4-я книга Царств

Глава 1

1 По смерти Ахава Моав отложился от Израиля.

2 И Ахазия чрез решетку упал с горницы своей в Самарии, и занемог. И послал послов, и сказал им: пойдите, спросите у Ваал-Зевува, бога Екронского: выздоровею ли я от сей болезни.

3 Тогда ангел Господа сказал Илии Фесвитянину: встань, поди навстречу посланным от царя Самарии, и скажи им: разве нет Бога у Израиля, что вы идете вопрошать Ваал-Зевува, бога Екронского?

4 За сие так говорит Господь: с постели, на которую ты лег, не сойдешь, но умрешь. И пошел Илия.

5 И возвратились к нему посланные. Он сказал им: зачем это вы возвратились?

6 И сказали ему: навстречу нам вышел человек, и сказал нам: подите, возвратитесь к царю, который послал вас, и скажите ему: так говорит Господь: разве нет Бога у Израиля, что ты посылаешь вопрошать Ваал-Зевува, бога Екронского? И за то с постели, на которую ты лег, не сойдешь, но умрешь.

7 И сказал им: каков видом тот человек, который вышел вам навстречу и говорил вам слова сии?

8 Они сказали ему: человек сей в волосяной одежде, и чресла его подпоясаны кожаным поясом. И сказал он: это Илия Фесвитянин.

9 И послал к нему пятидесятника с его пятидесятком. Сей подошел к нему, когда он сидел на верху горы, и сказал ему: человек Божий, царь говорит: иди.

10 И отвечал Илия, и сказал пятидесятнику: если я человек Божий, то сойди с неба огонь и попали тебя и твой пятидесяток. И сошел с неба огонь, и попалил его и пятидесяток его.

11 И опять послал к нему другого пятидесятника с его пятидесятком. И сей также говорил ему: человек Божий, так сказал царь: иди, скорее.

12 И отвечал Илия, и сказал им: если я человек Божий, то сойди с неба огонь, и попали тебя и твой пятидесяток. И сошел с неба огонь Божий и попалил его и его пятидесяток.

13 И еще послал третьего пятидесятника с его пятидесятком. И пошел, и пришел третий пятидесяток, и пал на колени свои пред Илиею, и умолял его, и говорил ему: человек Божий, да будет пред очами твоими не малоценна душа моя, и душа сих пятидесяти рабов твоих!

14 Вот сошел с неба огонь и попалил двух прежних пятидесятников с их пятидесятками; но ныне, да будет душа моя не малоценна пред очами твоими.

15 И сказал ангел Господа Илии: поди с ним, не бойся его. Он встал и пошел с ним к царю.

16 И сказал ему: так говорит Господь: за то, что ты посылал послов вопрошать Ваал-Зевува, бога Екронского, как будто бы у Израиля не было Бога, у которого можно было просить ответа, с постели, на которую ты лег, не сойдешь, но умрешь.

17 И умрешь по слову Господа, которое Он изрек чрез Илию. И сделался царем вместо его Иорам, во второй год Иорама, сына Иосафатова, царя Иудейского, потому что сына у него не было.

18 Прочее об Ахазии, что он сделал, написано в книге дневных записей царей Израилевых.

2-а царiв

Розділ 1

1 А по смерті Ахава збунтува́вся Моав на Ізраїля.

2 А Аха́зія випав через ґрати в своїй го́рниці, що в Самарії, та й захворі́в. І послав він послів, і сказав до них: „Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи ви́дужаю я з своєї цієї хвороби?“

3 А Ангол Господній говорив до тішб'янина Іллі: „Устань, вийди назу́стріч послів самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-Зевува, екронського бога?

4 Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!“ І пішов Ілля.

5 І вернулися посли до царя, а він сказав до них: „Що́ це ви верну́лися?“

6 А вони відказали йому: „Назу́стріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш ви́відати Ваал-Зевува, екронського бога? Тому́ те ло́же, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш“...

