Книга пророка Софонии

Глава 3

1 Горе городу притеснителей, мятежному и оскверненному!

2 Он никого не слушает и ничему не учится; на Господа не уповает, не приближается к своему Богу.

3 Его приближенные — рыкающие львы, его правители — волки вечерние, что к утру не оставят ни кости.

4 Пророки его ничтожны и вероломны, а священники оскверняют святыни и попирают Закон.

5 Праведен Господь, пребывающий в этом городе; не делает Он неправедное. Каждое утро Он вершит суд, без устали вершит его на заре, но неправедным стыд неведом.

6 — Я истребил народы и разрушил их крепости; опустошил их улицы — никто по ним не проходит. Города их разорены, не осталось в них жителей, нет никого.

7 Я сказал: «Город будет бояться Меня и примет Мое наставление. Тогда не искоренилось бы его жилище, и наказание Мое не пало бы на него». Но они старались еще усерднее делать одно лишь зло.

8 Поэтому ждите Меня, — возвещает Господь, — до дня, когда Я поднимусь, чтобы свидетельствовать против этого народа, так как решил Я созвать народы, собрать все царства и ярость Свою излить на них, весь пылающий гнев Свой. В пламени Моей ревности сгорит вся земля.

9 Тогда Я очищу уста народов, чтобы все они призывали Господа и Ему сообща служили.

10 Из-за рек Куша Мои почитатели, разбросанный Мой народ, принесут Мне дары.

11 В тот день ты не будешь стыдиться того, чем против Меня грешил, потому что Я выведу из тебя всех, кто горд и высокомерен, и не будешь больше превозноситься на святой горе Моей.

12 Я оставлю среди тебя кроткий и простой народ, который будет в имени Господа искать прибежища.

13 Уцелевшие из народа Израиля не будут делать неправедное; они не будут лгать, и в устах их не будет обмана. Как овцы, они будут пастись и ложиться на отдых, и некого им будет бояться.

14 Пой, дочь Сиона, восклицай, Израиль! Веселись и радуйся от всего сердца, дочь Иерусалима!

15 Господь отменил твой приговор и прогнал твоего врага. С тобой Господь, Царь Израиля: не будешь больше бояться беды.

16 Скажут в тот день Иерусалиму: «Не бойся, Сион, пусть твои руки не ослабевают!

17 С тобой — Господь, твой Бог, могучий Воин, Который в силах спасать. Он о тебе возрадуется, любовью тебя успокоит и о тебе будет с песнями ликовать».

18 — От тоскующих по праздничным дням Я отведу печаль, которая для вас как позор и бремя.

19 В то время Я накажу всех, кто тебя притеснял. Я хромое спасу и соберу изгнанников, наделю их славой и честью во всех краях, где были они в бесславии.

20 В то время Я соберу вас и приведу вас домой. Я наделю вас честью и славой среди всех народов земли, когда на ваших же глазах Я верну вам благополучие,говорит Господь.

Софонiя

Розділ 3

1 Горе місту тому́ ворохо́бному та занечи́щеному, місту — наси́льникові!

2 Не слухається воно голосу, не приймає карта́ння, не складає наді́ї на Господа, до Бога свого не зближа́ється.

3 Його зве́рхники посеред нього — то ле́ви реву́чі, його су́дді — вечірні вовки́, які не лишають до ра́нку нічо́го.

4 Пророки його — чванькува́ті, зрадли́ві, його священики зневажа́ють святиню, ламають Зако́на.

5 Серед нього Госпо́дь справедливий, — Він кривди не чинить, щора́нку дає Своє право на со́няшне світло, не бра́кне його, але кри́вдник не ві́дає со́рому.

6 Народи Я ви́губив, попусто́шені їхні заборо́ла, Я вулиці їхні зруйнува́в, — і нема перехо́жого, їхні міста́ поруйно́вані, так що немає й люди́ни, немає й мешка́нця!

7 Я йому́ говорив: „Тільки бу́деш боятись Мене, тільки при́ймеш карта́ння“, — і не ви́тяте буде мешка́ння його, усе, що про нього Я постанови́в, та вони ревно псу́ли всі чи́ни свої!

8 Тому́ то чекайте Мене, — промовляє Госпо́дь, — на той день, коли встану, як сві́док, бо право Моє — позбирати наро́ди, згрома́дити царства, щоб ви́лити на них Свою лють, увесь жар Свого гніву, бо огнем Моїх за́здрощів бу́де погли́нута ці́ла земля!

