ИсходГлава 1 |
1 |
2 Рувим, Симеон, Левий, Иуда, |
3 Иссахар, Завулон, Вениамин, |
4 Дан, Неффалим, Гад и Асир. |
5 Всего прямых потомков Иакова было семьдесят человек, Иосиф же, один из двенадцати сыновей, уже находился в Египте. |
6 Со временем Иосиф, все его братья и все люди того поколения умерли, |
7 но у членов семьи Израиля было много потомков, и число их постоянно росло. Народ Израиля становился всё сильнее, и вскоре ими наполнилась вся Египетская земля. |
8 |
9 Он обратился к своему народу с такими словами: |
10 Нам необходимо придумать, как бы помешать им, чтобы они не стали ещё многочисленнее, так как, если будет война, израильтяне могут вступить в союз с нашими врагами и тогда, победив нас, уйдут из нашей земли». |
11 |
12 Но чем больше египтяне принуждали израильтян трудиться, тем больше возрастало их число, и тем больше они расселялись по земле. Египтяне стали всё больше и больше опасаться израильского народа |
13 и потому принуждали их трудиться ещё тяжелее. |
14 Египтяне сделали жизнь израильтян горькой, принуждая их к изнурительной работе по изготовлению кирпича и извести, а также к тяжёлой работе в полях. Они с жестокостью заставляли израильтян тяжко трудиться, что бы те ни делали. |
15 |
16 |
17 Но повивальные бабки боялись Бога и, ослушавшись царского приказа, оставляли всех новорожденных мальчиков в живых. |
18 |
19 Повивальные бабки ответили фараону: |
20 Повивальные бабки боялись Бога, и Он благоволил к ним, и позволил им иметь собственные семьи. Семьи же иудеев множились и крепчали. |
21 |
22 |
ВихідРозділ 1 |
1 |
2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда, |
3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н, |
4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р. |
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті. |
6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід. |
7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край. |
8 |
9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас! |
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“. |
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес. |
12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів. |
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати. |
14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити. |
15 |
16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“. |
17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті. |
18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“ |
19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“. |
20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів. |
21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми. |
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“ |
ИсходГлава 1 |
ВихідРозділ 1 |
1 |
1 |
2 Рувим, Симеон, Левий, Иуда, |
2 Руви́м, Симео́н, Леві́й і Юда, |
3 Иссахар, Завулон, Вениамин, |
3 Іссаха́р, Завуло́н і Веніями́н, |
4 Дан, Неффалим, Гад и Асир. |
4 Дан і Нефтали́м, Ґад і Аси́р. |
5 Всего прямых потомков Иакова было семьдесят человек, Иосиф же, один из двенадцати сыновей, уже находился в Египте. |
5 І було всіх душ, що вийшли з стегна́ Якового, сімдесят душ. А Йо́сип був ув Єгипті. |
6 Со временем Иосиф, все его братья и все люди того поколения умерли, |
6 І вмер Йо́сип і всі браття його, та ввесь той рід. |
7 но у членов семьи Израиля было много потомков, и число их постоянно росло. Народ Израиля становился всё сильнее, и вскоре ими наполнилась вся Египетская земля. |
7 А Ізра́їлеві сини плодилися сильно, і розмножувались, та й стали вони надзвича́йно сильні. І напо́внився ними той край. |
8 |
8 |
9 Он обратился к своему народу с такими словами: |
9 І сказав він до народу свого: „Ось наро́д Ізра́їлевих синів численніший і сильніший від нас! |
10 Нам необходимо придумать, как бы помешать им, чтобы они не стали ещё многочисленнее, так как, если будет война, израильтяне могут вступить в союз с нашими врагами и тогда, победив нас, уйдут из нашей земли». |
10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не мно́жився! Бо буде, коли нам трапиться війна, то прилучиться й він до ворогів наших, — і буде воювати проти нас, і вийде з цього краю“. |
11 |
11 І настановили над ним начальників податків, щоб його гноби́ти своїми тягарами. І він будував міста на запаси фараонові: Пітом і Рамесес. |
12 Но чем больше египтяне принуждали израильтян трудиться, тем больше возрастало их число, и тем больше они расселялись по земле. Египтяне стали всё больше и больше опасаться израильского народа |
12 Але що більше його гноби́ли, то більше він мно́жився та більше ширився. І жахалися єгиптяни через Ізраїлевих синів. |
13 и потому принуждали их трудиться ещё тяжелее. |
13 І Єгипет змушував синів Ізраїля тяжко працювати. |
14 Египтяне сделали жизнь израильтян горькой, принуждая их к изнурительной работе по изготовлению кирпича и извести, а также к тяжёлой работе в полях. Они с жестокостью заставляли израильтян тяжко трудиться, что бы те ни делали. |
14 І вони огірчували їхнє життя тяжко́ю працею коло глини та коло цегли, і коло всякої праці на полі, кожну їхню працю, яку змушували тяжко робити. |
15 |
15 |
16 |
16 і говорив: „Як будете бабува́ти єврейок, то дивіться на по́рід: коли буде син, то вбийте його, а коли це дочка, — то нехай живе“. |
17 Но повивальные бабки боялись Бога и, ослушавшись царского приказа, оставляли всех новорожденных мальчиков в живых. |
17 Але баби-сповитухи боялися Бога, і не робили того, як казав їм єгипетський цар. І вони лишали хлопчиків при житті. |
18 |
18 І покликав єгипетський цар баб-сповитух, та й сказав їм: „На́що ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?“ |
19 Повивальные бабки ответили фараону: |
19 І сказали баби-сповитухи до фараона: „Бо єврейки не такі, як єгипетські жінки, — бо вони самі баби-сповитухи: поки при́йде до них баба-сповитуха, то вони вже й народять“. |
20 Повивальные бабки боялись Бога, и Он благоволил к ним, и позволил им иметь собственные семьи. Семьи же иудеев множились и крепчали. |
20 І Бог чинив добро́ бабам-сповитухам, а наро́д розмножувався, і сильно міцнів. |
21 |
21 І сталося, тому, що ті баби-сповитухи боялися Бога, то Він будував їм доми. |
22 |
22 І наказав фараон усьому народові своєму, говорячи: „Кожного народженого єврейського сина — кидайте його до Річки, а кожну дочку — зоставляйте при житті!“ |