CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
1 Цар. 8
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

1-я книга Царств

Глава 8

1 Когда Самуил состарился, то поставил своих сыновей судьями над Израилем.

2 Старшего сына звали Иоиль, а второго сына звали Авия. Они были судьями в Вирсавии.

3 Но сыновья Самуила жили не так, как жил их отец. Они брали взятки, тайно брали деньги и изменяли свои решения в суде.

4 Тогда собрались все старейшины Израиля и пришли к Самуилу в Раму.

5 Они сказали Самуилу: «Ты состарился, а твои сыновья не живут так же праведно, как и ты. Поставь над нами царя, чтобы он правил нами, как принято у других народов».

6 Самуилу не понравилось, когда старейшины попросили его выбрать царя, чтобы тот правил над ними. Тогда Самуил стал молиться Господу,

7 и Господь ответил ему: «Делай то, что говорит тебе народ. Они отвергли не тебя. Они отвергли Меня! Они не хотят, чтобы Я царствовал над ними!

8 Они поступают так, как поступали всегда. Я вывел их из Египта, но они оставили Меня и служили другим богам. Они и с тобой так поступают.

9 Послушай их и сделай так, как они говорят. Только предупреди их и расскажи им о власти и о правах царя, который будет править ими».

10 Тогда Самуил пересказал все слова Господа народу, который просил у него царя.

11 Он сказал: «Вот что будет делать царь, который будет царствовать над вами: он заберёт ваших сыновей и заставит их служить себе. Он приставит их к своим колесницам и сделает их всадниками в своей армии, и они будут бежать перед его колесницами.

12 Некоторых он сделает начальниками над тысячью воинов, а некоторых — над пятьюдесятью. Царь заставит одних возделывать для него поля и собирать урожай, а других — делать воинское оружие и части к своим колесницам.

13 Царь заберёт у вас дочерей, чтобы они изготовляли для него духи, готовили кушанья и пекли хлеб.

14 Царь заберёт у вас лучшие поля, виноградники и оливковые сады и отдаст их своим слугам.

15 Он заберёт десятую часть от ваших оливковых садов и виноградников и отдаст своим слугам.

16 Царь заберёт ваших рабов и рабынь, лучший скот и ваших ослов и использует их для своих дел.

17 Он заберёт десятую часть вашего мелкого скота, и сами вы станете ему рабами.

18 Вы будете рыдать под гнётом царя, которого избрали, но Господь не ответит вам тогда».

19 Но народ не захотел слушать Самуила. Израильтяне сказали: «Нет! Мы хотим царя, который будет царствовать над нами.

20 Тогда мы будем как другие народы. Наш царь будет судить нас и вести нас в сражениях».

21 Самуил выслушал все слова народа и пересказал их Господу.

22 И Господь ответил: «Ты должен послушать людей! Выбери для них царя». Тогда Самуил сказал народу Израиля: «Хорошо, у вас будет царь! А сейчас возвращайтесь домой».

1-а Самуїлова

Розділ 8

1 І сталося, як Самуїл поста́рівся, то поставив синів своїх за су́ддів для Ізраїля.

2 І було ім'я́ перворі́дного сина його Йоїл, а ім'я́ другого його — Авійя, судді в Беер-Шеві.

3 А сини його не йшли його дорогою, — і вхиля́лись до зи́ску, і брали пі́дкупа, і ламали Зако́на.

4 І зібралися всі Ізраїлеві старші́, і прийшли до Самуїла до Рами́,

5 та й сказали до нього: „Ось ти поста́рівся, а сини твої не йдуть доро́гами твоїми. Тепер настанови́ нам царя́, щоб судив нас, як у всіх наро́дів“.

6 І була та річ зла в Самуїлових оча́х, як вони сказали: „Настанови́ нам царя́, щоб судив нас“. І молився Самуїл до Господа.

7 І сказав Господь до Самуїла: „Послухай голосу того наро́ду щодо всього, про що́ він сказав тобі, бо не тобою вони пого́рдували, але Мною пого́рдували, щоб Я не царюва́в над ними.

8 Як усі ті діла́, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і́ аж до цього дня, і як вони ки́дали Мене й служили іншим бога́м, так вони чинять і тобі.

9 А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остереже́ш їх, і розповіси їм пра́во того царя, що буде царюва́ти над ними“.

10 І переказав Самуїл всі Господні слова́ до наро́ду, що жадав від нього царя,

11 і сказав: „Оце буде пра́во царя, що царюва́тиме над вами: він ві́зьме синів ваших і поставить собі в колесни́ці свої та серед їздців своїх, і вони бу́дуть бігати перед колесни́цею його́;

12 і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати о́рку його, і щоб жати жни́во його, і щоб робити збро́ю військо́ву його та колесни́чні прила́ддя його.

13 А дочо́к ваших забере за мирова́рниць, і за куха́рок, і за пе́карок.

14 І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оли́вки, — і пороздає своїм слу́гам.

15 А з вашого по́сіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм е́внухам та своїм слу́гам.

16 І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнакі́в, і ваших ослів, — і буде вживати їх на роботу свою.

17 Він братиме десятину з вашої ота́ри, а ви станете йому за рабів.

18 І ви будете кли́кати того дня проти вашого царя́, якого собі ви́брали, — та не відпові́сть вам Господь того дня!“

19 Та наро́д відмо́вився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: „Ні, — нехай тільки цар буде над нами!

20 І бу́демо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходи́тиме перед нами, і прова́дитиме наші ві́йни“.

21 І вислухав Самуїл усі слова́ наро́ду, і переказав їх го́лосно Господе́ві.

