CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Иер. 50
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Книга пророка Иеремии

Глава 50

1 Слово, которое Господь сказал через пророка Иеремию о Вавилоне и земле халдеев:

2 — Объявите и возвестите среди народов, поднимите знамя и возвестите, не скрывайте, скажите: «Вавилон будет взят; опозорится Бел, Меродах будет полон страха. Будут опозорены его истуканы, и наполнятся его идолы страхом».

3 Двинется на него народ с севера и опустошит его землю. Никто не будет на ней жить: разбегутся и люди, и звери.

4 В те дни, в то время, — возвещает Господь, — народ Израиля вместе с народом Иудеи пойдут, рыдая, искать Господа, своего Бога.

5 Они будут расспрашивать о дороге к Сиону, обратив к нему лица. Они придут и соединятся с Господом заветом вечным, который не будет забыт никогда.

6 Мой народ был как пропавшие овцы; пастухи сбили их с пути и позволили разбежаться по горам; они бродили по горам и холмам и забыли свое пристанище.

7 Каждый, кто ни находил, пожирал их; их враги говорили: «На нас нет вины, ведь они согрешили против Господа, истинного пастбища их, против Господа, надежды их отцов».

8 Бегите из Вавилона, оставьте землю халдеев и будьте как козлы, что идут впереди отары.

9 Я подниму и пошлю на Вавилон собрание великих народов из северных земель. Они встанут против него боевым строем и захватят его с севера. Стрелы их врагов как искусные воины, что без добычи не возвращаются.

10 Так земля халдеев будет разграблена; все, кто придут ее грабить, насытятся вдоволь, — возвещает Господь. —

11 За то, что вы радовались и ликовали, расхитители Моего наследия, за то, что резвились, как телица на траве, и ржали, как жеребцы,

12 опозорена будет ваша мать, обесславлена будет родившая вас. Среди народов будет она меньшей: пустыней, иссохшей землей, голой степью.

13 Из-за гнева Господнего она не заселится, и придет целиком в запустение. Все, проходящие мимо Вавилона, ужаснутся и поиздеваются над всеми его ранами.

14 Становитесь в строй вокруг Вавилона, все, натягивающие луки. Стреляйте в него! Не жалейте стрел, потому что он согрешил против Господа.

15 Со всех сторон поднимите на него крик. Он сдается, его укрепления пали, его стены разрушены! Это Господня месть! Отомстите Вавилону! Как он поступал с другими, так и вы поступите с ним.

16 Истребите в Вавилоне сеятеля и жнеца с серпом в пору жатвы. Из-за страха перед мечом притеснителя пусть каждый вернется к своему народу, пусть каждый бежит в свою землю.

17 Израиль — рассеявшаяся отара, которую разогнали львы. Первым, кто пожирал его, был царь Ассирии, а этот последний, разгрызший его кости, — Навуходоносор, царь Вавилона.

18 Поэтому так говорит Господь Сил, Бог Израиля: — Я накажу царя Вавилона и его страну так же, как Я наказал царя Ассирии.

19 А Израиль Я верну на его пастбище, и он будет пастись на Кармиле и в Башане; он утолит свой голод на холмах Ефрема и Галаада.

20 В те дни, в то время, — возвещает Господь, — будут искать за Израилем вину, но ее не окажется, будут искать грехи за Иудой, но ничего не найдут, потому что Я прощу тех, кого оставлю в живых.

21 Нападайте на землю Мератаим и на тех, кто живет в Пекоде. Убивайте, истребляйте их до последнего, — возвещает Господь. — Исполните все, что Я повелел вам.

22 Шум битвы слышен в стране, шум лютой гибели!

23 Как расколот и сокрушен молот вселенной! Каким ужасом стал Вавилон среди народов!

24 Я расставил тебе западню, Вавилон, и ты попался, прежде чем это заметил. Ты был найден и схвачен за то, что был против Господа.

25 Господь отворил Свое хранилище и взял оружие Своего гнева, так как Владыка, Господь Сил, желает завершить Свои замыслы в земле халдеев.

26 Идите же против него отовсюду. Открывайте его амбары; собирайте в кучу все, что найдете, и уничтожьте полностью, не оставляйте ничего!