7 А він їм сказав: „Якого ви́гляду той чоловік, що вийшов назу́стріч вас, і говорив вам оці слова?“

8 Вони ж відказали: „Де чоловік волоха́тий, а шкуряни́й пояс опере́заний на сте́гнах його“. А він сказав: „Це тішб'янин Ілля!“

9 І послав він до нього п'ятдеся́тника та його п'ятдеся́тку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхі́в'ї гори. І сказав він до нього: „Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти!“

10 А Ілля відповів і говорив до того п'ятдесятника: „А якщо я Божий чоловік, нехай зі́йде з неба огонь, і нехай пожере́ тебе та п'ятдесятку твою!“ І зійшов із неба огонь, і поже́р його та його п'ятдесятку...

11 І цар знову послав до нього іншого п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І він відповів і сказав до нього: „Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!“

12 І відповів Ілля та й сказав до нього: „Якщо я Божий чоловік, нехай зі́йде з неба огонь, і нехай пожере́ тебе та твою п'ятдесятку!“ І зійшов із неба Божий огонь, і поже́р його та його п'ятдесятку...

13 І зно́ву послав він третього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов, і прийшов третій п'ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: „Чоловіче Божий, нехай же буде дорога́ душа моя та душа твоїх рабів, тих п'ятидесяти́, в оча́х твоїх!

14 Ось зійшов був огонь із неба, та й поже́р тих двох перших п'ятдеся́тників та їхні п'ятдеся́тки; а тепер нехай буде дорога́ душа моя в оча́х твоїх!“

15 А Ангол Господній сказав до Іллі: „Зійди з ним, не бійся його́!“ І він устав, і зійшов з ним до царя́,

16 Та й сказав до нього: „Так сказав Господь: Тому́, що ти посилав послів, щоб ви́відати від Ваал-Зевува, екронського бога, — ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб ви́відати слова́ Його, — тому́ те ло́же, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш!“

17 І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього зацарюва́в Єгора́м, другого року Єгорама, сина Йосафа́та, Юдиного царя, бо не було в нього сина.

18 А решта діл Ахазії, що він зробив був, — ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.

4-я книга Царств

Глава 1

2-а царiв

Розділ 1

1 По смерти Ахава Моав отложился от Израиля.

1 А по смерті Ахава збунтува́вся Моав на Ізраїля.

2 И Ахазия чрез решетку упал с горницы своей в Самарии, и занемог. И послал послов, и сказал им: пойдите, спросите у Ваал-Зевува, бога Екронского: выздоровею ли я от сей болезни.

2 А Аха́зія випав через ґрати в своїй го́рниці, що в Самарії, та й захворі́в. І послав він послів, і сказав до них: „Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронського бога, чи ви́дужаю я з своєї цієї хвороби?“

3 Тогда ангел Господа сказал Илии Фесвитянину: встань, поди навстречу посланным от царя Самарии, и скажи им: разве нет Бога у Израиля, что вы идете вопрошать Ваал-Зевува, бога Екронского?

3 А Ангол Господній говорив до тішб'янина Іллі: „Устань, вийди назу́стріч послів самарійського царя та й скажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатися Ваал-Зевува, екронського бога?

4 За сие так говорит Господь: с постели, на которую ты лег, не сойдешь, но умрешь. И пошел Илия.

4 Тому так сказав Господь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не встанеш із нього, бо напевно помреш!“ І пішов Ілля.

5 И возвратились к нему посланные. Он сказал им: зачем это вы возвратились?

5 І вернулися посли до царя, а він сказав до них: „Що́ це ви верну́лися?“

6 И сказали ему: навстречу нам вышел человек, и сказал нам: подите, возвратитесь к царю, который послал вас, и скажите ему: так говорит Господь: разве нет Бога у Израиля, что ты посылаешь вопрошать Ваал-Зевува, бога Екронского? И за то с постели, на которую ты лег, не сойдешь, но умрешь.

6 А вони відказали йому: „Назу́стріч нам вийшов один чоловік, і сказав нам: Ідіть, верніться до царя, що послав вас, і скажіть йому: Так сказав Господь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти посилаєш ви́відати Ваал-Зевува, екронського бога? Тому́ те ло́же, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш“...

7 И сказал им: каков видом тот человек, который вышел вам навстречу и говорил вам слова сии?

7 А він їм сказав: „Якого ви́гляду той чоловік, що вийшов назу́стріч вас, і говорив вам оці слова?“

8 Они сказали ему: человек сей в волосяной одежде, и чресла его подпоясаны кожаным поясом. И сказал он: это Илия Фесвитянин.

