CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Исх. 14
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Исход

Глава 14

1 Тогда Господь сказал Моисею:

2 «Скажи людям, чтобы они возвратились в Пи-Гахироф и провели ночь между Мигдолом и Красным морем, у Ваал-Цефона.

3 Фараон подумает, что сыны Израиля заблудились в пустыне и что им некуда идти.

4 Я сделаю фараона храбрым, и он бросится за вами в погоню, но Я одолею фараона и его войско, и эта победа принесёт Мне славу. Тогда народ Египта узнает, что Я — Господь». Израильтяне послушались Бога и сделали всё, что Он им велел.

5 Фараону донесли, что народ Израиля бежал. Узнав об этом, фараон и его придворные пожалели о содеянном. «Зачем мы их отпустили? — спросил фараон. — Почему позволили им убежать? Теперь мы лишились рабов!»

6 Тогда же фараон снарядил свою колесницу и взял с собой своих людей:

7 шестьсот своих лучших воинов и все египетские колесницы, и начальников над ними.

8 Народ Израиля уходил, воздев руки к небу в знак победы, но Господь сделал фараона, египетского царя, храбрым, и он помчался в погоню за израильским народом.

9 Фараон со всеми своими колесницами, всадниками и пехотой погнался за сынами Израиля и настиг их, когда те расположились станом у Пи-Гахирофа к востоку от Ваал-Цефона, недалеко от Красного моря.

10 Израильский народ, увидев приближавшегося с армией фараона, очень испугался и воззвал к Господу о помощи.

11 «Для чего ты вывел нас из Египта? — упрекали они Моисея. — Зачем ты привёл нас умирать сюда в пустыню? Мы могли спокойно умереть в Египте, там достаточно земли для наших могил.

12 Мы предупреждали тебя, что именно так всё и случится! В Египте мы просили: „Не беспокой нас, пожалуйста! Давай останемся и будем служить египтянам”. Для нас было бы лучше остаться в Египетской земле и быть рабами, чем уйти сюда и умереть в пустыне».

13 Но Моисей ответил: «Не бойтесь! Не бегите! Просто стойте и смотрите, как Господь спасёт вас сегодня. Никогда больше вы не увидите этих египтян!

14 И вам ничего не нужно делать, храните спокойствие. Господь будет сражаться за вас».

15 Тогда Господь сказал Моисею: «Почему ты всё ещё взываешь ко Мне? Скажи людям народа израильского, чтобы они шли,

16 а сам подними свой дорожный посох над Красным морем, и море расступится, и народ тогда сможет пройти по сухой земле.

17 Я сделал египтян храбрыми, и потому они погонятся за вами, но Я покажу вам, что превосхожу могуществом фараона со всеми его всадниками и колесницами.

18 И тогда Египет узнает, что Я — Господь, и восславит Меня, когда Я одержу победу над фараоном, его всадниками и колесницами».

19 И тогда Ангел Божий встал позади народа (до этого же Ангел всё время шёл впереди народа, ведя его за собой), так что облачный столб передвинулся и оказался не впереди, а позади народа,

20 и облако встало между египтянами и израильским народом. У сынов Израиля был свет, у египтян же была тьма, и поэтому египтяне в ту ночь не подошли ближе к израильскому народу.

21 Моисей простёр руку над Красным морем, и Господь послал сильный восточный ветер. Ветер дул всю ночь, и расступилось море, и ветер осушил землю.

22 Народ Израиля пересёк море по сухой земле, и вода словно стена ограждала их справа и слева.

23 Тогда все колесницы и всадники фараона последовали за израильтянами в море.

24 Рано утром Господь в облачном и огненном столбе взглянул вниз на египетскую армию, и тут же великий страх и паника напали на египтян.

25 Колёса колесниц увязли, и ими было трудно править. «Бежим отсюда! — закричали египтяне. — Господь сражается против нас! Господь сражается за израильский народ!»

26 Затем Господь сказал Моисею: «Протяни руку над морем, и сомкнутся воды, и погребут египетские колесницы и всадников».