27 Убивайте его воинов; пусть шагают, как волы, на бойню! Горе им! Настал их день, пришло время расплаты!

28 — Слышите! Беженцы и уцелевшие из Вавилона идут рассказать на Сионе как Господь, наш Бог, отомстил за Свой храм.

29 — Призовите стрелков на Вавилон, всех, кто натягивает лук. Все встаньте лагерем вокруг него, чтобы никто не спасся. Воздайте ему за его дела; поступите с ним так, как поступал он с вами. Ведь он бросил вызов Господу, Святому Израиля.

30 За это его юноши падут на улицах, все его воины умолкнут в тот день, — возвещает Господь. —

31 Я против тебя, гордец, — возвещает Владыка, Господь Сил, — так как день твой настал, время твоей кары пришло.

32 Гордец споткнется и упадет, и никто его не поднимет; Я зажгу огонь в его городах, и он пожрет все, что вокруг него.

33 Так говорит Господь Сил: — Народ Израиля угнетен, как и народ Иудеи. Все взявшие их в плен крепко держат их, отказываясь отпустить.

34 Но их Искупитель могуч; Его имя — Господь Сил. Он обязательно вступится за Свой народ, чтобы дать покой их земле и тревогу — жителям Вавилона.

35 Меч поразит халдеев, — возвещает Господь, — жителей вавилонских, его вождей и мудрецов!

36 Меч поразит его лжепророков — они обезумеют. Меч поразит его воинов — они задрожат от страха.

37 Меч поразит его коней и колесницы, и всех иноземцев в его войсках — станут они трусливы, как женщины. Меч поразит его сокровища: они будут разграблены.

38 Поразит засуха его воды — они пересохнут. Ведь это — земля истуканов, где сошли с ума от чудовищ-идолов.

39 Поэтому поселятся в Вавилоне звери пустыни и гиены, и будут в нем жить совы. Впредь не заселится он никогда и будет необитаем из поколения в поколение.

40 Как Бог низверг Содом и Гоморру с их окрестными городами, — возвещает Господь, — так никто не будет жить и там, ни один человек не поселится.

41 Вот, движется войско с севера; великий народ и множество царей поднимаются с краев земли.

42 Их оружие — лук и копье; они свирепы и не знают пощады. Шум от них — как рев моря, когда они скачут на конях. В боевом строю идут воины против тебя, дочь Вавилона.

43 Царь Вавилона услышал весть о них, и руки его опустились. Пронзила его боль, охватили муки, как женщину в родах.

44 — Словно лев, который выходит из иорданской чащи на роскошные пастбища, Я во мгновение ока изгоню жителей Вавилона из их земель и поставлю над ними того, кого изберу. Кто подобен Мне? Кто спросит с Меня? Какой правитель может противостоять Мне?

45 Слушайте же замысел Господа о Вавилоне и намерения, которые Он задумал о земле халдеев: молодняк отар будет угнан прочь, и погубит Он их пастбища.

46 От шума взятия Вавилона вздрогнет земля; его крик будет слышен среди народов.

Єремiя

Розділ 50

1 Слово, що Госпо́дь говорив на Вавило́н, на землю халде́їв через пророка Єремію:

2 „Звістіть між наро́дами й розголосі́ть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавило́н, засоро́млений Бел, зламаний Меродах, бовва́ни його посоро́млені, порозби́вані всі його бо́жища!

3 Бо на нього із пі́вночі вийшов наро́д, що обе́рне в спусто́шення землю його, і не буде мешка́нця у нім: від люди́ни та аж до скотини, усі помандрують та пі́дуть!

4 За тих днів і того ча́су, — говорить Господь, — поприхо́дять сини Ізраїлеві, ра́зом вони й сини Юди, — усе пла́чучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати.

5 Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя пове́рнені, — щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забу́деться!

6 Мій наро́д — це отара загинула: па́стирі їхні вчинили блудя́чими їх, їх загнали на го́ри, й ходили вони від гори до підгі́р'я, забули про ложе своє.

7 Усі, що знахо́дили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: „Не зави́нимо за те, бо вони прогріши́лися Господу, Пасо́виську правди й надії батькі́в їхніх, — Господе́ві“.

