1-е Послание ПетраГлава 2 |
1 |
2 Подобно новорожденным, вы должны стремиться к чистому молоку духовному. Оно поможет вам вырасти и спастись. |
3 Вы уже вкусили благость Господа. |
4 Придите же к Иисусу, камню живому, отвергнутому людьми, но драгоценному Богу и избранному Им. |
5 Вы также подобны камням живым, которые Бог использует для сооружения духовного храма, где вы станете священными служителями, чьим долгом будет приносить жертвы духовные, угодные Богу, через Иисуса Христа. |
6 В Писаниях сказано: |
7 |
8 |
9 Вы же — род избранный, священнослужители царские, святой народ, принадлежащий Богу, которому Он назначил объявить о Своих великих делах и который Он вывел из тьмы на свет Свой чудесный. |
10 |
11 |
12 Язычники, среди которых вы живёте, могут обвинить вас в том, что вы поступаете неправедно. Так живите же так, чтобы, наблюдая за вашими добрыми поступками, язычники прославили Бога в День пришествия. |
13 |
14 и перед правителями, посланными царём, чтобы были наказаны преступники и восхвалены те, кто творит добро. |
15 Потому что воля Божья состоит в том, чтобы, творя добро, вы заставляли умолкнуть невежественную болтовню глупых людей. |
16 Живите свободно, но не позволяйте свободе становиться прикрытием для злых поступков. Живите, как подобает слугам Божьим. |
17 Относитесь с уважением ко всем, любите братьев и сестёр своих в семье Божьей. Почитайте Бога и славьте царя. |
18 |
19 Богу угодно, если кто переносит страдание, хотя он и не сделал ничего дурного и принимает его, думая о Боге. |
20 Ведь какая заслуга в том, что вы пострадаете, если вас накажут за то, что вы провинились? Но если вы пострадаете за добрый поступок, то это угодно Богу. |
21 К этому призывает вас Бог, потому что Христос пострадал ради вас и явил пример для вас, чтобы вы следовали по Его стопам. |
22 |
23 |
24 Своим телом Он вознёс наши грехи на крест, чтобы мы умерли для греха и жили праведно. Его ранами вы исцелены. |
25 Вы бродили подобно заблудшим овцам, теперь же возвратились к Пастуху и Хранителю ваших душ. |
1-е ПетраРозділ 2 |
1 |
2 і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасі́ння, |
3 якщо ви спро́бували, що добрий Госпо́дь. |
4 Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог. |
5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб прино́сити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа. |
6 Бо стоїть у Писа́нні: „Ось кладу́ Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоро́млений“! |
7 Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує — „камінь, що його занедба́ли були будівничі, той наріжним став каменем“, |
8 і „камінь спотика́ння, і скеля спокуси“, — і об нього вони спотика́ються, не вірячи слову, на що й призначені були. |
9 Але ви — ви́браний рід, свяще́нство царське́, наро́д святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесно́ти Того, Хто покликав вас із те́мряви до дивного світла Свого́, |
10 колись „ненаро́д,“ а тепер наро́д Божий, колись „непомилувані,“ а тепер ви помилувані! |
11 |
12 Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що́ вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, сла́вили Бога в день відві́дання. |
13 Отож, коріться кожному лю́дському творі́нню ради Господа, — чи то цареві, як найвищому, |
14 чи то володарям, як від нього по́сланим для кара́ння злочинців та для похвали́ доброчинців. |
15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували не́уцтво нерозумних людей, — |
16 як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття́ лихого, але як раби Божі. |
17 Шануйте всіх, бра́тство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте. |
18 Раби, — коріться панам із повним стра́хом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим. |
19 Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, те́рпить недолю, непоправді страждаючи. |
20 Бо яка похвала́, коли те́рпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з му́кою те́рпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові! |
21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залиши́в нам при́клада, щоб пішли ми сліда́ми Його. |
22 „Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“ |
23 Коли був лихосло́влений, Він не лихословив взає́мно, а коли Він страждав, не погро́жував, але передав Тому, Хто судить справедливо. |
24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“. |
25 Ви бо були як ті вівці заблу́кані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ. |
1-е Послание ПетраГлава 2 |