27 Перед рассветом Моисей простёр над морем руку, и вода хлынула на своё прежнее место. Египтяне бежали, преследуемые водой, но Господь потопил их в море.

28 Вода возвратилась на своё прежнее место и покрыла колесницы и всадников. Армия фараона погналась за израильским народом, но была уничтожена. Никто из них не уцелел!

29 Израильский же народ пересёк море по суше, и вода словно стена ограждала их справа и слева.

30 В тот день Господь спас израильский народ от египтян; а позднее израильтяне увидели трупы египтян на берегу Красного моря.

31 Когда Господь победил египтян, народ, увидев Его великую силу, стал бояться и почитать Господа и поверил в Него и в Его слугу Моисея.

Вихід

Розділ 14

1 І говорив Господь до Мойсея, кажучи:

2 „Скажи Ізраїлевим синам, і нехай вони повернуть, і нехай ота́боряться перед Пі-Гахіротом, між Міґдолом і між морем, перед Баал-Цефоном. Навпроти нього ота́боритесь над морем.

3 І скаже фараон про Ізраїлевих синів: заблудились вони в землі цій, за́мкнено пустиню для них.

4 І вчиню запеклим фараонове серце, і він буде гнатися за вами, а Я прославлюся через фараона та через військо його. І пізнають єги́птяни, що Я — Господь!“ І вони вчинили так.

5 І повідомлено царя єгипетського, що втік той наро́д. І змінилося серце фараона та рабів його до того народу, і сказали вони: Що́ це ми зробили, що відпустили Ізраїля від роботи нам?“

6 І запріг він свою колесни́цю, і забрав наро́д свій з собою.

7 І взяв він шість сотень добі́рних колесни́ць, і всі колесни́ці Єгипту, і трійкових над усіма́ ними.

8 І Господь учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, — і він погнався за Ізраїлевими синами. Але Ізраїлеві сини виходили сильною рукою!

9 І гналися єги́птяни за ними, уся кіннота, колесни́ці фараонові, і комо́нники його та військо його, — і догнали їх, як вони ота́борилися були над морем, під Пі-Гахіротом, перед Баал-Цефоном.

10 А фараон наближа́вся. І звели Ізраїлеві сини свої очі, аж ось єги́птяни жену́ться за ними! І дуже злякались вони... І кликали Ізраїлеві сини до Господа,

11 а Мойсеєві дорікали: „Чи через те, що не було гробів в Єгипті, ти забрав нас умирати в пустині? Що́ це вчинив ти нам, щоб вивести нас із Єгипту?

12 Чи це не те саме ми говорили до тебе в Єгипті, кажучи: Позостав нас, і нехай ми робимо Єгиптові! Бо ліпше нам ра́бство Єгиптові, аніж помирати нам у пустині!“

13 І сказав Мойсей до народу: „Не бійтеся! Стійте, і побачите спасі́ння Господа, що вчинить вам сьогодні. Бо єги́птян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки!

14 Господь буде воювати за вас, а ви мовчіть!“

15 І промовив Господь до Мойсея: „Що́ ти до Мене кли́чеш? Говори до синів Ізраїлевих, нехай руша́ють!

16 А ти підійми свою палицю, і простягни руку свою на море, і розітни його, — і нехай уві́йдуть Ізраїлеві сини в сере́дину моря, на суходіл.

17 А Я, — ось Я вчиню запеклим серце єги́птянам, і вони вві́йдуть за ними. І буду Я просла́влений через фараона, і через усе його військо, і через колесниці, його, і через комо́нників його.

18 I пізнають єги́птяни, що Я — Господь, коли буду Я прославлений через фараона, і через колесниці його, і через комо́нників його!“

19 І рушив Ангол Божий, що йшов перед Ізраїльським табо́ром, і пішов за ними; і рушив стовп хмари перед ними, і став за ними,

20 і ввійшов він у сере́дину між та́бір Єгипту й між та́бір Ізраїлів. І була та хмара й темрява для Єгипту, а ніч розсвітлив він для Ізраїля. І не зближався один до о́дного цілу ніч.