8 Біжіть з Вавило́ну, і вихо́дьте із кра́ю халдеїв, і будьте, як козля́та ті перед ота́рою!

9 Бо ось Я позбу́джую, і на Вавило́н наведу́ збір великих наро́дів з півні́чного кра́ю, і вони проти нього шику́ються, — звідти здобу́тий він бу́де! Його стрі́ли, мов ли́цар, якому щасти́ть, — не верта́ються да́рмо,

10 і здо́биччю стане Халде́я, — наси́тяться всі, хто пусто́шить її, промовляє Господь.

11 Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спа́дщину Мою розграбо́вуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та ірже́те, немов румаки́.

12 Збенте́жилася ваша мати занадто, застидалась роди́телька ваша. Оце для наро́дів кінець: пустиня, сухо́земля й степ!

13 Від Господнього гніву вона незаме́шкана буде та стане спусто́шенням уся. Кожен, хто буде прохо́дити повз Вавило́н, остовпі́є й засви́ще, як побачить усі ці пора́зи його!

14 Ушику́йтеся на Вавилон навкруги́, всі, хто лука натя́гує! Стріляйте на нього, стріли́ не шкоду́йте, бо він Господе́ві згрішив!

15 Здійміть крик проти нього навко́ло! Він дав рукупіддатись, стовпи́ його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня. Помстіться над ним: як зробив він — зробіть так йому́!

16 Повигублюйте і сівача́ з Вавилону, і того, хто хапа́є серпа́ в часі жнив! Через меч переслі́дника ве́рнуться всі до наро́ду свого́, і кожен до краю свого втече́.

17 Ізраїль — вівця́ розпоро́шена, що ле́ви погнали її: перший жер його цар асирі́йський, а останній — цей Навуходоно́сор, цар вавилонський, розтро́щив йому кості.

18 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського.

19 І верну́ Я Ізраїля на пасови́сько його, і він па́стися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його си́тою буде.

20 За тих днів й того ча́су — говорить Господь — будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і про́гріхи Юди, одначе не зна́йдені будуть вони, бо проба́чу тому, кого Я позоста́влю!

21 На край „Чва́рів подвійних“, — на нього піди й на мешка́нців „Пока́рання“! Поруйнуй і прокля́ттям вчини все за ними, — говорить Господь, — і зроби так усе, як тобі наказа́в!

22 Гуркіт бо́ю в кра́ю та велике спусто́шення!

23 Як побитий й пола́маний мо́лот всієї землі! Яким жахом зробивсь Вавилон для наро́дів!

24 Я па́стку поставив на тебе, і схо́плений ти, Вавило́не, хоча ти й не знав! Ти зна́йдений й схо́плений був, бо ставав ти на прю проти Господа!

25 Господь відчинив Своє схо́вище, і вийняв ізвідти знаря́ддя гніву Свого, це бо зайня́ття для Господа, Бога Саваота в халдейському кра́ї.

26 Ідіть ви на нього із кра́ю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи́, і вчиніте закля́ттям його, — хай не буде йому позоста́лого!

27 Його всіх волів повбива́йте, — хай пі́дуть вони на зарі́з! Горе їм, бо настав їхній день, час наві́щення їх!

28 Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського кра́ю, щоб звістити на Сіоні про по́мсту Господа, нашого Бога, про по́мсту за храма Його.

29 Скличте на Вавилона стрільці́в, усіх, хто лука натя́гує, та́бором станьте при ньому навко́ло, — нехай йому вте́чі не бу́де! Відплаті́те йому згідно з чи́ном його, як зробив він — зробіть так йому́, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого!

30 Тому то його юнаки́ всі поляжуть на пло́щах його, а військо́ві його того дня всі погинуть, говорить Господь.

31 Ось Я проти тебе, о пи́хо, — говорить Господь, Бог Саваот, — бо день твій прийшов, час тебе покарати!

32 І спіткне́ться пиха й упаде́, і не буде того, хто б підні́с її. І огонь по містах його Я запалю́, — і він пожере́ всі довкі́лля його.

33 Так говорить Господь Савао́т: Сини Ізраїлеві й сини Юдині — ра́зом ути́скувані, і всі, що в поло́н їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх ви́пустити.

