1-е Послание фессалоникийцамГлава 3 |
1 |
2 а Тимофея, нашего брата и товарища по трудам в Боге и проповеди Благовестия Христа, мы послали к вам. Он ободрил и укрепил вас в вашей вере, |
3 чтобы никто не обеспокоился из-за преследований, которым мы подверглись. Ведь вы сами знаете, что нам необходимо вынести эти испытания. |
4 Даже когда мы были с вами, то неоднократно предостерегали вас о тех гонениях, через которые нам суждено пройти. Как вам хорошо известно, всё именно так и случилось. |
5 И потому, будучи не в состоянии больше ждать, я послал Тимофея выяснить, насколько крепка ваша вера. Я опасался, что дьявол одолеет вас своими искушениями, сделав все наши труды напрасными. |
6 |
7 Братья и сёстры, несмотря на наше бедственное положение и гонения, которым мы подверглись, вести о вашей вере ободрили нас. |
8 |
9 Как возблагодарить нам Бога в достаточной мере за ту радость, которую мы испытываем благодаря вам перед нашим Богом? |
10 Днём и ночью мы изо всех сил молимся, чтобы вновь увидеть вас и дать вам всё необходимое для укрепления вашей веры. |
11 |
12 Мы молимся Господу, чтобы Он увеличил вашу любовь друг к другу и ко всем людям, подобно той любви, которою мы испытываем к вам. |
13 Пусть Он укрепит вас и сделает непорочными в святости перед нашим Богом и Отцом до пришествия нашего Господа Иисуса со всеми святыми Своими. |
1-е до солунянРозділ 3 |
1 |
2 і послали Тимофі́я, нашого брата й служи́теля Божого в Христовій Єва́нгелії, щоб упе́внити вас та потішити в вашій вірі, |
3 щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено. |
4 Бо коли ми були́ в вас, то казали вам напере́д, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви. |
5 Тому́ й я, не сте́рпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб ча́сом споку́сник вас не спокусив, і труд наш не стався б даре́мний. |
6 А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що за́вжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас, |
7 через те ми потішились, бра́ття, за вас, у всякому горі та в нашій ну́жді, ради вашої віри. |
8 Бо тепер ми живемо́, якщо в Господі ви стоїте́! |
9 Яку бо подяку ми мо́жемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми ті́шимося ради вас перед нашим Богом? |
10 Ми вдень та вночі ревно мо́лимося, щоб побачити ваше лице та допо́внити те, чого не вистача́є вашій вірі. |
11 Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай ви́рівняє нашу дорогу до вас! |
12 А в вас хай примно́жить Госпо́дь, і нехай збагати́ть вашу любов один до о́дного, і до всіх, як і наша є до вас! |
13 Нехай Він зміцни́ть серця́ ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при прихо́ді Господа нашого Ісуса з усіма́ святими Його́! |
1-е Послание фессалоникийцамГлава 3 |
1-е до солунянРозділ 3 |
1 |
1 |
2 а Тимофея, нашего брата и товарища по трудам в Боге и проповеди Благовестия Христа, мы послали к вам. Он ободрил и укрепил вас в вашей вере, |
2 і послали Тимофі́я, нашого брата й служи́теля Божого в Христовій Єва́нгелії, щоб упе́внити вас та потішити в вашій вірі, |
3 чтобы никто не обеспокоился из-за преследований, которым мы подверглись. Ведь вы сами знаете, что нам необходимо вынести эти испытания. |
3 щоб ані один не хитався в цім горі. Самі бо ви знаєте, що на те нас призначено. |
4 Даже когда мы были с вами, то неоднократно предостерегали вас о тех гонениях, через которые нам суждено пройти. Как вам хорошо известно, всё именно так и случилось. |
4 Бо коли ми були́ в вас, то казали вам напере́д, що маємо страждати, як і сталось, і знаєте ви. |
5 И потому, будучи не в состоянии больше ждать, я послал Тимофея выяснить, насколько крепка ваша вера. Я опасался, что дьявол одолеет вас своими искушениями, сделав все наши труды напрасными. |
5 Тому́ й я, не сте́рпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб ча́сом споку́сник вас не спокусив, і труд наш не стався б даре́мний. |
6 |
6 А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що за́вжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас, |
7 Братья и сёстры, несмотря на наше бедственное положение и гонения, которым мы подверглись, вести о вашей вере ободрили нас. |
7 через те ми потішились, бра́ття, за вас, у всякому горі та в нашій ну́жді, ради вашої віри. |
8 |
8 Бо тепер ми живемо́, якщо в Господі ви стоїте́! |
9 Как возблагодарить нам Бога в достаточной мере за ту радость, которую мы испытываем благодаря вам перед нашим Богом? |
9 Яку бо подяку ми мо́жемо Богові дати за вас, за всю радість, що нею ми ті́шимося ради вас перед нашим Богом? |
10 Днём и ночью мы изо всех сил молимся, чтобы вновь увидеть вас и дать вам всё необходимое для укрепления вашей веры. |
10 Ми вдень та вночі ревно мо́лимося, щоб побачити ваше лице та допо́внити те, чого не вистача́є вашій вірі. |
11 |
11 Сам же Бог і Отець наш, і Господь наш Ісус нехай ви́рівняє нашу дорогу до вас! |
12 Мы молимся Господу, чтобы Он увеличил вашу любовь друг к другу и ко всем людям, подобно той любви, которою мы испытываем к вам. |
12 А в вас хай примно́жить Госпо́дь, і нехай збагати́ть вашу любов один до о́дного, і до всіх, як і наша є до вас! |
13 Пусть Он укрепит вас и сделает непорочными в святости перед нашим Богом и Отцом до пришествия нашего Господа Иисуса со всеми святыми Своими. |
13 Нехай Він зміцни́ть серця́ ваші невинними в святості перед Богом і нашим Отцем, при прихо́ді Господа нашого Ісуса з усіма́ святими Його́! |