21 І простяг Мойсей руку свою на море, — і Господь гнав море сильним схі́днім вітром ці́лу ніч, і зробив море суходолом, — і розступилася вода.

22 І ввійшли Ізраїлеві сини в сере́дину моря, як на суходіл, а море було для них муром із прави́ці їхньої та з ліви́ці їхньої.

23 А єги́птяни гналися, і ввійшли за ними всі фараонові коні й колесни́ці його, та його комо́нники до сере́дини моря.

24 І сталося за ранньої сторожі, і поглянув Господь на єгипетський та́бір у стовпі огня й хмари, та й привів у замі́шання єгипетський та́бір.

25 І поскида́в колеса з колесни́ць його, і вчинив, що йому було́ тяжко ходити. І єги́птяни сказали: „Утікаймо від ізраїльтя́н, бо Господь воює за них з Єгиптом!“

26 І промовив Госпо́дь до Мойсея: „Простягни свою руку на море, і нехай ве́рнеться вода на єги́птян, на їхні колесни́ці й на комо́нників їхніх“.

27 І простяг Мойсей руку свою на море, — і море вернулося, коли настав ранок, до сили своєї, а єги́птяни втікали навпроти нього. І кинув Господь єги́птян у сере́дину моря!

28 І вернулась вода, і позакривала колесни́ці та комо́нників усьому фараоновому військові, що ввійшло за ними в море. Ані жоден із них не зостався!

29 А Ізраїлеві сини йшли суходо́лом у сере́дині моря, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.

30 І визволив Господь того дня Ізраїля з єгипетської руки. І бачив Ізра́їль мертвих єги́птян на березі моря.

31 І побачив Ізра́їль сильну руку, яку ви́явив Господь у Єгипті, — і став боятися той народ Господа! І ввірував він у Господа, та в Мойсея, раба Його.

Исход

Глава 14

Вихід

Розділ 14

1 Тогда Господь сказал Моисею:

1 І говорив Господь до Мойсея, кажучи:

2 «Скажи людям, чтобы они возвратились в Пи-Гахироф и провели ночь между Мигдолом и Красным морем, у Ваал-Цефона.

2 „Скажи Ізраїлевим синам, і нехай вони повернуть, і нехай ота́боряться перед Пі-Гахіротом, між Міґдолом і між морем, перед Баал-Цефоном. Навпроти нього ота́боритесь над морем.

3 Фараон подумает, что сыны Израиля заблудились в пустыне и что им некуда идти.

3 І скаже фараон про Ізраїлевих синів: заблудились вони в землі цій, за́мкнено пустиню для них.

4 Я сделаю фараона храбрым, и он бросится за вами в погоню, но Я одолею фараона и его войско, и эта победа принесёт Мне славу. Тогда народ Египта узнает, что Я — Господь». Израильтяне послушались Бога и сделали всё, что Он им велел.

4 І вчиню запеклим фараонове серце, і він буде гнатися за вами, а Я прославлюся через фараона та через військо його. І пізнають єги́птяни, що Я — Господь!“ І вони вчинили так.

5 Фараону донесли, что народ Израиля бежал. Узнав об этом, фараон и его придворные пожалели о содеянном. «Зачем мы их отпустили? — спросил фараон. — Почему позволили им убежать? Теперь мы лишились рабов!»

5 І повідомлено царя єгипетського, що втік той наро́д. І змінилося серце фараона та рабів його до того народу, і сказали вони: Що́ це ми зробили, що відпустили Ізраїля від роботи нам?“

6 Тогда же фараон снарядил свою колесницу и взял с собой своих людей:

6 І запріг він свою колесни́цю, і забрав наро́д свій з собою.

7 шестьсот своих лучших воинов и все египетские колесницы, и начальников над ними.

7 І взяв він шість сотень добі́рних колесни́ць, і всі колесни́ці Єгипту, і трійкових над усіма́ ними.

