Первая книга Паралипоменон

Глава 13

1 Давид посоветовался со всеми своими полководцами, тысячниками и сотниками

2 и сказал всему собранию израильтян: — Если это угодно вам и если есть на то воля Господа, нашего Бога, то давайте пошлем повсюду известить остальных наших братьев во всех землях Израиля, а еще к священникам и левитам в города с окрестными пастбищами, чтобы они отправились в путь и присоединились к нам.

3 Перенесем к себе ковчег нашего Бога, ведь пока правил Саул, мы не вопрошали Его.

4 И все собрание решило сделать так, потому что это показалось правильным всему народу.

5 Тогда Давид собрал всех израильтян от реки Шихора в Египте до Лево-Хамата, чтобы перенести Божий ковчег из Кирьят-Иеарима.

6 Давид со всеми израильтянами отправился в Баалу (то есть Кирьят-Иеарим), что в Иудее, чтобы перенести оттуда ковчег Бога, называемый по имени Господа, Который восседает на херувимах.

7 Они вывезли Божий ковчег из дома Авинадава на новой повозке, которую вели Узза и Ахио.

8 Давид и все израильтяне изо всех сил веселились перед Богом, пели песни и играли на арфах, лирах, бубнах, тарелках и трубах.

9 Когда они дошли до гумна Хидона, Узза протянул руку, чтобы поддержать ковчег, потому что волы споткнулись.

10 Господь воспылал гневом на Уззу и поразил его, потому что тот протянул руку к ковчегу, и он умер там же перед Богом.

11 Давид рассердился из-за того, что гнев Господень прорвался на Уззу, и до сегодняшнего дня то место называется Парец-Узза.

12 В тот день Давид устрашился Бога; он сказал: — Как же я перенесу к себе Божий ковчег?

13 Он не повез ковчег к себе в Город Давида, но отвез его в дом гатянина Овид-Эдома.

14 Божий ковчег оставался в доме Овид-Эдома три месяца, и Господь благословил его домашних и все его хозяйство.

1-а хронiки

Розділ 13

1 І ра́дився Давид із тисячниками та з сотниками, зо всіма́ значни́ми.

2 І сказав Давид до всієї Ізраїлевої грома́ди: „Якщо вам це добре, а від Господа, Бога нашого вподо́бане, пошлі́мо до наших братів, позосталих по всіх Ізраїлевих края́х, а з ними до священиків та Левитів, по містах та по їхніх пасовиськах, і нехай зберу́ться до нас.

3 І вернімо ковчега нашого Бога до нас, бо не зверта́лися ми до нього за Саулових днів“.

4 І сказала вся громада, щоб зробити так, бо слу́шна була та річ в оча́х усього народу.

5 І зібрав Давид усього Ізраїля від єгипетського Шіхору й аж туди, де йде́ться до Хамату, щоб спрова́дити Божого ковчега з Кір'ят-Єаріму.

6 І пішов Давид та ввесь Ізра́їль у Баалу, в Юдин Кір'ят-Єарім, щоб ви́нести звідти ковчега Бога, Господа, що сидить на херувимах, що ім'я́ Його приклика́ється.

7 І пове́зли Божого ковчега на ново́му возі з Авінадавового дому, а Узза та Ахйо прова́дили того воза.

8 А Давид та ввесь Ізраїль грали перед Божим лицем з усієї сили, — із пісня́ми, і на ци́трах, і на а́рфах, і на бу́бнах, і на цимба́лах, і на су́рмах.

9 І прийшли вони аж до Кідонового то́ку, і простяг Узза свою руку, щоб підхопи́ти ковчега, бо воли нахили́ли його.

10 І запалився на Уззу гнів Господній, і Він убив його за те, що простяг руку свою до ковчега. І помер він там перед Господнім лицем...

11 І зажури́вся Давид тим, що Господь убив Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.

12 І того дня Давид злякався Бога, говорячи: „Як я внесу́ до се́бе Божого ковчега?“

13 І не повіз Давид ковчега до се́бе, до Давидового Міста, а напра́вив його до дому гатянина Овед-Едома.

14 І пробува́в Божий ковчег із домом Овед-Едома в його домі три місяці. А Господь поблагослови́в дім Овед-Едома, та все, що було його́.

