Послание к галатамГлава 1 |
1 |
2 и все братья, которые со мною, церквам Галатийским, |
3 — благодать вам и мир от Бога, Отца нашего, и Господа Иисуса Христа, |
4 давшего Себя за грехи наши, чтобы избавить нас от настоящего лукавого века по воле Бога и Отца нашего, |
5 Которому слава во веки веков, аминь. |
6 |
7 Но нет другого, а есть только некоторые, смущающие вас и желающие исказить Евангелие Христово. |
8 Но если бы даже мы или ангел с неба благовествовал вам вопреки тому, что мы благовествовали вам, — да будет анафема. |
9 Как мы прежде сказали, и теперь я снова говорю: если кто вам благовествует вопреки тому, что вы приняли, — да будет анафема. |
10 |
11 |
12 ибо я и не от человека его принял и не был ему обучен, но получил чрез откровение Иисуса Христа. |
13 |
14 и преуспевал в иудействе более многих сверстников в роде моем, будучи чрезмерно ревнителем отеческих моих преданий. |
15 Когда же благоволил Избравший меня от чрева матери моей и Призвавший благодатью Своей |
16 открыть Сына Своего во мне, чтобы я благовествовал Его среди язычников, я не стал тотчас же советоваться с плотью и кровью, |
17 и не пошел в Иерусалим к тем, которые были раньше меня апостолами, но ушел в Аравию и снова возвратился в Дамаск. |
18 |
19 другого же из апостолов я не видел: только Иакова, брата Господня. |
20 А что пишу вам, — вот, пред Богом: не лгу. |
21 Затем я пошел в страны Сирии и Киликии. |
22 Церкви же Иудейские, которые во Христе, меня не знали в лицо. |
23 Но только слышно было, что некогда гнавший нас теперь благовествует веру, которую некогда истреблял, |
24 и прославляли за меня Бога. |
До галатiвРозділ 1 |
1 |
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських: |
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, |
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — |
5 Йому слава на віки́ вічні, амі́нь! |
6 |
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію. |
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий! |
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий! |
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим. |
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей. |
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа. |
13 |
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь. |
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав |
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю, |
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск. |
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять. |
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. |
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю! |
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн. |
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, - |
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її. |
24 І сла́вили Бога вони через мене! |
Послание к галатамГлава 1 |
До галатiвРозділ 1 |
1 |
1 |
2 и все братья, которые со мною, церквам Галатийским, |
2 і присутня зо мною вся браття, до Церко́в галаті́йських: |
3 — благодать вам и мир от Бога, Отца нашего, и Господа Иисуса Христа, |
3 благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа, |
4 давшего Себя за грехи наши, чтобы избавить нас от настоящего лукавого века по воле Бога и Отца нашего, |
4 що за наші гріхи дав Само́го Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого, — |
5 Которому слава во веки веков, аминь. |
5 Йому слава на віки́ вічні, амі́нь! |
6 |
6 |
7 Но нет другого, а есть только некоторые, смущающие вас и желающие исказить Евангелие Христово. |
7 що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Єва́нгелію. |
8 Но если бы даже мы или ангел с неба благовествовал вам вопреки тому, что мы благовествовали вам, — да будет анафема. |
8 Але якби й ми або а́нгол із неба зачав благовісти́ти вам не те, що ми вам благовісти́ли, — нехай буде прокля́тий! |
9 Как мы прежде сказали, и теперь я снова говорю: если кто вам благовествует вопреки тому, что вы приняли, — да будет анафема. |
9 Як ми перше казали, і тепер знов кажу́: коли хто вам не те благовісти́ть, що ви прийняли́, — нехай буде прокля́тий! |
10 |
10 Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим. |
11 |
11 Звіщаю ж вам, браття, що Єва́нгелія, яку я благовісти́в, — вона не від людей. |
12 ибо я и не от человека его принял и не был ему обучен, но получил чрез откровение Иисуса Христа. |
12 Бо я не прийняв, ні навчився її від люди́ни, але об'явленням Ісуса Христа. |
13 |
13 |
14 и преуспевал в иудействе более многих сверстников в роде моем, будучи чрезмерно ревнителем отеческих моих преданий. |
14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх рове́сників роду мого, бувши запе́клим прихильником моїх отці́вських переда́нь. |
15 Когда же благоволил Избравший меня от чрева матери моей и Призвавший благодатью Своей |
15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утро́би матері моєї і покликав благода́ттю Своєю, уподобав |
16 открыть Сына Своего во мне, чтобы я благовествовал Его среди язычников, я не стал тотчас же советоваться с плотью и кровью, |
16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, — я не радився зараз із тілом та кров'ю, |
17 и не пошел в Иерусалим к тем, которые были раньше меня апостолами, но ушел в Аравию и снова возвратился в Дамаск. |
17 і не відправився в Єрусалим до апо́столів, що передо мною були, а пішов я в Ара́бію, і зно́ву вернувся в Дама́ск. |
18 |
18 По трьох ро́ках пото́му пішов я в Єрусалим побачити Ки́фу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять. |
19 другого же из апостолов я не видел: только Иакова, брата Господня. |
19 А іншого з апо́столів я не бачив, крім Якова, брата Господнього. |
20 А что пишу вам, — вот, пред Богом: не лгу. |
20 А що вам пишу́, ось кажу́ перед Богом, що я не обманюю! |
21 Затем я пошел в страны Сирии и Киликии. |
21 Пото́му пішов я до си́рських та кілікі́йських країн. |
22 Церкви же Иудейские, которые во Христе, меня не знали в лицо. |
22 Церква́м же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто, - |
23 Но только слышно было, что некогда гнавший нас теперь благовествует веру, которую некогда истреблял, |
23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовісти́ть тепер віру, що колись руйнував був її. |
24 и прославляли за меня Бога. |
24 І сла́вили Бога вони через мене! |