Книга пророка Иезекииля

Глава 26

1 В одиннадцатом году, в первый день месяца, было ко мне слово Господне:

2 — Сын человеческий, за то, что Тир сказал об Иерусалиме: «Вот! Врата народов разрушены; распахнуты для меня. Он опустошен, и теперь я буду благоденствовать»,

3 Владыка Господь говорит: «Я твой противник, Тир. Я подниму против тебя многие народы, подобно тому, как море вздымает волны.

4 Они сломают стены Тира и разрушат его башни, а Я вымету из Тира развалины и сделаю его голой скалой.

5 Посреди моря он станет местом, где раскидывают рыбацкие сети, потому что Я так сказал, — возвещает Владыка Господь. — Он будет разграблен народами,

6 а его селения на земле будут преданы мечу. Тогда они узнают, что Я — Господь».

7 Ведь так говорит Владыка Господь: Смотрите, Я веду с севера на Тир Навуходоносора, царя Вавилона, царя царей, с конями и колесницами, всадниками и огромным, могучим войском.

8 Он опустошит твои селения на земле мечом. Он возведет против тебя осадные валы, сделает насыпь у твоих стен и обратит против тебя щиты.

9 Он прикажет бить в твои стены таранами и разрушить твои башни кирками.

10 Его коней будет так много, что поднятая ими пыль покроет тебя. Твои стены дрогнут от топота его боевых коней, повозок и колесниц, когда он войдет в твои ворота, как входят в город, стены которого были пробиты.

11 Копыта его коней будут попирать твои улицы. Он перебьет твоих жителей мечом, и твои мощные колонны рухнут на землю.

12 Твои богатства разграбят, твои товары расхитят. Твои стены сломают, роскошные дома разрушат, а камни, дерево и мусор бросят в море.

13 Я положу конец твоим шумным песням, и музыка твоих арф смолкнет.

14 Я сделаю тебя голой скалой; ты станешь местом, где раскидывают рыбацкие сети. Ты никогда не будешь вновь отстроен, потому что Я, Господь, так сказал, — возвещает Владыка Господь.

15 Так говорит Тиру Владыка Господь: — Неужели побережье не вздрогнет от шума твоего падения, когда застонут раненые, когда в тебе пойдет резня?

16 Тогда властители побережья сойдут с престолов, сбросят мантии и снимут расшитые одежды. Охваченные трепетом, они будут сидеть на земле, вздрагивая каждый миг и ужасаясь твоей доле.

17 Они поднимут о тебе плач; они скажут тебе: «Как сгинул ты, славный город, мореходами населенный! Ты был силою на морях, ты и твои горожане, что наводили страх на всех его обитателей.

18 Ныне, в день твоего падения содрогаются берега; острова, что на море, ужасаются твоей гибели».

19 Так говорит Владыка Господь: — Когда Я сделаю тебя опустошенным городом, подобным тем городам, где никто больше не живет, когда Я сомкну над тобой океанскую бездну, и ее великие воды покроют тебя,

20 тогда Я сведу тебя с теми, кто спускается в пропасть, к тем, кто жил в древности. Я поселю тебя в нижнем мире, среди вековечных развалин, с теми, кто спускается в пропасть, чтобы ты больше не был населен и не занял места на земле живых.

21 Я пошлю тебе страшный конец, и тебя не станет. Тебя будут искать, но не найдут, — возвещает Владыка Господь.

Єзекiїль

Розділ 26

1 І сталося одина́дцятого року, першого дня місяця, було слово Господнє до мене таке:

2 „Сину лю́дський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: „Ага́! зламалися це двері наро́дів, він зверта́ється до мене, і я наси́чуся, бо він зни́щений“,

3 тому так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму́ на тебе багато наро́дів, як море підіймає свої хвилі.

4 І понищать вони мури Тиру, і повалять ба́шти його, і ви́мету з нього порох його, і оберну́ його на голу скелю.

5 Він буде серед моря місцем розтя́гнення не́воду, бо Я сказав це, — говорить Господь Бог, — і стане він за здо́бич для наро́дів,

6 а його до́чки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що Я — Господь!

7 Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спрова́джу до Тиру Навуходоно́сора, вавилонського царя, з пі́вночі, царя над царями, з конем і колесницею та з верхівця́ми, і з ними на́товп, і числе́нний наро́д.

8 Він позабиває на полі дочо́к твоїх мечем, і зробить на тебе ба́шту, і насипле на тебе ва́ла, і поставить проти тебе щита́.

9 І дасть муроло́ма на мури твої, і порозбиває мечами своїми він ба́шти твої!

10 Від на́дміру ко́ней його закриє тебе їхня ку́рява, від цо́коту ве́ршника, ко́леса та колесниці затремтя́ть твої мури, як буде він вхо́дити в брами твої, як входять до міста з розла́маним муром.