34 Але Викупи́тель їх сильний, Господь Саваот — Йому Йме́ння! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспоко́їти, а вавилонських мешка́нців стриво́жити.

35 Меч на халдеїв, — говорить Господь, — і на мешка́нців Вавилону, і на князі́в його, і на його мудреці́в!

36 Меч на ворожби́тів — і безглу́здими стануть, меч на лица́рство його — і вони полякаються!

37 Меч на ко́ні його й на його колесни́ці, та на всю мішани́ну наро́дів, яка серед нього, — і стануть вони як жінки́! Меч на ска́рби його — й пограбо́вані будуть!

38 Посу́ха на во́ди його, — й вони повисиха́ють, бо це край божкі́в, і шаліють вони від бовва́нів.

39 Тому зві́рі пусти́нні там будуть сидіти з шака́лами, і стру́сі бу́дуть у ньому сидіти, і не бу́де засе́лений він вже навіки, і не буде заме́шканий він з роду в рід.

40 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її Бог був поруйнував, — говорить Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський!

41 Ось із пі́вночі при́йде наро́д, і люд великий, і числе́нні царі, — вони збу́джені будуть із кі́нців землі:

42 Лук та ра́тище міцно тримають, жорсто́кі вони й милосердя не мають, — їхній голос, як море реве́, вони їдуть на ко́нях, — на тебе вони вшикува́лись, як муж на війну, вавилонськая до́чко!

43 Почув цар вавилонський відо́мість про них, — й опусти́лися ру́ки йому́, обхопи́в його страх і тремті́ння, немов породі́ллю!

44 Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними! Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм він усто́їть?

45 Тому то послухайте за́дум Господній, що на Вавилон Він заду́мав, і думки́ Його ті, що на землю халдейську зами́слив: Поправді кажу вам, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них!

46 Від ро́зголосу про взятття́ Вавилону земля задрижи́ть, і почується крик між наро́дами!

Книга пророка Иеремии

Глава 50

Єремiя

Розділ 50

1 Слово, которое Господь сказал через пророка Иеремию о Вавилоне и земле халдеев:

1 Слово, що Госпо́дь говорив на Вавило́н, на землю халде́їв через пророка Єремію:

2 — Объявите и возвестите среди народов, поднимите знамя и возвестите, не скрывайте, скажите: «Вавилон будет взят; опозорится Бел, Меродах будет полон страха. Будут опозорены его истуканы, и наполнятся его идолы страхом».

2 „Звістіть між наро́дами й розголосі́ть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавило́н, засоро́млений Бел, зламаний Меродах, бовва́ни його посоро́млені, порозби́вані всі його бо́жища!

3 Двинется на него народ с севера и опустошит его землю. Никто не будет на ней жить: разбегутся и люди, и звери.

3 Бо на нього із пі́вночі вийшов наро́д, що обе́рне в спусто́шення землю його, і не буде мешка́нця у нім: від люди́ни та аж до скотини, усі помандрують та пі́дуть!

4 В те дни, в то время, — возвещает Господь, — народ Израиля вместе с народом Иудеи пойдут, рыдая, искать Господа, своего Бога.

4 За тих днів і того ча́су, — говорить Господь, — поприхо́дять сини Ізраїлеві, ра́зом вони й сини Юди, — усе пла́чучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати.

5 Они будут расспрашивать о дороге к Сиону, обратив к нему лица. Они придут и соединятся с Господом заветом вечным, который не будет забыт никогда.

5 Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя пове́рнені, — щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забу́деться!

6 Мой народ был как пропавшие овцы; пастухи сбили их с пути и позволили разбежаться по горам; они бродили по горам и холмам и забыли свое пристанище.

6 Мій наро́д — це отара загинула: па́стирі їхні вчинили блудя́чими їх, їх загнали на го́ри, й ходили вони від гори до підгі́р'я, забули про ложе своє.

7 Каждый, кто ни находил, пожирал их; их враги говорили: «На нас нет вины, ведь они согрешили против Господа, истинного пастбища их, против Господа, надежды их отцов».

7 Усі, що знахо́дили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: „Не зави́нимо за те, бо вони прогріши́лися Господу, Пасо́виську правди й надії батькі́в їхніх, — Господе́ві“.

