Послание к ТитуГлава 3 |
1 |
2 никого не злословить, быть миролюбивыми, снисходительными, проявляя всякую кротость ко всем людям. |
3 Ибо были некогда и мы несмысленными, непокорными, заблуждающимися, рабами разных похотей и наслаждений; жили в злобе и зависти, гнусные, ненавидящие друг друга. |
4 Когда же была явлена благость и человеколюбие Спасителя нашего Бога, — |
5 то не делами праведности, которые бы мы сотворили, но по Своей милости, Он спас нас чрез омовение возрождения и обновления Духом Святым, |
6 Которого Он излил на нас обильно чрез Иисуса Христа, Спасителя нашего, |
7 чтобы мы, оправданные Его благодатью, стали наследниками в надежде жизни вечной. |
8 |
9 Глупых же споров, и родословий, и ссор и прений о Законе избегай; ибо они бесполезны и суетны. |
10 От человека узкого толка, после одного вразумления и второго, устраняйся, |
11 зная, что такой человек сбился с пути и грешит, неся осуждение в себе самом. |
12 |
13 Зинаса законника и Аполлоса снаряди в путь с усердием, чтобы у них ни в чём не было недостатка. |
14 Пусть же и наши учатся быть прилежными к добрым делам, когда этого требует необходимость, чтобы не быть им бесплодными. |
15 |
До ТитаРозділ 3 |
1 |
2 щоб не зневажали ніко́го, щоб були́ не сварли́ві, а тихі, виявляючи повну ла́гідність усім лю́дям. |
3 Бо колись були й ми нерозсудні, неслухня́ні, зве́дені, служили різним пожадли́востям та розкошам, жили в злобі та в за́здрощах, бридки́ми були, нена́виділи один о́дного. |
4 А коли з'явилась благодать та люди́нолюбство Спасителя, нашого Бога, |
5 Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були́, а з Своєї милости через обмиття відро́дження й обно́влення Духом Святим, |
6 Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого, |
7 щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоє́мцями за надією на вічне життя. |
8 Вірне слово, і я хочу, щоб ти і про це впевня́в, щоб ті, хто ввірував у Бога, дба́ли про добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й кори́сне! |
9 Вистерігайсь нерозумних змага́нь, і родоводів, і спорів, і супере́чок про Зако́н, — бо вони некори́сні й марні́. |
10 Люди́ни єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся, |
11 знавши, що зіпсувся такий та грішить, і він сам себе засудив. |
12 |
13 Зако́нника Зи́ну та Аполло́са вишли ква́пливо вперед, щоб для них не забракло нічо́го. |
14 Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були́. |
15 Вітають тебе всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благода́ть з вами всіма́! Амі́нь. |
Послание к ТитуГлава 3 |
До ТитаРозділ 3 |
1 |
1 |
2 никого не злословить, быть миролюбивыми, снисходительными, проявляя всякую кротость ко всем людям. |
2 щоб не зневажали ніко́го, щоб були́ не сварли́ві, а тихі, виявляючи повну ла́гідність усім лю́дям. |
3 Ибо были некогда и мы несмысленными, непокорными, заблуждающимися, рабами разных похотей и наслаждений; жили в злобе и зависти, гнусные, ненавидящие друг друга. |
3 Бо колись були й ми нерозсудні, неслухня́ні, зве́дені, служили різним пожадли́востям та розкошам, жили в злобі та в за́здрощах, бридки́ми були, нена́виділи один о́дного. |
4 Когда же была явлена благость и человеколюбие Спасителя нашего Бога, — |
4 А коли з'явилась благодать та люди́нолюбство Спасителя, нашого Бога, |
5 то не делами праведности, которые бы мы сотворили, но по Своей милости, Он спас нас чрез омовение возрождения и обновления Духом Святым, |
5 Він нас спас не з діл праведности, що ми їх учинили були́, а з Своєї милости через обмиття відро́дження й обно́влення Духом Святим, |
6 Которого Он излил на нас обильно чрез Иисуса Христа, Спасителя нашего, |
6 Якого Він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Спасителя нашого, |
7 чтобы мы, оправданные Его благодатью, стали наследниками в надежде жизни вечной. |
7 щоб ми виправдались Його благодаттю, і стали спадкоє́мцями за надією на вічне життя. |
8 |
8 Вірне слово, і я хочу, щоб ти і про це впевня́в, щоб ті, хто ввірував у Бога, дба́ли про добрі діла пильнувати. Для людей оце добре й кори́сне! |
9 Глупых же споров, и родословий, и ссор и прений о Законе избегай; ибо они бесполезны и суетны. |
9 Вистерігайсь нерозумних змага́нь, і родоводів, і спорів, і супере́чок про Зако́н, — бо вони некори́сні й марні́. |
10 От человека узкого толка, после одного вразумления и второго, устраняйся, |
10 Люди́ни єретика, по першім та другім наставленні, відрікайся, |
11 зная, что такой человек сбился с пути и грешит, неся осуждение в себе самом. |
11 знавши, що зіпсувся такий та грішить, і він сам себе засудив. |
12 |
12 |
13 Зинаса законника и Аполлоса снаряди в путь с усердием, чтобы у них ни в чём не было недостатка. |
13 Зако́нника Зи́ну та Аполло́са вишли ква́пливо вперед, щоб для них не забракло нічо́го. |
14 Пусть же и наши учатся быть прилежными к добрым делам, когда этого требует необходимость, чтобы не быть им бесплодными. |
14 Нехай же навчаються й наші дбати про добрі діла при конечних потребах, щоб безплодні вони не були́. |
15 |
15 Вітають тебе всі, хто зо мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благода́ть з вами всіма́! Амі́нь. |