11 Копи́тами ко́ней своїх він пото́пче усі твої вулиці, позабиває мечем твій наро́д, і на землю попа́дають пам'ятники твоєї могутности.

12 I вони розграбують багатство твоє, і пограбу́ють това́ри твої, і порозва́люють мури твої, і порозбивають доми́ твої пишні, а каміння твоє, і дере́ва твої, і навіть твій по́рох вони поскида́ють у во́ду!

13 І Я припиню́ розляга́ння пісе́нь твоїх, і бре́нькіт гу́сел твоїх більше чутий не бу́де.

14 І зроблю тебе голою скелею, станеш місцем розтя́гнення сітки, і більше не бу́деш збудо́ваний, бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє!

15 Отак Господь Бог промовляє до Тиру: Чи ж від шу́му паді́ння твого́, коли бу́дуть стогнати ране́ні, коли забива́тимуть посеред тебе, не затремтять острови́?

16 І всі князі моря посхо́дять із тро́нів своїх, і поздіймають вони свої ма́нтії, і постягають свої кольоро́ві одежі, — і зодя́гнуться стра́хом, посідають на землю, і будуть тремтіти щохвилі, і стовпо́м постаю́ть над тобою.

17 І пісню жало́бну про тебе вони заспівають, і скажуть тобі: Як загинуло ти, як оді́рване ти від морі́в, славне місто, що си́льним на морі було́, воно й його ме́шканці, що наво́дили страх свій на всіх його ме́шканців!

18 Тепер затремтять острови́ в дні упадку твого́, і жахну́ться всі ті острови́, що на морі, твоєю загу́бою.

19 Бо так Господь Бог промовляє: Коли Я тебе оберну́ на спусто́шене місто, немов ті міста́, що вони не заме́шкані, коли підійму́ Я безодню на тебе, і велика вода тебе вкриє,

20 то зни́жу тебе ра́зом з тими, що сходять в могилу, до преда́внього люду, і в підзе́мній землі осаджу́ я тебе, як руїни відві́чні, із тими, що сходять в могилу, щоб ізно́ву ти не засели́вся, і в країні живих більш не жив!

21 За по́страх тебе учиню́, — і не буде тебе, і будуть шукати тебе, — та вже більше не зна́йдуть навіки, говорить оце́ Господь Бог!“

Книга пророка Иезекииля

Глава 26

Єзекiїль

Розділ 26

1 В одиннадцатом году, в первый день месяца, было ко мне слово Господне:

1 І сталося одина́дцятого року, першого дня місяця, було слово Господнє до мене таке:

2 — Сын человеческий, за то, что Тир сказал об Иерусалиме: «Вот! Врата народов разрушены; распахнуты для меня. Он опустошен, и теперь я буду благоденствовать»,

2 „Сину лю́дський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: „Ага́! зламалися це двері наро́дів, він зверта́ється до мене, і я наси́чуся, бо він зни́щений“,

3 Владыка Господь говорит: «Я твой противник, Тир. Я подниму против тебя многие народы, подобно тому, как море вздымает волны.

3 тому так говорить Госпо́дь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму́ на тебе багато наро́дів, як море підіймає свої хвилі.

4 Они сломают стены Тира и разрушат его башни, а Я вымету из Тира развалины и сделаю его голой скалой.

4 І понищать вони мури Тиру, і повалять ба́шти його, і ви́мету з нього порох його, і оберну́ його на голу скелю.

5 Посреди моря он станет местом, где раскидывают рыбацкие сети, потому что Я так сказал, — возвещает Владыка Господь. — Он будет разграблен народами,

5 Він буде серед моря місцем розтя́гнення не́воду, бо Я сказав це, — говорить Господь Бог, — і стане він за здо́бич для наро́дів,

6 а его селения на земле будут преданы мечу. Тогда они узнают, что Я — Господь».

6 а його до́чки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що Я — Господь!

7 Ведь так говорит Владыка Господь: Смотрите, Я веду с севера на Тир Навуходоносора, царя Вавилона, царя царей, с конями и колесницами, всадниками и огромным, могучим войском.

7 Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спрова́джу до Тиру Навуходоно́сора, вавилонського царя, з пі́вночі, царя над царями, з конем і колесницею та з верхівця́ми, і з ними на́товп, і числе́нний наро́д.

8 Он опустошит твои селения на земле мечом. Он возведет против тебя осадные валы, сделает насыпь у твоих стен и обратит против тебя щиты.

8 Він позабиває на полі дочо́к твоїх мечем, і зробить на тебе ба́шту, і насипле на тебе ва́ла, і поставить проти тебе щита́.

9 Он прикажет бить в твои стены таранами и разрушить твои башни кирками.