9 Бо тоді уста чисті наро́дам Я дам, щоб усі вони кликали Йме́ння Господнє, щоб раме́ном одним послужити Йому́.

10 З другого боку річо́к Етіо́пії Моїх покло́нників, Моїх розпоро́шених дару́нком Мені принесу́ть.

11 Того дня ти не бу́деш соро́митись всіма́ своїми діла́ми, якими грішив проти Мене, бо тоді Я відки́ну з твоєї сере́дини тих, хто радіє твоєю пишно́тою, і ти ви́соко більш не стоятимеш вже на святій Моїй горі.

12 І серед тебе зоста́влю убогий й нужде́нний наро́д, і бу́дуть шукати пристано́вища в Іме́нні Господнім вони.

13 Останок Ізраїлів кривди не буде робити, і не бу́дуть казати неправди, і облудний язик в їхніх у́стах не зна́йдеться, бо па́стися будуть вони та виле́жуватись, і не буде такого, хто б їх настраши́в.

14 Співай, до́чко Сіону! Втіша́йся, Ізра́їлю! Раді́й та втіша́йся всім серцем, дочко Єрусалиму!

15 Відкинув Господь твої при́суди, усунув у кут твого ворога! Серед тебе Господь, царь Ізраїлів, — уже ти не бу́деш боятися зла!

16 Того дня буде сказане Єрусалимові: „Не бійся!“ Сіонові: „Нехай не опу́стяться руки твої!“

17 Господь, Бог твій, серед тебе, — Ве́лет спасе́! Він у радості буде втіша́тись тобою, обно́вить любов Свою, зо співом втіша́тися буде тобою!

18 Тих, що сумують за святами, Я позбира́ю, — від тебе вони, тягаре́м над ними був сором.

19 Ось Я вчиню́ зо всіма́ мучи́телями твоїми кінець того ча́су, і спасу́ кульга́ве, і позбираю розі́гнане, і зроблю́ їх хвало́ю та йме́нням у ці́лому Кра́ї їхнього со́рому.

20 Того ча́су спрова́джу Я вас, і того ча́су Я вас позбираю, бо на йме́ння й на славу віддам вас поміж усіх наро́дів землі, коли долю верну́ вам на ваших оча́х, промовляє Госпо́дь“.

Книга пророка Софонии

Глава 3

Софонiя

Розділ 3

1 Горе городу притеснителей, мятежному и оскверненному!

1 Горе місту тому́ ворохо́бному та занечи́щеному, місту — наси́льникові!

2 Он никого не слушает и ничему не учится; на Господа не уповает, не приближается к своему Богу.

2 Не слухається воно голосу, не приймає карта́ння, не складає наді́ї на Господа, до Бога свого не зближа́ється.

3 Его приближенные — рыкающие львы, его правители — волки вечерние, что к утру не оставят ни кости.

3 Його зве́рхники посеред нього — то ле́ви реву́чі, його су́дді — вечірні вовки́, які не лишають до ра́нку нічо́го.

4 Пророки его ничтожны и вероломны, а священники оскверняют святыни и попирают Закон.

4 Пророки його — чванькува́ті, зрадли́ві, його священики зневажа́ють святиню, ламають Зако́на.

5 Праведен Господь, пребывающий в этом городе; не делает Он неправедное. Каждое утро Он вершит суд, без устали вершит его на заре, но неправедным стыд неведом.

5 Серед нього Госпо́дь справедливий, — Він кривди не чинить, щора́нку дає Своє право на со́няшне світло, не бра́кне його, але кри́вдник не ві́дає со́рому.

6 — Я истребил народы и разрушил их крепости; опустошил их улицы — никто по ним не проходит. Города их разорены, не осталось в них жителей, нет никого.

6 Народи Я ви́губив, попусто́шені їхні заборо́ла, Я вулиці їхні зруйнува́в, — і нема перехо́жого, їхні міста́ поруйно́вані, так що немає й люди́ни, немає й мешка́нця!

7 Я сказал: «Город будет бояться Меня и примет Мое наставление. Тогда не искоренилось бы его жилище, и наказание Мое не пало бы на него». Но они старались еще усерднее делать одно лишь зло.

7 Я йому́ говорив: „Тільки бу́деш боятись Мене, тільки при́ймеш карта́ння“, — і не ви́тяте буде мешка́ння його, усе, що про нього Я постанови́в, та вони ревно псу́ли всі чи́ни свої!