8 Вони ж відказали: „Де чоловік волоха́тий, а шкуряни́й пояс опере́заний на сте́гнах його“. А він сказав: „Це тішб'янин Ілля!“

9 И послал к нему пятидесятника с его пятидесятком. Сей подошел к нему, когда он сидел на верху горы, и сказал ему: человек Божий, царь говорит: иди.

9 І послав він до нього п'ятдеся́тника та його п'ятдеся́тку. І вийшов він до нього, аж ось він сидить на верхі́в'ї гори. І сказав він до нього: „Чоловіче Божий, цар сказав: Зійди ж ізвідти!“

10 И отвечал Илия, и сказал пятидесятнику: если я человек Божий, то сойди с неба огонь и попали тебя и твой пятидесяток. И сошел с неба огонь, и попалил его и пятидесяток его.

10 А Ілля відповів і говорив до того п'ятдесятника: „А якщо я Божий чоловік, нехай зі́йде з неба огонь, і нехай пожере́ тебе та п'ятдесятку твою!“ І зійшов із неба огонь, і поже́р його та його п'ятдесятку...

11 И опять послал к нему другого пятидесятника с его пятидесятком. И сей также говорил ему: человек Божий, так сказал царь: иди, скорее.

11 І цар знову послав до нього іншого п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І він відповів і сказав до нього: „Чоловіче Божий, отак сказав цар: Зійди ж скоро!“

12 И отвечал Илия, и сказал им: если я человек Божий, то сойди с неба огонь, и попали тебя и твой пятидесяток. И сошел с неба огонь Божий и попалил его и его пятидесяток.

12 І відповів Ілля та й сказав до нього: „Якщо я Божий чоловік, нехай зі́йде з неба огонь, і нехай пожере́ тебе та твою п'ятдесятку!“ І зійшов із неба Божий огонь, і поже́р його та його п'ятдесятку...

13 И еще послал третьего пятидесятника с его пятидесятком. И пошел, и пришел третий пятидесяток, и пал на колени свои пред Илиею, и умолял его, и говорил ему: человек Божий, да будет пред очами твоими не малоценна душа моя, и душа сих пятидесяти рабов твоих!

13 І зно́ву послав він третього п'ятдесятника та його п'ятдесятку. І вийшов, і прийшов третій п'ятдесятник, та й упав на коліна свої перед Іллею, і благав його та до нього говорив: „Чоловіче Божий, нехай же буде дорога́ душа моя та душа твоїх рабів, тих п'ятидесяти́, в оча́х твоїх!

14 Вот сошел с неба огонь и попалил двух прежних пятидесятников с их пятидесятками; но ныне, да будет душа моя не малоценна пред очами твоими.

14 Ось зійшов був огонь із неба, та й поже́р тих двох перших п'ятдеся́тників та їхні п'ятдеся́тки; а тепер нехай буде дорога́ душа моя в оча́х твоїх!“

15 И сказал ангел Господа Илии: поди с ним, не бойся его. Он встал и пошел с ним к царю.

15 А Ангол Господній сказав до Іллі: „Зійди з ним, не бійся його́!“ І він устав, і зійшов з ним до царя́,

16 И сказал ему: так говорит Господь: за то, что ты посылал послов вопрошать Ваал-Зевува, бога Екронского, как будто бы у Израиля не было Бога, у которого можно было просить ответа, с постели, на которую ты лег, не сойдешь, но умрешь.

16 Та й сказав до нього: „Так сказав Господь: Тому́, що ти посилав послів, щоб ви́відати від Ваал-Зевува, екронського бога, — ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб ви́відати слова́ Його, — тому́ те ло́же, що на нього ти ліг, — не встанеш із нього, бо напевно помреш!“

17 И умрешь по слову Господа, которое Он изрек чрез Илию. И сделался царем вместо его Иорам, во второй год Иорама, сына Иосафатова, царя Иудейского, потому что сына у него не было.

17 І той помер, за словом Господа, що говорив до Іллі, а замість нього зацарюва́в Єгора́м, другого року Єгорама, сина Йосафа́та, Юдиного царя, бо не було в нього сина.

18 Прочее об Ахазии, что он сделал, написано в книге дневных записей царей Израилевых.

18 А решта діл Ахазії, що він зробив був, — ото вони написані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.