Послание к ТитуГлава 1 |
1 |
2 в надежде жизни вечной, которую прежде вечных времен обещал неложный Бог, |
3 явил же в положенные сроки слово Свое в проповеди, которая вверена была мне по повелению Спасителя нашего Бога, — |
4 Титу, истинному сыну по общей вере, — благодать и мир от Бога Отца и Христа Иисуса, Спасителя нашего. |
5 |
6 если кто безупречен, одной жены муж, детей имеющий верных, не обвиняемых в распутстве или непокорных. |
7 Ибо епископ должен быть безупречен, как Божий домоправитель, не самодоволен, не гневлив, не склонен к вину, не задорен, не искал бы постыдной наживы, |
8 но был бы страннолюбив, любил бы добро, был бы целомудрен, справедлив, благочестив, обладающим собой, |
9 держался бы верного слова, согласного с учением, для того, чтобы он был силен и наставлять в учении здравом и возражающих обличать. |
10 |
11 которым необходимо заграждать уста, им, которые разрушают целые дома, уча, чему не должно, из постыдной корысти. |
12 Сказал же некто из них, их собственный пророк: |
13 |
14 не внимая иудейским басням и заповедям людей, отвращающихся от истины. |
15 Всё чисто для чистых; для осквернённых же и неверных нет ничего чистого, но осквернены и ум их и совесть. |
16 Они утверждают, что знают Бога, делами же отрекаются, будучи мерзки и непокорны и ни к какому доброму делу неспособны. |
До ТитаРозділ 1 |
1 |
2 в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необма́нливий Бог, |
3 і ча́су свого з'явив Слово Своє в пропові́данні, що дору́чене було мені з наказу Спасителя нашого Бога, — |
4 до Тита, щирого сина за спільною ві́рою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого! |
5 |
6 коли хто бездога́нний, муж єдиної дружи́ни, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухня́ність. |
7 Бо єпи́скоп мусить бути бездоганний, як Божий доморя́дник, не самолюбний, не гнівли́вий, не п'яни́ця, не заводія́ка, не кори́сливий, |
8 але гостинний до при́ходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стри́маний, |
9 що трима́ється вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних. |
10 |
11 їм треба уста́ затуляти: вони ці́лі доми баламу́тять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудно́го. |
12 Сказав один з них, їхній власний пророк: „Крітяни за́вжди брехливі, люті звірі, черева́ні ліниві“! |
13 Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були́, |
14 і на юдейські байки́ не вважали, ані на нака́зи людей, що від правди відверта́ються. |
15 Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечи́стилися і розум їхній, і сумління. |
16 Вони тве́рдять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі́ й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні. |
Послание к ТитуГлава 1 |
До ТитаРозділ 1 |
1 |
1 |
2 в надежде жизни вечной, которую прежде вечных времен обещал неложный Бог, |
2 в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необма́нливий Бог, |
3 явил же в положенные сроки слово Свое в проповеди, которая вверена была мне по повелению Спасителя нашего Бога, — |
3 і ча́су свого з'явив Слово Своє в пропові́данні, що дору́чене було мені з наказу Спасителя нашого Бога, — |
4 Титу, истинному сыну по общей вере, — благодать и мир от Бога Отца и Христа Иисуса, Спасителя нашего. |
4 до Тита, щирого сина за спільною ві́рою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого! |
5 |
5 |
6 если кто безупречен, одной жены муж, детей имеющий верных, не обвиняемых в распутстве или непокорных. |
6 коли хто бездога́нний, муж єдиної дружи́ни, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухня́ність. |
7 Ибо епископ должен быть безупречен, как Божий домоправитель, не самодоволен, не гневлив, не склонен к вину, не задорен, не искал бы постыдной наживы, |
7 Бо єпи́скоп мусить бути бездоганний, як Божий доморя́дник, не самолюбний, не гнівли́вий, не п'яни́ця, не заводія́ка, не кори́сливий, |
8 но был бы страннолюбив, любил бы добро, был бы целомудрен, справедлив, благочестив, обладающим собой, |
8 але гостинний до при́ходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стри́маний, |
9 держался бы верного слова, согласного с учением, для того, чтобы он был силен и наставлять в учении здравом и возражающих обличать. |
9 що трима́ється вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних. |
10 |
10 |
11 которым необходимо заграждать уста, им, которые разрушают целые дома, уча, чему не должно, из постыдной корысти. |
11 їм треба уста́ затуляти: вони ці́лі доми баламу́тять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудно́го. |
12 Сказал же некто из них, их собственный пророк: |
12 Сказав один з них, їхній власний пророк: „Крітяни за́вжди брехливі, люті звірі, черева́ні ліниві“! |
13 |
13 Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були́, |
14 не внимая иудейским басням и заповедям людей, отвращающихся от истины. |
14 і на юдейські байки́ не вважали, ані на нака́зи людей, що від правди відверта́ються. |
15 Всё чисто для чистых; для осквернённых же и неверных нет ничего чистого, но осквернены и ум их и совесть. |
15 Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечи́стилися і розум їхній, і сумління. |
16 Они утверждают, что знают Бога, делами же отрекаются, будучи мерзки и непокорны и ни к какому доброму делу неспособны. |
16 Вони тве́рдять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі́ й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні. |