Библия - Обещанное Восстановление

Бытие

Глава 29

1 Затем Иаков продолжил свой путь, направляясь в страну на востоке.

2 Он увидел в поле колодец, возле которого находились три отары овец, пришедшие на водопой. Над колодцем был привален большой камень.

3 Когда все стада собирались возле колодца, пастухи отваливали камень и поили овец, а затем снова клали камень на прежнее место.

4 Иаков спросил тех пастухов: «Откуда вы, братья?» «Из Харана», — ответили они.

5 «Знаете ли вы Лавана, сына Нахора?» — спросил тогда Иаков. «Знаем», — ответили пастухи.

6 «Как он поживает?» — спросил Иаков. «Хорошо, — ответили пастухи. — Вон дочь его, Рахиль, идёт с отарой овец».

7 Иаков сказал: «Послушайте, на улице ещё день, солнце сядет не скоро, и ещё рано собирать овец на ночь, так напоите их и выпустите обратно в поле».

8 Но пастухи сказали: «Не можем, пока все стада не соберутся. Тогда мы отвалим от колодца камень и будем поить овец».

9 Пока Иаков разговаривал с пастухами, подошла Рахиль с отцовскими овцами (она пасла их).

10 Рахиль была дочерью Лавана, брата Ревекки, матери Иакова. Увидев её, Иаков подошёл, отодвинул камень с колодца и напоил овец.

11 Потом он поцеловал Рахиль и заплакал.

12 Иаков рассказал Рахили, что он из семьи её отца и что он сын Ревекки. Рахиль сразу же побежала домой и рассказала об этом отцу.

13 Услышав новость о сыне своей сестры, Лаван выбежал навстречу Иакову, обнял его, поцеловал и привёл к себе в дом; и Иаков рассказал Лавану обо всём происшедшем.

14 «Как это замечательно, — сказал Лаван Иакову, — что ты — кровь и плоть моя!» Иаков оставался у Лавана целый месяц.

15 Однажды Лаван сказал Иакову: «Нехорошо, что ты работаешь на меня даром, ведь ты мой родственник. Как мне рассчитаться с тобой?»

16 У Лавана было две дочери: старшая — Лия и младшая — Рахиль.

17 Рахиль была красавица, у Лии же был кроткий взгляд.

18 Иаков полюбил Рахиль, поэтому он ответил Лавану: «Я буду семь лет работать на тебя, если ты согласишься, чтобы я женился на твоей дочери Рахили».

19 «Для неё будет лучше выйти замуж за тебя, чем за кого-то другого. Оставайся у меня», — сказал Лаван.

20 Иаков остался и работал на Лавана семь лет, которые промелькнули очень быстро, потому что велика была его любовь к Рахили.

21 Когда же семь лет истекли, Иаков сказал Лавану: «Отдай мне Рахиль в жёны, так как срок моих трудов на тебя истёк».

22 Лаван устроил празднество для всех, кто там жил,

23 и в ту же ночь привёл к Иакову свою дочь Лию, и Иаков познал её.

24 Лаван дал Лии свою служанку Зелфу, чтобы та служила ей.

25 На утро Иаков увидел, что та, с кем он спал, — Лия, и сказал Лавану: «Что же ты сделал со мной? Я ведь много работал на тебя, чтобы жениться на Рахили. Зачем же ты обманул меня?»

26 «У нас в стране не разрешается младшей дочери выходить замуж раньше старшей.

27 Но если ты доведёшь до конца неделю свадебного обряда, то я отдам тебе в жёны и Рахиль. Ты же за это должен прослужить мне ещё семь лет».

28 Иаков так и сделал: довёл до конца неделю свадебного обряда, и Лаван отдал ему в жёны свою дочь Рахиль.

29 Лаван дал Рахили свою служанку Валлу, чтобы та служила ей.

30 Иаков познал также и Рахиль и любил её больше, чем Лию. После этого он работал на Лавана ещё семь лет.

31 Господь видел, что Иаков любит Рахиль больше, чем Лию, и потому сделал так, чтобы Лия имела детей, а у Рахили детей не было.

32 Лия родила сына и назвала его Рувимом, потому что, как она сказала: «Господь увидел, как я бедствую: муж мой не любит меня, так, может быть, теперь он полюбит меня».

33 Лия снова забеременела и родила ещё одного сына. Она назвала его Симеоном, сказав: «Господь услышал, что я нелюбима, и потому послал мне сына».

34 И снова забеременела Лия, и родила ещё одного сына. Она назвала его Левием, сказав: «Теперь-то мой муж будет близок ко мне, ведь я дала ему троих сыновей».

35 Лия забеременела и родила ещё одного сына. Она назвала его Иудой, потому что, как она сказала: «Теперь я восхвалю Господа». После этого Лия перестала рожать.

Буття

Розділ 29

1 І зібрався Яків, і пішов до кра́ю синів Кедему.

2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь.

3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.

4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“.

5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“.

6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“.

7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“.

8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“.

9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.

10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.

11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...

12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...

13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.

14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су.

15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“

16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль.

17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.

18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“.

19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“

20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.

21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“

22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.

23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.

24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.

25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене?

26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.

27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“.

28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.

29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.

30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.

31 І побачив Господь, що знена́виджена Лія, і відкрив її утро́бу, а Рахіль була неплідна.

32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“

33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.

34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й.

35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.

