй: Так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, го́ро Сеїре, і ви́тягну руку Свою на тебе, й оберну́ тебе на спусто́шення та на сплюндрува́ння. |
|
4 |
4 Міста твої оберну́ на руїну, а ти будеш спусто́шенням, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь! |
|
5 |
5 За те, що ти маєш вічну ворожне́чу, і валила Ізраїлевих синів через меча в часі їхнього нещастя, в часі загибелі кінце́вої, |
|
6 За то, жив Я! говорит Господь Иегова; сделаю, что ты вся будешь в крови, и кровь будет тебя преследовать; поелику ты не ненавидела крови, то кровь и будет тебя преследовать. |
6 тому́ — як живий Я, — говорить Господь Бог, — на кров оберну́ тебе, і кров буде гнати тебе. Отож кров ти знена́виділа, то кров буде гнати тебе! |
|
7 И сделаю гору Сеирову пустою и безлюдною степью, и истреблю с нее ходящего вперед и назад. |
7 Оберну́ Я го́ру Сеїр на спусто́шення та на сплюндрува́ння, і ви́тну з неї того́, хто йде та верта́ється. |
|
8 И наполню горы ее убитыми ее, на холмах твоих, и на долинах твоих, и на лощинах твоих падут сраженные мечем на них. |
8 І напо́вню його го́ри тру́пами його́! Згір'я твої й долини твої та всі твої рі́чища, — побиті мечем попа́дають у них! |
|
9 Сделаю тебя пустынею вечною, и в городах твоих не будут жить, и узнаете, что Я Иегова. |
9 На вічні руїни оберну́ Я тебе́, а міста́ твої не засе́ляться, і пізнаєте ви, що Я — Госпо́дь! |
|
10 |
10 За те, що ти кажеш: „Два ці наро́ди, і два ці кра́ї будуть мої, і ми пося́демо те, де Господь був“, |
|
11 За то, жив Я! говорит Господь Иегова, поступлю по мере гнева твоего и твоей злости, какую ты выказала на деле из ненависти своей к ним, и узнан буду ими, когда буду судить тебя. |
11 тому́, — як живий Я, — говорить Господь Бог, — зроблю́ Я за гнівом твоїм та за за́здрістю твоєю, які ти робив із своєї нена́висти до них, і вони пізна́ють Мене, коли буду судити тебе. |
|
12 И узнаешь, что Я Иегова; Я слышал все ругательные слова твои, какие ты говорила на горы Израилевы, говоря: `опустели! нам отданы на съедение!` |
12 І пізнаєш ти, що Я — Господь, чув усі обра́зи твої, які ти казав на Ізраїлеві го́ри, говорячи: „Вони опустоші́лі, да́ні нам на ї́жу!“ |
|
13 И широко разевали вы на Меня рот свой, и осыпали Меня словами своими; Я слышал. |
13 І ви велича́лися проти Мене своїми устами, і збі́льшували проти Мене слова́ свої, — Я це чув! |
|
14 Так говорит Господь Иегова: когда вся земля будет радоваться, сделаю тебя пустынею. |
14 Так говорить Господь Бог: Коли буде радіти вся земля, тоді вчиню́ її тобі спусто́шенням! |
|
15 Поелику ты радовалась тому, что удел дома Израилева опустел; то и тебе то же сделаю. Пуста будет гора Сеирова, и вся Идумея, вся она, и узнают, что Я Иегова |
15 Як радієш ти зо спа́дку Ізраїлевого дому через те, що опустоші́ло воно, так зроблю́ Я й тобі. Спусто́шенням станеш, го́ро Сеїре, та ввесь Едо́м, увесь він, і пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“ |