8 Народ Израиля уходил, воздев руки к небу в знак победы, но Господь сделал фараона, египетского царя, храбрым, и он помчался в погоню за израильским народом.

8 І Господь учинив запеклим серце фараона, єгипетського царя, — і він погнався за Ізраїлевими синами. Але Ізраїлеві сини виходили сильною рукою!

9 Фараон со всеми своими колесницами, всадниками и пехотой погнался за сынами Израиля и настиг их, когда те расположились станом у Пи-Гахирофа к востоку от Ваал-Цефона, недалеко от Красного моря.

9 І гналися єги́птяни за ними, уся кіннота, колесни́ці фараонові, і комо́нники його та військо його, — і догнали їх, як вони ота́борилися були над морем, під Пі-Гахіротом, перед Баал-Цефоном.

10 Израильский народ, увидев приближавшегося с армией фараона, очень испугался и воззвал к Господу о помощи.

10 А фараон наближа́вся. І звели Ізраїлеві сини свої очі, аж ось єги́птяни жену́ться за ними! І дуже злякались вони... І кликали Ізраїлеві сини до Господа,

11 «Для чего ты вывел нас из Египта? — упрекали они Моисея. — Зачем ты привёл нас умирать сюда в пустыню? Мы могли спокойно умереть в Египте, там достаточно земли для наших могил.

11 а Мойсеєві дорікали: „Чи через те, що не було гробів в Єгипті, ти забрав нас умирати в пустині? Що́ це вчинив ти нам, щоб вивести нас із Єгипту?

12 Мы предупреждали тебя, что именно так всё и случится! В Египте мы просили: „Не беспокой нас, пожалуйста! Давай останемся и будем служить египтянам”. Для нас было бы лучше остаться в Египетской земле и быть рабами, чем уйти сюда и умереть в пустыне».

12 Чи це не те саме ми говорили до тебе в Єгипті, кажучи: Позостав нас, і нехай ми робимо Єгиптові! Бо ліпше нам ра́бство Єгиптові, аніж помирати нам у пустині!“

13 Но Моисей ответил: «Не бойтесь! Не бегите! Просто стойте и смотрите, как Господь спасёт вас сегодня. Никогда больше вы не увидите этих египтян!

13 І сказав Мойсей до народу: „Не бійтеся! Стійте, і побачите спасі́ння Господа, що вчинить вам сьогодні. Бо єги́птян, яких бачите сьогодні, більше не побачите їх уже повіки!

14 И вам ничего не нужно делать, храните спокойствие. Господь будет сражаться за вас».

14 Господь буде воювати за вас, а ви мовчіть!“

15 Тогда Господь сказал Моисею: «Почему ты всё ещё взываешь ко Мне? Скажи людям народа израильского, чтобы они шли,

15 І промовив Господь до Мойсея: „Що́ ти до Мене кли́чеш? Говори до синів Ізраїлевих, нехай руша́ють!

16 а сам подними свой дорожный посох над Красным морем, и море расступится, и народ тогда сможет пройти по сухой земле.

16 А ти підійми свою палицю, і простягни руку свою на море, і розітни його, — і нехай уві́йдуть Ізраїлеві сини в сере́дину моря, на суходіл.

17 Я сделал египтян храбрыми, и потому они погонятся за вами, но Я покажу вам, что превосхожу могуществом фараона со всеми его всадниками и колесницами.

17 А Я, — ось Я вчиню запеклим серце єги́птянам, і вони вві́йдуть за ними. І буду Я просла́влений через фараона, і через усе його військо, і через колесниці, його, і через комо́нників його.

18 И тогда Египет узнает, что Я — Господь, и восславит Меня, когда Я одержу победу над фараоном, его всадниками и колесницами».