Бытие Глава 29	Буття Розділ 29
1 Затем Иаков продолжил свой путь, направляясь в страну на востоке.	1 І зібрався Яків, і пішов до кра́ю синів Кедему.
2 Он увидел в поле колодец, возле которого находились три отары овец, пришедшие на водопой. Над колодцем был привален большой камень.	2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь.
3 Когда все стада собирались возле колодца, пастухи отваливали камень и поили овец, а затем снова клали камень на прежнее место.	3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.
4 Иаков спросил тех пастухов: «Откуда вы, братья?» «Из Харана», — ответили они.	4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“.
5 «Знаете ли вы Лавана, сына Нахора?» — спросил тогда Иаков. «Знаем», — ответили пастухи.	5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“.
6 «Как он поживает?» — спросил Иаков. «Хорошо, — ответили пастухи. — Вон дочь его, Рахиль, идёт с отарой овец».	6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“.
7 Иаков сказал: «Послушайте, на улице ещё день, солнце сядет не скоро, и ещё рано собирать овец на ночь, так напоите их и выпустите обратно в поле».	7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“.
8 Но пастухи сказали: «Не можем, пока все стада не соберутся. Тогда мы отвалим от колодца камень и будем поить овец».	8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“.
9 Пока Иаков разговаривал с пастухами, подошла Рахиль с отцовскими овцами (она пасла их).	9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.
10 Рахиль была дочерью Лавана, брата Ревекки, матери Иакова. Увидев её, Иаков подошёл, отодвинул камень с колодца и напоил овец.	10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.
11 Потом он поцеловал Рахиль и заплакал.	11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...
12 Иаков рассказал Рахили, что он из семьи её отца и что он сын Ревекки. Рахиль сразу же побежала домой и рассказала об этом отцу.	12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...
13 Услышав новость о сыне своей сестры, Лаван выбежал навстречу Иакову, обнял его, поцеловал и привёл к себе в дом; и Иаков рассказал Лавану обо всём происшедшем.	13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.
14 «Как это замечательно, — сказал Лаван Иакову, — что ты — кровь и плоть моя!» Иаков оставался у Лавана целый месяц.	14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су.
15 Однажды Лаван сказал Иакову: «Нехорошо, что ты работаешь на меня даром, ведь ты мой родственник. Как мне рассчитаться с тобой?»	15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“
16 У Лавана было две дочери: старшая — Лия и младшая — Рахиль.	16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль.
17 Рахиль была красавица, у Лии же был кроткий взгляд.	17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.
18 Иаков полюбил Рахиль, поэтому он ответил Лавану: «Я буду семь лет работать на тебя, если ты согласишься, чтобы я женился на твоей дочери Рахили».	18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“.
19 «Для неё будет лучше выйти замуж за тебя, чем за кого-то другого. Оставайся у меня», — сказал Лаван.	19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“
20 Иаков остался и работал на Лавана семь лет, которые промелькнули очень быстро, потому что велика была его любовь к Рахили.	20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.
21 Когда же семь лет истекли, Иаков сказал Лавану: «Отдай мне Рахиль в жёны, так как срок моих трудов на тебя истёк».	21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“
22 Лаван устроил празднество для всех, кто там жил,	22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.
23 и в ту же ночь привёл к Иакову свою дочь Лию, и Иаков познал её.	23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.
24 Лаван дал Лии свою служанку Зелфу, чтобы та служила ей.	24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.
25 На утро Иаков увидел, что та, с кем он спал, — Лия, и сказал Лавану: «Что же ты сделал со мной? Я ведь много работал на тебя, чтобы жениться на Рахили. Зачем же ты обманул меня?»	25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене?
26 «У нас в стране не разрешается младшей дочери выходить замуж раньше старшей.	26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.
27 Но если ты доведёшь до конца неделю свадебного обряда, то я отдам тебе в жёны и Рахиль. Ты же за это должен прослужить мне ещё семь лет».	27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“.
28 Иаков так и сделал: довёл до конца неделю свадебного обряда, и Лаван отдал ему в жёны свою дочь Рахиль.	28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.
29 Лаван дал Рахили свою служанку Валлу, чтобы та служила ей.	29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.
30 Иаков познал также и Рахиль и любил её больше, чем Лию. После этого он работал на Лавана ещё семь лет.	30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.
31 Господь видел, что Иаков любит Рахиль больше, чем Лию, и потому сделал так, чтобы Лия имела детей, а у Рахили детей не было.	31 І побачив Господь, що знена́виджена Лія, і відкрив її утро́бу, а Рахіль була неплідна.
32 Лия родила сына и назвала его Рувимом, потому что, как она сказала: «Господь увидел, как я бедствую: муж мой не любит меня, так, может быть, теперь он полюбит меня».	32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“
33 Лия снова забеременела и родила ещё одного сына. Она назвала его Симеоном, сказав: «Господь услышал, что я нелюбима, и потому послал мне сына».	33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.
34 И снова забеременела Лия, и родила ещё одного сына. Она назвала его Левием, сказав: «Теперь-то мой муж будет близок ко мне, ведь я дала ему троих сыновей».	34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й.
35 Лия забеременела и родила ещё одного сына. Она назвала его Иудой, потому что, как она сказала: «Теперь я восхвалю Господа». После этого Лия перестала рожать.	35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.

Ветхий
завет

Новый
завет

Бытие

Глава 29

Буття

Розділ 29

Бытие

Глава 29

Буття

Розділ 29

Ветхий завет

Новый завет

Бытие

Глава 29

Буття

Розділ 29

Бытие

Глава 29

Буття

Розділ 29

Ветхий
завет

Новый
завет