8 Поэтому ждите Меня, — возвещает Господь, — до дня, когда Я поднимусь, чтобы свидетельствовать против этого народа, так как решил Я созвать народы, собрать все царства и ярость Свою излить на них, весь пылающий гнев Свой. В пламени Моей ревности сгорит вся земля.

8 Тому́ то чекайте Мене, — промовляє Госпо́дь, — на той день, коли встану, як сві́док, бо право Моє — позбирати наро́ди, згрома́дити царства, щоб ви́лити на них Свою лють, увесь жар Свого гніву, бо огнем Моїх за́здрощів бу́де погли́нута ці́ла земля!

9 Тогда Я очищу уста народов, чтобы все они призывали Господа и Ему сообща служили.

9 Бо тоді уста чисті наро́дам Я дам, щоб усі вони кликали Йме́ння Господнє, щоб раме́ном одним послужити Йому́.

10 Из-за рек Куша Мои почитатели, разбросанный Мой народ, принесут Мне дары.

10 З другого боку річо́к Етіо́пії Моїх покло́нників, Моїх розпоро́шених дару́нком Мені принесу́ть.

11 В тот день ты не будешь стыдиться того, чем против Меня грешил, потому что Я выведу из тебя всех, кто горд и высокомерен, и не будешь больше превозноситься на святой горе Моей.

11 Того дня ти не бу́деш соро́митись всіма́ своїми діла́ми, якими грішив проти Мене, бо тоді Я відки́ну з твоєї сере́дини тих, хто радіє твоєю пишно́тою, і ти ви́соко більш не стоятимеш вже на святій Моїй горі.

12 Я оставлю среди тебя кроткий и простой народ, который будет в имени Господа искать прибежища.

12 І серед тебе зоста́влю убогий й нужде́нний наро́д, і бу́дуть шукати пристано́вища в Іме́нні Господнім вони.

13 Уцелевшие из народа Израиля не будут делать неправедное; они не будут лгать, и в устах их не будет обмана. Как овцы, они будут пастись и ложиться на отдых, и некого им будет бояться.

13 Останок Ізраїлів кривди не буде робити, і не бу́дуть казати неправди, і облудний язик в їхніх у́стах не зна́йдеться, бо па́стися будуть вони та виле́жуватись, і не буде такого, хто б їх настраши́в.

14 Пой, дочь Сиона, восклицай, Израиль! Веселись и радуйся от всего сердца, дочь Иерусалима!

14 Співай, до́чко Сіону! Втіша́йся, Ізра́їлю! Раді́й та втіша́йся всім серцем, дочко Єрусалиму!

15 Господь отменил твой приговор и прогнал твоего врага. С тобой Господь, Царь Израиля: не будешь больше бояться беды.

15 Відкинув Господь твої при́суди, усунув у кут твого ворога! Серед тебе Господь, царь Ізраїлів, — уже ти не бу́деш боятися зла!

16 Скажут в тот день Иерусалиму: «Не бойся, Сион, пусть твои руки не ослабевают!

16 Того дня буде сказане Єрусалимові: „Не бійся!“ Сіонові: „Нехай не опу́стяться руки твої!“

17 С тобой — Господь, твой Бог, могучий Воин, Который в силах спасать. Он о тебе возрадуется, любовью тебя успокоит и о тебе будет с песнями ликовать».

17 Господь, Бог твій, серед тебе, — Ве́лет спасе́! Він у радості буде втіша́тись тобою, обно́вить любов Свою, зо співом втіша́тися буде тобою!

18 — От тоскующих по праздничным дням Я отведу печаль, которая для вас как позор и бремя.

18 Тих, що сумують за святами, Я позбира́ю, — від тебе вони, тягаре́м над ними був сором.

19 В то время Я накажу всех, кто тебя притеснял. Я хромое спасу и соберу изгнанников, наделю их славой и честью во всех краях, где были они в бесславии.

19 Ось Я вчиню́ зо всіма́ мучи́телями твоїми кінець того ча́су, і спасу́ кульга́ве, і позбираю розі́гнане, і зроблю́ їх хвало́ю та йме́нням у ці́лому Кра́ї їхнього со́рому.

20 В то время Я соберу вас и приведу вас домой. Я наделю вас честью и славой среди всех народов земли, когда на ваших же глазах Я верну вам благополучие,говорит Господь.

20 Того ча́су спрова́джу Я вас, і того ча́су Я вас позбираю, бо на йме́ння й на славу віддам вас поміж усіх наро́дів землі, коли долю верну́ вам на ваших оча́х, промовляє Госпо́дь“.