18 I пізнають єги́птяни, що Я — Господь, коли буду Я прославлений через фараона, і через колесниці його, і через комо́нників його!“

19 И тогда Ангел Божий встал позади народа (до этого же Ангел всё время шёл впереди народа, ведя его за собой), так что облачный столб передвинулся и оказался не впереди, а позади народа,

19 І рушив Ангол Божий, що йшов перед Ізраїльським табо́ром, і пішов за ними; і рушив стовп хмари перед ними, і став за ними,

20 и облако встало между египтянами и израильским народом. У сынов Израиля был свет, у египтян же была тьма, и поэтому египтяне в ту ночь не подошли ближе к израильскому народу.

20 і ввійшов він у сере́дину між та́бір Єгипту й між та́бір Ізраїлів. І була та хмара й темрява для Єгипту, а ніч розсвітлив він для Ізраїля. І не зближався один до о́дного цілу ніч.

21 Моисей простёр руку над Красным морем, и Господь послал сильный восточный ветер. Ветер дул всю ночь, и расступилось море, и ветер осушил землю.

21 І простяг Мойсей руку свою на море, — і Господь гнав море сильним схі́днім вітром ці́лу ніч, і зробив море суходолом, — і розступилася вода.

22 Народ Израиля пересёк море по сухой земле, и вода словно стена ограждала их справа и слева.

22 І ввійшли Ізраїлеві сини в сере́дину моря, як на суходіл, а море було для них муром із прави́ці їхньої та з ліви́ці їхньої.

23 Тогда все колесницы и всадники фараона последовали за израильтянами в море.

23 А єги́птяни гналися, і ввійшли за ними всі фараонові коні й колесни́ці його, та його комо́нники до сере́дини моря.

24 Рано утром Господь в облачном и огненном столбе взглянул вниз на египетскую армию, и тут же великий страх и паника напали на египтян.

24 І сталося за ранньої сторожі, і поглянув Господь на єгипетський та́бір у стовпі огня й хмари, та й привів у замі́шання єгипетський та́бір.

25 Колёса колесниц увязли, и ими было трудно править. «Бежим отсюда! — закричали египтяне. — Господь сражается против нас! Господь сражается за израильский народ!»

25 І поскида́в колеса з колесни́ць його, і вчинив, що йому було́ тяжко ходити. І єги́птяни сказали: „Утікаймо від ізраїльтя́н, бо Господь воює за них з Єгиптом!“

26 Затем Господь сказал Моисею: «Протяни руку над морем, и сомкнутся воды, и погребут египетские колесницы и всадников».

26 І промовив Госпо́дь до Мойсея: „Простягни свою руку на море, і нехай ве́рнеться вода на єги́птян, на їхні колесни́ці й на комо́нників їхніх“.

27 Перед рассветом Моисей простёр над морем руку, и вода хлынула на своё прежнее место. Египтяне бежали, преследуемые водой, но Господь потопил их в море.

27 І простяг Мойсей руку свою на море, — і море вернулося, коли настав ранок, до сили своєї, а єги́птяни втікали навпроти нього. І кинув Господь єги́птян у сере́дину моря!

28 Вода возвратилась на своё прежнее место и покрыла колесницы и всадников. Армия фараона погналась за израильским народом, но была уничтожена. Никто из них не уцелел!

28 І вернулась вода, і позакривала колесни́ці та комо́нників усьому фараоновому військові, що ввійшло за ними в море. Ані жоден із них не зостався!

29 Израильский же народ пересёк море по суше, и вода словно стена ограждала их справа и слева.

29 А Ізраїлеві сини йшли суходо́лом у сере́дині моря, а море було для них муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.

30 В тот день Господь спас израильский народ от египтян; а позднее израильтяне увидели трупы египтян на берегу Красного моря.

30 І визволив Господь того дня Ізраїля з єгипетської руки. І бачив Ізра́їль мертвих єги́птян на березі моря.

31 Когда Господь победил египтян, народ, увидев Его великую силу, стал бояться и почитать Господа и поверил в Него и в Его слугу Моисея.

31 І побачив Ізра́їль сильну руку, яку ви́явив Господь у Єгипті, — і став боятися той народ Господа! І ввірував він у Господа, та в Мойсея, раба Його.