8 Бегите из Вавилона, оставьте землю халдеев и будьте как козлы, что идут впереди отары.

8 Біжіть з Вавило́ну, і вихо́дьте із кра́ю халдеїв, і будьте, як козля́та ті перед ота́рою!

9 Я подниму и пошлю на Вавилон собрание великих народов из северных земель. Они встанут против него боевым строем и захватят его с севера. Стрелы их врагов как искусные воины, что без добычи не возвращаются.

9 Бо ось Я позбу́джую, і на Вавило́н наведу́ збір великих наро́дів з півні́чного кра́ю, і вони проти нього шику́ються, — звідти здобу́тий він бу́де! Його стрі́ли, мов ли́цар, якому щасти́ть, — не верта́ються да́рмо,

10 Так земля халдеев будет разграблена; все, кто придут ее грабить, насытятся вдоволь, — возвещает Господь. —

10 і здо́биччю стане Халде́я, — наси́тяться всі, хто пусто́шить її, промовляє Господь.

11 За то, что вы радовались и ликовали, расхитители Моего наследия, за то, что резвились, как телица на траве, и ржали, как жеребцы,

11 Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спа́дщину Мою розграбо́вуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та ірже́те, немов румаки́.

12 опозорена будет ваша мать, обесславлена будет родившая вас. Среди народов будет она меньшей: пустыней, иссохшей землей, голой степью.

12 Збенте́жилася ваша мати занадто, застидалась роди́телька ваша. Оце для наро́дів кінець: пустиня, сухо́земля й степ!

13 Из-за гнева Господнего она не заселится, и придет целиком в запустение. Все, проходящие мимо Вавилона, ужаснутся и поиздеваются над всеми его ранами.

13 Від Господнього гніву вона незаме́шкана буде та стане спусто́шенням уся. Кожен, хто буде прохо́дити повз Вавило́н, остовпі́є й засви́ще, як побачить усі ці пора́зи його!

14 Становитесь в строй вокруг Вавилона, все, натягивающие луки. Стреляйте в него! Не жалейте стрел, потому что он согрешил против Господа.

14 Ушику́йтеся на Вавилон навкруги́, всі, хто лука натя́гує! Стріляйте на нього, стріли́ не шкоду́йте, бо він Господе́ві згрішив!

15 Со всех сторон поднимите на него крик. Он сдается, его укрепления пали, его стены разрушены! Это Господня месть! Отомстите Вавилону! Как он поступал с другими, так и вы поступите с ним.

15 Здійміть крик проти нього навко́ло! Він дав рукупіддатись, стовпи́ його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня. Помстіться над ним: як зробив він — зробіть так йому́!

16 Истребите в Вавилоне сеятеля и жнеца с серпом в пору жатвы. Из-за страха перед мечом притеснителя пусть каждый вернется к своему народу, пусть каждый бежит в свою землю.

16 Повигублюйте і сівача́ з Вавилону, і того, хто хапа́є серпа́ в часі жнив! Через меч переслі́дника ве́рнуться всі до наро́ду свого́, і кожен до краю свого втече́.

17 Израиль — рассеявшаяся отара, которую разогнали львы. Первым, кто пожирал его, был царь Ассирии, а этот последний, разгрызший его кости, — Навуходоносор, царь Вавилона.

17 Ізраїль — вівця́ розпоро́шена, що ле́ви погнали її: перший жер його цар асирі́йський, а останній — цей Навуходоно́сор, цар вавилонський, розтро́щив йому кості.

18 Поэтому так говорит Господь Сил, Бог Израиля: — Я накажу царя Вавилона и его страну так же, как Я наказал царя Ассирии.

18 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського.

19 А Израиль Я верну на его пастбище, и он будет пастись на Кармиле и в Башане; он утолит свой голод на холмах Ефрема и Галаада.

19 І верну́ Я Ізраїля на пасови́сько його, і він па́стися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його си́тою буде.

20 В те дни, в то время, — возвещает Господь, — будут искать за Израилем вину, но ее не окажется, будут искать грехи за Иудой, но ничего не найдут, потому что Я прощу тех, кого оставлю в живых.

