2-е Послание коринфянамГлава 3 |
1 |
2 Вы и есть наше письмо, написанное в наших сердцах, известное всем и прочитанное всеми. |
3 Вы сами являетесь доказательством того, что вы — письмо Христово, написанное не чернилами, а Духом Бога живого, высеченное не на каменных скрижалях, а в человеческих сердцах. |
4 |
5 Я не утверждаю, что мы своими силами можем творить добро, — это Бог даёт нам такую способность. |
6 Он сделал нас исполнителями нового соглашения со Своим народом, соглашения, основанного не на письменном законе, а на Духе, так как письменный закон убивает, Дух же — даёт жизнь. |
7 |
8 то как же соглашение Духа, дарующего жизнь, не будет ещё более славным? |
9 И если старое соглашение, осуждавшее людей в их грехе, было славным, то насколько же более славно соглашение, оправдывающее людей перед Богом. |
10 Старое соглашение было исполнено славы, однако оно затмевается славой нового соглашения, которое превосходит в величии славу старого соглашения. |
11 И если же то соглашение, которому было суждено потерять свою силу, — славно, тогда вечное соглашение ещё более славно. |
12 |
13 и не уподобляемся Моисею, который закрывал своё лицо пеленой, чтобы не видел народ Израиля угасание проходящей славы. |
14 |
15 И по сей день, когда эти люди читают Закон Моисея, пелена окутывает их разум. |
16 Когда же человек обращается к Господу, эта пелена спадает. |
17 Господь же, о Котором я говорю, — это Дух, где же Дух Господний, там и свобода. |
18 Но все мы с незакрытыми лицами, словно в зеркале видя славу Господнюю, принимаем подобие Его в возрастающей славе Его, и это преображение от Господа, то есть от Духа. |
2-е до коринтянРозділ 3 |
1 |
2 Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають! |
3 Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця. |
4 Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа, |
5 не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога. |
6 І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є. |
7 Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його, |
8 скільки ж більш буде в славі те служі́ння Духа! |
9 Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу! |
10 Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує, |
11 бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває! |
12 Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости, |
13 а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає. |
14 Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м. |
15 Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло, |
16 „коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“. |
17 Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля. |
18 Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Господа Духа. |
2-е Послание коринфянамГлава 3 |
2-е до коринтянРозділ 3 |
1 |
1 |
2 Вы и есть наше письмо, написанное в наших сердцах, известное всем и прочитанное всеми. |
2 Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають! |
3 Вы сами являетесь доказательством того, что вы — письмо Христово, написанное не чернилами, а Духом Бога живого, высеченное не на каменных скрижалях, а в человеческих сердцах. |
3 Виявляєте ви, що ви — лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на табли́цях камінних, але на тіле́сних табли́цях серця. |
4 |
4 Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа, |
5 Я не утверждаю, что мы своими силами можем творить добро, — это Бог даёт нам такую способность. |
5 не тому́, що ми здібні поми́слити щось із се́бе, як від себе, але наша здібність від Бога. |
6 Он сделал нас исполнителями нового соглашения со Своим народом, соглашения, основанного не на письменном законе, а на Духе, так как письменный закон убивает, Дух же — даёт жизнь. |
6 І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є. |
7 |
7 Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його, |
8 то как же соглашение Духа, дарующего жизнь, не будет ещё более славным? |
8 скільки ж більш буде в славі те служі́ння Духа! |
9 И если старое соглашение, осуждавшее людей в их грехе, было славным, то насколько же более славно соглашение, оправдывающее людей перед Богом. |
9 Бо як служі́ння о́суду — слава, то служіння праведности тим більше багате на славу! |
10 Старое соглашение было исполнено славы, однако оно затмевается славой нового соглашения, которое превосходит в величии славу старого соглашения. |
10 Не просла́вилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує, |
11 И если же то соглашение, которому было суждено потерять свою силу, — славно, тогда вечное соглашение ещё более славно. |
11 бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває! |
12 |
12 Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости, |
13 и не уподобляемся Моисею, который закрывал своё лицо пеленой, чтобы не видел народ Израиля угасание проходящей славы. |
13 а не як Мойсей, що покрива́ло клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає. |
14 |
14 Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м. |
15 И по сей день, когда эти люди читают Закон Моисея, пелена окутывает их разум. |
15 Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покрива́ло, |
16 Когда же человек обращается к Господу, эта пелена спадает. |
16 „коли ж вони наве́рнуться до Господа, тоді покрива́ло здіймається“. |
17 Господь же, о Котором я говорю, — это Дух, где же Дух Господний, там и свобода. |
17 Госпо́дь же — то Дух, а де Дух Господній, — там воля. |
18 Но все мы с незакрытыми лицами, словно в зеркале видя славу Господнюю, принимаем подобие Его в возрастающей славе Его, и это преображение от Господа, то есть от Духа. |
18 Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Господа Духа. |