9 І дасть муроло́ма на мури твої, і порозбиває мечами своїми він ба́шти твої!

10 Его коней будет так много, что поднятая ими пыль покроет тебя. Твои стены дрогнут от топота его боевых коней, повозок и колесниц, когда он войдет в твои ворота, как входят в город, стены которого были пробиты.

10 Від на́дміру ко́ней його закриє тебе їхня ку́рява, від цо́коту ве́ршника, ко́леса та колесниці затремтя́ть твої мури, як буде він вхо́дити в брами твої, як входять до міста з розла́маним муром.

11 Копыта его коней будут попирать твои улицы. Он перебьет твоих жителей мечом, и твои мощные колонны рухнут на землю.

11 Копи́тами ко́ней своїх він пото́пче усі твої вулиці, позабиває мечем твій наро́д, і на землю попа́дають пам'ятники твоєї могутности.

12 Твои богатства разграбят, твои товары расхитят. Твои стены сломают, роскошные дома разрушат, а камни, дерево и мусор бросят в море.

12 I вони розграбують багатство твоє, і пограбу́ють това́ри твої, і порозва́люють мури твої, і порозбивають доми́ твої пишні, а каміння твоє, і дере́ва твої, і навіть твій по́рох вони поскида́ють у во́ду!

13 Я положу конец твоим шумным песням, и музыка твоих арф смолкнет.

13 І Я припиню́ розляга́ння пісе́нь твоїх, і бре́нькіт гу́сел твоїх більше чутий не бу́де.

14 Я сделаю тебя голой скалой; ты станешь местом, где раскидывают рыбацкие сети. Ты никогда не будешь вновь отстроен, потому что Я, Господь, так сказал, — возвещает Владыка Господь.

14 І зроблю тебе голою скелею, станеш місцем розтя́гнення сітки, і більше не бу́деш збудо́ваний, бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє!

15 Так говорит Тиру Владыка Господь: — Неужели побережье не вздрогнет от шума твоего падения, когда застонут раненые, когда в тебе пойдет резня?

15 Отак Господь Бог промовляє до Тиру: Чи ж від шу́му паді́ння твого́, коли бу́дуть стогнати ране́ні, коли забива́тимуть посеред тебе, не затремтять острови́?

16 Тогда властители побережья сойдут с престолов, сбросят мантии и снимут расшитые одежды. Охваченные трепетом, они будут сидеть на земле, вздрагивая каждый миг и ужасаясь твоей доле.

16 І всі князі моря посхо́дять із тро́нів своїх, і поздіймають вони свої ма́нтії, і постягають свої кольоро́ві одежі, — і зодя́гнуться стра́хом, посідають на землю, і будуть тремтіти щохвилі, і стовпо́м постаю́ть над тобою.

17 Они поднимут о тебе плач; они скажут тебе: «Как сгинул ты, славный город, мореходами населенный! Ты был силою на морях, ты и твои горожане, что наводили страх на всех его обитателей.

17 І пісню жало́бну про тебе вони заспівають, і скажуть тобі: Як загинуло ти, як оді́рване ти від морі́в, славне місто, що си́льним на морі було́, воно й його ме́шканці, що наво́дили страх свій на всіх його ме́шканців!

18 Ныне, в день твоего падения содрогаются берега; острова, что на море, ужасаются твоей гибели».

18 Тепер затремтять острови́ в дні упадку твого́, і жахну́ться всі ті острови́, що на морі, твоєю загу́бою.

19 Так говорит Владыка Господь: — Когда Я сделаю тебя опустошенным городом, подобным тем городам, где никто больше не живет, когда Я сомкну над тобой океанскую бездну, и ее великие воды покроют тебя,

19 Бо так Господь Бог промовляє: Коли Я тебе оберну́ на спусто́шене місто, немов ті міста́, що вони не заме́шкані, коли підійму́ Я безодню на тебе, і велика вода тебе вкриє,

20 тогда Я сведу тебя с теми, кто спускается в пропасть, к тем, кто жил в древности. Я поселю тебя в нижнем мире, среди вековечных развалин, с теми, кто спускается в пропасть, чтобы ты больше не был населен и не занял места на земле живых.

20 то зни́жу тебе ра́зом з тими, що сходять в могилу, до преда́внього люду, і в підзе́мній землі осаджу́ я тебе, як руїни відві́чні, із тими, що сходять в могилу, щоб ізно́ву ти не засели́вся, і в країні живих більш не жив!

21 Я пошлю тебе страшный конец, и тебя не станет. Тебя будут искать, но не найдут, — возвещает Владыка Господь.

21 За по́страх тебе учиню́, — і не буде тебе, і будуть шукати тебе, — та вже більше не зна́йдуть навіки, говорить оце́ Господь Бог!“