20 За тих днів й того ча́су — говорить Господь — будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і про́гріхи Юди, одначе не зна́йдені будуть вони, бо проба́чу тому, кого Я позоста́влю!

21 Нападайте на землю Мератаим и на тех, кто живет в Пекоде. Убивайте, истребляйте их до последнего, — возвещает Господь. — Исполните все, что Я повелел вам.

21 На край „Чва́рів подвійних“, — на нього піди й на мешка́нців „Пока́рання“! Поруйнуй і прокля́ттям вчини все за ними, — говорить Господь, — і зроби так усе, як тобі наказа́в!

22 Шум битвы слышен в стране, шум лютой гибели!

22 Гуркіт бо́ю в кра́ю та велике спусто́шення!

23 Как расколот и сокрушен молот вселенной! Каким ужасом стал Вавилон среди народов!

23 Як побитий й пола́маний мо́лот всієї землі! Яким жахом зробивсь Вавилон для наро́дів!

24 Я расставил тебе западню, Вавилон, и ты попался, прежде чем это заметил. Ты был найден и схвачен за то, что был против Господа.

24 Я па́стку поставив на тебе, і схо́плений ти, Вавило́не, хоча ти й не знав! Ти зна́йдений й схо́плений був, бо ставав ти на прю проти Господа!

25 Господь отворил Свое хранилище и взял оружие Своего гнева, так как Владыка, Господь Сил, желает завершить Свои замыслы в земле халдеев.

25 Господь відчинив Своє схо́вище, і вийняв ізвідти знаря́ддя гніву Свого, це бо зайня́ття для Господа, Бога Саваота в халдейському кра́ї.

26 Идите же против него отовсюду. Открывайте его амбары; собирайте в кучу все, что найдете, и уничтожьте полностью, не оставляйте ничего!

26 Ідіть ви на нього із кра́ю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи́, і вчиніте закля́ттям його, — хай не буде йому позоста́лого!

27 Убивайте его воинов; пусть шагают, как волы, на бойню! Горе им! Настал их день, пришло время расплаты!

27 Його всіх волів повбива́йте, — хай пі́дуть вони на зарі́з! Горе їм, бо настав їхній день, час наві́щення їх!

28 — Слышите! Беженцы и уцелевшие из Вавилона идут рассказать на Сионе как Господь, наш Бог, отомстил за Свой храм.

28 Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського кра́ю, щоб звістити на Сіоні про по́мсту Господа, нашого Бога, про по́мсту за храма Його.

29 — Призовите стрелков на Вавилон, всех, кто натягивает лук. Все встаньте лагерем вокруг него, чтобы никто не спасся. Воздайте ему за его дела; поступите с ним так, как поступал он с вами. Ведь он бросил вызов Господу, Святому Израиля.

29 Скличте на Вавилона стрільці́в, усіх, хто лука натя́гує, та́бором станьте при ньому навко́ло, — нехай йому вте́чі не бу́де! Відплаті́те йому згідно з чи́ном його, як зробив він — зробіть так йому́, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого!

30 За это его юноши падут на улицах, все его воины умолкнут в тот день, — возвещает Господь. —

30 Тому то його юнаки́ всі поляжуть на пло́щах його, а військо́ві його того дня всі погинуть, говорить Господь.

31 Я против тебя, гордец, — возвещает Владыка, Господь Сил, — так как день твой настал, время твоей кары пришло.

31 Ось Я проти тебе, о пи́хо, — говорить Господь, Бог Саваот, — бо день твій прийшов, час тебе покарати!

32 Гордец споткнется и упадет, и никто его не поднимет; Я зажгу огонь в его городах, и он пожрет все, что вокруг него.

32 І спіткне́ться пиха й упаде́, і не буде того, хто б підні́с її. І огонь по містах його Я запалю́, — і він пожере́ всі довкі́лля його.

33 Так говорит Господь Сил: — Народ Израиля угнетен, как и народ Иудеи. Все взявшие их в плен крепко держат их, отказываясь отпустить.

33 Так говорить Господь Савао́т: Сини Ізраїлеві й сини Юдині — ра́зом ути́скувані, і всі, що в поло́н їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх ви́пустити.