Первая книга Паралипоменон

Глава 13

1-а хронiки

Розділ 13

1 Давид посоветовался со всеми своими полководцами, тысячниками и сотниками

1 І ра́дився Давид із тисячниками та з сотниками, зо всіма́ значни́ми.

2 и сказал всему собранию израильтян: — Если это угодно вам и если есть на то воля Господа, нашего Бога, то давайте пошлем повсюду известить остальных наших братьев во всех землях Израиля, а еще к священникам и левитам в города с окрестными пастбищами, чтобы они отправились в путь и присоединились к нам.

2 І сказав Давид до всієї Ізраїлевої грома́ди: „Якщо вам це добре, а від Господа, Бога нашого вподо́бане, пошлі́мо до наших братів, позосталих по всіх Ізраїлевих края́х, а з ними до священиків та Левитів, по містах та по їхніх пасовиськах, і нехай зберу́ться до нас.

3 Перенесем к себе ковчег нашего Бога, ведь пока правил Саул, мы не вопрошали Его.

3 І вернімо ковчега нашого Бога до нас, бо не зверта́лися ми до нього за Саулових днів“.

4 И все собрание решило сделать так, потому что это показалось правильным всему народу.

4 І сказала вся громада, щоб зробити так, бо слу́шна була та річ в оча́х усього народу.

5 Тогда Давид собрал всех израильтян от реки Шихора в Египте до Лево-Хамата, чтобы перенести Божий ковчег из Кирьят-Иеарима.

5 І зібрав Давид усього Ізраїля від єгипетського Шіхору й аж туди, де йде́ться до Хамату, щоб спрова́дити Божого ковчега з Кір'ят-Єаріму.

6 Давид со всеми израильтянами отправился в Баалу (то есть Кирьят-Иеарим), что в Иудее, чтобы перенести оттуда ковчег Бога, называемый по имени Господа, Который восседает на херувимах.

6 І пішов Давид та ввесь Ізра́їль у Баалу, в Юдин Кір'ят-Єарім, щоб ви́нести звідти ковчега Бога, Господа, що сидить на херувимах, що ім'я́ Його приклика́ється.

7 Они вывезли Божий ковчег из дома Авинадава на новой повозке, которую вели Узза и Ахио.

7 І пове́зли Божого ковчега на ново́му возі з Авінадавового дому, а Узза та Ахйо прова́дили того воза.

8 Давид и все израильтяне изо всех сил веселились перед Богом, пели песни и играли на арфах, лирах, бубнах, тарелках и трубах.

8 А Давид та ввесь Ізраїль грали перед Божим лицем з усієї сили, — із пісня́ми, і на ци́трах, і на а́рфах, і на бу́бнах, і на цимба́лах, і на су́рмах.

9 Когда они дошли до гумна Хидона, Узза протянул руку, чтобы поддержать ковчег, потому что волы споткнулись.

9 І прийшли вони аж до Кідонового то́ку, і простяг Узза свою руку, щоб підхопи́ти ковчега, бо воли нахили́ли його.

10 Господь воспылал гневом на Уззу и поразил его, потому что тот протянул руку к ковчегу, и он умер там же перед Богом.

10 І запалився на Уззу гнів Господній, і Він убив його за те, що простяг руку свою до ковчега. І помер він там перед Господнім лицем...

11 Давид рассердился из-за того, что гнев Господень прорвался на Уззу, и до сегодняшнего дня то место называется Парец-Узза.

11 І зажури́вся Давид тим, що Господь убив Уззу, і він назвав ім'я тому місцю: Перец-Узза, і так воно зветься аж до цього дня.

12 В тот день Давид устрашился Бога; он сказал: — Как же я перенесу к себе Божий ковчег?

12 І того дня Давид злякався Бога, говорячи: „Як я внесу́ до се́бе Божого ковчега?“

13 Он не повез ковчег к себе в Город Давида, но отвез его в дом гатянина Овид-Эдома.

13 І не повіз Давид ковчега до се́бе, до Давидового Міста, а напра́вив його до дому гатянина Овед-Едома.

14 Божий ковчег оставался в доме Овид-Эдома три месяца, и Господь благословил его домашних и все его хозяйство.

14 І пробува́в Божий ковчег із домом Овед-Едома в його домі три місяці. А Господь поблагослови́в дім Овед-Едома, та все, що було його́.