ЕсфирьГлава 1 |
1 |
2 Он восседал на троне в столичном городе Сузы. |
3 В третий год своего царствования Артаксеркс устроил пир для своих приближённых и вождей. Там присутствовали все военачальники, а также знатные персидские и мидийские вожди. |
4 |
5 Когда эти сто восемьдесят дней истекли, царь Артаксеркс устроил во внутреннем саду царских палат ещё один пир, продолжавшийся семь дней, на который были приглашены все, кто находились в столичном городе Сузы: от самого знатного до самого незначительного человека. |
6 Этот внутренний сад был отделан белыми и синими льняными драпировками, которые прикреплялись шнурами из белого льна и пурпурной ткани, висящих на серебряных кольцах и мраморных столбах. Там стояли диваны, сделанные из золота и серебра, которые были установлены на полу, выложенном мозаикой из порфира, мрамора, перламутра и других драгоценных камней. |
7 Напитки подавались в золотых сосудах, и ни один сосуд не был похож на другой! Там подавалось очень много царского вина, так как царь был очень щедр. |
8 Он приказал своим слугам давать каждому гостю столько вина, сколько тот пожелает. И слуги, разносившие вино, повиновались царю. |
9 Царица Астинь тоже устроила пир для женщин в царских палатах. |
10 На седьмой день пира, будучи в приподнятом настроении от выпитого вина, царь отдал приказ семи евнухам, которые служили ему: Мегуману, Бизфе, Харбону, Бигфе, Авагфу, Зефару и Карказу. Он приказал им привести к нему царицу Астинь в царской короне для того, чтобы она могла показать свою красоту вождям и знатным людям, потому что царица была очень красива. |
11 |
12 Но, когда слуги передали царице Астинь царский приказ, она отказалась прийти, чем очень разгневала царя. |
13 |
14 |
15 Царь спросил их: |
16 |
17 Я говорю это, потому что все остальные женщины услышат о том, что сделала царица Астинь, и перестанут повиноваться своим мужьям. Они скажут своим мужьям: „Царь Артаксеркс приказал привести царицу Астинь, а она отказалась прийти”. |
18 Сегодня жёны персидских и мидийских вождей услышали о том, что сделала царица, и эти женщины, зная, как поступила царица, будут то же говорить и знатным вождям царя. Тогда непочтительность и злоба будут повсюду. |
19 Если царю угодно, вот мой совет: пусть царь издаст указ и запишет его в персидские и мидийские законы, которые не могут быть изменены, о том, что Астинь больше никогда не будет входить к царю Артаксерксу. А её царский сан пусть царь передаст другой женщине, которая лучше её. |
20 Когда царский указ будет объявлен во всех уголках его огромного царства, все женщины станут оказывать почтение своим мужьям, будь он беден или богат». |
21 |
22 Он разослал письма во все концы своего царства. В каждую область он послал письма, написанные на языке народа, жившего в этой земле. Эти письма объявляли каждому на его родном языке, что всякий мужчина должен быть господином в своей семье. |
ЕстерРозділ 1 |
1 |
2 за тих днів, коли цар Ахашверош засів на троні свого царства, на замку Су́зи. |
3 Третього року свого царюва́ння справив він гости́ну для всіх своїх князі́в та для своїх слуг ві́йська перського та мідійського, старши́х та прави́телів округ, |
4 показуючи ба́гатство слави царства свого й пишну славу своєї вели́чности довгі дні, сто й вісімдесят день. |
5 А по скінченні цих днів справив цар для всього наро́ду, що знахо́дився в за́мку Су́зи, від великого й аж до мало́го, гости́ну на сім день на садко́вому подві́р'ї царсько́го пала́цу. |
6 Біла, зелена та блаки́тна ткани́на, три́мана віссо́новими та пурпу́ровими шну́рами, ви́сіла на срібних стовпця́х та мармуро́вих коло́нах. Золоті та срібні ло́жа стояли на підлозі з пли́ток з зеленого, білого, жовтого й чорного ма́рмуру. |
7 А напо́ї подавали в золотому по́суді, в посуді все різному, і царсько́го вина було ве́льми щедро, за великою спромо́жністю царя. |
8 А пиття було за встановленим порядком, — ніхто не приму́шував, бо цар так установи́в усім значни́м свого дому, щоб чинили за вподо́бою кожного. |
9 Також цариця Ва́шті спра́вила гости́ну для жіно́к в царсько́му домі царя Ахашверо́ша. |
10 Сьо́мого дня, коли цареві стало ве́село на серці від вина, він сказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімо́м е́внухам, які служили перед обличчям царя Ахашвероша, |