34 Но их Искупитель могуч; Его имя — Господь Сил. Он обязательно вступится за Свой народ, чтобы дать покой их земле и тревогу — жителям Вавилона.

34 Але Викупи́тель їх сильний, Господь Саваот — Йому Йме́ння! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспоко́їти, а вавилонських мешка́нців стриво́жити.

35 Меч поразит халдеев, — возвещает Господь, — жителей вавилонских, его вождей и мудрецов!

35 Меч на халдеїв, — говорить Господь, — і на мешка́нців Вавилону, і на князі́в його, і на його мудреці́в!

36 Меч поразит его лжепророков — они обезумеют. Меч поразит его воинов — они задрожат от страха.

36 Меч на ворожби́тів — і безглу́здими стануть, меч на лица́рство його — і вони полякаються!

37 Меч поразит его коней и колесницы, и всех иноземцев в его войсках — станут они трусливы, как женщины. Меч поразит его сокровища: они будут разграблены.

37 Меч на ко́ні його й на його колесни́ці, та на всю мішани́ну наро́дів, яка серед нього, — і стануть вони як жінки́! Меч на ска́рби його — й пограбо́вані будуть!

38 Поразит засуха его воды — они пересохнут. Ведь это — земля истуканов, где сошли с ума от чудовищ-идолов.

38 Посу́ха на во́ди його, — й вони повисиха́ють, бо це край божкі́в, і шаліють вони від бовва́нів.

39 Поэтому поселятся в Вавилоне звери пустыни и гиены, и будут в нем жить совы. Впредь не заселится он никогда и будет необитаем из поколения в поколение.

39 Тому зві́рі пусти́нні там будуть сидіти з шака́лами, і стру́сі бу́дуть у ньому сидіти, і не бу́де засе́лений він вже навіки, і не буде заме́шканий він з роду в рід.

40 Как Бог низверг Содом и Гоморру с их окрестными городами, — возвещает Господь, — так никто не будет жить и там, ни один человек не поселится.

40 Як Содо́м та Гомо́рру й сусідів її Бог був поруйнував, — говорить Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім ме́шкати чужи́нцем син лю́дський!

41 Вот, движется войско с севера; великий народ и множество царей поднимаются с краев земли.

41 Ось із пі́вночі при́йде наро́д, і люд великий, і числе́нні царі, — вони збу́джені будуть із кі́нців землі:

42 Их оружие — лук и копье; они свирепы и не знают пощады. Шум от них — как рев моря, когда они скачут на конях. В боевом строю идут воины против тебя, дочь Вавилона.

42 Лук та ра́тище міцно тримають, жорсто́кі вони й милосердя не мають, — їхній голос, як море реве́, вони їдуть на ко́нях, — на тебе вони вшикува́лись, як муж на війну, вавилонськая до́чко!

43 Царь Вавилона услышал весть о них, и руки его опустились. Пронзила его боль, охватили муки, как женщину в родах.

43 Почув цар вавилонський відо́мість про них, — й опусти́лися ру́ки йому́, обхопи́в його страх і тремті́ння, немов породі́ллю!

44 — Словно лев, который выходит из иорданской чащи на роскошные пастбища, Я во мгновение ока изгоню жителей Вавилона из их земель и поставлю над ними того, кого изберу. Кто подобен Мне? Кто спросит с Меня? Какой правитель может противостоять Мне?

44 Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йорда́ну на во́дяні луки, і Я вмент зроблю́, що він побіжить геть від них, а хто ви́браний буде, того Я поставлю над ними! Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто па́стир такий, що перед обличчям Моїм він усто́їть?

45 Слушайте же замысел Господа о Вавилоне и намерения, которые Он задумал о земле халдеев: молодняк отар будет угнан прочь, и погубит Он их пастбища.

45 Тому то послухайте за́дум Господній, що на Вавилон Він заду́мав, і думки́ Його ті, що на землю халдейську зами́слив: Поправді кажу вам, — найменших з отари потя́гнуть, і попусто́шать пасо́висько їхнє при них!

46 От шума взятия Вавилона вздрогнет земля; его крик будет слышен среди народов.

46 Від ро́зголосу про взятття́ Вавилону земля задрижи́ть, і почується крик між наро́дами!