22 А Господь сказав до Самуїла: „Послу́хайся їхнього голосу, і постав їм царя́!“ І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: „Ідіть кожен до міста свого!“

1-я книга Царств

Глава 8

1-а Самуїлова

Розділ 8

1 Когда Самуил состарился, то поставил своих сыновей судьями над Израилем.

1 І сталося, як Самуїл поста́рівся, то поставив синів своїх за су́ддів для Ізраїля.

2 Старшего сына звали Иоиль, а второго сына звали Авия. Они были судьями в Вирсавии.

2 І було ім'я́ перворі́дного сина його Йоїл, а ім'я́ другого його — Авійя, судді в Беер-Шеві.

3 Но сыновья Самуила жили не так, как жил их отец. Они брали взятки, тайно брали деньги и изменяли свои решения в суде.

3 А сини його не йшли його дорогою, — і вхиля́лись до зи́ску, і брали пі́дкупа, і ламали Зако́на.

4 Тогда собрались все старейшины Израиля и пришли к Самуилу в Раму.

4 І зібралися всі Ізраїлеві старші́, і прийшли до Самуїла до Рами́,

5 Они сказали Самуилу: «Ты состарился, а твои сыновья не живут так же праведно, как и ты. Поставь над нами царя, чтобы он правил нами, как принято у других народов».

5 та й сказали до нього: „Ось ти поста́рівся, а сини твої не йдуть доро́гами твоїми. Тепер настанови́ нам царя́, щоб судив нас, як у всіх наро́дів“.

6 Самуилу не понравилось, когда старейшины попросили его выбрать царя, чтобы тот правил над ними. Тогда Самуил стал молиться Господу,

6 І була та річ зла в Самуїлових оча́х, як вони сказали: „Настанови́ нам царя́, щоб судив нас“. І молився Самуїл до Господа.

7 и Господь ответил ему: «Делай то, что говорит тебе народ. Они отвергли не тебя. Они отвергли Меня! Они не хотят, чтобы Я царствовал над ними!

7 І сказав Господь до Самуїла: „Послухай голосу того наро́ду щодо всього, про що́ він сказав тобі, бо не тобою вони пого́рдували, але Мною пого́рдували, щоб Я не царюва́в над ними.

8 Они поступают так, как поступали всегда. Я вывел их из Египта, но они оставили Меня и служили другим богам. Они и с тобой так поступают.

8 Як усі ті діла́, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і́ аж до цього дня, і як вони ки́дали Мене й служили іншим бога́м, так вони чинять і тобі.

9 Послушай их и сделай так, как они говорят. Только предупреди их и расскажи им о власти и о правах царя, который будет править ими».

9 А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остереже́ш їх, і розповіси їм пра́во того царя, що буде царюва́ти над ними“.

10 Тогда Самуил пересказал все слова Господа народу, который просил у него царя.

10 І переказав Самуїл всі Господні слова́ до наро́ду, що жадав від нього царя,

11 Он сказал: «Вот что будет делать царь, который будет царствовать над вами: он заберёт ваших сыновей и заставит их служить себе. Он приставит их к своим колесницам и сделает их всадниками в своей армии, и они будут бежать перед его колесницами.

11 і сказав: „Оце буде пра́во царя, що царюва́тиме над вами: він ві́зьме синів ваших і поставить собі в колесни́ці свої та серед їздців своїх, і вони бу́дуть бігати перед колесни́цею його́;

12 Некоторых он сделает начальниками над тысячью воинов, а некоторых — над пятьюдесятью. Царь заставит одних возделывать для него поля и собирать урожай, а других — делать воинское оружие и части к своим колесницам.

12 і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати о́рку його, і щоб жати жни́во його, і щоб робити збро́ю військо́ву його та колесни́чні прила́ддя його.

13 Царь заберёт у вас дочерей, чтобы они изготовляли для него духи, готовили кушанья и пекли хлеб.

13 А дочо́к ваших забере за мирова́рниць, і за куха́рок, і за пе́карок.

14 Царь заберёт у вас лучшие поля, виноградники и оливковые сады и отдаст их своим слугам.

14 І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оли́вки, — і пороздає своїм слу́гам.

15 Он заберёт десятую часть от ваших оливковых садов и виноградников и отдаст своим слугам.

15 А з вашого по́сіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм е́внухам та своїм слу́гам.

16 Царь заберёт ваших рабов и рабынь, лучший скот и ваших ослов и использует их для своих дел.

16 І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнакі́в, і ваших ослів, — і буде вживати їх на роботу свою.

17 Он заберёт десятую часть вашего мелкого скота, и сами вы станете ему рабами.

17 Він братиме десятину з вашої ота́ри, а ви станете йому за рабів.

18 Вы будете рыдать под гнётом царя, которого избрали, но Господь не ответит вам тогда».

18 І ви будете кли́кати того дня проти вашого царя́, якого собі ви́брали, — та не відпові́сть вам Господь того дня!“

19 Но народ не захотел слушать Самуила. Израильтяне сказали: «Нет! Мы хотим царя, который будет царствовать над нами.

19 Та наро́д відмо́вився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: „Ні, — нехай тільки цар буде над нами!

20 Тогда мы будем как другие народы. Наш царь будет судить нас и вести нас в сражениях».

20 І бу́демо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходи́тиме перед нами, і прова́дитиме наші ві́йни“.

21 Самуил выслушал все слова народа и пересказал их Господу.

21 І вислухав Самуїл усі слова́ наро́ду, і переказав їх го́лосно Господе́ві.

22 И Господь ответил: «Ты должен послушать людей! Выбери для них царя». Тогда Самуил сказал народу Израиля: «Хорошо, у вас будет царь! А сейчас возвращайтесь домой».

22 А Господь сказав до Самуїла: „Послу́хайся їхнього голосу, і постав їм царя́!“ І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: „Ідіть кожен до міста свого!“