11 приве́сти царицю Вашті перед цареве обличчя в короні царські́й, щоб показати наро́дам та зверхникам її красу́, бо була вона вродли́вого ви́гляду. |
12 Та цариця Ва́шті відмо́вилася прийти за царськи́м словом, що було передане їй через е́внухів. І сильно загні́вався цар, і в ньому горіла його лю́тість! |
13 І сказав цар до мудреців, що знають часи́ (бо так царська́ справа йшла перед усіма́, що знали зако́на та право, |
14 а близьки́ми до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, сім князів перськи́х та мідійських, які бачать царе́ве обличчя й сидять перші в царстві): |
15 „Як велить зако́н, щоб зробити з царицею Вашті за те, що не виконала сло́ва царя Ахашвероша, переданого їй через євнухів?“ |
16 І сказав Мемухан перед царем та князя́ми: „Не перед сами́м царе́м провини́лася цариця Вашті, але й перед усіма́ князя́ми та перед усіма́ народами, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша. |
17 Бо цари́цин учи́нок ді́йде до всіх жіно́к, і спричи́ниться до пого́рдження їхніх чолові́ків в їхніх оча́х, бо бу́дуть говорити: Цар Ахашверо́ш сказав був приве́сти царицю перед обличчя своє, та вона не прийшла́! |
18 І цього дня казатимуть те саме княгині перські та мідійські, що почують про цари́цин учи́нок, до всіх царськи́х князі́в, — і бу́де багато пого́рди та гніву! |
19 Якщо цареві це добре, нехай ви́йде царськи́й нака́з від нього й нехай буде записане в зако́нах Персії та Мідії, і нехай не поминеться, щоб Вашті більш не прихо́дила перед обличчя царя Ахашвероша, а її царюва́ння цар дасть іншій, ліпшій від неї. |
20 А коли почується царськи́й нака́з, який цар зробить відо́мим у всім своїм царстві, хоч яке велике воно, то всі жінки́ віддадуть честь своїм чоловікам, від великого й аж до мало́го“. |
21 І була приємна ця рада в оча́х царя та князі́в, і цар зробив за Мемухановим словом. |
22 І порозсила́в він листи до всіх царськи́х окру́г, до кожної округи — письмо́м її, і до кожного наро́ду — мовою його́, щоб кожен чоловік був па́ном у домі своєму, і говорив про це мовою свого наро́ду. |
ЕсфирьГлава 1 |
ЕстерРозділ 1 |
1 |
1 |
2 Он восседал на троне в столичном городе Сузы. |
2 за тих днів, коли цар Ахашверош засів на троні свого царства, на замку Су́зи. |
3 В третий год своего царствования Артаксеркс устроил пир для своих приближённых и вождей. Там присутствовали все военачальники, а также знатные персидские и мидийские вожди. |
3 Третього року свого царюва́ння справив він гости́ну для всіх своїх князі́в та для своїх слуг ві́йська перського та мідійського, старши́х та прави́телів округ, |
4 |
4 показуючи ба́гатство слави царства свого й пишну славу своєї вели́чности довгі дні, сто й вісімдесят день. |
5 Когда эти сто восемьдесят дней истекли, царь Артаксеркс устроил во внутреннем саду царских палат ещё один пир, продолжавшийся семь дней, на который были приглашены все, кто находились в столичном городе Сузы: от самого знатного до самого незначительного человека. |
5 А по скінченні цих днів справив цар для всього наро́ду, що знахо́дився в за́мку Су́зи, від великого й аж до мало́го, гости́ну на сім день на садко́вому подві́р'ї царсько́го пала́цу. |
6 Этот внутренний сад был отделан белыми и синими льняными драпировками, которые прикреплялись шнурами из белого льна и пурпурной ткани, висящих на серебряных кольцах и мраморных столбах. Там стояли диваны, сделанные из золота и серебра, которые были установлены на полу, выложенном мозаикой из порфира, мрамора, перламутра и других драгоценных камней. |
6 Біла, зелена та блаки́тна ткани́на, три́мана віссо́новими та пурпу́ровими шну́рами, ви́сіла на срібних стовпця́х та мармуро́вих коло́нах. Золоті та срібні ло́жа стояли на підлозі з пли́ток з зеленого, білого, жовтого й чорного ма́рмуру. |
7 Напитки подавались в золотых сосудах, и ни один сосуд не был похож на другой! Там подавалось очень много царского вина, так как царь был очень щедр. |
7 А напо́ї подавали в золотому по́суді, в посуді все різному, і царсько́го вина було ве́льми щедро, за великою спромо́жністю царя. |
8 Он приказал своим слугам давать каждому гостю столько вина, сколько тот пожелает. И слуги, разносившие вино, повиновались царю. |