1-е ПетраРозділ 2 |
1 |
1 |
2 Подобно новорожденным, вы должны стремиться к чистому молоку духовному. Оно поможет вам вырасти и спастись. |
2 і, немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасі́ння, |
3 Вы уже вкусили благость Господа. |
3 якщо ви спро́бували, що добрий Госпо́дь. |
4 Придите же к Иисусу, камню живому, отвергнутому людьми, но драгоценному Богу и избранному Им. |
4 Приступайте до Нього, до Каменя живого, дорогоцінного, що відкинули люди Його, але вибрав Бог. |
5 Вы также подобны камням живым, которые Бог использует для сооружения духовного храма, где вы станете священными служителями, чьим долгом будет приносить жертвы духовные, угодные Богу, через Иисуса Христа. |
5 І самі, немов те каміння живе, будуйтеся в дім духовий, на священство святе, щоб прино́сити жертви духовні, приємні для Бога через Ісуса Христа. |
6 В Писаниях сказано: |
6 Бо стоїть у Писа́нні: „Ось кладу́ Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоро́млений“! |
7 |
7 Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність, а для тих, хто не вірує — „камінь, що його занедба́ли були будівничі, той наріжним став каменем“, |
8 |
8 і „камінь спотика́ння, і скеля спокуси“, — і об нього вони спотика́ються, не вірячи слову, на що й призначені були. |
9 Вы же — род избранный, священнослужители царские, святой народ, принадлежащий Богу, которому Он назначил объявить о Своих великих делах и который Он вывел из тьмы на свет Свой чудесный. |
9 Але ви — ви́браний рід, свяще́нство царське́, наро́д святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесно́ти Того, Хто покликав вас із те́мряви до дивного світла Свого́, |
10 |
10 колись „ненаро́д,“ а тепер наро́д Божий, колись „непомилувані,“ а тепер ви помилувані! |
11 |
11 |
12 Язычники, среди которых вы живёте, могут обвинить вас в том, что вы поступаете неправедно. Так живите же так, чтобы, наблюдая за вашими добрыми поступками, язычники прославили Бога в День пришествия. |
12 Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що́ вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, сла́вили Бога в день відві́дання. |
13 |
13 Отож, коріться кожному лю́дському творі́нню ради Господа, — чи то цареві, як найвищому, |
14 и перед правителями, посланными царём, чтобы были наказаны преступники и восхвалены те, кто творит добро. |
14 чи то володарям, як від нього по́сланим для кара́ння злочинців та для похвали́ доброчинців. |
15 Потому что воля Божья состоит в том, чтобы, творя добро, вы заставляли умолкнуть невежественную болтовню глупых людей. |
15 Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували не́уцтво нерозумних людей, — |
16 Живите свободно, но не позволяйте свободе становиться прикрытием для злых поступков. Живите, как подобает слугам Божьим. |
16 як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття́ лихого, але як раби Божі. |
17 Относитесь с уважением ко всем, любите братьев и сестёр своих в семье Божьей. Почитайте Бога и славьте царя. |
17 Шануйте всіх, бра́тство любіть, Бога бійтеся, царя поважайте. |
18 |
18 Раби, — коріться панам із повним стра́хом, не тільки добрим та тихим, але й прикрим. |
19 Богу угодно, если кто переносит страдание, хотя он и не сделал ничего дурного и принимает его, думая о Боге. |
19 Бо то вгодне, коли хто, через сумління перед Богом, те́рпить недолю, непоправді страждаючи. |
20 Ведь какая заслуга в том, что вы пострадаете, если вас накажут за то, что вы провинились? Но если вы пострадаете за добрый поступок, то это угодно Богу. |
20 Бо яка похвала́, коли те́рпите ви, як вас б'ють за провини? Але коли з му́кою те́рпите за добрі вчинки, то це вгодне Богові! |
21 К этому призывает вас Бог, потому что Христос пострадал ради вас и явил пример для вас, чтобы вы следовали по Его стопам. |
21 Бо на це ви покликані. Бо й Христос постраждав за нас, і залиши́в нам при́клада, щоб пішли ми сліда́ми Його. |
22 |
22 „Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“ |
23 |
23 Коли був лихосло́влений, Він не лихословив взає́мно, а коли Він страждав, не погро́жував, але передав Тому, Хто судить справедливо. |
24 Своим телом Он вознёс наши грехи на крест, чтобы мы умерли для греха и жили праведно. Его ранами вы исцелены. |
24 Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“. |
25 Вы бродили подобно заблудшим овцам, теперь же возвратились к Пастуху и Хранителю ваших душ. |
25 Ви бо були як ті вівці заблу́кані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ. |