8 А пиття було за встановленим порядком, — ніхто не приму́шував, бо цар так установи́в усім значни́м свого дому, щоб чинили за вподо́бою кожного. |
9 Царица Астинь тоже устроила пир для женщин в царских палатах. |
9 Також цариця Ва́шті спра́вила гости́ну для жіно́к в царсько́му домі царя Ахашверо́ша. |
10 На седьмой день пира, будучи в приподнятом настроении от выпитого вина, царь отдал приказ семи евнухам, которые служили ему: Мегуману, Бизфе, Харбону, Бигфе, Авагфу, Зефару и Карказу. Он приказал им привести к нему царицу Астинь в царской короне для того, чтобы она могла показать свою красоту вождям и знатным людям, потому что царица была очень красива. |
10 Сьо́мого дня, коли цареві стало ве́село на серці від вина, він сказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімо́м е́внухам, які служили перед обличчям царя Ахашвероша, |
11 |
11 приве́сти царицю Вашті перед цареве обличчя в короні царські́й, щоб показати наро́дам та зверхникам її красу́, бо була вона вродли́вого ви́гляду. |
12 Но, когда слуги передали царице Астинь царский приказ, она отказалась прийти, чем очень разгневала царя. |
12 Та цариця Ва́шті відмо́вилася прийти за царськи́м словом, що було передане їй через е́внухів. І сильно загні́вався цар, і в ньому горіла його лю́тість! |
13 |
13 І сказав цар до мудреців, що знають часи́ (бо так царська́ справа йшла перед усіма́, що знали зако́на та право, |
14 |
14 а близьки́ми до нього були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, сім князів перськи́х та мідійських, які бачать царе́ве обличчя й сидять перші в царстві): |
15 Царь спросил их: |
15 „Як велить зако́н, щоб зробити з царицею Вашті за те, що не виконала сло́ва царя Ахашвероша, переданого їй через євнухів?“ |
16 |
16 І сказав Мемухан перед царем та князя́ми: „Не перед сами́м царе́м провини́лася цариця Вашті, але й перед усіма́ князя́ми та перед усіма́ народами, що по всіх окру́гах царя Ахашвероша. |
17 Я говорю это, потому что все остальные женщины услышат о том, что сделала царица Астинь, и перестанут повиноваться своим мужьям. Они скажут своим мужьям: „Царь Артаксеркс приказал привести царицу Астинь, а она отказалась прийти”. |
17 Бо цари́цин учи́нок ді́йде до всіх жіно́к, і спричи́ниться до пого́рдження їхніх чолові́ків в їхніх оча́х, бо бу́дуть говорити: Цар Ахашверо́ш сказав був приве́сти царицю перед обличчя своє, та вона не прийшла́! |
18 Сегодня жёны персидских и мидийских вождей услышали о том, что сделала царица, и эти женщины, зная, как поступила царица, будут то же говорить и знатным вождям царя. Тогда непочтительность и злоба будут повсюду. |
18 І цього дня казатимуть те саме княгині перські та мідійські, що почують про цари́цин учи́нок, до всіх царськи́х князі́в, — і бу́де багато пого́рди та гніву! |
19 Если царю угодно, вот мой совет: пусть царь издаст указ и запишет его в персидские и мидийские законы, которые не могут быть изменены, о том, что Астинь больше никогда не будет входить к царю Артаксерксу. А её царский сан пусть царь передаст другой женщине, которая лучше её. |
19 Якщо цареві це добре, нехай ви́йде царськи́й нака́з від нього й нехай буде записане в зако́нах Персії та Мідії, і нехай не поминеться, щоб Вашті більш не прихо́дила перед обличчя царя Ахашвероша, а її царюва́ння цар дасть іншій, ліпшій від неї. |
20 Когда царский указ будет объявлен во всех уголках его огромного царства, все женщины станут оказывать почтение своим мужьям, будь он беден или богат». |
20 А коли почується царськи́й нака́з, який цар зробить відо́мим у всім своїм царстві, хоч яке велике воно, то всі жінки́ віддадуть честь своїм чоловікам, від великого й аж до мало́го“. |
21 |
21 І була приємна ця рада в оча́х царя та князі́в, і цар зробив за Мемухановим словом. |
22 Он разослал письма во все концы своего царства. В каждую область он послал письма, написанные на языке народа, жившего в этой земле. Эти письма объявляли каждому на его родном языке, что всякий мужчина должен быть господином в своей семье. |
22 І порозсила́в він листи до всіх царськи́х окру́г, до кожної округи — письмо́м її, і до кожного наро́ду — мовою його́, щоб кожен чоловік був па́ном у домі своєму, і говорив про це мовою свого наро́ду. |